Якщо виробництво першого хліба не завжди залежить від пересічного громадянина, то стратегічні запаси другого, себто картоплі, залежать від нього напряму. Усвідомлення цього викарбуване в генетичному коді українця з тих часів, як ця культура з’явилася на їхніх городах. В залежності від політичної ситуації (криза, війна) картопляна складова цього коду виходила на поверхню і ставала на один рівень із іншими. Загальні площі під цією культурою станом на 12 травня становили 1 013,8 тис. га, торік —  1 283,1 тис. га. Зменшення цього показника поянюється тим, що з цієї статистики випали регіони, які перебувають в окупації та зоні бойових дій. Однак згідно з опитуваннями, фермери з площами від 2 до 20 га, збільшили плантації цієї культури удвічі. Загалом, площі промислових виробників зросли приблизно на 30%.

Передчуття картопляної революції

Але настільки не збільшували б площі під картоплею промислові господарства, частка городників в загальному обсязі виробництва все одно становитиме понад 98%. Щоправда, виробництво картоплі в Україні за останні десять років скоротилося на 13,3% із 24 млн. т до 20,8 млн. т, і ми перемістилися з другого місця у світі на четверте, але це нас не повинно непокоїти, бо внутрішнє споживання цього продукту, включаючи посівний матеріал, становить близько 12 млн. т. Три-чотири млн. т йде на корм домашній живності, всього 3-4% переребляється, а решта… тупо згниває. Тобто для забезпечення внутрішніх потреб картоплі не бракуватиме. Має вистачити і для себе, і для комунальних закладів, і для ЗСУ, і для переселенців, і на корм домашній худобі, і для переробки. Так, якість продукту далека від ідеалу і кольором і калібром він не дотягує до голландських стандартів. Але для того, щоб зварити топтанку чи засмажити фрі, згодиться. Цей продукт і всі, хто його вирощує, зроблять вагомий внесок у перемогу.

Але виробники всіх картопляних регіонів та форм власності мали б нарешті зважитися на революцію у цій галузі та покінчити із застарілою моделлю, де дивним чином уживаються технології кількох поколінь: від сапи й лопати до крапельного зрошення та комбайна Grimme, від суто домашнього споживання до переробки та реалізації в супермаркетах. Завдання полягає в тому, щоб сучасний сектор, який становить 2-3%, поступово почав поглинати патріархальний із допомогою державної підтримки таких інструментів, як кооперація, дорадництво, логістичні хаби, картопляні агрокластери. Тобто якщо виходити з того, що близько 50% картоплі має перероблятися: на чіпси, спирт, крохмаль та інші продукти, то вийде, що отого залишку в 4-5 млн. т, який згниває, виявиться недостатньо. Але поки що треба дати раду хоча б цьому обсягу.   

Важливий крок до нової моделі – державна програма розвитку промислового картоплярства на 2021-2025 роки, розроблена Інститутом аграрної економіки та Українською асоціацією виробників картоплі (УАВК), яка передбачає будівництво картоплесховищ на умовах фінансування державою 30% їх вартості. Зокрема передбачалося, що впродовж наступних п’яти років буде побудовано 35 картоплесховищ загальною потужністю 158,6 тис. т переважно у малих і середніх фермерських господарствах, які займаються промисловим картоплярством на площах 20-50 га. Ще один напрямок програми – стимулювання будівництва заводів із передреалізаційної доробки та переробки картоплі.

Через війну програма тимчасово заглохла. Тут варто зауважити, що у нас було чимало різних перспективних програм, котрі через політичні катаклізми та зміну влади просто забувалися. А тому завдання аграрної спільноти полягає в тому, щоб актуалізувати її та відновити в рамках великого українського економічного відродження, яке почнеться після перемоги.

Картопляні поради до часу від Ольги Вишневської

Однак рік у рік з’являється все більше особистих селянських господарств, котрі доводять, що картоплярство це не любительська справа, а успішний бізнес. Найперша умова цього – впровадження сучасних технологій, вважає завідувачка відділом відтворення та оцінки якості насіннєвої картоплі Інституту картоплярства НААН України, кандидат сільськогосподарських наук Ольга Вишневська.

Не дай шансу бур’янам

Бур’яни починають докучати картопляреві вже через кілька днів після садіння. А  тому треба завдати йому попереджувального удару, внесенням по вологому гребеню досходового гербіциду від дводольних(щириці, лободи) Зенкор, а через 7-8 днів – сліпим боронуванням, а коли з’являється щіточка бур’янів, а паростки картоплі сягають не вище 10-12 см, можна застосовувати листовий гербіцид Тітус проти однодольних – пирію, мишію, свиріпи та інших в дозі 50 г/га з прилипачем. Препарат боїться високих температур, а тому треба ловити пору, коли вона становитиме не вище 25 градусів і не буде роси. Не можна розслаблятися і після збирання врожаю. Якщо хочете мати менше мороки в наступному сезоні, ділянку, яка дуже забур’янена пирієм, треба задискувати, а потім внести суцільним способом Раундап, Ураган-форте або аналоги – гліфосати.

Після того, як провели сліпе боронування перед сходами, ґрунт у міжряддях бажано не ворушити до збирання, бо можна механічно пошкодити кореневі волоски, окрім цього втрачається волога. А тому від традиційного підгортання треба відмовитися, обмежившись формуванням гребеня фрезою чи іншим способом під час садіння.

Ворог не дрімає…

Впродовж останнього півстоліття у картоплі накопичилося чимало інших ворогів – шкідників та хвороб, серед яких найнебезпечнішим є колорадський жук. Проти нього розроблено багато препаратів, але вони дуже швидко викликають резистентність. А тому їх треба змінювати. Торік найкраще себе зарекомендували Кораген та Актара, які вносилися в розрахунку 50 г/га. Заради якості та безпечності ранньої продукції доцільно використовувати біопрепарати на основі бактерій, наприклад, Актофіт, Колорадоцид, Фітоцид. Але ці препарати, треба застосовувати впродовж першого та другого вікових періодів личинки жука із чотирьох. Із використанням хімічних препаратів теж не слід затягувати до ситуації, коли 50% листя буде пошкоджено колорадським жуком. Останніми роками через різкі перепади температур (холодна ніч, жаркий день, туман, дощі) набули поширення такі захворювання як фітофтороз та альтернаріоз, які можуть ушкодити 50-60% листя, через що рослина може утратити здатність до фотосинтетичної активності. Для боротьби з ними рекомендуються такі препарати як Ридоміл голд, Ревус топ, Акробат МЦ. Не можна забувати також про ризоктоніоз та попелицю.

На грядках із переущільненими ґрунтами можуть поширюватися дротяник, совка, хрущ. Основні методи боротьби – рихлення ґрунту, можна також застосовувати препарат Регент у розрахунку 4-10 кг \га.

Готуйся до наступного сезону

За клопотами чергового картопляного сезону, не можна забувати про наступний.  Йдеться про те, щоб заготувати високоякісне насіння. А тому слід регулярно обстежувати ділянку в період бутонізації та цвітіння на предмет виявлення уражених і здорових кущів. Хворі рослини відрізнятимуться затримкою росту, закрученими листками, ураженими некрозами, або так званою чорною ніжкою. Такі рослини бажано видалити з грядки. Здорові кущі, які гарно виглядають, треба чимось помітити, щоб під час збирання врожаю відібрати з них насіння. Якщо це насіннєва ділянка, можна застосувати метод скошування бадилля за два тижні до збирання. Оскільки така картопля не досягла фізичної стиглості її треба покласти у місце, яке добре вентилюється, щоб сформувалася шкірка. Важливий момент – калібрування насіння, граничний поперечний діаметр ідеального за розміром насіння – 35-45 мм. Бажано, щоб насіннєва картопля 3-4 дні побула на денному світлі для озеленення, під час цієї процедури у ній утворюється така речовина, як соланін, яка захищає продукт від фітопатогенів, котрі перебувають у прихованому стані. У виробничих умовах насіння, яке закладається на зберігання, протруюється, знезаражуються також тара і сховище. Насіннєва і продовольча картопля мають зберігатися в окремій тарі. Основні параметри зберігання насіння: вологість  – 95%, температура +3-4 градуси. Після цього можна з легким серцем чекати наступного сезону.