В агросекторі склалася критична ситуація щодо фінансових результатів діяльності в 2023 р. За попередніми розрахунками, збитки галузі рослинництва становитимуть не менше $3 млрд, велика частина підприємств збанкрутують. Основна причини – блокада Чорного моря і дорога логістика. Погіршує ситуацію здорожчання пального, агрохімікатів, запчастин, що призвело до підвищення собівартості на тлі зниження закупівельних цін. Аграрії просять владу залишити пільгове фінансування галузі, повернути кредитну ставку 5% замість поточних 13% за програмою «5–7–9», а також збільшити ліміти кредитування до оптимальної позначки в 150 млн грн.

19 жовтня відбулася пресконференція на тему «Українські аграрії на межі банкрутства», в якій активну участь взяли провідні аграрні асоціації.

Андрій Дикун, голова Всеукраїнської Аграрної Ради, зазначив:

«Ніколи не міг уявити, що говоритиму про збитковість аграрної галузі України. Якщо європейський агросектор завжди працював на дотаціях, то український знайшов успішні моделі й став одним з найтехнологічніших у світі. Проте війна зруйнувала сталі господарські зв’язки. Окрім збільшення собівартості агропродукції, й того, що немає адекватних закупівельних цін, важливою причиною збитковості агросектору є логістика. Єдине, за рахунок чого аграріям вийшло вижити, – це урядова програма «5–7–9». Вона дуже добре себе зарекомендувала, позаяк є доступною для малого, середнього та великого агробізнесу. Учасники ВАР, а це здебільшого середній агробізнес, майже всі користуються пільговим кредитуванням за цією програмою. І якби не ця програма, більшість би не вижила».

Всеукраїнська Аграрна Рада провела попередні розрахунки щодо рентабельності агропідприємств у 2023 р. Заступник голови ВАР Дмитро Кохан презентував результати досліджень: «Ми спробували оцінити фінансову діяльність агросектору поточного року, сфокусувалися на підгалузі рослинництва. Для розрахунків взяли вирощування основних сільгоспкультур – пшениці, кукурудзи, соняшнику, ячменю, сої та ріпаку –  в центральних регіонах України. Через низькі закупівельні ціни та високу собівартість усі культури, крім сої, поточного року є збитковими. За прогнозом, збиток рослинництва становитиме понад $3 млрд. За сценарію, який передбачає поліпшення умов роботи морських портів, показник може знизитися до $1,2 млрд, але все одно галузь, навіть згідно з оптимістичним сценарієм, буде у великих збитках».

Представники аграрних асоціацій розуміють, що держава нині не може повною мірою забезпечити агросектор, адже в країні триває війна, й бюджет спрямований на потреби військових, але одностайно погоджуються, що виходом із кризової ситуації агросектору можуть стати пільгові умови кредитування програми «5–7–9».

«Нині ми бачимо один вихід і з цим звертаємося до влади. Остання постанова уряду щодо програми «5–7–9» агросектор не влаштовує. І ми здивовані,  чому влада відвернулася від експортно-орієнтованої аграрної галузі. Кошти на програму «5–7–9» є грантовими, їх виділяє Світовий банк та інші міжнародні донори. Ми вважаємо, що ця програма має працювати весь наступний 2024-й рік. Ми не погоджуємося з відсотковою ставкою 13% річних на фінансування оборотних коштів, вона має залишатися на попередньому рівні для всіх категорій підприємств – 5%. Ми не погоджуємось із лімітами, їх слід збільшити з чинних 90 млн грн – щонайменше до 150 млн, щоб товаровиробники почали розвивати додану вартість у сільському господарстві», – наголосив Андрій Дикун.

На думку генерального директора УКАБ Олега Хоменка, цьогоріч ситуація з обіговими коштами в галузі є критичнішою для сектору, як для малих підприємців, так і для великих.

«Якщо порівнювати з минулим роком, то станом на половину літа 2022 р. все виглядало не так катастрофічно. Наразі ми можемо спостерігати кумулятивний ефект, коли проблеми нагромаджуються одна за одною, створюючи ситуацію подібну до снігової лавини – аграрії намагаються функціонувати на межі своїх можливостей. Тому пролонгація програми «Доступні кредити 5–7–9» є нагальною, позаяк це допомагає сектору продовжувати свою діяльність, сплачувати орендну плату, податки, підтримувати громади. Сільгоспвиробники не просять гроші на безповоротній основі, більшість фермерів повертає ці кошти, маючи надію, в разі критичності ситуації, знов скористатися програмою в майбутньому. Тож потрібне не лише продовження кредитної підтримки, а й розширення лімітів і зменшення відсоткових ставок до 5%», – вважає Олег Хоменко.

Директорка ГО «Всеукраїнський аграрний форум» Марія Дідух засвідчила, що проблема збитковості наразі актуальна для всіх сегментів агросектору, а дія програми «5–7–9» стає питанням виживання галузі.

«Агросектор збитковий вперше за 20 років. Були часи, коли рентабельність пшениці падала до 1%, але виробництво соняшнику ніколи не було збитковим. І це при тому, що цьогоріч сприятливі погодні умови підтримали агровиробництво. Минулої осені було зменшено посівні площі озимини, але завдяки погоді отримали нормальний валовий збір. Наступного року ще зменшаться посівні площі. Аграрії економлять на добривах і техніці, що дасть негативний ефект за нагромаджувальної системи, валовий збір істотно зменшиться. Пересічному українцю їжі вистачить. Проте питання експорту стане ще гостріше, надходження валютної виручки в Україну не буде. З початком повномасштабного вторгнення ми просили програму «5–7–9» як «кредити довіри», але тепер просимо «кредити виживання» зі зниженими ставками та збільшеними лімітами», – сказала Марія Дідух.

Генеральний директор групи компаній «ТАК» Руслан Голуб розповів: «Маємо активи в різних регіонах України. На Херсонщині цьогоріч посіяти нічого не змогли. На 30% скоротили посівні площі на Одещині, порівняно з 2022 р. Так, ми дістали рекордні результати врожайності соняшниу в цій області, проте перекрити виробництво не вийшло. Середньостатистичні показники врожаю пшениці на рівні 4,6 т/га. Проте собівартість пшениці становить 160 $/т за умовних закупівельних цінах 105-–$/т. Для господарства це катастрофічний розрив. І це при тому, що підприємство не здійснювало високовартісних технологічних операцій.

Основна проблема – вартість ресурсів. Ключові моменти, які вплинули  на збільшення собівартості: пальне, яке здорожчало більше як у 1,5 раза, азотні добрива здорожчали майже втричі, вдвічі зросли ціни на запчастини до сільгосптехніки. Якщо держава не ухвалюватиме конкретних рішень щодо допомоги агросектору, то побачить хвилю банкрутств».

Андрій Дикун також наголосив на потребі в особливих умовах дії програми «5–7–9» на деокупованих територіях: «Програма «5–7–9» має запрацювати для цих територій. І відсотки за кредитами для цих підприємств мають дорівнювати нулю. Бо вони втратили майже все. Нині в усіх завдання одне – вижити. Держава нам має підставити плече. Без підтримки програми «5–7–9» і без повноцінного експорту морськими та річковими шляхами в агросекторі будуть банкрутства».