Провідні аграрні асоціації, які репрезентують тисячі малих і середніх агровиробників з усієї України, зібралися на круглий стіл, щоб обговорити земельну реформу, зокрема збереження нинішніх лімітів продажу землі під час війни.

Попри запрошення до участі в заході представників влади, уповноважені Міністерства аграрної політики та продовольства України та Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики не прийшли. В такий критичний для аграрної галузі час вони продовжують ігнорувати будь-які відкриті дискусії.

«Найбільше не подобається те, що в країні – війна, а ми говоримо про явно невигідне питання – продаж землі. Не до вподоби ставлення влади, яка нас ігнорує. Чомусь на початку війни, коли потрібно було везти до оточеного окупантами Києва тисячі тонн пшениці, а до Харкова та Миколаєва – тисячі тонн продовольства, ми були потрібні. А нині, коли ми хочемо донести свою позицію, нас в упор не чують. Хто ми такі? Ми, малий і середній бізнес – це 65% всього аграрного бізнесу, який приносить країні 20% ВВП. Чого ми тут сьогодні? Якщо відверто, тому що ми боїмося. Нам не донесли аргументи, нам не пояснили, що буде з 1 січня 2024 р. Я не знаю, що відповісти аграріям, які нині на фронті в окопах і які не зможуть купити землю. Я не знаю, що відповісти аграріям, які перебувають у 40-кілометровій прифронтовій зоні й навіть кредити не можуть взяти. Малому та середньому агробізнесу не запропонували жодного фінансового інструменту на купівлю землі», – наголосив очільник Всеукраїнської аграрної ради Андрій Дикун.

Аграрії не проти реформи. Бажання малих і середніх аграріїв відтермінувати збільшення з 2024 р. лімітів на купівлю землі пояснюється критичним фінансовим станом агропідприємств у 2023 р. За умов війни в них просто немає коштів на купівлю землі.

Не маючи такої дотаційної підтримки як у країнах ЄС і враховуючи катастрофічне падіння прибутковості сектору, вітчизняні аграрії відчули кризу нестачі оборотних коштів і витратних матеріалів для проведення посівної кампанії і дальших польових робіт, що невідворотно вплине на результати врожаю наступних років і на світову продовольчу безпеку.

«Аграрії відмовляються купувати техніку, навіть добрива – останнє віддають на оборону. Фермери викладаються повністю, щоб зберегти державу. Складається враження, що ринок землі нині просувають у Кабміні та Верховній Раді з особистої вигоди. Контрольований ринок землі є в усій цивілізованій Європі. У кожній країні є регулятор. У США є вільний ринок землі, але лише в пустельних штатах: Неваді, Техасі. А от у «кукурудзяному поясі», де цінні чорноземи й де Америка дістає найбільший врожай, встановлено великі обмеження на продаж землі, й держава там регулює ринок. У нас – безконтрольний доступ до ринку землі», – зазначив  заступник голови Асоціації фермерів та приватних землевласників України Віктор Шеремета,.

Заступник голови Всеукраїнського конгресу фермерів Анатолій Гайворонський вбачає в збільшенні лімітів на продаж землі корупційну складову. «Основа корупції – це великі компанії, і в агросекторі це добре розуміють. В Європі великою рідкістю є велике господарство. У Німеччині, наприклад, підтримують малий і середній бізнес. А з таким корупційним багажем, як у нас, по 10 тис. га, нас навряд чи хто до ЄС прийме», – сказав він.

За нинішніх умов збільшення ліміту до 10 000 га в «одні руки» вважають неприпустимим також і військовослужбовці, які наразі служать в ЗСУ або є учасниками бойових дій.  Згідно з опитуванням, яке проведене в серпні 2023 р. серед учасників бойових дій, 61% категорично проти збільшення лімітів. На їхню думку, такі законодавчі зміни є недоцільними за умов війни та призводять до знищення малого та середнього агробізнесу.

«Закон про ринок землі не може діяти за умов воєнного стану, коли 2 млн. людей фізично не мають можливості взяти участь у ринку, бо вони в лавах ЗСУ. Продавати землю, яку захищають наші воїни, – ганебно. Коли воїни повернуться, то буде великий запит до держави щодо несправедливості. Вони – це величезна сила. Війна не спише того, що відбувається продаж активів держави. Крім того, якщо відкривати ринок для юросіб і продавати великі масиви землі по 10 тис. га в «одні руки», то це прискорить крах малого та середнього бізнесу в сотні разів. Для кого ця рефома!?», – наголосив голова Аграрного союзу України Геннадій Новіков.

За словами Марії Дідух, очільниці Всеукраїнського аграрного форуму, який об’єднує асоціації малого, середнього та великого аграрного бізнесу, земельне питання завжди було гарячим, але влада завжди знаходила компроміс.

«ВАФ був створений як платформа для консолідованих рішень. Я можу говорити від імені ВАФ, коли є компроміс, але його нині нема серед асоціацій. Знову точаться дискусії. Великий агробізнес – за ринок землі, середній – проти лімітів, малий – проти другого етапу взагалі. Й це під час війни. Аграрні асоціації висловлюють те, що болить фермерам. Вважаю, що владі слід вислухати агросектор і напрацювати єдине рішення, яке влаштує всіх, як у 2019 р., коли ухвалювали закон», – зазначила вона.

Всеукраїнська Аграрна Рада, Аграрний союз України, Всеукраїнський конгрес фермерів, Асоціація фермерів та приватних землевласників України та Всеукраїнський аграрний форум консолідовано звертаються до Президента України Володимира Зеленського з проханням об’єднати агробізнес, сісти за стіл перемовин і знайти компроміс щодо другого етапу земельної реформи, який стартує з 1 січня 2024 р. та запроваджує продаж в «одні руки» до 10 000 га.

Задля збереження балансу та надання рівних прав для всіх без винятку українських аграріїв учасники круглого столу виступили проти підняття ліміту допустимого обсягу землі у власності однієї особи з поточних 100 до 10 000 га в одні руки з 2024 р. Водночас, вони пропонують залишити до кінця війни та ще на два роки після перемоги ліміт 100 га в «одні руки» як для юридичних, так і для фізичних осіб.