Обсяги врожаю в Україні помітно скоротились, про що свідчать нові супутникові зображення з високою роздільною здатністю, інформує Science.

За результатами аналізу, опублікованому в листопаді п.р. в Environmental Research Letters, в частково окупованій Херсонській області врожайність пшениці зменшилася на 20%. Причина – фермери покидають свої землі. Те ж саме може відбуватися в будь=якому регіоні світу, охопленого війною.

У дослідженні, опублікованому в журналі Nature Communications Earth & Environment в червні 2024 року йдеться, що середнє виробництво пшениці, соняшнику та ріпаку на оброблюваних площах регіонів України, охоплених війною, знизилося приблизно на 37% в 2022 році порівняно з довоєнним рівнем. Варто зазначити, що в 2021 році Україна була одним із найбільших в світі виробників сільськогосподарської продукції та експортувала 15% усієї кукурудзи на світовому ринку і 10% усієї пшениці. Після вторгнення росіян в лютому 2022 року обсяги врожаю в Україні помітно скоротились.

В новому дослідженні вчені розглядали Херсонську область: на думку науковців вона є зразком для інших конфліктних регіонів України.

Національне дослідницьке агентство Франції CNRS порівняло супутникові знімки полів у Херсонській області з полями неураженої війною Полтавської області, приблизно за 300 кілометрів. Програма Європейського космічного агентства Copernicus надала зображення для аналізу. CNRS вивчило дані трьох сезонів врожаю зернових: 2020/21 та 2021/22 до вторгнення та 2022/23 після нього. Супутникові зображення було введено в програмне забезпечення, яке видалило вплив атмосферної пари, аерозолів і хмар, щоб ділянки землі стали чіткішими. Потім настав етап класифікації зображень за землею та типом посівів. Далі вчені використали комп’ютерну модель під назвою AgriCarbon-EO, яка включає інформацію про врожай, таку як стадія росту рослин і те, як культури використовують вуглекислий газ і вологу, щоб оцінити, скільки рослин зійшло.

Модель, яка дала перші детальні оцінки постраждалих пшеничних полів у будь-якій області України, показала, що врожайність пшениці в Херсонській області впала із 9,7 т/га до вторгнення до 7,8 т/га після нього (-20%). Втрата – близько 400 тис. тонн зерна. В Полтавській області кількість пшениці за 3 сезони залишилася приблизно незмінною.

В Полтавській області посіви постійно зростали, а в Херсонській стали спорадичними, що пов’язано з добривами, які застосовуються на полях в ключовий момент вегетаційного періоду. Коли аграрії покидали поля або втрачали доступ до них, вони не мали змоги вносити добрива, і посіви постраждали навіть більше, ніж зазвичай.

Після врахування кількох факторів, у тому числі погоди та клімату протягом багатьох років, вчені дійшли висновку, що відсутність можливості регулярно вносити добрива та здійснювати зрошення є найбільшою причиною втрати зерна. Дослідники припускають, що забруднення та небезпека від наземних мін і військових укріплень, а також руйнування сільськогосподарської інфраструктури також могли зіграти свою роль.

Дослідники припускають, що їхні експерименти можуть допомогти зрозуміти вплив війни на сільське господарство в інших прифронтових регіонах, таких як зона бойових дій в Лівані. USDA прогнозує нижчу врожайність зернових через триваючу війну.

 

 

Пропонуємо:

Жінкам-підприємицям пропонуються гранти

Ухвалено рішення про цифровізацію послуг у сфері фітосанітарії

Дві тисячі за кожен гектар під кулями: нові субсидії фермерам