Бізнес не підтримує ухвалений парламентом в першому читанні законопроєкт про підвищення податків. Ділові кола пропонують владі для наповнення бюджету зосередитися на боротьбі з тіньовою економікою та реформуванні митниці, інформує Європейська Бізнес Асоціація.

“Компанії, що залишаються в тіньовому секторі економіки, отримують економічні переваги порівняно з компаніями, що сплачують податки. Відповідно, можемо припустити, що це змусить частину білого бізнесу мігрувати в тінь, щоб вижити під час війни”, – вважають в ЄБА.

Ділові кола зазначають, що саме боротьба з тіньовим сектором економіки може забезпечити стале джерело доходів бюджету та оздоровити економіку. За оцінками дослідження Інституту соціально-економічної трансформації, держбюджет недоотримує близько 400 млрд грн від тіньового сектору.

“Ця сума відповідає обсягу додаткових коштів, яких наразі не вистачає в держбюджеті. Крім того, альтернативою підвищення військового збору, на думку бізнесу, може стати акумулювання коштів завдяки прийняттю економічного бронювання”, – вказали в ЄБА.

В Асоціації нагадали, що надавали низку ідей щодо альтернативних джерел наповнення бюджету, наприклад, додаткове оподаткування азартних ігор та ринку вживаних авто, скорочення деяких державних видатків.

В ІТ-індустрії дотримуються наступної думки: пропозиція підвищення податків суперечить ідеї створення правового режиму Дія Сіті, згідно з яким було зафіксовано 25 років незмінних податкових умов. Зміни умов в Дія Сіті можуть призвести до збільшення собівартості послуг та втрати конкурентоздатності на світовому ринку, потенційного виходу компаній з правового режиму Дія Сіті та навіть до інвестиційної релокації в інші юрисдикції.

Фахівці наголошують: якщо податкові зміни будуть запроваджені, це може призвести до падіння ІТ-галузі до 30% вже у 2025 році, скорочення кількості робочих місць, зменшення валютної виручки та податкових надходжень.

В контексті пропозиції підвищення ставки податку на прибуток для банків, на думку експертів Асоціації, фіскальний ефект від такого рішення буде нетривалим і суттєво зменшить надходження від виплати дивідендів державних банків вже у наступному році.

“Таке рішення матиме суттєві негативні наслідки для публічних фінансів. До того ж, запровадження такого зобов’язання ретроспективно є тривожним сигналом для всіх секторів економіки, підкреслить ризиковість регуляторного середовища та знизить бажання інвестувати в Україну”, – наголошують в ЄБА.

Бізнес-спільнота застерігає, що різка зміна фіскальної політики може негативно вплинути на забезпечення банків капіталом та створити необхідність докапіталізації. У випадку з державними банками необхідність докапіталізації потягне за собою додаткові видатки з державного бюджету, тож фіскальний ефект від цього рішення може бути знівельований багатьма довгостроковими негативними наслідками.

“Нещодавно були прийняті важливі законодавчі зміни, які мають запустити реформу Бюро економічної безпеки та Державної митної служби. Водночас важливо, щоб ці реформи не залишились «на папері», а були повною мірою втілені в життя”, – підкреслюють в ЄБА.

Нагадаємо, 17 вересня Верховна Рада з другої спроби підтримала у першому читанні урядовий законопроєкт №11416-д, який передбачає підвищення податків на 58 млрд грн в цьому році та 137 млрд грн у наступному.

Доопрацьований законопроєкт передбачає:

підвищення військового збору з 1,5% до 5%;

збільшення податків для першої та другої групи ФОП;

авансові внески на АЗС;

1% для всіх форм ФОП третьої групи;

25% прибутку на фінустанови;

помісячна звітність ПДФО (для економічного бронювання).

Прогнозується, що у цілому законопроєкт Верховна Рада прийме у середині жовтня, а Міністерство фінансів пропонуватиме підвищення податків “заднім числом” з 1 жовтня.

 

 

Пропонуємо:

Уряд удосконалив процес надання підтримки малому бізнесу

Держрибагентство оголосило тендер на закупівлю пшениці для Судану

USAID має намір надати зерновикам грантів до 200 млн грн

Україна відправила агропродукцію до 39 країн Африки

Удосконалено процедуру отримання дозволу на ввезення зразків насіння