Нещодавно міністр аграрної політики та продовольства України Віталій Коваль побував з візитом в інституті ім. Л.Погорілого. Оглянув полігон енергетичних культур та посіви, які мають значення для розвитку вітчизняної біоенергетики. Зазначив про потенціал енергокультур, які вигідно вирощувати на малопродуктивних та деградованих землях. Анонсував подальші аукціони, на яких виставлятимуть саме такі ділянки в межах проєкту «Земельний банк». Ми вирішили зануритись в тему та оцінити досвід Європи.
Біомаса (тріска) енергетичної верби – затребувана в агроенергетиці. В Євросоюзі її активно вирощують, найбільші площі у Швеції — приблизно 18–20 тис. га, в Польщі — понад 6 тис. га, у Данії під вербою задіяно 500 га сільгоспземель. В Україні — близько 4-5 тис. га. Плантації висаджено в Івано-Франківській, Волинській, Львівській, Тернопільській та Рівненській областях.
За оцінками експертів, в нашій державі близько 5 млн га земель, непридатних для вирощування сільгоспкультур. На таких малородючих ґрунтах теж можна щось вирощувати. До прикладу, це можуть бути енергетичні культури, і зокрема верба, яка непогано росте в мулі, на супіщаних та суглинкових ґрунтах, добре поглинає викиди СО2. Окрім цього, її можна саджати навіть на смугах вздовж доріг. Це лише на користь екології. До прикладу, ТОВ “Енергетична верба” у місті Обухів у 2021 році відкрила першу дослідну плантацію: вздовж автодороги висадила 45 тис. саджанців. Щорічно з 1 га можна отримувати до 30-40 т сухої деревини: результат непоганий і для власних потреб, щоб економити та диверсифікувати, і для комерції.

Про зацікавленість біоенергетиків в енергетичній вербі можна робити висновки по проєктам, які втілюються. Так, відносно недавно Рівнетеплоенерго висадило плантацію енергетичної верби. За кілька років культуру використовуватимуть для потреб котелень, працюючих на щепі. Варто пригадати і про землі, які постраждали внаслідок війни, але можуть використовуватись, наприклад, під енергетичну вербу. На тлі сучасних реалій біомаса для опалення в Україні – варіант гарний, але у найближчій перспективі від нього може і доведеться відмовитись: залежатиме від тенденцій ЄС.

З одного боку в Скандинавії, Великобританії, Ірландії та Польщі бізнес на трісці є досить популярним. Її використовують на теплоелектростанціях та у приватних котельнях для виробництва тепла і гарячої води. Втім в Європі доволі сильне зелене лоббі: у 2021 році понад 500 науковців та 40 тисяч мешканців ЄС звернулися до Єврокомісії про припинення спалювання деревини для отримання енергії. Цілком можливо, що захисники довкілля виграють свою битву за низку обмежень і в цьому напрямі. Але поки що ЄС трохи стримав закручування гайок аграріям: в європейських країнах пройшли масштабні страйки фермерів проти жорстких правил, накладених на них з метою захисту довкілля, з сутичками з поліцією, що привернуло увагу Єврокомісії.
підготував Святослав Філатов
Пропонуємо:
По всій Україні садівники відчули проблему заморозків
Між Україною та ЄС подовжено “транспортний безвіз”
Україна втрачає торгові преференції на ринку ЄС
На мита митами: КНР на товари із США встановлює свої високі тарифи
