Україна наростила обсяги експорту зерна відносно показників минулого року і зараз щомісяця в середньому експортується 7 млн тонн.
Про це в ефірі Українського радіо заявив президент “Української аграрної конфедерації” Леонід Козаченко.
Він вказав, що 80-85% експорту припадає на Чорноморський зерновий коридор.
“По-перше, ми дуже добре проаналізували, звідки походить небезпека, коли працював зерновий коридор, де саме була загроза, які напади ми очікували на судна, що везуть зерно по акваторії Чорного моря. Враховуючи це все, ми використали період, коли перестала діяти ця зернова угода. Звісно, це не тільки військові засоби, наша зброя проти тих суден, літаків, ракет, які можна було використовувати, щоб потопити ці кораблі. Тут ще й позиція окремих країн, таких як Велика Британія, ЄС в цілому, які сказали, що “ми будемо супроводжувати свої кораблі, які будуть йти по акваторії Чорного моря, з повітря. Якщо на них буде хтось нападати, ми будемо відбивати ці напади”. Крім цього, європейські страхові компанії почали страхувати це перевезення. Спочатку це було недешево, потім вартість страхування суттєво впала і ніхто не боявся давати свої кораблі для того, щоб везти цю продукцію”, – заявив Козаченко.
Він вказав, що Росії вдалося зупинити лише прохід через Суецький канал.
“Це, безумовно, вплинуло на вартість логістики, тому що обхід – це понад 4 тисячі кілометрів додаткового шляху, за який треба платити. Звичайно, це негативно відобразилося. Але обсяги перевезень в нас не зменшилися, а навпаки зросли. Сьогодні, якщо брати загальний експорт української продукції, то близько 80-85 % обсягу – це Чорноморський зерновий коридор”, – вказав президент УАК.
Він пояснив, що за рахунок відновлення роботи зернового коридору обсяги українського зерна на експорт серйозно зросли.
“Треба додати, що Дунайський логістичний шлях ніколи в такому обсязі не перевозив продукцію. Це на другому місці після Чорноморського зернового коридору. Третє місце – це залізничні та автомобільні перевезення. Тому загальний обсяг експорту в окремі місяці в нас навіть перевищує те, що ми мали в середньому за попередній рік. Йдеться про 7 млн тонн – це приблизно те, що ми щомісяця зараз експортуємо”, – сказав Козаченко.
Він поінформував, коли почалася війна, вартість логістики зросла приблизно в 4-4,5 рази порівняно з тим, що було до війни.
“Це було 150-200 доларів на тонні зерна і все це було з кишені нашого фермера. Тому вперше за роки Незалежності у нас пшениця стала фактично нерентабельною. Більшість виробників були в мінусі. Олійні культури давали прибуток, а зернові – на другому місці була кукурудза – були в мінусі. Вартість логістики була величезною втратою для нашого аграрного сектору”, – розповів Козаченко.
Він наголосив, що буде добре, якщо загалом цього року ми зберемо 70 млн тонн.
“Торік ми зібрали понад 80 млн тонн зернових та олійних культур. А цього року прогнозували, що буде 70-71 млн, проте, як на мене, обсяг буде меншим через погодно-кліматичні умови. Жахлива спека, відсутність вологи… Сьогодні кукурудза призупинила свою вегетацію. Ми в середньому збирали 30 млн тонн кукурудзи, проте в цьому році такий обсяг ми не зберемо. Тож буде добре, якщо загалом ми зберемо 70 млн тонн збіжжя, а минулого року було практично 82. Тож десь на 12 млн тонн буде менше, а дехто пророкує, що обсяг вирощеного врожаю впаде й на 15 млн тонн”, – зазначив Козаченко.
На його переконання, треба повернути вартість логістики до того рівня, який був до війни.
“Треба працювати в політичному аспекті і з ЄС, ринок якого у важкі хвилини відкривався для нас і це зменшувало наші втрати. Ми все ж таки будемо членом ЄС, тож треба не боятися нас, а реформуватися своє сільське господарство. В Європі на це не звертають увагу, бо в першу чергу звертають увагу на дотування. Там шалені дотації тільки впливають на розвиток, а не реформи. Все це треба робити, але нам в першу чергу треба думати про себе. Й коли ми говоримо і про логістику, і про врожай, не слід забувати й про заміновані території, забруднені території, які після вибухів не дають можливості використовувати землю. Треба думати, як усе це вирішувати”, – заявив Козаченко.
Пропонуємо:
