Деградація ґрунтів чи відновлення їх родючості

9 грудня 2021 р. відбулася ІІ Міжнародна конференція «Національний виклик: деградація ґрунтів чи відновлення їх родючості», ініційована компанією БТУ-ЦЕНТР у партнерстві з ГС «Органічна Україна», МХП, Global 100% Re і МІМ. Своїми напрацюваннями поділилися усі ґрунтоохоронні наукові установи, найбільші агропідприємства – Кернел, МХП, Укрлендфармінг, Контінентал Фармерз Груп, представники державних органів та неурядових програм, які пліч-о-пліч турбуються про здоров’я українських ґрунтів. До заходу долучилося понад 300 учасників із різних країн: України, Швейцарії, Німеччини, Естонії, Білорусі, Латвії, Польщі, Молдови, Казахстану, велася активна дискусія у чатах і лунало багато питань до спікерів. БТУ-ЦЕНТР зібрав найцікавіші моменти з конференції.

Зниження родючості ґрунту – це світова проблема. За даними GEF, 25% від всієї земної поверхні світу – це деградовані ґрунти. Щороку планета втрачає 24 млрд. тонн родючої землі, через що потерпають 3,2 млрд. людей. Якщо цей тренд триватиме, то до 2050 р. 95% земної поверхні становитимуть деградовані ґрунти.

Українські ґрунти, їх здоров’я також потребують комплексного підходу та уваги з боку держави, агровиробників і наукового співтовариства. За даними ФАО, 20% сільськогосподарських земель України зазнали істотної деградації, а решта перебуває під загрозою. За останні 130 років українські ґрунти вже втратили близько 30% гумусу, а рівень розораності сягає 53%, і є чи не найвищим у світі – 53,9% (Польща – 36,5%, Німеччина – 34,1, США – 17,5, Китай – 12%). За даними опитування, проведеного БТУ-ЦЕНТР серед агровиробників з усієї України, 51% господарів уже спостерігають процеси деградації на своїх ґрунтах. За оцінками НААН, економічні збитки від цих процесів становлять близько 40 млрд грн/рік.

«Дуже важливо об’єднуватися і створювати партнерства для розв’язання таких глобальних питань як деградація ґрунту. Саме тому 2 роки тому було створено Стратегічний комітет з відродження родючості ґрунтів, який має на меті сформувати свідоме ставлення до ґрунтів як до цінного та незамінного ресурсу, сприяти раціональному використанню властивостей ґрунтів, впроваджувати різні системи обробітку, застосовувати органічні добрива та препарати в правильній кількості», – зазначив Владислав Болоховський, генеральний директор групи компаній БТУ-ЦЕНТР, кандидат сільськогосподарських наук, голова комітету з відродження ґрунтів ГС «Органічна Україна».

Наукові установи вже напрацювали інтелектуальний капітал: є чимало адаптованих до умов України рішень щодо відновлення родючості ґрунтів, сталого землекористування та ведення аграрного бізнесу. На думку науковців, нині завдання номер один – це осучаснити інформацію про ґрунти й перевести її у формат, доступний для кожного. Завдання номер два – боротьба зі зменшенням умісту гумусу та стрімким зростанням рівня розораності земель. Адже через це погіршується екологічний стан агроландшафтів. Науковці рекомендують вилучити з обробітку сильно деградовані та малопродуктивні ґрунти, збалансувати співвідношення орних земель та еколого-стабілізувальних угідь, впровадити науково обґрунтовані сівозміни, вживати протиерозійні заходи обробітку ґрунту, використовувати сучасні ґрунтозахисні технології тощо. Ці питання потребують не лише впровадження окремими господарствами, а й активного регулювання з боку держави.

«Наразі в нашій країні є кілька інституцій, які володіють великими базами даних про ґрунти. Завдання номер один – це об’єднати ці інформаційні ресурси в національній системі моніторингу нейтрального рівня деградації сільськогосподарських земель в Україні. Адже, якщо ми не знатимемо достеменно стану ґрунтів на кожній земельній ділянці, в кожному господарстві, то не можна буде впровадити жодної наукової розробки, жодної сучасної технології, так, щоб вона й підвищила родючість, і була економічно ефективною», – зазначив Микола Мірошниченко, заступник директора з наукової роботи ННЦ «Інститут ґрунтознавства та агрохімії імені О.Н. Соколовського», почесний голова Українського ґрунтового партнерства.

До конференції приєдналися представники проєкту ФАО в Україні, які працюють над розробкою планів щодо інтегрованого управління природними ресурсами для місцевих територіальних громад. Олександр Журавель, в. о. координатора проєкту, додав, що сівозміна – ключ до успішного агробізнесу. Пан Журавель наголосив на важливості системної роботи з рослинними рештками, збереження біорізноманіття ґрунту, зменшення кількості пестицидів і запровадження практик компостування органічних добрив.

Оксана Тонха, декан Агробіологічного факультету НУБіП, доктор сільськогосподарських наук, професор наголошувала на важливості ресурсоощадних технологій – no-till, strip-till, ridge-till, mulch-till тощо. Водночас професор зауважила, що не всі ґрунти придатні для системи мінімального обробітку, в Україні їх лише 25,68 млн. га, або 61,6% від загальної площі земель сільгосппризначення. Пані Тонха зробила акцент на потребі в збереженні біорізноманіття та заселенні корисної мікрофлори в ґрунт. Професорка закликала навчати молодь системам біологізації землеробства.

Практичними прикладами відновлення родючості ґрунту у промислових масштабах поділилися провідні агрохолдинги. Михайло Журба, заступник керівника науково-дослідного відділу Кернел, розповів, як з допомогою регулювання мікробіологічної активності ґрунтів оптимізувати азотне живлення культур зі зменшенням втрат азоту. Пан Журба наголосив на ефективності поєднання мінеральних добрив разом із біопрепаратами, що сприяє вищій урожайності за зменшеної собівартості технології вирощування.

Олександр Деревянченко, начальник відділу агрономічної експертизи Контінентал Фармерз Груп, розповів, що агропідприємство має екологічну стратегію на 10 років. Це дає змогу системно впроваджувати економічний і водночас екологічний підходи до ґрунтів. У холдингу застосовують диференційний підхід із живлення до кожного поля та меліоративні заходи з вапнування та водовідведення. Компанія системно працює з моніторингом ущільнення ґрунту та намагається мінімізувати ерозійні процеси завдяки безполицевому обробітку, зменшує кількість проходів по полях. Водночас велику увагу приділяють біологізації ґрунтів – сіють сидерати, використовують компости, дигестати, системно працюють із деструкторами стерні (Екостерн), РК-мобілізаторами (Граундфікс), біологічними фунгіцидами (Склероцид).

Андрій Кравчук, фахівець із розвитку інновацій МХП, поділився досвідом використання рідких і твердих форм дигестату з біогазових пристроїв як високоефективного органічного добрива, що легко засвоюються рослинами. Пан Кравчук підкреслив, що склад таких добрив добре збалансований, має оптимальний мікроелементний склад, медико-токсикологічні показники тощо.

Заслужений працівник сільського господарства, кандидат сільськогосподарських наук, керівник департаменту розвитку та інновацій у групі компаній Укрлендфармінг Володимир Фантух поділився власним підходом відновлення органічної речовини ґрунту – поєднання органічних добрив з обов’язковою практикою керованої деструкції решток у полі (Екостерн) та застосування мікробних препаратів (Граундфікс, Мікофренд, Різолайн, Склероцид, Липосам).

Євген Грицик, Заступник директора департаменту контролю за використанням та охороною земель Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру розповів, що наразі розроблено Дорожню карту щодо вдосконалення системи державного контролю за збереженням та підвищенням родючості ґрунтів. Передбачено проєкт Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо охорони ґрунтів та відтворення їх родючості». Проєкт містить низку заходів, зокрема до січня 2023 р. передбачено надати чинності системі моніторингу стану ґрунтів, гармонізації показників якості ґрунту з ЄС, визначенню рівня забруднення та оптимального вмісту поживних речовин, встановленню методів запобігання виснаженню ґрунтів тощо. Також важливим елементом державної політики є імплементація Стратегії сталого розвитку України до 2030 р.

З повним записом конференції ви можете ознайомитися за посиланням.