Вітряки з’явилися дуже давно: людство використовувало ці аеродинамічні механізми паралельно з водяними млинами. Пропонуємо вам цікаві факти про них:

Перші вітряки мали від шести до дванадцяти вітрил, покритих очеретяним матом або тканинним матеріалом. Вони оберталися у горизонтальній площині навколо вертикальної осі.

Агрегати винайдено у східній Персії, згідно з Ахмадом Й. аль-Хасаном. Є й дані про найдавніші млини Вавилону.

Звичні нашому оку вітряки зустрічаються в Європі, у вітряних рівнинних північних регіонах та на узбережжі Середземного моря. У Азії поширені конструкції з вертикальним ротором.

Вітряки зустрічаються в середньовічній іконографії: ці механізми були досить серйозно поширені в європейських країнах.

Цікаво, що давним-давно існував орган, який працював завдяки вітряку. Про нього написав грецький винахідник Герон Олександрійський у І столітті до н. е. Є згадки про органи Стародавнього Єгипту, для яких використовувалися вітряки: в записах 150-200 років до н.е. зустрічаються описи таких агрегатів.

Горизонтальні вітряки побудовані в Європі у XVIII-XIX століттях. Відомі млин Фаулера в Баттерсі в Лондоні і млин Хупера в Маргейті у Кенті.

Голландські вітряки переважно не мелють борошно, а перекачують воду з каналів.

Найбільш ранньою згадкою про європейський вітряк є документ 1185 року в колишньому селі Уїдлі (Йоркшир), на південному краю Уолда навпроти гирла Хамбер.

Вітряки застосовували для борошномельного млина, лісопилки, насосної або водопідйомної станції.

Наприкінці XVI століття у Нідерландах з’явилися млини, які повертали свої вежі назустріч вітру.

 

 

Пропонуємо:

Десять цікавих фактів про кіз (ФОТО)

Вівці: десятка цікавих фактів про тварин (ФОТО)

Цікаві факти про корів: на що вони здатні та трохи історії (БЛОГ)