У серпневому звіті Всесвітня продовольча організація ООН (ФАО) повідомила про стан з продовольством в світі, надала дані щодо експортних цін, проаналізувала фактори, які впливали на ціноутворення. Так, світові експортні ціни на ячмінь та кукурудзу зросли, а на сорго та пшеницю – знизилися.

Погодні умови в окремих регіонах Північної Америки виявились менш сприятливими для визрівання ярої пшениці, що вплинуло на ціну в бік зниження. Як і менша пропозиція з боку сільгоспвиробників у Європі та Чорноморському регіоні. Втім висока сезонна пропозиція у Північній півкулі, де наразі збирають озиму пшеницю не дозволила цінам знизитися ще більше.

Зростання міжнародних цін на кукурудзу аналітики пояснюють низькою торговельною активністю аграріїв та посухою у Східній Європі та деяких регіонах України. До того ж, має місце зниження експортної пропозиції Аргентини та Бразилії. Причина – запровадження експортних зборів та активний внутрішній попит. Значення Індексу цін ФАО на всі види рису в липні знизилося на 1,8 відсотка внаслідок значного обсягу експортної пропозиції та млявого імпортного попиту.

У липні середні показники Індексу цін на рослинні олії ФАО стали максимальними за останні три роки рівня та становили 166,8 пункту, що на 11,1 пункту (7,1%) вище відповідно цифр минулого місяця. Експерти пояснюють це зростанням котирувань пальмової, соєвої та соняшникової олії. Одночасно мало місце незначне зниження цін на ріпакову олію.

За підсумками липня фіксувалось зростання міжнародних цін на пальмову олію, це явище спостерігалось два місяці місяць. Це пояснюють сталим світовим імпортним попитом. Котирування соєвої олії аналітики пояснюють очікуваним стійким попитом з боку сектору біопалива в Північній та Південній Америці. Ціни на олію зросли через сезонне скорочення поставок із Чорноморського регіону. Зафіксоване за підсумками липня зниження світових цін на ріпакову олію в основному зумовлене збільшенням пропозиції олії нового врожаю в Європі.

Середнє липневе значення Індексу цін на м’ясо ФАО досягло нового рекордного рівня і склало 127,3 пункту, що на 1,5 пункту (1,2%) вище за червневий показник і на 7,3 пункту (6%) вище, ніж у липні минулого року. Експерти пояснюють це підвищенням цін на яловичину і баранину та невеликим збільшенням котирувань м’яса птиці. Одночасно, ціни на свинину знизилися. Світові ціни на яловичину досягли нового рекордного рівня через вищі котирування в Австралії, підкріплені високим імпортним попитом. Особливо закупляли цю продукцію Китай та США, що навіть перевищило обсяг експортної пропозиції. Високий стійкий світовий попит вплинув на підвищення цін за цією номенклатурою в Бразилії.

Баранина дорожчає четвертий місяць поспіль, що пояснюють зниженням експортної пропозиції в Океанії на тлі сталого світового попиту. Має місце незначне зростання цін на м’ясо птиці. Це пояснюють збільшенням експортних цін у Бразилії: після того, як у середині червня Бразилії повернули статус країни, вільної від високопатогенного грипу птахів (ВПГП), та ослаблені введені раніше обмеження, деякі ключові торгові партнери поступово відновили імпорт. Зниження цін на свинину здебільшого зумовлене скороченням котирувань у ЄС на тлі наявності широкої пропозиції на внутрішньому ринку та зниження попиту на глобальному рівні.

Середнє значення Індексу цін на молочну продукцію ФАО у липні 2025 року становило 155,3 пункту, що на 0,2% (0,1 пункту) нижче порівняно з червневим показником та на 21,5% вище порівняно з рівнем липня 2024 року. Це незначне зниження – зафіксоване вперше з квітня 2024 року – зумовлене скороченням міжнародних цін на вершкове масло та сухе молоко на тлі зростання котирувань сиру. Значення Індексу цін на вершкове масло впало на 1,1%; це його перше зниження за останні шість місяців, яке зумовлене головним чином зниженням котирувань в Океанії внаслідок зростання обсягів виробництва та накопичення запасів. Проте стійкі ціни на вершкове масло у Європейському союзі та дефіцит пропозиції вершків на тлі високого попиту не дозволили котируванням опуститися ще нижче. Значення індексів цін на сухе незбиране та знежирене молоко продовжили знижуватися, що пояснюється наявністю значної експортної пропозиції в Океанії та зниженням імпортного попиту, особливо з боку Китаю та інших ключових азіатських ринків. Зростання міжнародних цін на сир було зумовлене стійким попитом з боку азіатських та близькосхідних ринків та скороченням експортної пропозиції в Європейському союзі; при цьому зафіксоване зростання частково компенсувалося зниженням котирувань в Океанії та Сполучених Штатах Америки.

Середнє значення Індексу цін на цукор ФАО у липні склало 103,3 пункту, що на 0,2 пункту (0,2%) нижче за його червневе значення. Зниження значення цього індексу триває вже п’ятий місяць поспіль, внаслідок чого воно виявилося на 16,2 пункту (13,5%) нижчим, ніж у липні 2024 року. Дані попередніх прогнозів вказують на ймовірне відновлення обсягів виробництва цукру у світі у сезоні 2025–2026 років; очікуване збільшення виробництва в Індії та Таїланді на тлі сприятливих погодних умов у ключових регіонах – виробниках цукру на півдні Бразилії чинили знижувальний тиск на світові ціни на цукор у липні. При цьому деяка активізація світового імпортного попиту на цукор не дозволила цінам знизитися ще нижче