Кредитні банківські продукти відновлюються, і поступово займатимуть частку державної програми “5-7-9” на ринку запозичень.

Про це заявив виконавчий директор Фонду розвитку підприємництва (ФРП) Андрій Гапон на дискусії Центру економічної стратегії (ЦЕС), повідомляє Інтерфакс-Україна.

“Наша програма не має бути настільки великою і становити основний продукт для банків. Я дуже радий наразі чути, що банки вже… створюють продукти, які не задіюють програму “5-7-9”, і вважаю, що стратегічно з 2024 року “5-7-9″ буде трохи звужуватися – поступово, як цього потребує економіка України”, – заявив Гапон.

Він вказав, що у межах програми не кредитуватимуться великі підприємства, у відповідності до рекомендацій Міжнародного валютного фонду (МВФ).

“Більше великі підприємства у межах “5-7-9” не фінансуватимуть. Ми повертаємося до системи “малий і середній бізнес”, що дуже сильно звузить видатки бюджету на програму”, – заявив виконавчий директор ФРП.

За його словами підняття ставки з фінансування обігового капіталу до 13% річних звузило коло зацікавлених осіб і дало змогу конкурувати банківським продуктам із нею. Гапон підкреслив, що завдяки зниженню облікової ставки фінустанови можуть більш вігідно залучати кошти та пропонувати кредитні продукти на умовах, набагато більш конкурентних до “5-7-9”, ніж раніше.

Виконавчий директор ФРП також наголосив, що основною проблемою держпрограми є портфель позик під 0% річних, які були видані протягом пандемії COVID-19 у 2021-2022 роках.

“Якщо брати в розрізі перше півріччя 2023 року, то 95% усього бюджету пішло на фінансування кредитів, укладених у 2020-2022 роках”, – заявив Гапон.

Він нагадав, що договори, укладені в попередніх роках, залишаються з тими самими ставками, що були на момент укладення. Та повідомив, що у 2024 році спливають терміни за трирічними договорами на поповнення обігового капіталу, що вивільнить майже 3,5 млрд. грн до кінця 2023 року.

Згідно зі статистикою ЦЕС, станом на вересень цього року третину гривневих кредитів юрособам було видано за держпрограмою “5-7-9”. Основні користувачі: підприємства сільського господарства (50%), оптова торгівля (25%) і промисловість (14%). Серед регіонів найбільше кредитів отримали Київ та Київська область (17%).

 

 

Пропонуємо:

Україна звернулася до польських перевізників із закликом “не бити в спину”

На польсько-українському кордоні перевізники заблокували рух вантажівок

НБУ поліпшив оцінку ВВП через аграрні культури

В українському ВВП частка переробки має суттєво зрости – Свириденко

Збільшився обсяг експорту агропродукції автодорогами

Експорт буде за реєстром або ліцензією