Експортери зберігають зацікавленість у сої без ГМО, переробники – міняють дорогий соняшниковий шрот соєвим в кормах. До того ж, на ціну впливає затримка збирання сої в Бразилії (зібрана з 32,3% площ), що викликано дощами, інформує Graintrade.

В портах України експортні ціни попиту на сою з ГМО протягом тижня залишалися на рівні $435-440/тонна або 19400-19600 грн/тонна, тоді як ціни на сою без ГМО виросли на $5-10/тонна до $450-458/тонна або 20000-20500 грн/тонна.

“Переробники підвищили закупівельні ціни на сою без ГМО на 300-500 грн/тонна до 20000-20500 грн/тонна, проте залишили ціни на сою з ГМО на рівні 19000-20000 грн/тонна з доставкою на завод. Попри це пропозиція від виробників залишається низькою, хоча варто згадати, що рік тому ціни на сою з ГМО складали $385-388/тонна (18 000–18 200 грн/тонна), а на сою без ГМО – $420-425/тонна (19 800–20 200 грн/тонна) в портах, тоді як переробники пропонували за сою з ГМО 17 500-18 000 грн/тонна, а за сою без ГМО — 19 000-19 200 грн/тонна”, — йдеться в повідомленні.

За тиждень березневі ф’ючерси на американську сою в Чикаго виросли на 0,4% до $418,9/тонна (+7,2% за місяць, +7,5% за рік) за підтримки збільшення внутрішньої переробки. Але рішення Верховного Суду США про незаконність введених Трампом імпортних мит вносить сильні корективи в торговельні політики та домовленості, і аналітики прогнозують, що Китай відмовиться від активної закупівлі сої з США, особливо на тлі поставок дешевої сої з Бразилії.

З 1 вересня по 19 лютого США експортували 25 млн тонн сої із прогнозованих на 2025/26 МР 42,8 млн тонна. Це на 32% поступається темпам попереднього сезону, в якому експорт склав 51 млн тонн.

В USDA прогнозують, що у 2026 році площі сівби сої у США виростуть порівняно з попереднім роком на 3,8 млн акрів до 85 млн акрів, а виробництво — на 5,1 млн тонн до 121,1 млн тонн, що також посилить тиск на котирування найближчим часом.

Котирування підтримує захоплення протестувальниками та блокування роботи ключового експортного бразильського порту в Парані, що належить компанії Каргіл. Інцидент стався на фоні протестів 14 корінних племен проти проведення публічних торгів на днопоглиблювальні роботи у річці Тапажос та указу президента Луїса Інасіу Лули да Сілви, який відкриває шлях до приватизації управління трьома річками загальною довжиною близько 4000 км (2500 миль).