Після одностороннього офіційного виходу Росії із “зернової угоди” Україна шукає альтернативні шляхи логістики через територіальні води Болгарії та сусідньої Румунії, повідомив посол України в Туреччині Василь Боднар в ефірі національного телемарафону.

Він зазначив, що Росія офіційно вийшла із “зернової угоди” і Україна пропонує ООН і Туреччині як посередникам ініціативи, продовжити її дію у тристоронньому форматі. Та наголосив на важливості українського зерна для забезпечення глобальної продовольчої безпеки.

Посол підкреслив важливість турецької позиції у цій ситуації, її готовність до перемовин. Боднар зазначив, що Туреччина прагне продовження медіаторських послуг, оскільки вона як посередник “зернової угоди” намагається знайти “золоту середину” і мінімізувати ризики.

“Давайте будемо чесними. Росія, вийшовши з угоди, заявила про те, що вона не гарантує безпеку. А це означає, що вони будуть обстрілювати порти, інфраструктуру і, можливо, кораблі. У цьому і ризик”, – заявив Боднар.

Він також зазначив, що навіть у разі, якщо росіяни не вдаватимуться до виконання усіх погроз, загроза залишається, і це впливатиме на шипінгові компанії та страхування.
Посол проінформував про створення фонду гарантування ризиків.

“Ми так само маємо можливості залучати кораблі й компанії, які готові надавати ці кораблі для перевезення зерна. З нашої точки зору, це можна реалізувати навіть не використовуючи цей маршрут, який вже був погоджений, а через територіальні води Румунії та Болгарії. Це також можливий варіант, щоб мінімізувати ризики”, – наголосив Боднар.

Він звернув увагу на відповідальність міжнародної спільноти задля реалізації Україною такого сценарію та тиску на Росію для упередження можливих атак.

Генеральний директор Клайпедського порту Альгіс Латакас заявив, що головний порт Литви міг би відвантажувати 10 млн. тонн українського зерна. Втім, є проблеми з логістикою доставки вантажу на узбережжя Балтійського моря.

Нагадаємо, Чорноморська зернова ініціатива укладена окремо між Росією та ООН й Україною та ООН за посередництва Туреччини в липні 2022 року у Стамбулі. Потім її кілька разів продовжували.

У березні 2023 року РФ повідомила учасникам угоди про продовження угоди лише на 60 днів. Що вимагали росіяни:

перепідключення Россільгоспбанку до SWIFT;
поновлення постачання сільгосптехніки, запчастин і сервісного обслуговування;
скасування обмежень на страхування та перестрахування плюс зняття заборони на доступ до портів;
відновлення роботи аміакопроводу “Тольятті – Одеса”;
розблокування закордонних активів і рахунків російських компаній, пов’язаних із виробництвом і транспортуванням продовольства та добрив.

Ці вимоги не задовольнили. 5 червня країна-агресор заявила, що не бачить перспектив продовження угоди в липні. 18 липня речник президента Росії Дмитро Пєсков повідомив про “певні ризики” для сторін, які спробують відновити роботу Чорноморської зернової ініціативи без участі РФ.

 

 

Пропонуємо:

США спрямують $250 млн на агросектор України

Україна, ООН, ЄС: реакція на російський демарш

Український агроімпорт не підтримує Угорщина

НБУ проаналізував економічний сценарій у разі припинення зернової угоди

“Дипломатичні збитки”: США попередили про наслідки відмови продовжити “зернову угоду”