Сомалі, Бангладеш та Кенія не зберігають великі запаси добрив та залежать від постачань з країн Перської затоки. Для них і для країн, які розвиваються, на тлі війни в Ірані може відбутись різке зростання цін на продукти харчування, інформує УНІАН з посиланням на Reuters.

Через події на світовій мапі, пов’язані з війною в Ірані, порушуються постачання добрив та зростають ціни на енергоносії. Це відбувається тоді, коли країни, що розвиваються, почали оговтуватися від попередніх глобальних потрясінь. В Україні це пандемія та війна.

Зазначається, що продукти харчування та паливо в більшості розвинених економік становлять менше ніж чверть споживчого кошика. В країнах, які розвиваються, їхня частка становить 30-50%.

Наявність добрив та ціни на них можуть впливати на вартість продуктів харчування. І тут варто підкреслити, що Ормузька протока, яку Тегеран фактично заблокував, забезпечує транспортування близько 30% світової торгівлі добривами. А саме виробники з країн Перської затоки є великими постачальниками аміаку та сечовини. Bank of America звертається з попередженням, що конфлікт здатен зупинити 65-70% світових постачань сечовини.

“Це вплине на посівну… у світі буде менша пропозиція сільськогосподарської продукції – основних зернових культур, кормів, а отже й молочних і м’ясних продуктів”, – заявив економіст Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО), Максімо Тореро.

Продовжуючи тему впливу добрив на ціни на продукти, потрібно сказати, що в Латинській Америці від наслідків конфлікту відносно захищені. Втім міністр сільського господарства Бразилії Карлос Фаваро попередив, що країна може зіткнутися з проблемами постачання добрив.

В таких країнах, як Сомалі, Бангладеш, Кенія та Пакистан великих запасів добрив немає. Так, за інформацією ФАО, вартість добрив у Кенії зросла приблизно на 40%. Руанда розглядає заходи для захисту сільського господарства через складнощі з постачаннями добрив з країн Перської затоки.

Не виключається гострий дефіцит добрив. Світові ціни на нафту та газ зросли на понад 50% з початку конфлікту в Ірані. Це підняло витрати на всіх етапах ланцюгів постачання.

“Спершу відчувається вплив на енергетику, а коли він вщухає, настає другий етап – зростання цін на продукти харчування”, – заявив керівник відділу глобальної економіки в Schroders, Девід Ріс.

Нестача добрив – це врожайність культур з високим споживанням азоту, зокрема кукурудзи та пшениці. Окрім цього, зростають витрати на корми, що в фіналі впливає на всі ціни для кінцевих споживачів.

До війни в Ірані глобальна інфляція пом’якшувалася, мало місце і падіння цін на продукти. У січні глобальна інфляція цін на продовольство опустилася до найнижчого рівня щонайменше з 2017 року.

Нещодавно вже мали місце здорожчання продуктів, що викликало соціальні заворушення. Приклад: уряд Єгипту активно субсидує хліб з метою підтримати соціальну стабільність.

Економічне сповільнення в країнах Перської затоки впливає і на скорочення грошових переказів до Пакистану, Лівану та Йорданії.

Європейський банк реконструкції та розвитку розглядає пакети підтримки, і зокрема йдеться про допомогу в закупівлі добрив. У ФАО закликають банки розвитку та уряди бути готовими до надзвичайних заходів у разі, якщо війна не завершиться найближчим часом.

Нагадаємо, Єгипет планує обмежити споживання електроенергії, є плани зобов’язати магазини та кафе скоротити робочий час. Окрім цього плануються вимкнення підсвічених рекламних щитів та значне скорочення вуличного освітлення.