За підсумками 2023 року, тогоріч із розписками працювали 67 українських та міжнародних кредиторів, повідомив юридичний радник Міжнародної фінансової корпорації (IFC) Тарас Бурган під час круглого столу «Посівна – 2024: роль агрокредитування», проведеного «Фінансовим клубом».
Про це інформує Financial club.
“В 2023 році близько $180 млн було залучено до агросектору за допомогою аграрних розписок. Видано 894 аграрні розписки, завдяки яким були профінансовані 506 господарств”, – вказав Тарас Бурган.
Серед регіонів справжнім лідером по аграрним розпискам стала Миколаївська область (частка – 12%). На другому місці Одеська та Тернопільська області (по 11%), а на третьому – Вінницька обасть (10%).
“Аграрні розписки – це інструмент, із яким працюють не тільки фінансові установи, а й інші суб’єкти. Тому найбільше фінансування надавали постачальники (34%) насіння, засобів захисту рослин, паливно-мастильних ресурсів, а також дистриб’ютори (24%) та банки (23%)”, – пояснив радник Міжнародної фінансової корпорації.
Своєю чергою директорка департаменту малого та середнього бізнесу Укргазбанку Тетяна Корнієнко заявила, що аграрні розписки є ефективним оперативним інструментом і з точки зору стягнення заборгованості за рахунок врожаю. Втім часто вони не використовуються, оскільки аграрні розписки не враховуються при розрахунку банками резервів по кредитах.
Тож на її думку, розписка більше зручна для постачальників та дистриб’юторів.
“Якщо НБУ включить аграрні ноти до 351-ї постанови, банки на них звернуть більше уваги”, – висловилась в.о. директора департаменту ММСБ Ощадбанку Юлія Жуланова.
На її переконання можливість для невеликих фермерів отримати фінансування під аграрні розписки спонукатиме їх оформлювати свої земділянки та вносити до реєстрів договори оренди.
“Це може бути гарним інструментом для дрібних клієнтів до 500 гектарів. За ними частина кредиту надається без застави, а частина – під державні гарантії або гарантії МФО. Сподіваюся, що наші звернення до НБУ будуть почуті й будуть зміни. В цьому випадку банки почнуть більш активно розвивати ці інструменти”, – заявила керівниця напряму масового бізнесу ПриватБанку Оксана Куцоконь.
Тарас Бурган каже, що IFC ініціювала дискусії з Нацбанком по 351-й постанові. Він розповів, що НБУ просить продемонструвати статистику. Втім банки, які використовують аграрні розписки, не використовують їх на додачу до своїх стандартних пакетів кредитної документації, тож об’єктивна інформація “не зовсім” зображується.
“В лютому був ухвалений закон про аграрні ноти. Цей інструмент запрацює з 1 січня 2025 року. Це ті самі аграрні розписки, але в електронній формі, тобто не буде нотаріального посвідчення. По-друге, це буде цінний папір, такий самий, як і акція, облігація, який обліковується на рахунках в цінних паперах. Це буде оформлюватися онлайн. І ми сподіваємося, що це пожвавить ринок. Дасть можливість більшому колу суб’єктів фінансувати аграріїв”, – висловився Бурган.
Пропонуємо:
Європарламент підтримав лібералізацію торгівлі з Україною, але з інтересами фермерів
У Вашингтоні Андрій Дикун представив український агросектор та ВАР
В дунайських портах запрацювала лабораторія для аналізу зерна
2026-07-24
