Україна має намір звертатися до ЄС з вимогою ввести санкції проти бангладешських підприємств, які купують у росіян пшеницю, вивезену з окупованих українських територій, інформує nv.ua з посиланням на Reuters.

Агенція посилається на власні джерела. За документами, які Reuters має у розпорядженні, посольство України в Нью-Делі цьогоріч надіслало кілька листів до МЗС Бангладешу з проханням відмовитися від понад 150 тисяч тонн зерна, яке було вкрадено і відправлено з російського порту Кавказ.

Посол України в Індії Олександр Поліщук проінформував, що Дакка не відреагувала на конфіденційне дипломатичне листування. Київ має намір актуалізувати це питання.

Українська розвідка довела, що російські підприємства змішують зерно, закуплене на окупованих українських територіях, з російською пшеницею перед відправкою.

“Це злочин… Ми поділимося результатами нашого розслідування з нашими колегами з Європейського Союзу і попросимо їх вжити відповідних заходів”, — заявив Поліщук.

Раніше про дипломатичний конфлікт України з владою Бангладеш не повідомлялося.

Своєю чергою представник міністерства продовольства Бангладеш висловився, що Дакка забороняє імпорт з Росії, якщо зерно походить з окупованої території України. Він запевниу, що країна не імпортує крадену пшеницю.

Український диппредставник повідомив Reuters, що українське законодавство забороняє будь-яку добровільну торгівлю між українськими виробниками, в тому числі фермерами на окупованих територіях і російськими підприємствами.

У листах, які посольство України надіслало уряду Бангладешу, наводяться назви суден та їхні реєстраційні номери, які задіяні у ймовірній торгівлі зерном з кримських портів Севастополя, Керчі та Бердянська. Вказано і дати відправлення та орієнтовні дати прибуття суден, які вирушили з Кавказу до Бангладешу з листопада 2024 року по червень 2025 року.

У листі від 11 червня йдеться про серйозні наслідки для Бангладеш, адже такі закупівлі підживлюють “гуманітарні страждання”.

“Санкції можуть поширюватися не лише на компанії-імпортери, а й на урядовців та керівництво міністерств і відомств, які свідомо сприяють таким порушенням або толерують їх”, — пояснюється в листі.

Речниця ЄС із закордонних справ і політики безпеки Аніта Гіппер заявила, що судна, про які йдеться, наразі не підпадають під жодні обмежувальні заходи.

Вона додала, що будь-яка доведена причетність суден до перевезення вкраденого українського зерна може стати основою для майбутніх обмежувальних заходів”, — додала вона.

За оцінками Reuters, що базуються на офіційних російських даних, на підконтрольні Росії території, за винятком Криму, припадає близько 3% від загального врожаю зерна в Росії в 2024 році.

Російський перевізник зерна Русагротранс заявив, що Бангладеш був четвертим найбільшим покупцем російської пшениці в травні.

Російський постачальник, який говорив на умовах анонімності, розповів, що коли зерно завантажується на експорт в російському порту, дуже важко відстежити його походження.

“Це не діаманти і не золото. Склад домішок не дозволяє ідентифікувати”, — заявив співрозмовник.

13 березня Центр національного спротиву попередив, що російські окупанти планують збільшити свої «потужності» вивозу українського зерна за кордон. Як зазначалося, на тимчасово окупованих територіях Донеччини загарбники запланували будівництво 7 елеваторів, кожен із яких зможе вміщувати від 20 тисяч тонн зерна.

“Вже зараз окупанти зберігають на ТОТ Донеччини близько 165 тисяч тонн українського зерна для подальшого незаконного збуту”, — йдеться у повідомленні.

У вересні 2024 року керівник Департаменту протидії злочинам, вчиненим в умовах збройного конфлікту, Офісу генпрокурора Юрій Бєлоусов повідомив, що збитки від привласнення українського зерна Росією перевищують 30 мільярдів гривень, але ця сума не є остаточною.

5 лютого 2025 року було опубліковано розслідування Важных историй і OCCRP, згідно з яким російська компанія поставила до Єгипту понад 20 тисяч тонн пшениці, яка може бути вкрадена з окупованих територій України.