У листопаді й грудні Верховна Рада прийняла за основу два законопроєкти №5839 і №5840, що мають врегулювати правові та організаційні питання щодо генетично-модифікованих організмів. Однак наразі проєкти документів почали широко обговорюватися з ініціативи насіннєвиків і трейдерів. Насіннєва асоціація України та Українська зернова асоціація заявили про занепокоєння, адже в такому варіанті, як зараз, проєкт №5839 НЕ узгоджується з позицією України щодо проєвропейського курсу розвитку. Лідери асоціацій закликають доопрацювати законопроєкти, враховуючи в них норми Євросоюзу.

Такі законопроєкти як №5839 та №5840 впливають не лише на насіннєві компанії, а й на весь цикл агровиробництва. На сьогодні ринки збуту в українських аграріїв кукурудзи – преміальні. До них належать, наприклад, ЄС чи Китай. Понад 80% експорту зернового продукту припадає саме на них. Україна ризикує втратити ці країни як ринки збуту, за які насіннєвики й трейдери боролися понад десятиліття. Тому в законопроєктах потрібно враховувати чинну законодавчу практику щодо використання чи повної заборони ГМО.

Тож питанням, яке потрібно розв’язати, є раніше згадані євроінтеграційні наслідки. В теперішній редакції законопроєкту №5839 передбачено можливість реєстрації в Україні ГМО, які не є авторизовані у ЄС чи навіть заборонені. Фінальним органом для ухвалення рішення про реєстрацію є Комісія зі статусом консультативно-дорадчого органу, коли в ЄС це Єврокомісія. Тобто відповідальність несе один із найвищих органів в ієрархії ЄС. У цьому проєкті також немає механізмів контролю, тобто чітких норм й інституцій, які зможуть виконувати заходи впливу із запобігання збиткам, правила інспекцій.

Важливе відкрите публічне обговорення учасників ринку та законотворців щодо ризиків, які містить редакція проєкту станом на половину січня 2023 р. Зміни до цього законопроєкту дадуть змогу не допустити послаблення перемовних позицій у діалозі Україна – ЄС через різницю між задекларованими публічними повідомленнями й тим, що зараз включено до законопроєкту. Члени НАУ наголошують, що серед наслідків, з якими зіткнуться українські агровиробники:

  • втрата експортних ринків насіння у ЄС, зупинка інвестицій і насіннєвих заводів;
  • це тягне за собою втрату валютного виторгу, що становить близько $100 млн. щороку;
  • немає регуляцій щодо вживання заходів до розміщених посівів у прикордонних районах із державами, де ГМО заборонені до вирощування, призведе до погіршення відносин;
  • немає реєстру місць вирощування ГМО, а це не дасть змоги контролювати виробників і дотримання ними норм висіву;
  • неможливість оцінки екологічного ризику до ГМО, що містять гени, які демонструють стійкість проти антибіотиків;
  • а неконтрольоване вирощування ГМО у відкритому ґрунті може здійснити перезапилення не лише для насіннєвих і товарних посівів цих культур, а й для інших, наприклад, овочевої кукурудзи, які стрімко набирає популярності останнім часом.

«Ми підтримуємо законопроєкт №5840, позаяк у ньому виважено враховано деталі. Проте, закликаємо Кабінет Міністрів, робочі групи та Верховну Раду України доопрацювати законопроєкт №5839. З огляду на те, що Україна кандидат на членство ЄС та Уряд країни працює над тим, аби через 2 роки заявку було схвалено, нині саме час для впровадження євроінтеграційних законів. Проте над ними варто працювати, долучаючи європейських експертів і гармонізуючи нашу законодавчу базу з базою ЄС», – каже директорка Насіннєвої Асоціації України Сюзана Григоренко.

Тому рішенням може стати доопрацювання та поділ №5839 на два документи, які будуть доопрацьовані згідно з Директивами та Регламентами ЄС. У них будуть чітко визначені предмет регулювання, суб’єкти, вимоги. Наприклад, буде описане регулювання ГМО та замкнених систем (згідно з Директивою 2009/43); публікація досліджень ГМО у відкритих системах; подане регулювання ГМ-продуктів харчування, кормів (згідно з Директивою 2001/18, Регламентом 1829/2003), додавання одного з компонентів із визначення терміну «оцінювання ризику ГМО» (в частині негайних ризиків) згідно з чинним поняттям в ЄС. А також введення процедури консультування з громадськістю під час розгляду заявок (нотифікацій) на реєстрацію ГМО чи ГМО-продуктів.

 

 

Пропонуємо:

Навіть в умовах війни Україна збільшила потенціал експорту власного насінництва

ФАО запропонувала приєднуватись до тендеру із закупівлі овочевого насіння (!)

Ученые: ГМО-культуры не оказывают негативного воздействия на полезных насекомых