Синоптики повідомляють, що в Україні станом на 10 лютого з початку зими для перезимівлі озимих умови задовільні, це підтверджено зразками зимуючих культур, які метеостанції взяли з полів 25 січня 2023 року.

Таку інформацію розповсюдив Укргідрометцентр.

Відомо, що на посівах озимої пшениці за узагальненням результатів відрощування в окремих регіонах країни, і зокрема в Чернігівській (17%), Сумській (20% зразків) та Харківській (44%) областях виявлено незначну зрідженість посівів, що не перевищує 10% загиблих рослин, це в інтервалі природньої норми зрідженості.

У 5% зразків у Сумській області фіксується зрідженість (11-20% загиблих рослин), у 20% зразків у Черкаській області фіксується зрідженість (21-30% загиблих рослин), у Чернігівській області у жита озимого відмічено зрідженість на рівні 11-20% у 13% зразків.

Це слаборозвинені з осені рослини, які увійшли у зиму у фазах “3-й листок” та “сходи”. В окремих районах Чернігівської області у ріпаку озимого у 13% зразків виявлено підвищену зрідженість (21–30% загиблих рослин). У ячменю озимого зрідженості не виявлено. Синоптики нагадують, що у другій декаді лютого фіксувалася нестійка погода, яка змінювалася у температурному режимі повітря від мінусних показників до плюсових.

Середньодобові температури повітря становили від 1,7 0С до 6,1 0С морозу, це на 2,8–8,0 0С вище норми. Максимальна температура підвищувалася до 3,6–6,0 0 С тепла, а мінімальна знижувалася до 10–16 0 С.

Локально спостерігалися незначні опади у вигляді дощу, мокрого снігу та снігу, на початку лютого сніговий покрив залягав майже на всій території країни, а з підвищенням температури повітря до плюсових значень і в результаті дощу, який пройшов нещодавно, він розтав.

На сьогодні посіви озимих перебувають у стані зимового спокою. Втім нестійкі, контрастні погодні умови чергування температур призводять до негативних явищ: кількаразове утворення на талому ґрунті снігового покриву та його сходження, сильне перезволоження ґрунту, місцями ‒ затоплення посівів, є факторами ризику для озимих зернових, що може вплинути на продуктивність.

23 лютого буде наступний загальноприйнятий термін відбору монолітів для визначення життєздатності озимих, особливу увагу необхідно звернути на стан конусів наростання та кореневої системи, температурний режим на глибині залягання вузлів кущіння, появу і поширення хвороб.

Експерти вказують, що важливим фактором є проведення азотного підживлення, доза якого визначається такими чинниками, як попередник, стан посівів, рівень основного удобрення, запасами мінерального азоту у ґрунті.

В інформації НААН України наголошується, що необхідно пам’ятати також про непродуктивні втрати азоту для різних видів добрив: карбамід — 4–45 %, сульфат амонію — 24–27 %, селітра аміачна — 18–20 %, селітра кальцієва — 10–12 %, КАС — 3–5 %.

Дані Держстату про зміни посівних площ озимих у цифрах:

2022 рік – 8,869 млн. га;
2021 рік – 9,523 млн. га;
2020 рік – 8,952 млн. га;
2019 рік – 8,945 млн. га;
2018 рік – 8,324 млн. га;
2017 рік – 7,968 млн. га;
2016 рік – 7,63 млн. га;
2015 рік – 7,926 млн. га;
2014 рік – 8,151 млн. га;
2013 рік – 9,297 млн. га;
2012 рік – 9,336 млн. га.

 

 

Пропонуємо:

НААН України повідомив про стан посівів озимих

Через дощі та хвороби погано зав’язались абрикоси

В Україні фіксується значне скорочення площ під озимою пшеницею

У посівах озимих зернових фіксується слабка вегетація – Держпродспоживслужба

Озимим потрібні добрива по мерзлоталому, але плюсові температури на заваді цьому — експерт