Всеукраїнська Аграрна Рада у складі Української Ради Бізнесу, до якої входить 112 бізнес-асоціацій різних галузей економіки, звернулася до президента Володимира Зеленського, прем’єр-міністра Дениса Шмигаля та народних депутатів із проханням переглянути низку пунктів Національної стратегії доходів (НСД) до 2030 р., в якій визначено напрям податкових і митних реформ в Україні під час війни та після її завершення.

Зокрема, ВАР виступає проти пропозиції скасування спрощеної системи оподаткування для аграрного сектору. Вважаємо, що за поточних умов така ініціатива призведе до зменшення надходжень до бюджетів усіх рівнів, а не збільшення, як це передбачено стратегією. Від початку повномасштабного вторгнення росії в України аграрії не можуть продавати більшість традиційних видів агропродукції вище собівартості. Все через ускладнення та здорожчання логістичних маршрутів України.

«Згідно з даними Мінагропродполітики, наразі виробництво більшості сільгоспкультур є абсолютно збитковим. Водночас аграрії продовжують сплачувати фіксований податок (як плата за спрощений облік), а в разі з податком на прибуток не сплатили б нічого. А в повоєнні часи, скасування спрощеної системи призведе до втрати українськими фермерами конкурентоздатності порівняно з фермерами інших країн, якщо вони не дістануть умов  за дотаціями, аналогічних тим, які є в країнах ЄС (від €250 на 1 га земель в обробітку)», – йдеться в зверненні.

Також члени Української Ради Бізнесу закликають переглянути низку пунктів стратегії, щодо оподаткування та роботи контролювальних органів.

Зокрема такі.

Надання повноважень ДПС накладати арешт на рахунки (майно) та блокувати їх до повного погашення податкового боргу без рішення суду. Такий підхід несе відчуті корупційні ризики та порушує принцип презумпції невинуватості.

Впровадження прогресивної шкали ставок ПДФО. Ця пропозиція є контрпродуктивною, її реалізація призведе до зменшення стимулів до праці, ускладнення адміністрування податків і порушення принципу справедливості, збільшенню «тіні».

Ускладнення умов для спрощеної системи оподаткування замість спрощення загальної системи оподаткування. Чимала кількість суб’єктів господарювання, яка перебуває на спрощеній системі оподаткування, обрала цей шлях саме задля можливості простого ведення бізнесу та адміністрування, позаяк для малого та мікробізнесу складність податкового законодавства та чималі ризики загальної системи оподаткування не є відповідними.

Звуження сфери застосування спрощеної системи оподаткування через виключення юридичних осіб, збільшення ефективних ставок податків до рівня загального режиму (19,5%) з одночасним ускладненням процедур дотримання податкового законодавства, обліку та звітності. Україна ризикує втратити інноваційні галузі, які виросли саме завдяки стимулам ССО.

Підвищення акцизів на пальне. Сприятиме зростанню логістичних витрат усієї економіки та істотному підвищенню цін для громадян і бізнесу.

Одержання органами ДПС повного доступу до інформації про обсяг й обіг коштів усіх платників податків, зокрема й фізичних осіб, на їх рахунках у банках (без рішення суду й кримінальних проваджень). Суперечить практиці ЄС, створює чималі корупційні ризики та призведе до порушення приватності.

Відсутність якісних індикаторів черговості реалізації етапів НСД. Це ускладнить моніторинг виконання стратегії та оцінку її ефективності.

Концентрація зусиль винятково на підвищення доходів бюджету, без оцінки втрат зростання економіки.

«Надскладне та недружне до бізнесу податкове законодавство не здатне обслуговувати ослаблену війною економіку та сприяти швидкому економічному відновленню. Розширення дискреційних повноважень контролювальних органів, ускладнення адміністрування, спровокує ще агресивнішу модель взаємодії органів ДПС із платниками податків», – звернули увагу члени Української ради бізнесу.

Водночас стратегія містить і низку важливих для реалізації пунктів, які представники бізнесу очікують чимало років. Зокрема це мінімізація корупції, цифровізація та кроки, спрямовані на інтеграцію із законодавством Євросоюзу.

Українська Рада Бізнесу закликає Кабінет Міністрів і народних депутатів організувати обговорення Національної стратегії доходів, за участі експертів і бізнес-асоціацій, надати економічне обґрунтування до зазначених у зверненні пунктів Стратегії і врахувати пропозиції українського бізнесу.

За підсумками обговорень і розрахунків Українська Рада Бізнесу закликає переглянути Нацстратегію в низці пунктів та ухвалити Кабінетом міністрів оновлену якісну редакцію НСД.