Науковці представили нові докази, які свідчать, що курку одомашнено 3500 років тому, і саме на території Таїланду, південної Індії або північного Китаю.
За результатами нових висновків, птахівництво у Південній Азії було розвитком після індської, або харраппської цивілізації, а саме одомашнення курей відбулося в Південно-Східній Азії та співпало з вирощуванням рису.
Як саме ішов процес одомашнення курки ще залишається незрозумілим. Втім, командою людей у білих халатах зібрано чимало фактів та доказів, які дозволяють простежити час і обставини, за яких курка перетворилася з мешканки диких джунглів на одомашнену пташку та звичну для нас їжу.
Науковці з Європи працювали з різною інформацією: оцінювали залишки курей з понад 600 археологічних місць у 89 країнах, аналізували археологічні, іконографічні та текстові дані в Proceedings of the National Academy of Sciences. Співвіднесли розподіл курей в археологічних записах з людськими суспільствами та стратегією їх існування, щоб довести, що найдавніші, однозначно домашні останки курей були з Бан Нон Ват у Таїланді, датовані приблизно 1650–1250 роками до нашої ери.
Знахідки суперечать попереднім ідентифікаціям курячих останків і припускають, буцімто птиця не була одомашнена на Індійському субконтиненті, не досягла Центрального Китаю, Південної Азії чи Месопотамії приблизно до 1000 р. до н.е і прибула до Ефіопії та Середземноморської Європи приблизно в 800 р. до н.е.
Співвідношення між ранніми курками та першою появою вирощування рису та проса свідчить, що виробництво та зберігання цих злаків, можливо, діяли як магніт, ініціюючи таким чином, процес одомашнення курки.
На Індійському субконтиненті ідентифікація ранніх останків одомашнених курей є проблематичною через спільне поширення ендемічного підвиду червоної джунглевої куриці (у східній, центральній та частинах північної Індії вздовж Гангу) та сірої джунглевої птиці, яка була знайдена в Індії, а саме в південній та західній її частинах.
Хоча залишки пташиних кісток уздовж Середнього Гангу приблизно від 4500 до 2000 років до нашої ери, ймовірно, належать диким птахам, окремі попередні дослідження також пов’язували домашніх курей з сільськогосподарськими спільнотами зрілої хараппської культури майже 2600–1900 років до нашої ери в басейні річки Інд.
«Наш аналіз демонструє, що ключові зразки з місць, що належать до цієї культурної фази, включаючи Мохенджодаро та Хараппа, були або ідентифіковані неправильно, або занадто великі, щоб їх впевнено віднести до доісторичних домашніх птахів», – повідомила команда.
Повторна оцінка зразків курячих кісток в Індії та Пакистані, датованих майже 3500–1000 рр. до н.е., підриває як ідентифікацію виду, так і статус одомашнення цих останків.
*за інформацією з відкритих джерел
Пропонуємо:
2023-03-16
