У рекордно стислий термін петицію Всеукраїнської аграрної ради (ВАР) до Президента України щодо відтермінування збільшення в 100 разів лімітів на продаж сільгоспземель «в одні руки» підписало понад 25 000 українців. За умов війни, коли мирні масові зібрання та протести заборонено, електронні петиції залишилися єдиною можливістю прямої комунікації суспільства з керівництвом держави.

У середмісті столиці відбулася пресконференція, під час якої ВАР закликала Володимира Зеленського якнайшвидше розглянути їхнє звернення. Аграрії наголосили, що очікують дістати від Президента саме змістовну відповідь: чи вважає він за потрібне за умов війни збільшувати ліміт на купівлю землі «в одні руки» зі 100 до 10 000 га. Враховуючи величезне значення цього питання для країни назагал, аграріям важлива позиція саме Президента як очільника держави.

ВАР закликала Володимира Зеленського врахувати позицію всіх учасників ринку та внести до Верховної Ради відповідні законодавчі ініціативи: відтермінувати збільшення лімітів на продаж землі з 1 січня 2024 р. на час війни та на два роки по її закінченні.

За словами голови ВАР Андрія Дикуна, середній агробізнес не проти земельної реформи та наявності на ринку юросіб, але аграрії проти збільшення за умов війни лімітів на продаж землі «в одні руки» з нинішніх 100 до 10 000 га.

«Активне голосування за петицію вказує на те, наскільки ця проблема зараз болюча для аграріїв. У середнього та малого бізнесу, який виробляє 60% агропродукції, немає коштів купувати землю. За низьких цін на агропродукцію, логістичних проблем зі збутом, браку фінансових ресурсів і робочої сили через війну, аграрії не мають змоги виступити повноцінними учасниками земельного ринку.

До цього ми зверталися до Мінагропродполітики, Кабміну, Аграрного комітету ВРУ з проханням відтермінувати збільшення лімітів на купівлю землі, але підтримки не почули. Саме тому вимушені зараз звертатися до Президента України», – наголосив Андрій Дикун.

У пріоритеті держави, крім першочергової Формули миру, має бути розроблена програма розвитку села та підтримки окупованих і деокупованих територій. На цьому зауважив Олександр Могилевцев, аграрій-військовослужбовець, власник окупованого господарства в Запорізькій області.

«Наше господарство, яке розвивалося 30 років, окуповане, націоналізоване та розграбоване рф, – розповів Олександр. – На відновлення будуть потрібні час і ресурси. До кінця війни ринок землі точно не на часі. Нині немає умов, за яких українські фермери можуть розвиватися. Хтось проливає кров за землю, а хтось готується її купувати. Де патріотизм, національні інтереси, де рівні умови з олігархами, де фінансова підтримка агросектору, де програма розмінувань? Вважаю, що поки йде війна, про продаж землі не може бути й мови. Натомість потрібні програми розвитку села, програми розвитку глибокої переробки, фінансові відшкодування деокупованим і розграбованим підприємствам тощо».