“Mors ego sum mortis. Voco Agnus, sum Leo fortis” (Я смертний зі смертних, мене назвали ягнятком, я – сильний лев), – проголошує крилата фраза латиною. Як неважко здогадатися, йдеться про Христа. Але вівця як тварина зустрічається не тільки у християнстві. Про її містичну природу ми й поговоримо у цій десятці фактів.
1.
У релігійних ритуалах древніх греків та римлян вівці використовувалися як жертовні тварини.
2.
У Біблії вівці згадуються не менше 200 разів.
3.
У давнину вівці як символ зустрічаються у багатьох релігіях Близького та Середнього Сходу та Середземномор’я, у релігіях Стародавнього Єгипту, Фінікії, Чатал-Хююка, в юдаїзмі, давньогрецькій релігії та ряді міфів.
4.
У Новому завіті люди порівнюються з вівцями, а Ісус з Пастухом і Пастирем. Втім, і сам Спаситель порівнюється з жертовним ягнятком.
5.
У Стародавньому Єгипті баран був символом таких богів, як Хнум, Херішеф і Амон (в іпостасі бога родючості).
6.
У мистецтві романського періоду відома інверсія образів ягняти та лева.
7.
Черепа баранів (та бугаїв) мали центральне місце у храмах поселення Чатал-Хююк у 8000 р. до нашої ери.
8.
У релігійному пантеоні осетин Уацілли, покровителя землеробства і скотарства, а також Авсата, покровителя мисливців, існувало спеціальне божество – покровитель овець Фальвар.
9.
На Мадагаскарі овець не вживають в їжу. За місцевими віруваннями, в них можуть втілюватись душі предків.
10.
У черкесів небесного покровителя овець називали Еміш.
Пропонуємо:
2026-04-16
