В горах острова Шпіцберген неподалік норвезького міста Лонг’їр розташоване усесвітнє сховище насіння (Svalbard Global Seed Vault). Його площа  – 1000 кв. м, координати: 78°14′09″ пн. ш. 15°29′28″ сх. д.

Сховище, висічене в арктичній вічній мерзлоті, наповнене зразками найважливішого у світі насіння на випадок, якщо продовольчі культури будуть знищені катастрофою. 

Цю клиноподобну будівлю, яка чимось нагадує системний блок PC, також називають “сховищем кінця світу або сховищем “судного дня”. Перший камінь насіннєвого бункеру закладали 19 червня 2006 року прем’єр-міністри Норвегії, Швеції, Фінляндії, Данії та Ісландії, а офіційне відкриття могутньої і вражаючої споруди відбулось у 2008 році.

Людина йде вздовж проходу, що веде до всесвітнього сховища насіння. (Фото: Bob Strong).

Головною метою ініціативи стало збереження генофонду сучасних зернових на випадок локальних або глобальних катастроф: завжди можна буде відновити ті зернові, які повністю зникнуть з земної біосфери. Ідеологом вельми амбітного проєкту став захисник природи Кері Фаулер. На його задум норвезький уряд виділив 45 млн крон ($8,8 млн – курс станом на 2008 рік). Наразі навіть після падіння метеорита, глобальних змін клімату, ядерної війни сховище має вистояти. Та стати порятунком людства, якщо люди виживуть після такого випробування. Подібні сховища у світі наявні, але саме норвезьке сховище вважають найбільшим і найбезпечнішим.

Всередині всесвітнього сховища.

Сховище на місті відпрацьованих вугільних гірничих виробок заглиблене в товщу пісковиків на 120 м, тунелі підсилені залізобетоном. Обладнане подвійними дверима, противибуховим захистом, сенсорами руху, двома герметичними тамбурами, товстими метровими залізобетонними стінами та шлюзовими камерами. В бункері, в умовах вічної мерзлоти, температури стабільно нижчі від точки замерзання, механічно доводять до –18°C. У таких температурних умовах насіння герметизують у тришарових пакетах з фольги, які запечатують в герметичні коробки і складають на полиці, де температура і вологість ретельно контролюються. Це дозволяє підтримувати низьку метаболічну активність насіння та довго зберігати його життєздатність.

Рис є найпоширенішим типом насіння, яке зберігається (85 млн насінин). 82 мільйони з них є азіатськими сортами, такими як oryza sativa. Також у сховищі зберігається особливий вид насіння – перлове просо, яке є поживним зерном, що росте в посушливих регіонах (84 млн).

Ємність сховища розрахована на зберігання приблизно 1,5 млн різних видів насіння зерна, загалом 4,5 млн сортів насіння, представлених 500 насінинами. Це відповідає максимуму у 2,5 млрд насінин, які можуть зберігатись у сховищі, відповідно до Global Crop Diversity Trust. Це – міжнародна група, яка працює над управлінням сховищем спільно з урядом Норвегії.

Насіння може виживати сотні, а в деяких випадках потенційно тисячі років, не проростаючи і не втрачаючи здатності до життя.

Зберігання зразків фінансує ООН, на першому етапі заповнення сховища ООН вкладали кошти у доставку. Спонсорами проєкту виступили Білл та Мелінда Гейтс, гігант американського агробізнесу Dupont/Pioneer Hi-Bred, Сингента, фонд Рокфеллера, CGIAR — глобальна мережа, створена фондом Рокфеллера для пропаганди ідеалу генетичної чистоти за допомогою змін у сільському господарстві. У проєкті бере участь організація Nordic Genetic Resource Center.

Кожна країна має власний відсік у банку рослин. Свої перші зразки до зерносховища надсилала і Україна. Так, у червні 2017 року до сховища на зберігання передані сорти миронівської селекційної пшениці, виведені українськими науковцями.

“Хоч я й пропрацював у цій галузі майже 40 років, я думаю, найбільшою несподіванкою була широта різноманітності, отримана з генних банків по всьому світу”, — заявив Фаулер, — “Я чекав на рис і пшеницю (ми маємо понад 150 тисяч різновидів кожного). Чого я не очікував, так це побачити так багато насіння культур, абсолютно мені незнайомих. Коли я роздрукував список культур, представлених у сховищі, я отримав близько 55 сторінок тексту з одинарним інтервалом. Рис і пшениця займали два рядки”.

Всесвітнє сховище насіння має правила обміну насінням: приймаються тільки ті пожертви, які є частиною Багатосторонньої системи, є частиною Міжнародного договору про харчові ресурси, або насіння, яке походить з країни-вкладника. Багатостороння система є положенням Міжнародного договору про генетичні ресурси рослин для виробництва продовольства і ведення сільського господарства, яке регламентує поширення генетики рослин. Договіром гарантується, що країни можуть вільно обмінюватись генетичною інформацією 64 культур, на які припадає 80% всього споживання людиною, через насіннєві банки.

Всесвітнє сховище насіння не володіє і не розпоряджається насінням, яке зберігає. Все подароване насіння належить тим, хто його пожертвував. Люди, які зробили пожертви, мають доступ до цього насіння або дозволять іншим його позичити.

У 2015 році зразки насіння було взято зі сховища на прохання Сирії: місцеві дослідники попросили насіння пшениці, вівса та деяких трав, призначених для вирощування в посушливих умовах. На Близькому Сході агрономи замовляли зразки у Міжнародному центрі досліджень агрономії посушливих районів у місті Алеппо. Але в 2012 році центр переїжджав до Бейрута через громадянську війну, запаси зменшилися, знадобилося екстренне поповнення близькосхідного фонду. Тож науковці і попросили про повернення 130 ящиків із насінням із 325, відправлених на Шпіцберген до війни.

Цього року компанія Virtual Tour Company представила віртуальний тур сховищем “Судного дня”, який можна відвідати на сайті Global Seed Vault, натиснувши кнопку “Start Tour”. Для переміщення потрібно натискати на стрілки, можна озиратися навколо за допомогою миші або жестами на екрані смартфона. Деякі інформативні іконки розповідають цікаві подробиці про сховище насіння, текст англійською.

 

 

Пропонуємо:

Україна може експортувати більше жита до Європи, названо причину

Фермери мають намір відправляти напряму ЗСУ овочі та фрукти

НБУ не прогнозує зростання цін на продовольство у середньостроковій перспективі

Японія направила допомогу українським науковим аграрним інститутам

Європа допоможе коштами українським фермерам