Україна знайшла альтернативу російським та білоруським добривам і замість цих напрямків активно користується новими, повідомляє Інфоіндустрія.

За розповсюдженими даними, у 2024–2026 роки після переорієнтації на нові ринки імпортувати стали значно активніше.

“За показниками імпорту чотирьох місяців 2026 року в порівнянні з аналогічним періодом 2024 року ми маємо зростання по таким групам добрив як калійні, сірчані, фосфорні (в тому числі фосфорити) та фосфорно-калійні — більше ніж в два рази, а по основним групам (азотні, NP та NPK) — 50-60%”, — йдеться у тексті повідомлення.

Відносно 2025 року зростання менш значне, але спостерігається в усіх позиціях. В 2022-2023 в рази скоротились обсяги імпорту комплексних добрив та калійних. Впродовж 4 місяців весь обсяг імпорту добрив склав 1,483 млн тонн.

За видами мінеральних добрив найбільшими українськими імпотерами наразі є:

ТОВ Гроферт / ТОВ Агроіндустріаль

ТОВ УАПГ

ТОВ Агропартнер

ТОВ САНАГРО УКРАЇНА

КАСПІТ ТРЕЙД

За даними Ai, країни-експортери добрив – Польща (виробники типу Grupa Azoty), Румунія та Німеччина.

Польські компанії впродовж років демонструють стабільне зростання виручки на українському ринку:

2022 рік — $251 млн;
2024 рік — $319 млн;
2025 рік (попередньо) — понад $350 млн.

Як відомо, добрива Україна виробляє і самостійно, є непогані власні потужності, які забезпечують вагомі обсяги. Йдеться про азотний сегмент значною мірою (Група Ostchem).

Так, є:

“Азот” (Черкаси) – виробляє аміачну селітру, карбамід, КАС.

“Рівнеазот” – азотні добрива.

“Дніпроазот” – Карбамід та аміак.

“Сумихімпром” – виробництво фосфорних добрив (суперфосфат).

“Тетра-Агро” (Львівська обл.) – Виробництво NPK (нітроамофоски).