BASF – інновації в ім’я розвитку

Як саме сільському господарству – сфері, що лежить в основі економіки багатьох країн світу та є фундаментом сучасної цивілізації – впоратися з сьогоднішніми викликами? Адже воно не лише годує мільйони людей, а й продовжує бути сімейною справою.

Та з кожним роком від агронома очікують вищих показників урожайності та якості сільськогосподарських культур.

Фортуна в підприємництві безумовно важлива, проте запорукою успіху агробізнесу є не що інше, як використання інноваційних технологій та передових розробок, а головне – синергія з надійними партнерами та готовність рости й зростати разом.

Усі тривожні фактори зійшлися 2020-го

Тренди глобального агробізнесу за останні десятиліття як ніколи перебувають у полі зору світових грандів насіннєвої галузі та хімічних транснаціональних корпорацій, тому наш візит до головного офісу лідера хімічних інновацій – компанії BASF – спроба дізнатися рецепт виживання в цих складних умовах, так би мовити, з перших рук. І не просто виживання – життя, розвитку, успіху.

Керівник підрозділу BASF Agricultural Solutions в Україні, Молдові та країнах Кавказу Андрій Касьян – молодий, енергійний, зустрів відкрито й приязно. Кабінет сучасний і просторий, на стіні оригінальні цитати класиків менеджменту й окремий блок фотографій родини – як каже Андрій Олександ­рович, «мій квітник».

– Я все своє професійне життя працюю на ринку ЗЗР, – почав розмову Андрій Олександрович. – Уже в другому поколінні – мій батько займався захистом рослин в університеті, працював на Сумській дослідній станції, потім 24 роки – в компанії «Сингента», де я і починав свою кар’єру менеджером у відділі маркетингу.

Вже сім років я працюю в компанії BASF – спочатку на посаді керівника відділу продажів, тепер очолюю дивізіон Україна – Молдова – Кавказ.

– Сьогодні аграрії розраховують лише на себе та на надійних партнерів… А чи можуть вони розраховувати на транснаціональні корпорації, зважаючи на те, що виробництво ЗЗР знаходиться в країнах Європи, Америки, Китаю і карантинні заходи уповільнюють поставки, руйнуються логістичні ланцюжки, ускладнюеться глобальна взаємодія між постачальниками та споживачами?

– Я недаремно зауважив, що працюю з 2002 року. З цих 18 років 2020-й – чи не найскладніший. І причина не тільки в коронавірусі.

Це передусім ліквідність ринку і агробізнесу. Ми бачимо, що кредитування агроринку уповільнилося через загальну нестабільність та невизначеність.

Екстремальні погодні умови: зима без снігу, яка перейшла в посуху, й гостро виражені зміни клімату – з таким аграрії раніше не стикалися. До всього цього додалася пандемія, яка змусила бізнеси швидко адаптуватися до змін.

Команда BASF зуміла успішно впоратися із труднощами поставки необхідних продуктів аграріям України. Однак доступ фахівців на поля лімітовано, візити менеджерів компаній-дистриб’юторів у господарства також істотно зменшилися.

Всі наші підрозділи були переведені на режим домашнього офісу. Попри всю диджиталізацію, новітні месенджери та онлайн-технології, ніщо не замінить живого спілкування компаній-виробників із партнерами, дистриб’юторів хімії, насіння, техніки – з агрономом чи власником господарства.

Адже ухвалення рішення завжди залишається за людиною. Розуміючи це, наша регіональна команда в умовах карантину продовжила виїзди в поля.

Проте, на жаль, без особистого контакту з аграрієм. Консультації надавалися лише в дистанційному режимі. Усі ці чинники припали на один рік…

До цього додається психологічна розбалансованість, пов’язана з земельною реформою – надто багато спекуляцій навколо питання запровадження вільного ринку землі. Свій вплив справило й переформатування ринку дистрибуції.

У результаті шампанське або віскі (посміхається) питимуть ті, хто зможе адаптуватися до нових умов. А інші тільки спостерігатимуть.

lab

Людський контакт і дружба – специфіка агроринку

– Ви не йдете на прямі продажі?

– У класичному вигляді – ні. Та ми постійно ведемо прямий діалог із кінцевим споживачем. У нас 13 партнерів-дистриб’юторів, співпраця з якими витримана роками. Це стабільні, надійні партнери.

– У мене небагато партнерів на агроринку – вони одразу переходять у друзі.

– Це специфіка ринку, – посміхнувся Андрій Олександрович.

– Авжеж. Поговорити з Петром Петровичем з «Агро-Росі» й не по­їхати додому його другом – це може лише людина без серця.

 Не заїхати з ним до ресторану «Вітряк» на борщ і вареники – просто неможливо… Так, Ви праві, люди агроринку знають один одного давно, що і створює специфіку. Це тривалі зв’язки і довіра. По-іншому – ніяк.

– Як Ви загалом усвідомлюєте компанію BASF на ринку? От я бачив ваш новий принцип реалізації насіння ріпаку в пакеті з засобами захисту… Однак BASF – не насіннєва компанія.

– Поки що – ні. На нашому логотипі написано, що ми створюємо хімію.

– І теж не все тут правильно: мало коли професіонал вирощування сої обійдеться без інокулянтів BASF, але ж інокулянти – не зовсім хімія, це швидше біологія. Ви центральний партнер у цій галузі для тисяч агрокомпаній. Або система Clearfield® – це ж неперевершена за ідеєю технологія! А я знайомий з BASF із дитинства, оскільки ці чотири літери завжди бачив на коробках з магнітною плівкою… Як сьогодні BASF розуміє себе і як його відчуваєте Ви?

– Передусім я вдячний компанії BASF за те, що вона зробила незвичний для себе крок – довірила керівництво локальному фахівцю. Це передусім довіра до всієї української команди. Ми відійшли від управління експатів. І це визнання того, що розуміння специфіки ринку є основою успішного менеджменту. Приїхати на 3 – 4 роки та поїхати – ця концепція теж працює, але з іншою ефективністю.

Якщо говорити про те, що для мене компанія BASF, то це квінтесенція більш ніж 150-річного досвіду, пов’язаного з менеджментом, стратегічним баченням, німецькою педантичністю та чіткістю внутрішніх процесів, вихованням, філософією, надійними інноваціями та вмінням визначати майбутні тренди та тенденції, орієнтири руху.

BASF – величезний хімічний концерн, і агробізнес у ньому ледве займає 7 %. Так, BASF був на лідерських позиціях із виробництва магнітної плівки, відео та аудіо, але чітко вирахував, що майбутнє за цифровими технологіями, і вчасно переформатував виробництво.

Тож BASF – це класична школа управління з унікальним стратегічним прогнозуванням та інвестиціями в майбутнє. Навіть на прикладі нашого портфоліо ми бачимо, що там показана тенденція на зниження пестицидного навантаження – вектор, обраний провідними країнами світу. Це вже приходить на поля.

Яскравим прикладом є унікальна система захисту ячменю на основі інноваційного фунгіцидного протруйника Систіва®. Застосувавши його під час передпосівної обробки насіння, фермери отримують захист рослини аж до запланованого в системі захисту другого внесення фунгіциду (Т2).

Це дає змогу заощадити кошти, оптимізувати використання техніки й людських ресурсів та істотно зменшити пестицидне навантаження. Ми говоримо про нову технологію з позиції збереження потенціалу рослини та зменшення шкоди для екології. Комбінація досвіду, стратегії екозбереження та інновацій – це і є BASF.

– Причому інновацій безперервних… Нещодавно пройшла новина про винахід нового препарату – Revysol®. Здається, він створений для боротьби з грибковими захворюваннями…

– Унікальність Revysol® не лише в широкому спектрі дії. За останні роки реформація аграрного законодавства Євросоюзу набрала стрімких обертів і певні діючі речовини забороняють до використання в засобах захисту рослин.

Для BASF добробут фермерів та збереження довкілля – беззапе­речний пріоритет. Тому ми не лише піклуємося про відповідність нормам, а й регулярно звертаємо увагу фермерів на правила безпечного використання пестицидів. Revysol® – це нове слово на ринку ЗЗР, інновація BASF, яка не лише турбується про майбутній урожай, а й про землю фермера.

Турбота про землю, довкілля – турбота про нащадків

Пригадую, під Лондоном відвідував завод з виробництва інокулянтів BASF. Величезне підприємство, але вкрай просте. Це гігантські ємності, в яких зростають бактерії. І лише після огляду всього циклу прийшло розуміння, яка величезна й потужна наукова робота передувала створенню підприємства, яка висота сучасних знань і розуміння агрономічних, біологічних процесів!

Ми бачили автоклави та резервуари, де народжувалося життя, але не бачили титанічних зусиль науковців, котрі здійснювали відкриття й дослідження, рухали наукову ідею до втілення в матеріалі. Вони були твердо переконані: світ розвивають інновації і розвиток – єдиний спосіб існування світу.

– Колись говорили: «До нас інновації доходять із запізненням… Спочатку забезпечують розвинені ринки, а за кілька років це з’являється і в Україні…»

– Я вважаю міфом те, що інновації спочатку адресовані Заходу.

Технологія Clearfield® винайдена BASF для соняшнику. А Україна – один із найбільших його виробників. І тут ми бачимо стратегічний підхід BASF.

Фахівці компанії зрозуміли потенціал ринку, який тільки починав розвиток.

Інша річ, що інновації конфліктують із менталітетом. Український аграрій консервативний по своїй натурі – він має побачити, як спрацював новий препарат у сусіда, потім перевірити на своєму невеличкому полі…

У нас прийняття інновацій – це тривалий процес, але останнім часом демонструє позитивну динаміку скорочення.

Зараз фермери прагнуть не лише оптимізувати ведення свого бізнесу, забезпечити його сталий розвиток, а й знизити пестицидне навантаження без утрати майбутнього врожаю. Зі свого боку компанія BASF прагне забезпечити український ринок інноваціями, які відповідають цим вимогам.

Свідченням є поява першого на ринку морфорегулятора-фунгіциду – Архітект™. Саме українські аграрії мали змогу першими у світі застосувати його на своїх посівах соняшнику. І вже згодом продукт потрапив до Великобританії, Німеччини, США.

– Фермер у всьому світі консервативний, це його природа.

– Аграрна освіта перестала бути популярною. Згадайте: в нас усі хотіли стати менеджерами, правниками, бухгалтерами…

Тому агрономії навчають люди поважного віку, а професійна допитливість, відкритість до нового притаманні здебільшого молодим. Імовірно, зміна поколінь спрацює на користь інновацій. Усі говорять про диджиталізацію в сільському господарстві. Саме нове покоління більше відкрите для неї, і процес піде інтенсивніше.

– Так, ми, на щастя, втрачаємо агрономів, принцип яких «я так 30 років робив і так робитиму». Проте загальний рівень сільського господарства – не тільки ця ланка. Який рівень у сільського господарства в Україні, на Вашу думку?

– За час, який я працюю в сільському господарстві, від 2002 року, всі зміни можна було відзначити й зафіксувати.

Я дуже люблю свою країну і захоплююся змінами, що відбулися в галузі. Передусім у нас стався величезний прорив сумління, величезний технологічний прорив. Неймовірно виріс рівень фаховості, змінився підхід до індустрії.

Я говорю всім співробітникам: забудьте поняття «фермер», «агроном». Це вже агробізнесмени. Просто знань з агрономії, агрохімії нині недостатньо. Необхідно володіти навичками менеджменту, управляти фінансами, потрібен професійний підхід до комерції, реалізації продукції. Я вважаю, що технологічний прорив відбувся 2006 – 2008 років, коли ми побачили, що вирощувати три тонни пшениці – недостатньо, дві з половиною тонни ріпаку – мало.

Тоді стався перехід на гібриди. Було багато запитань від агрономів: для чого переплачувати за гібриди, а не купувати дешевші сорти.

Нині ж ви такого не почуєте. Згадайте: раніше потрібно було переконувати, що обов’язкова хоча б одна фунгіцидна обробка, а сьогодні не виникає сумнівів у тому, що це норма.

Колись в одній компанії ми лише починали вивчати застосування фунгіцидів на соняшнику. «Фунгіциди на соняшник? Забудьте! Цього ніколи не буде!» – чули ми з усіх боків. А зараз дехто робить по дві таких обробки. Це прорив свідомості, інший системний погляд та розуміння зв’язку використання технології та прибутку з гектара.

Навіть те, що ми сьогодні мислимо категоріями прибутку з гектара, а не врожайністю, і є революцією, що відбулася в українському сільському господарстві. І рівень професіоналізму вітчизняних агрономів абсолютно не поступається рівневі фахівців Західної Європи. Ми не можемо порівнювати умови агробізнесу у Франції, Німеччині, інших країнах – різний клімат, різний рівень підтримки, різні інфраструктури.

Однак рівень фаховості, вміння вирощувати культури в Україні зараз не поступається західному. Подальший напрям руху – в зміні мислення, у ставленні до власної землі. Подивіться на культуру внесення добрив: яке в нас навантаження важкою хімією, сульфонілмочевинними гербіцидами. Важкою я називаю хімію, період напіврозпаду якої рік і більше.

Прагнучи високих прибутків з гектара, ми втрачаємо розуміння, що буде з цією землею потім… Турбуватися потрібно не про те, скільки і як отримати негайно, а про те, як залишити землю родючою й здоровою наступним поколінням.

І реформування ринку землі може допомогти в цьому. Інша річ – наскільки якісно це буде підготовлено і якими методами проводитиметься. Однак турбота про землю повинна бути безумовною. Ми не маємо права забрати з землі все й нічого не залишити нащадкам.

– Проте я вважав, в Україні менше пестицидне навантаження, аніж у Західній Європі, на гектар.

– Навіть якщо й так – важливо не те, скільки обробок ми робимо. Важливо, чим ми обробляємо і як ми оброб­ляємо. Порівняйте список дозволених до застосування діючих речовин і препаратів у Європі та в нас, і Ви побачите колосальну різницю. В Україні велика кількість старих діючих речовин, багато дешевих генеричних продуктів. Хоча в деяких сегментах вони мають перспективу. Проте – сірий ринок!

Ви побачите величезний обсяг шкідливої для ґрунтів хімії. Отже, важливо, що вносити й особливо – як вносити! Якщо в рег­ламенті сказано, що внесення інсектициду і будь-якого пестициду в період цвітіння заборонено, тож регламенту слід дотримуватися. Яким би безпечним не був продукт, порушення регламенту обертається згубним впливом для довкілля. Правильне використання – це основа захисту.

Сільське господарство України – на рівні європейського та світового

– У Вас є в українському агрокомплексі компанії, на які Ви спираєтеся?

– Перший контракт компанія BASF уклала з компанією «Ерідон». Потім з компанією «Агро-Рось», яка дуже енергійно допомагала нам просувати інноваційні продукти – Євро-Лайт­нінг®, Стеллар®, Піктор®, Систіва®, Архітект™.

Це партнери, поєднані з нами багаторічною історією. Загалом компаній, які рухають ринок, багато. Ми навіть створили Клуб новаторів аграрного бізнесу, до якого входять абсолютно різні за розміром та масштабом компанії.

Члени клубу першими випробовують інновації ще до комерціалізації продукту, вони з ентузіазмом сприймають усе нове й прогресивне. Так, в Україні є великі холдинги, відомі далеко за її межами. Однак і є прекрасні середні господарства, якими можна пишатися.

– Відомо, що BASF відкликав свій фінансовий прогноз на рік, він буде переглянутий. Проте за перший квартал компанія показала зростання продажів. На що Ви очікуєте 2020 року в Україні? Чи буде це рік зростання для BASF?

– Ринок однозначно скерований на падіння. Його зумовлять два фактори: погодні умови та залишки продукції на складах і в каналах дистрибуції. Залишки на рівні господарств також матимуть негативний вплив. Рік буде важким для більшості виробників ЗЗР.

– А чому погода? На Полтавщині, наприклад, обробили садок, дощ пішов – треба обробити повторно, виходить, зростання використання ЗЗР.

– Садівництву зашкодили приморозки. Посуха болюче вдарила по озимих на півдні. Випадають ріпак, озимий ячмінь, озима пшениця.

Екстремально сухі погодні умови та сильні вітри не дали змоги внести ґрунтові гербіциди. Культури швидко проскочили фазу застосування регуляторів росту, в них не було потреби. «Випали» об’ємні складові систем захисту, що вплинуло на зниження використання ЗЗР.

Рецепт BASF для фермера – як вижити й бути щасливим

– Що ж необхідно враховувати, що слід вжити аграрію, щоб все ж таки прийти до кінця року з результатом?

– Чарівного рецепта не існує, але принципи зниження ризиків варто застосовувати. Передусім це вибір самої культури, зокрема для пересіву.

Ми бачимо, що в нас надалі великі площі зайняті кукурудзою, зі зрозумілих причин. Однак осінні проблеми інфраструктури нікуди не поділися, і ми знову прийдемо до забитих елеваторів у полі й неможливості вивезти зерно.

Друге – це вибір технології. Господарство повинно визначити бажаний результат і тільки після цього обирати технологію. Якщо ви ставите за мету отримати вісім тонн кукурудзи з гектара, то чи потрібні вам суперпреміальні насіння та захист?

Адже ви господарюєте в зоні з визначеним біологічним потенціалом. І придбавши висококласне насіння, використавши дорогі якісні добрива, не застосовуйте дешевий захист сумнівного походження. По-третє, зважте від початку, кому і як ви продаватимете вирощену продукцію.

Адже кінцевий результат – це гроші, отримані на рахунок. Стосовно ЗЗР – слід максимально адаптувати захист до обраної технології.

Важко прогнозувати біологічне навантаження, кількість шкідників та хвороб по регіонах, але порада універсальна: дотримуйтеся регламенту внесення. Більшість ситуацій, які спричиняють непорозуміння з препаратами, викликані недотриманням технології по вітру або по швидкості внесення, коли ми працюємо з мінімальними нормами, з дотриманням фази культури, коли є вікно внесення.

– Якість води, зокрема…

– Так, це аспект, на який почали звертати увагу.

Перед внесенням преміумзахисту, переконайтеся, чи в належному стані форсунки обприскувача, чи людина, яка керуватиме ним, має необхідну підготовку й досвід.

Купуючи телевізор, хтось зазирав до інструкції? Чи хтось читав книгу-інструкцію до автомобіля, яким керує?

А інструкція до ЗЗР – річ принципова, за якою стоїть багаторічний досвід експертів і мільйони витрачених коштів на проведення досліджень. В Україні можна помітити такий феномен: найкращі результати отримують агрономи, які не мають фахової освіти і далекі від агрономії. Тому що людина, яка не покладається на особистий професійний досвід, керується виключно інструкцією та нормативними документами.

– Так, я чув історію про те, як в Ізраїлі у кібуці делегація хотіла розпитати агронома про секрети його технологій, а він відмахнувся: та я нічого не знаю, я все по інструкції роблю, я кінорежисер…

– Так, є теорія, за якою раз на 5 – 7 років слід змінювати напрям діяльності, тому що стаєш заручником свого власного досвіду, свого бачення.

– Якщо це бачення компанії BASF, то це й не так погано. На що можуть розраховувати аграрії у співпраці з BASF цього року? Що нового ви пропонуєте?

– Гадаю, наші партнери не помиляться, якщо звернуть увагу на фунгіцидний захист пшениці, ріпаку й соняшнику компанії BASF. Ці культури дорогі, затратні, але економічно вигідні.

Цього року ми вивели на ринок дуже сильний інноваційний фунгіцид Пріаксор™ для захисту зернових від широкого спект­ра хвороб, який поєднує в собі діючі речовини двох різних хімічних класів: стробілуринів та SDHI.

Зауважу, що ми ніколи не називаємо комбінацію двох старих діючих речовин інновацією. Наприклад, Стеллар® Плюс – це не інновація.

Це новий крок, наступний етап еволюції продукту, покращена ефективність, але не інновація. Стратегія, яку ми хочемо запропонувати ринку, – антирезистентність. Давайте скажемо чесно – ті самі тріазоли на ринку давно, до них відбувається звикання. Це справді є великою проблемою. Тому треба вводити нові класи діючих речовин чи змінювати продукт, щоб подолати звикання. Другий момент – ми хочемо звернути увагу аграріїв на фунгіцидний захист соняшнику. Тут наше портфоліо є найсильнішим.

Це фунгіциди Піктор® і Архітект™. Однак я хотів би підійти ширше до питання пропозицій – у BASF це не тільки препарати ЗЗР. Наш цифровий продукт xarvio™ FIELD MANAGER цього року доступний на ринку безкоштовно. Ми вважаємо, що в умовах обмежень, спричинених пандемією коронавірусу, не варто брати абонплату з наших партнерів та клієнтів за користування цим продуктом. Унікальний контент наразі доступний усім.

– Які завдання ставить перед собою BASF в Україні на поточний рік?

– Приблизно з 2014 року компанія BASF демонструвала прекрасні темпи в Україні – ми виросли майже вдвічі у продажах.

Однак пропорційно виросла і якість ведення бізнесу. З нашими партнерами-дистриб’ю­торами ми підписали трирічні контракти, де чітко вказані обсяги продажів і штрафні санкції за невиконання взятих зобов’язань для обох сторін, оскільки ми завжди розділяємо відповідальність із нашими партнерами 50 / 50.

Наразі ми йдемо в нові реалії українського агробізнесу. 2020 рік показав критичну необхідність змін. Тому головне завдання – не продажі, адже досягнутий рівень цілком нас задовольняє, а підготовка нового BASF по роботі з дистриб’юторами, з кінцевим споживачем, з невеликими фермерськими господарствами і навіть, можливо, оновлення нашого продуктового портфоліо і того, що далеко за його межами: інокулянти та колоранти для насіннєвих заводів.

Компанія BASF інтенсивно працює над широкою лінійкою унікальних інноваційних технологій із захисту посівів, насіння, а також цифровими рішеннями.

Точне землеробство – нова ера в агрономії

– Вашим популярним на ринку продуктом є xarvio™ FIELD MANAGER, а як Ви особисто ставитеся до точного землеробства?

– Дуже позитивно. Проте реалістично.

Якщо хтось мені скаже, що завтра все буде керуватися оператором з офісу без виходу в поле, я не повірю. Спробувати можна, але зробити це в індустріальних масштабах – навряд чи.

Раніше цінувався досвідчений агроном, тому що за першими листками міг визначити бур’ян, побачити небезпеку розвитку хвороб, а нині людина смартфоном провела скринінг, зробила фото і за допомогою такої програми як xarvio™ FIELD MANAGER миттєво отримала опис та рекомендації… Однак не все підлягає оцифруванню.

Я не вірю, що цифрові технології витиснуть людей з полів. Проте однозначно вони стануть надпотужним засобом дослідження посівів й елементом підвищення біологічної та економічної ефективності.

– Обприскувач з форсунками, що вимикаються?

– Так! Це й економія коштів, і зниження пестицидного навантаження. Це прекрасна технологія для гербіцидів.

Згадайте, як десять років тому GPS-трекери були рідкістю, а сьогодні жодне господарство не обходиться без них. Це вже частина нашого життя. Знаєте, ми іноді в сім’ї міркуємо, які професії оберуть доньки в майбутньому, в цифровому світі, де навіть на біржі працюватимуть алгоритми.

І доходимо думки, що в майбутньому цінність матиме все, пов’язане з емоціями. Це те, що відрізняє людину й машину. Радість майбутнього даватимуть емоції, які буде генерувати наша діяльність, зокрема й агрономічна.

І про щастя

– А що Ви загалом любите в житті, окрім сім’ї та BASF?

– Знаєте, я абсолютно щаслива людина.

– О, запрошуємо до нашого клубу!

– Я насправді люблю свою роботу. Давати партнерам інструменти подолання проблем і разом створювати переможний результат – це велике задоволення. Я щасливий тим, чим займається моя дружина (у неї дитячий центр позашкільної освіти).

Я люблю подорожувати, люблю Україну, люблю цей світ. Люблю Дніпро, люб­лю водні транспортні засоби: катери, водні мотоцикли. Займаюся великим тенісом і сприймаю його як частину роботи, бо якщо здоров’я не в порядку, страждатиме робота. А я, як керівник цього собі дозволити не можу.

– У Вас є орієнтири у професійному плані, люди, які дали Вам путівку до фаху?

– Я 21-річним студентом четвертого курсу прийшов до транснаціональної компанії і затримався там на 10 років. У мене були прекрасні наставники. Професійно можна накопичити багато знань, але як правильно ними розпорядитися, як спілкуватися з людьми, коли говорити й коли слухати, як тримати слово – це велика наука, котру можна перейняти лише від справжніх Учителів, серед яких О. Лапа, В. Литвиненко, О. Можаєв, Є. Санін, М. Хмарський. Тому мені поталанило в цьому сенсі.

BASF – це більше, ніж хімічний гігант, більше, ніж виробник ефективних препаратів, біологічних засобів, які дають змогу виростити високі врожаї ріпаку, соняшнику, пшениці, кукурудзи, сої. Це компанія, яка дивиться в майбутнє і чітко визначає його основні риси, тренди, особливості та створює технології для нього вже сьогодні. Це вкрай важливо в нашому сьогоденні, де люди оперують категоріями і планами в межах року. Це так важливо, щоб хтось працював для майбутнього. Для збереження землі та щастя аграрія сьогодні, а головне – в майбутньому. 

Богдан Ропотілов, LIFE BioChem: Ефективні продукти для ефективного господарювання

Ось прийшов новий рік, навіть нове десятиліття, нові роки, і, звісно, читач очікує на початку нового десятиліття в улюбленому журналі прочитати повчальну й захопливу історію про аграрія з його важкою долею та його тривогами й болями… А не буде про тривоги й болі. Тому що тривоги в аграрія – аби вистачило грошей викупити землю, і біль у нього – як ото виростити десять тонн пшениці, а вкластися як на три тонни. От про це буде. Про те, як зробити рослинництво менш затратним і більш ефективним.

Відомий ефект, коли вирощуєш сім тонн пшениці, вісім – і стоп, далі не збільшується врожайність, потрібні новітні заходи та засоби, щоб стрибнути на десять тонн. Є чимало винаходів у цьому напрямі, чимало рецептів, і більшість аграріїв ними користується в різних комбінаціях.

У цьому напрямі працює й група компаній Богдана Ропотілова, яка починає новий рік зі зміни назви. Про це ми й говоримо з відомим підприємцем.

Нове десятиліття, нове ім’я

– Ми говоримо про нове ім’я вашого бізнесу?

– Так, LifeForce провів ренеймінг і тепер ми називаємося LIFE BioChem, і ось чому…

– Чому ж?

– LifeForce – компанія, яка працювала виключно з гуміновими та бактеріальними продуктами. Історія компанії починалася 2001 року, це за сучасними мірками дуже давно. Наша компанія видобувала леонардити та виготовляла з них гумінові препарати. Леонардит – це фракція бурого вугілля. Він неефективний для використання в енергетиці, але може застосовуватися у фармацевтиці, у сільському господарстві, як біологічна добавка в різних сферах. Цей матеріал містить велику кількість гумінових кислот, це основне їх джерело. Іноді їх кількість у леонардиті доходить до 90 %. Починаючи з 2011 року, компанія почала виробляти біопрепарати, діючим агентом яких виступали бактерії, бацили, а починаючи від 2019 року – започаткувала виробництво амінохелатних добрив, пов’язане з хімічним виробництвом. Отже, і назва змінилася на «ЛАЙФ БіоХем».

– Отже, ви уточнили в назві специфіку свого виробництва, але ж, напевно, це не єдиний мотив для перейменування?

– Ми хотіли донести нашу філософію. Безконтрольне використання хімії людством – навряд чи позитивний чинник. Я абсолютний реаліст і розумію, що без хімії сучасний світ неможливий, але якщо ми можемо зробити його чистішим, безпечнішим, не втрачаючи ефективності, це варто робити. Адже земля не безмежна, планета не безкрая, і земля (як ресурс) також вичерпується. Ми це можемо бачити навіть упродовж кількох років. Землю слід відновлювати, як будь-який організм, як людину, як тварин.

– Давайте я візьму позицію скептика. Чи можна записати гумати формулою?

– Безумовно.

– Отже, це теж хімія?

– Хімія поділяється на органічну та неорганічну.

– Якщо так судити, то ми з вами – теж хімія.

– Звичайно, ми – хімія та електрика.

– Однак, виходить, ви одну хімію замінюєте іншою хімією?

– Основним живленням є азот, без нього в цьому світі неможливе ніщо. А от додаткове живлення може бути різним. Це й називають регуляторами чи стимуляторами. Якщо не підживлювати азотом рослину, їй доведеться живитися азотом з атмосфери та ґрунту, хтось може виростити тонну з гектара. Якщо ефективно живити рослину азотом, додаючи мікроелементи, біопрепарати та інше, – виростить 70 центнерів. А за інтенсивною технологією з великою кількістю поживних речовин – 10 тонн. Це питання економіки. Економіка засвідчить вам, що вирощувати 20 центнерів невигідно, 100 центнерів – теж не завжди доцільно. Можна виростити й 20 тонн, але ціна їх буде захмарною. Наша ідея полягає в тому, щоб максимально підвищити ефективність виробництва, не збільшуючи ціну готової продукції. Азотні добрива – це дорого, гумінові добрива набагато дешевші. Вони вирішують різні завдання, але в кінцевому підсумку ми збільшуємо врожайність і підвищуємо якість.

– З менеджерської точки зору: як вкладається ренеймінг у стратегію компанії та які сподівання від цього кроку?

– Слово «біо» у нас стоїть на першому місці, ми залишаємося компанією, яка передусім виробляє біопрепарати та гумінові продукти найвищої якості. Chem – тут ми засвідчуємо, що виробляємо амінохелати, препарати, які хелатуються як хімічними, так і біологічними агентами. Щодо очікувань ми йдемо до статусу компанії повного циклу. Йдемо до асортиментної пропозиції всіх форм живлення рослин, біологічних, хімічних, хіміко-біологічних. Одна з компаній, яка входить до нашої групи, видобуває леонардит. На наших заводах сировина проходить обробку до стану готового продукту. Один з учасників компанії займається розвідкою леонардитів по всьому світу, зараз у розробці проєкт по Південній Америці. Буре вугілля у нас в Україні також видобувається, але тут йдеться про чистоту й однорідність матеріалу, про вміст важких металів, діоксинів, яких не має бути в сировині, хоча вона також достатньо високої якості.

– Скільки компаній входить до групи?

– В Україні компанія представлена трьома підприємствами. Одне з них – завод у Харкові, «Лайф-Фекторі», де виробляються крупнотоннажні масові гумінові продукти, переважно ЛФ-20, універсальний ефективний продукт, наш драйвер у продуктовій лінійці… Це рідкий 20 %-вий гумат калію, його найбільше купують аграрії. Другий наш завод в Одесі – «АгроБіоІнноватика», там виготовляють складні гумінові продукти, а також амінохелати та біопрепарати.

– Як діє гумат калію?

– Коли ми почали займатися цим бізнесом, багато уваги приділяли вивченню властивостей матеріалів і препаратів. На певному етапі розвитку цивілізації хімія стала надзвичайно ефективною, відповідно й акцент змістився в бік простих та однозначних продуктів. Проте межа хімічних продуктів на сьогодні майже досягнута. Варто повертатися до продуктів, які можуть подолати цю межу, до біологічних і гумінових. Молекула гумінової кислоти – величезна, вона має розмір 15 наномікронів, її рослина не може самостійно спожити. Проте ця молекула нестабільна, вона рухома, постійно щось до себе приєднує та щось від себе відкидає. Це дуже складний органічний продукт із властивістю приєднання та від’єднання елементів. Тобто молекула гумінової кислоти є надзвичайно потужним абсорбентом. Також вона є джерелом живлення для рослин і провайдером різноманітних живильних речовин. І, звичайно, гумінові кислоти – це імуномодулятори та антистресанти. Сфера застосування гумінових кислот безмежна: у фармакології, промисловості, будівництві. У нафтодобувній промисловості вони використовуються як речовини, які абсорбують шлаки при бурінні свердловин. Гумати застосовують при очищенні територій від важких металів, територій, забруднених відходами виробництва. Гумати допомагають збирати розлиту нафту з поверхні води. Здатність до абсорбції у гумінової кислоти в сотні разів вища, ніж в активованого вугілля. Зовсім інший механізм абсорбції. Окрім того, цей механізм застосовується у тваринництві, щоб очистити шлунок тварини від шкідливих елементів і мікотоксинів. У рослинництві – це живлення рослин й імуномодуляція.

здорові рослини -- прибуток господаря

Поки commodities дає прибутки…

– Дивно, як це компону­вати у бізнес… Для тваринництва, я гадаю, це дрібна фасовка, а для рослинництва – рідка промислова…

– Для тваринництва застосовується рідка форма, а також порошкова. Цим займається наша партнерська компанія «Реасил-Україна». Основним ринком продуктів для тваринництва в нас є Європа та Ближній Схід, адже в Україні тваринництво – не інтенсивна галузь.

– Це галузь, яка перебуває в стані перезапуску через відкладений попит. Ви колись зустрічалися в Україні з дефіцитом м’ясних або молочних продуктів? Так отож.

– Проте це не пов’язано з високим розвитком промисловості. Ця галузь розвинена на рівні домогосподарств.

– Вона достатньо розвинена, щоб задовольняти внутрішній попит, а от експорт – це дуже конкретні ринки, дуже складні. Тому їх розвиток стримується.

– Ми маємо добрі приклади виробництва, наприклад, МХП, який успішно виробляє в Україні та не в Україні…

– … і все. МХП – і все. Маємо не приклади, а приклад, але ж це лише підтверд­жує правило. Продавати сировину, тобто, зерно, набагато простіше, тому всі йдуть простим шляхом.

– Поки commodities дає високі прибутки, глибокої переробки не буде.

– Звичайно. І ваші продукти допомагають прибутковість підтримувати. Природним шляхом склалася маніпулятивна ситуація, природним шляхом усі були втягнуті у виробництво зерна, а тепер на виробниках зерна всі заробляють й інтерес до виробництва зерна невпинно згасає. Люди шукають нішеві культури, інше…

– Шукають додану вартість. Проте це не українська ситуація. Змінюється світ, змінюються погодні умови, кліматичні, змінюються зони, вологозабезпеченість полів – і українські аграрії змушені пристосовуватися до змін. Земля – це не магазин, який можна перенести в інше місце. На першу лінію виходять препарати, які здатні в реальних умовах дати фермеру можливість отримати вищу ефективність, не збільшуючи витрати.

буряк

Сила простоти

– Ви ж розумієте, фермер – людина проста. Коли всі наукові дослідження виконані, випробування здійснені й товар розфасований у ємності, у нього виникає коротке запитання: скільки це коштує та скільки це додасть до врожаю?

– Є просте правило: стимулятори росту та регулятори повинні давати добавку врожаю 10-15 %. Тому ми маємо бути впевнені в тому, що продукт корисний для споживача. Однак є і правило, що без вкладень прибуток неможливий. Можна купити супердорогі препарати, вкласти дві-три тисячі доларів у гектар, одержати чудовий урожай, але економіки там не буде. А в нас не кожний фермер, який обробляє тисячу гектарів землі, знаходить додаткові пів мільйона оборотки для поточних потреб… Коли до нас приходить нова людина до компанії, ми пропонуємо сформулювати, як вона розуміє, що ми робимо, чому присвячена наша місія. За роки нашої історії в нас склалося гасло: «ЛАЙФ БіоХем» – це майбутнє, яке вже настало. Ми робимо ті продукти, які не використовувалися вчора, але гарантовано застосовуватимуться завтра.

– А скільки компаній в Україні користуються вашими продуктами?

– Українських партнерів я би поділив на три категорії: це агрохолдинги, потім середні господарства та фермери і приватні господарства на 5-10 соток.

– У вас є й дрібна фасовка?

– Фасовку для дрібних присадибних господарств роблять наші партнери, дистриб’ютори. Ми – фабрика, що займається наукою, впровадженням і продажем промислових обсягів. Отже, якщо ми ділимо наших споживачів на сегменти, то ключові агрохолдинги практично всі користуються нашими продуктами. Ми щороку розширюємо продуктовий портфель. Однак, якщо LIFE BioChem на світовому ринку вже давно, то в Україні – лише третій рік. Ми швидко інтегрувалися, дуже швидко ростемо. Щороку на 200 відсотків у продажах – це багато. Проте, звісна річ, база була низька, але й в абсолютних цифрах ми в перший рік продали близько 50 тонн у продуктах, а сьогодні виробляємо вже близько 600 тонн, і ця цифра збільшуватиметься.

– Які ваші продукти мають найбільший попит в українських аграріїв?

– Перша категорія – це гумінові продукти, друга – біопрепарати й третя – амінохелати. Я акцентую на якості наших продуктів. Це леонардитні гумати з максимально високим умістом діючої речовини, вони не стають гелем, не випадають в осад, не забивають форсунки. Другий сегмент – біологічні препарати. Тут ми маємо попит, що стало зростає, особливо на деструктори, азотофіксатори та ретарданти. Наші біопрепарати інноваційні та ефективні. Отже, гумінові препарати – перший номер у продажах, за ними йдуть біопрепарати. Це консорціуми штамів різноманітних бактерій, які вирішують кілька завдань водночас. У портфелі ми маємо п’ять біопрепаратів, три з них – природні мікробні комплекси (ПМК). ПМК універсальний забезпечує азотфіксацію та мобілізацію фосфору, дає можливість рослині фіксувати азот з атмосфери. Виробник вносить азотовмісні препарати за планом, рослина їх споживає. Проте додатково ми рекомендуємо обробляти рослину азотфіксуючими бактеріями, щоб бактерії фіксували азот з атмосфери для додаткового живлення рослини, переробляли та віддавали рослині в засвоюваній формі впродовж вегетації. Ми створюємо замкнену екосистему. Фосформобілізаційна функція ПМК – це переведення фосфору з ґрунту в доступну форму для рослини. Відповідно, потреба у фосфорних добривах зменшується. Другий препарат є регулятором росту та має яскраву фунгіцидну дію, це біологічний фунгіцид. У нього різні механізми дії з хімічним фунгіцидом, але потрібні завдання він вирішує дуже ефективно. При обробці рослини хімічними фунгіцидами контактної дії проходить процес знищення патогену й діючі речовини, що потрапили на рослину, забезпечують імунітет до хвороби нових пагонів і нового листя. А біологічний фунгіцид – це, по-перше, знищення корисними бактеріями патогену, а по-друге, надшвидке заселення поверхні рослини корисними бактеріями так, що для патогену просто не лишається місця й захист рослини від зараження відбувається впродовж життя бактерій. Третій препарат – біологічний деструктор пожнивних решток. Азотні препарати, які використовуються для деструкції рослинних решток, розкладають їх, але не фіксують поживні речовини, не насичують ґрунти біотою, а це важливий показник родючості ґрунтів. Біологічні деструктори розкладають рослинні рештки і вбивають на них патогени, активно насичуючи біотою ґрунт. На основі біологічних продуктів ми також робимо ад’юванти, прилипачі. Виготовляємо й біологічні ретарданти, які за своєю ефективністю перевищують хімічні. Далі йдуть амінохелати – це мікродобрива в хелатній формі, прогресивні технології в сучасній науці. Ми робимо акцент на мікроелементах, схелатованих біологічними хелатними агентами. По-перше, це екологічно, по-друге, набагато ефективніше, хоча мікроелементи, де хелатними агентами виступають такі хімічні речовини як EDTA, ми також виробляємо. Середні та малі господарства в нас працюють з ефектом транспарентності. Всі, хто спробував наші препарати в дії цього сезону, наступного – замовляють повторно, оскільки вони справді працюють. Дрібна фасовка, яку роблять компанії, що викуповують наші продукти, продається в магазинах.

Несподіваний погляд на науку

– Чи багато людей працює в групі компаній?

– Штат у нас постійно росте, сьогодні – понад 60 працівників.

– Ви є частиною агрокомплексу України й існуєте в середовищі, яке живе, розвивається, переживає депресії… Як ви оцінюєте нинішній стан агрокомплексу? Які у вас прогнози щодо розвитку, щодо зростання врожаїв?

– Жодна держава не здатна розвиватися винятково завдяки аграрній галузі. Коштом високого розвитку агрокомплексу нікуди ми не ввійдемо у світовій ієрархії. Проте продовольство – це безпека, і в Україні ці можливості необмежені. Країна чітко може збирати 100 мільйонів тонн зерна, і це не проблема, це горизонт кількох років. А от далі, зберігаючи цей показник, Україна почне зміщуватися в глибоку переробку, у виробництво нішевих культур і забирати в них передові світові позиції. Десять років тому в Україні лохину промислово майже ніхто не вирощував, а сьогодні наша країна дуже помітний гравець на світовому ринку в цій культурі. У нас ростуть і волоські горіхи, але світових позицій раніше ми не мали, а тепер це теж дуже сильна стаття експорту. Що далі? Наша аграрна наука, не державна, я вважаю, на голову вище від багатьох аграрних наук світу. Як мінімум, вона на рівні світової науки. Звичайно, є галузі, де до лідерів ринку нам ще далеко, однак українські агрономи, науковці дуже швидко скорочують розрив. Ви знаєте, що наш фермер – проста людина, поки не починаєш із ним говорити про мікробіологію, хімію тощо. Рівень знань, накопичений нашою аграрною наукою за останні кілька десятиліть, колосальний. Перехід теоретичних знань в Україні у практичне застосування майже миттєвий. У нас менш зарегульована економіка з точки зору виробництва, однак на швидкість впровадження інновацій істотно впливає капітал. Корпорація, що може виділяти на науку та впровадження великі суми, завжди буде розвиватися ефективніше – так само і з галузями економіки. Можу сказати, що в Україні високі темпи розвитку аграрної науки. Наприклад, деякі розробки «ЛАЙФ БіоХем» унікальні у світі.

– Проте ж у державних інститутах, Академії ситуація досить сумна…

– Це з якого боку подивитися. Якщо глянути на пусті корпуси, де все здається в оренду й люди невідомо, що роблять, то сумна. З іншого боку, професорський та академічний склад виконує такі дослідження й розробки, що деякі з них не мають аналогів у світі. Землі державних інститутів – окрема історія, там посіяв-зібрав – і результат тебе не хвилює, використано державний ресурс. А от у приватному бізнесі ти вже рахуєш, і наука тобі потрібна з конкретною метою, принес­ти користь справі. Власне, це – основне призначення науки. Її рушієм є приватний капітал, оскільки вона потрібна йому для отримання прибутку. Державна наука – стратегічна, вона має зосереджуватися на освоєнні космосу, редагуванні геному людини, хоча й ці галузі теж нині переходять до приватної науки. Приклад – Маск з його Фальконами, акціонування колайдера… Приватна наука – практичніша, ніж державна, але державна здатна займатися масштабнішими проєктами, недоступними приватному капіталу. Коли в нас державний інститут на 8 тисяч квадратних метрів займається проблемою – виростити 70 центнерів ячменю або 80, то він виконує не свою роботу! Це не його завдання, а завдання бізнесу!

пшениця

Думка про землю

– Ми стільки говорили про біоту та про користь біопрепаратів для ґрунту… А що ви думаєте про ринок землі, яке ваше ставлення?

– Жодне інтерв’ю на аграрну тему сьогодні не може обійтися без цього запитання… Так, питання живе й болісне… Ринок землі необхідний, але це не означає, що слід його негайно відкривати. Ринок потрібний, але з тією інфраструктурою, з тією базою, з тією культурою ринкових відносин, з тими державними інститутами, які будуть його організовувати та контролювати, це небезпечно, це може вкрай негативно позначитися на майбутньому України.

– А в яких умовах, ви гадаєте, створювалися ринки землі інших країн?

– Це все дуже різні ринки: ринок Ізраїлю, ринок США, ринок Франції… Це все розвинені країни. І кожний ринок має власну індивідуальну історію, на яку накладається історія держави.

– Проте, гадаєте ви, старт ринку в кожній з цих окремих країн був підготовлений, збудовані інституції, створені умови?

– Я розумію, до якої відповіді ви мене ведете…

– Я просто розмірковую разом з вами.

– Відповім так. Ринок, наприклад, Франції теж відзначався свавіллям і дикістю, але впродовж його вікового функціонування формувалася демократія, яка його в цивілізоване річище й спрямувала. У нас немає вікової історії формування поваги до законів та особистості, у нас є 70-річна комуністична прірва, що формувала ненависть до приватної власності та правовий нігілізм. Сьогодні цивілізація накопичила багатющий досвід земельного регулювання, тому нам не потрібно йти шляхом країн, які пройшли його за багато віків, у нас є можливість узяти найкращий досвід та адаптувати під нашу країну. Є міжнародні практики й міжнародне законодавство, слід систематизувати й застосувати в наших умовах.

– А кому ви адресуєте цю настанову? Уряду? Проте порівняйте наш уряд з урядом Франції, Ізраїлю, США. Візьміть рівень демократії, порівняйте, рівень розвитку суспільства.

– З одного боку, це демократичніші країни, а з іншого – консервативніші. Там неможливі речі, які існують в Україні, коли політик може мати судимість, негативне реноме, але виконувати політичні функції. В Ізраїлі це неможливо. Там неможливо не виконувати закони. А у нас всі прагнуть, щоб не було корупції, але обов’язково був кум, який все повирішує в разі чого.

– Так, у нас суспільство бореться не проти корупції, а проти своєї неучасті в ній. У нас хотілося би хорошого ринку землі, але ж у нас немає для цього ні влади, ні суспільства… Біда в тому, що ринок землі існує, земля продається, він прихований…

– Влада, яка допустила до того, що земля продається за умови дії мораторію, тепер хоче відкрити ринок землі на своїх умовах. Люди, які не впоралися з проблемою один раз, прагнуть відтворити це саме у значно більших масштабах.

– Вони не помилилися. Вони ініціювали проблему й хочуть ініціювати її наступний етап. Ми найбільш розорана країна у Європі, у нас 72 % території – сільськогосподарська земля.

– З мого бізнесового досвіду – така історія. Колись був завскладом, у нього постійно утворювалася нестача. Десь хтось крав, десь крав він сам, але в підсумку він сформулював таку думку: щоб подолати крадіжки й нестачі, нам треба припинити відвантажувати товар з цього складу. З точки зору логіки все правильно! Не відвантажуєш – немає крадіжок. Те саме з ринком землі: у нас крадуть землі, ми не можемо впоратися та запобігти цьому, то давайте відкриємо ринок, хай не крадуть.

– Там є наступна ідея поліпшення: припинити будь-що завозити на цей склад… Проте мораторій позбавляє 72 % нашої території статусу активу. Землю, яка перебуває під мораторієм, банки не бачать як актив. Земля, навіть по 2 тисячі доларів за гектар, дасть 84 мільярди доларів активу навіть без продажу й операцій.

– Епохальна праця Карла Маркса в нас забута, але є в ній важлива теза: розширене виробництво неможливе без банківського кредиту. Ніхто не будує розширене виробництво без додаткового капіталу, на власному прибутку неможливо розвиватися. Або доводиться впускати інвестора у свій бізнес, або акціонуватися, або отримувати банківський кредит, а отже віддавати активи в заставу кредитним інститутам, щоб бізнес розвивався. Так, коли земля стає товаром, це стає можливим. Проте виникає безодня практичних питань: стягнення застави, судові процедури, продаж застави… Уявіть, одноразово сорок мільйонів гектарів стають товаром. Одноразово будь-який сільгоспвиробник готовий закласти свою землю, щоб отримати додатковий ресурс. Давайте оцінимо цю землю. Нехай середня ціна складе 2 тисячі доларів, тобто 80 мільярдів доларів сукупно. Однак давайте подивимося, скільки продукції на яку суму виробляється на цій землі. Я бачу, як у нас рахують – окупність української землі має становити приблизно 10 років. Тож якщо гектар землі коштує 2000 доларів, а прибуток з гектара – 200 доларів, то за 10 років земля окуповується. Проте такий актив, як земля, навіть теоретично не повинен мати окупність 10 років. Або ви надто багато на ній заробляєте, або вона мало коштує. Самі виберіть, що є більш справедливим. Я вважаю, що ринок варто відкривати, але слід підготувати всю законодавчу та інституціональну базу і лише тоді відкривати.

Заповіді аграрія

– Ми з вами прийдемо до двох тисяч років християнства, до заповідей, які всі шанують і ніхто не виконує…

– Так, я знаю багато аграріїв, які вкрай негативно ставляться до відкриття ринку землі та мають у власності чималу кількість гектарів.

– Авжеж, є 12 схем, які дають змогу купувати землю, угоди міни, емфітевзис, продаж землі АТОшниками… І користуються схемами найгірші представники суспільства.

– Усі бояться, що прийдуть китайці чи ще хтось там і почнуть вирощувати соняшник по соняшнику 20 років. От щоб власник був відповідальним не лише за покликанням совісті, а й за законодавством, держава має створити інституціональні регулятори, процедури та механізми контролю й запобігання, та – що найважливіше – чітко виконувати прийняте. Щоб не вносили хімію безконтрольно, дотримувалися сівозміни, щоб не виснажували ґрунти, не шкодили екології…

– Це має регулювати власник.

– Власник, навіть найсумлінніший, має певний недолік – він смертний. От володіє людина землею, їй 70 років, ні нащадків, ні зобов’язань, їй однаково, що буде далі. Збудує на своїй землі якийсь радіоактивний могильник…

– Завжди знайдеться людина, якій байдуже. Проте страхи щодо соняшнику по соняшнику 20 років – маніпуляція, не виросте соняшник по соняшнику вже третій рік… Власник змушений дбати про землю, щоб вона залишалася засобом виробництва.

– Є думка, що найбільша помилка мудрих і чесних людей – міряти своїми мірками всіх, з ким вони зустрічаються. Проте згоден з вами, багато страшилок в Україні – це відгомін минулого. Сьогодні рівень суспільного контролю в Україні настільки високий, що багатьох речей суспільство просто не допустить. Будь-які перекоси можна швидко виправити, тому що в Україні – дуже активне суспільство.

– Однак ми живемо в епоху маркетингового управління суспільством і штучного стримування енергоощадних технологій.

– Наведу приклад. У сільському господарстві широко використовується цинк у базових технологіях. Частіше в хелатній формі, на основі EDTA, але недавно на світовому ринку з’явився цинк, який хелатується за допомогою біологічних агентів, котрі водночас є ад’ювантами, що сильно змінюють натяжіння краплі, змінюють проникнення препарату до клітини, проникнення препарату на глибину в ґрунт. Проте виглядає такий препарат незвично – він непрозорий і в деяких виробників густіший за звичайний. Ми теж входимо до піонерів цих розробок. Така технологія дає змогу в десятки разів підвищити ефективність препарату, але ми зустрічаємо опір через незвичний вигляд.

– Так, це як картопля, яка несмачна, але має високу лежкість і привабливий вигляд на прилавку…

– Авжеж, і ми багато вкладаємо в те, щоб довести продукт до відповідності усталеним смакам споживача. Продукт слід красиво загорнути, ми живемо у світі маркетингу.

Упевненість в якості на 300 %

– Світ може існувати в чистій та економічній концепції, але людство не готове до цього. Тому ваша робота, LIFE BioChem, надзвичайно важлива.

– Ми це усвідомлюємо, змінюємося та розвиваємося. В середині минулого року наша компанія поміняла менеджмент, прийшла нова генеральний директор – Валентина Миколаївна Охрімчук, новий комерційний директор, змінилося керівництво в регіонах. Це спеціалісти знані ринком, з високими компетенціями та досвідом. До нас прийшли ключові професіонали, тому в Україні сьогодні нам до снаги найбільші виклики. Другий наш козир – наша наука, наша наукова база та стратегія з розробки продуктів. Це Олександр Андрющенко, кандидат біологічних наук, мій партнер, один із засновників «ЛАЙФ БіоХем», який займається розробкою нових продуктів. Головне в наших продуктах – якість. Я ніколи не виводжу на ринок продукт, якщо не впевнений на 300 відсотків у якості.

LIFE BioChem

LIFE BioChem

Сила біопрепаратів, гуматів повинна прийти на допомогу сільгоспвиробнику, який практично вичерпав потенціал добрив, гібридів і постійно перебуває у стресі, оскільки ресурси для виробництва з кожним роком дорожчають. Де шукати резерви? Де джерела підвищення ефективності? Ці запитання ставить щодня кожний із нас, і є люди й компанії, які пропонують відповідь.