Agrii-Україна — люди, на яких чекали

Розмова з менеджментом «Агроскоп Інтернешнл», а із січня – Agrii-Україна

Я цього чекав відтоді, як у Великій Британії побачив на власні очі дію та результати компанії Agrii, групи, що належить до ірландської Origin Enterprises. Фермери, озброєні до зубів, змагалися з бур’янами, специфічними британськими ґрунтами, своєрідним острівним кліматом. В одного фермера поля час від часу заливає море. Саме він і поставив світовий рекорд з урожайності озимої пшениці, прибутковий. Тому що наступного року його рекорд побили, один собі Ерік Ватсон із Нової Зеландії, але прибутку не отримав – надто багато коштів спожив цей рекорд.

Проте система британського рослинництва мене вразила, настільки вона була фундаментальною й водночас інноваційною. І вже під час знайомства з нею я зрозумів, наскільки велика в ній роль Agrii, помічника і консультанта фермера.

Відтоді я чекаю на появу Agrii в Україні. Не кожний фермер здатний виступати в ролі дослідника, науковця, експериментатора, а без інновацій нині в полі сутужно.

І я дочекався.

Це розмова з командою однодумців, людей, заряджених на результат і зосереджених на інноваціях, на інтеграцію їх у конкретний польовий процес. Розмова з успішними людьми, які генерують успіх фермерів.

«Агроскоп Інтернешнл» виріс до Agrii-Україна

Антон Яковенко

Антон Яковенко, генеральний директор Agrii Ukraine.

 

– Як ви прийшли до ренеймінгу, до зміни «Агроскоп Інтернешнл» на Agrii-Україна, і це – зміна вивіски чи стратегічна дія?

– О, це не лише зміна вивіс­ки, за цим багато стоїть принципових речей.

Чому ми не залишили назву «Агроскоп Інтернешнл»? 2014 року корпорація Origin Enterprises придбала пакет акцій «Агроскоп-Україна», і компанія отримала назву «Агроскоп Інтернешнл». Тож почалася трансформація відповідно до філософії Origin Enterprises.

Є стратегії компанії, є цінності великої корпорації, до якої ми входимо. Компанія змінювалася, з’явилися нові люди: і в полях, і в офісах, і прагматики, і теоретики – їх зусилля зумовили появу нової стратегії, яка полягає не лише в дистрибуції ресурсів та матеріальних засобів сільськогосподарського виробництва, а пов’язаної зі створенням доданої вартості завдяки агросервісам.

Агросервіси – це будь-що нематеріальне, що дає додаткову користь аграрію і за що він готовий платити, адже якщо він не готовий платити, то це не сервіс, а якась інформаційна взаємодія. Нашим завданням є створення такого продукту, за який аграрій готовий платити.

Торік Origin Enterprises стала повним власником компанії «Агроскоп Інтернешнл», а ми – частиною акціонерного товариства. На останніх зборах засновників було сказано: ви вже настільки відрізняєтеся від колишнього «Агроскоп Інтернешнл» і настільки близькі за цінностями до Origin Enterprises, що час вам стати Agrii. Тому що в компанії є прагнення до уніфікації своїх брендів, і ми вирішили, що момент доволі слушний.

Ті зміни, які ми вели в останні роки, потребували нової назви, і від січня 2020 року «Агроскоп Інтернешнл» отримав назву Agrii-Україна.

– Проте чи змінилася сутність компанії? Її філософія, ідеологія, стратегії? Місія?

– Я б сказав, кардинальних змін тут не відбувається, але йде уточнення. Початково Origin шукав когось, подібного до себе, й «Агроскоп» шукав когось, схожого на себе, щоб об’єднати зусилля та отримати доступ до нових технологій. «Агроскоп» визначав себе терміном «технології аграрного інтелекту», і Agrii визначається як agrointelligence. Вся стратегія компанії «Агроскоп Інтернешнл» будувалася на тому, щоб завдяки інноваціям створювати щось цінне для аграрія, що допоможе йому рости й отримувати прибутки. Основою був партнерський підхід, коли від співпраці виграють обидві сторони. Якщо результати співпраці незадовільні, то страждають обидві сторони.

Культурні особливості й довіра

Олексій Стеценко

Олексій Стеценко, директор з розвитку компанії Agrii-Україна, колишньої «Агроскоп Інтернешнл».

– Що собою являє Agrii, Origin Enterprises, у західному світі? Що отримає наше середовище від оновлення? Я знайомий з багатьма видатними фермерами Англії, які здобувають надзвичайних результатів, але яка в цих успіхах частка Agrii?

– Agrii UK має найбільший оборот і є найважливішою ланкою для Origin Enterprises. Загальний оборот корпорації 2019 року становив 1 млрд 800 млн євро.

– До брекзиту… Тепер, напевно, доведеться у фунти перераховувати…

– Можливо й не доведеться, штаб-квартира компанії розташована в Дубліні, а це територія Євросоюзу. Левова частка обороту припадає на Великобританію та Ірландію.

Британські фермери дуже радіють самому факту виходу з ЄС, оскільки вважають, ринок стане більш захищеним, більш закритим, і вони зможуть насолоджуватися меншою конкуренцією та вищими цінами. Це підтверджується настроями населення, яке згодне платити в півтора раза дорожче за суницю, вирощену в Шотландії, надаючи їй перевагу перед іспанською, яка солодша й дешевша, але не їхня.

Це культурно-політичні моменти. Власне, Agrii – дуже цікава компанія, яка існує на ринку з украй жорсткою сертифікацією агрономії.

Агрономія в Британії не може бути вільною. Не можна просто вирішити, що я – людина з агрономічною освітою і буду консультувати фермерів, працювати в якомусь господарстві. Всі агрономи, які працюють на цьому ринку, мають пройти певну сертифікацію і, лише маючи сертифікат, можуть праце­влаштуватися в Agrii, в урядових, консультативних структурах.

Сертифікованих агрономів на весь ринок Великобританії не так багато – їх близько тисячі. З них понад 300 працює в Agrii UK. Агрономи Agrii UK не тільки допомагають фермерам виростити великі врожаї, це ще й великий бізнес по добривах, бізнес з виробництва насіння і бізнес зі створення ланцюжка постачання для пивних компаній, для хлібного виробництва, для олійної промисловості, тому що британський ринок є досить зрілим для того, щоб платити більше за певний сорт ячменю, з якого пиво Будвайзер виходить правильного кольору та правильного смаку. Пиво Будвайзер якраз вариться з ячменю, насіння якого виробляє Agrii UK.

У Британії Agrii UK має приблизно 40 % ринку витратних матеріалів та засобів для сільського господарства, зокрема три фіксованих насіннєвих заводи, понад 20 мобільних насіннєвих заводів, 3 заводи по виготовленню тукосумішей, 2 заводи по виготовленню кормів…

– Я бачив ці мобільні заводи і хотів про них написати українським аграріям.

– У нас – великі господарства, більшість з них має власні станції з доробки насіння. Навіть якщо є маленькі фермери, що погоджуються скористатися послугами мобільного заводу, то проїзд до фермера між полями великого агрохолдингу зай­має надто багато часу, і завод просто не окуповує себе в тому короткому вікні, яке в нас є під основні культури.

– Отже, мобільні заводи мають популярність і працюють у Британії через відмінність економічних умов…

– Так, це дуже різні ринки. Середній розмір господарства у Британії – 150 га, а в Україні ті, хто з нами співпрацює, обробляють близько 2000 га.

– Скільки в Україні таких двотисячників?

– Таких підприємств близько 4 – 5 тисяч, ми співпрацюємо з 2500. Загалом в Україні нараховується близько 18 тисяч суб’єктів агроринку, з них приблизно 1500 належать до структури агрохолдингів і становлять четверту частину ринку з площ 22,5 млн га, на які ми орієнтуємося. Тобто агрохолдинги обробляють 6,5 млн га.

Ми з ними менше співпрацюємо, хоча маємо цікаві пропозиції для них, більше орієнтуємося на незалежні господарства. У цих 18 тисячах компаній України є багато таких, що занадто малі, щоб вважатися клієнтом.

– Рідкісне твердження, адже дистриб’юторські компанії завжди заявляють, що працюють з усіма, хто має кілька соток або гектарів…

– Ми теж працюємо з усіма, хто дає економічну доцільність такій співпраці, але розмір нашого бізнесу з клієнтом має становити сто тисяч гривень і більше, щоб вважати його клієнтом. Ми просто не зможемо приділити йому достатньо уваги, адже більша частина нашої співпраці з аграріями здійснюється через людський інтерфейс.

В Україні складно налагодити чат-боти, роботизовані, алгоритмізовані програмні застосунки, які б виконували роль екаунт-менеджера. Кожному нашому аграрію потрібне живе спілкування, щоб бути почутим і впевненим, що його почули.

– Знову культурні особливості…

– Так, розмір господарства має значення. Через розмір господарства в Україні є економічна доцільність тримати штатного агронома.

Через розмір господарства у Великобританії економічно доцільно тримати агронома в аутсорсі, який може десятками років супроводжувати десятки підприємств у якійсь зоні, а співпраця з ним для аграріїв набагато цінніша, ніж потенційний зиск співпраці з іншими структурами, адже цей агроном знайомий зі специфікою господарства, ґрунтами, обладнанням, набором культур.

Тому в Британії стосунки господарства з агрономом набагато сильніші, аніж у самого агронома з роботодавцем. Тому, якщо роботодавець міняє агронома, то він переходить до іншої компанії з усіма клієнтами, оскільки для клієнта дуже важливо мати постійного консультанта. Він не тільки знає операційні питання, але знає і фінансові можливості господарства, знає, коли потрібен кредит і яким має бути цей кредит… Це питання довіри. Так будуються стосунки.

Портрет клієнта на тлі весняного поля

Олександр Стрілецький

Олександр Стрілецький, керівник Західного дивізіону.

– Як ви уявляєте собі сьогодні вашого клієнта, хто він? Як господарює, які в нього тривоги, як ухвалює рішення?

– Непросте запитання, адже їх 2500 і кожен – особистість. Наш контрагент – це підприємець за своїм духом, який легко орієнтується в бізнес-середовищі, має розвинений рівень бізнес-інтуїції, відчуває, за що варто братися, за що – ні, гарно розбирається в цінах на товарну продукцію, має уявлення в загальній агрономії та загальній інженерії, але водночас досить консервативний у способах реалізації своєї стратегії, тобто якщо компанія привчена працювати з паперовою бухгалтерією, то так воно й буде: первинна документація створюється на папері й потім переноситься в 1С.

Майже в кожного з них є смартфон і комп’ютер, але лише в половини з них є бізнесова емейл-адреса. Почасти вони користуються загальною адресою компанії, яку читає і секретар, й інженер, і хтось із виробництва.

Таке підприємство вже досить наслухалося про цифрові інструменти, але при цьому лише десята частина якось використовує певні з них. Усі вони чули про точне землеробство, але лише два відсотки з цієї кількості починають робити якісь кроки до впровадження точного землеробства у своєму господарстві.

Як розуміти точне землеробство

Василь Москалюк

Василь Москалюк,
начальник відділу розвитку агротехнологій.

– Кажуть, що впроваджують точне землеробство лише 2 % українських аграріїв. Утім, мені здається, що цей відсоток більший, але допускаю, що зо два відсотки розуміє точне землеробство як систему…

– Так, тут доречно визначити, що ж таке – точне землеробство. Чи є точним землеробством програма супутникового моніторингу?

– Або дрони?

– Або навіть спеціалізовані дрони з гіперспектральними камерами… Я гадаю, ні. Точне землеробство починається з моменту, коли людина не лише знає відмінності своїх полів, а може з цими відмінностями працювати в автоматизованому режимі, коли людина виконує функції контролера, а не операціоніста.

– У точному землеробстві має бути й диференційований висів, і диференційоване обприскування…

– І внесення добрив, і навіть іноді диференційований обробіток ґрунту. Адже однією з величезних проблем України є те, що відбувається з ґрунтом, передусім – ущільнення, і воно не однорідне. Іноді господарству достатньо подолати ущільнення на третині своїх полів для того, щоб значно підвищити врожайність, і цей ефект буде миттєвим, досить легкодосяжним і триватиме кілька років, поки нове ущільнення не утвориться.

– Це теж з переліку сервісів, які надаватиме Agrii-Україна? А які є методи діаг­ностики ущільнення?

– Методи відомі, найточніший – це сканування елект­ропровідності ґрунту, це спеціальна техніка, і вона формує 3D-мапу ущільнення, на якій видно і підплужну підошву, й ущільнення від проходів тракторів та комбайнів, на якій глибині це утворено…

Це обладнання, яке вже працює в Україні, причіпне знаряддя, котре можна пересувати трактором або квадроцик­лом. Має два електроди, під’єднані до дискових сош­ників або звичайних дисків на підшипниках. За змінами опору ґрунту при перетіканні струму від одного електрода до іншого можна зрозуміти співвідношення піску та мулу у ґрунті, від цього співвідношення сильно залежить тип ґрунту. Поле можна за цією інформацією прозонувати, а спрямовуючи сигнал у глибші горизонти, побачити саме ущільнення.

Сканування проходить на глибину до двох метрів. Це доволі дорогий спосіб, він потребує часу й ресурсів, і самі диски зношуються. Таке сканування обходиться від 10 до 20 доларів за гектар. Інший спосіб – це використання електронних і механічних пенетрометрів у ручному режимі.

Це досить довго, менш системно, але теж дає змогу визначити ущільнення. Зараз є сучасні пенетрометри українського виробництва, електронні, на яких не треба записувати показники, прилад їх запам’ятовує та порівнює. У підсумку можна отримати мапу поля з горизонтами ущільнення.

– Так, я зауважив, що коли британські фермери потрапляють на поля України, перше, на що звертають увагу – це ущільнення… Це важливий лімітуючий чинник урожайності. У нас бувають на полях і чумацькі шляхи, які ущільнили ґрунти за століття…

– А сучасна техніка, перевозячи 40 тонн, здатна ущільнювати ґрунт значно швидше.

– На цю проблему аграрії звертають дуже мало уваги, а вона почасти є ключовою на шляху до успіху.

– Повернемося до вашого запитання: як аграрії ухвалюють рішення і навіть фахівці різних рівнів. Це теж дуже відрізняється від британських реалій. Британські та європейські фермери досить відкриті до порад іззовні. В Україні ситуація інша, аграрії закриті до будь-якої зовнішньої експертизи.

Єдині поради, які вони можуть сприймати, – це від власного персоналу, а через сфокусованість персоналу на своїх проблемах, часто агрономи підприємства не можуть дати об’єктивної картини власнику, який шукає шляхи вирішення. І в цій нашій консервативній упертості – одна з перепон дальшого зростання врожайності та економічної ефективності, конкурентності на ринку.

Хочеш бути найбільшим чи хочеш бути найкращим

Олексій Стеценко.

– Це проблема дуже молодої спільноти, дуже молодої держави… У ситуації, коли всі намагаються бути тим, ким раніше не були, і довіри мало, й охочих скористатися чиєюсь необізнаністю аж забагато… У нас же не існує і глобальних лідерів думки в культурі, політиці, ідеології…

– Тут діє принцип культурної спадщини – моя хата з краю…

– У світі людина ухвалює рішення, знаючи, що це – компетенція держави, це – клопіт комуни, це – краще довірити фахівцеві. Не маючи упродовж століть ані держав, ані комун, люди керуються принципом: хочеш зробити щось добре – зроби це сам.

– Розподіл довіри в суспільстві – це іноді важливіше, аніж розподіл праці. Через це в нас погано впроваджується електронний документообіг. Люди переконані, що за умов електронного обігу, того, що не можна взяти в руки, їх обдурять, без них цей договір замінять…

– В Україні люди для таких підозр мають підстави. Наші люди ухвалюють рішення в умовах, дуже далеких від європейських або навіть цивілізованих… Проте ми розвиваємося, ми прогресуємо. Який у вас оборот був на цих 2500 контрагентах?

– Понад 4 мільярди гривень.

– А яка динаміка за останні роки?

– Це завжди дві цифри, double digest, у попередні роки приріст у нас був 10 – 20 відсотків, але цього року ми зупинили свідомо цю динаміку, оскільки не бачимо потреби перевалювати обсяги, які не несуть маржинальності й не дають сенсу нашим партнерам.

– Однак це частка ринку…

– Я тут згадую англійський вислів: Do you want no be the biggest or do you want to be the best? І ми доходимо думки, що прагнемо бути найкращими, а не найбільшими. Найкращими в агрономії, в зовнішній експертизі для кожного з наших партнерів і в якості агросервісів.

Прогноз урожаю на 22,5 млн га

Олександр Токарєв

Олександр Токарєв, комерційний директор.

– То ви, напевно, можете прогнозувати врожай України поточного року?

– Після відновлення вегетації у нас з’являться відносно точні прогнози з нашої цифрової платформи. По зернових та колосових культурах ми визначаємо за два місяці до жнив урожай із точністю 90 %.

З того, що ми бачимо зараз, можемо свідчити, що врожай не буде відповідати очікуванням, дуже багато озимих перебуває в задовільному або навіть незадовільному стані, багато ріпакових полів будуть навесні пересівати, оскільки розвиток на етапі входження в зиму був недостатнім, сходи були нерівномірними, на полях чимало порожніх галявин, які вкриються бур’янами.

Досівати ярим ріпаком сенсу немає, і дуже ймовірно, що всі запаси вологи, які почали формуватися у ґрунті, можуть весною легко випаруватися, видутися. Немає снігу, який має тривалий період танення, і в цьому є реальна загроза для врожаю.

– Так, виклики ми бачимо. В такій ситуації особливо потрібні агрономічні сервіси, люди, які бачать проблему неупереджено й можуть знайти її вирішення… Та й в інших ситуаціях Agrii-Україна може проявити себе: от я говорив з одним відомим аграрієм, він каже, що по пшениці виходить на 8 тонн з гектара. Всім відомо, що можна природним шляхом дійти до 8, але перейти на 10 – 12 – украй важко, щось не пускає. От у таких ситуаціях, коли є етап, є рубікон, потрібна потужна експертиза, щоб перейти на вищий щабель і при цьому не втратити прибутковість і ефективність.

– Саме це я й хотів сказати: чи є сенс прагнути до 100 мільйонів тонн по Україні і в середньому до 10 тонн пшениці по господарству? Агробізнес складається з двох частин, бізнес і агро, й надмірне захоплення будь-якою з цих частин нездорове.

Буває, зосередження на агрономії веде до рекордів заради рекордів, які не мають жодної економічної доцільності, не є стабільними в часі, про що кажуть британці – sustainable. При цьому під стабільним розвитком вони розуміють і екологічний розвиток, приділяючи цьому багато уваги.

І з погляду спадковості цього бізнесу – наскільки бізнес є системним, наскільки він зможе працювати в тих, хто прийде після нас, – ми не приділяємо цьому достатньої уваги… З іншого боку, надмірне захоплення бізнесом призводить до того, що деякі наші бізнесмени виснажують поля. «EBITDA на гектар – понад усе, ми повинні зменшувати наші затрати, соняшник по соняшнику, тому що соняшник найкраще здійснює повернення наших інвестицій…»

– Не знаю, не знаю. Ви говорите про речі, про які я багато чую, але ніколи не бачив на власні очі: я не бачив людей, які виснажують ґрунт заради прибутку. Я бачив людей, які виснажують людей заради прибутку, але земля не любить безгосподарності. Нехтуючи сівозмінами, сіючи соняшник по соняшнику ніколи нічого не заробиш.

– Можна подивитися на вперту річ, на цифри. Якщо взяти ринок загалом, подивитися на 22,5 млн га…

– Звідки ви їх берете, оці 22,5? Завжди ж було 27 млн га.

– Завжди було 27, але чомусь люди, які займаються статистикою, не враховують, що приблизно 6 млн га – це господарства населення. Це одноосібники-пайовики, які вирощують «збірну солянку» для своїх корів, курей, свиней…

– Проте вони вирощують на присадибних ділянках і 20 млн т картоплі.

– Мільйони тонн картоплі – на присадибних ділянках, але загалом ми приходимо до 22,5 млн га, які обробляють агропідприємства. Нехай 23 млн га, але ми бачимо в них 6 млн га соняшнику.

Він точно не вирощується на Волині, на Поліссі, й це означає, що десь його висівають більше, аніж передбачено екологічною сівозміною, частіше, ніж раз на 4 – 5 років. Це означає – раз на два роки, раз на три роки, і це занадто часто на нашу думку.

– Що думаєте про ринок землі?

– Він буде. І це добре. Вкрай неправильно, коли я, як власник земельної ділянки, не можу нею розпоряджатися. Що ж я за власник, коли не можу своє приватне майно продати і розпорядитися своїм майном так, як вважаю за доречне? Ринок буде і безумовно змінить ситуацію.

З одного боку, він залучить величезні ресурси в агробізнес, а з іншого – ми знаємо настрої наших клієнтів. Вони намагатимуться викупити всю землю, яку обробляють, на перших етапах реформи, і це їх економічно виснажить. Без державної політики, підтримки, розумної банківської монетарної підтримки, і їм, і нам буде важко прожити перший рік. Однак загалом це позитивний стимул для ринку.

Особливості національного смарт фармінгу

Олександр Танасевич

Олександр Танасевич, начальник відділу агросервісів.

– Скільки людей в Agrii-Україна?

– Близько трьохсот. Це загальний персонал, а якщо говорити про тих, хто в полях, то їх близько 100.

– Я завжди вважав, що агробізнес – це 80 на 20. 80 відсотків – це ресурси, технологія, інтелект, усе, що можна описати й помацати, а 20 відсотків – те, що передбачити неможливо, це інтуїція фермера, це Божа воля, це кліматичні сюрпризи… І всі, хто займається експертизою та аналітикою в агробізнесі, сидять у цих 80 %, де можна вибудовувати системи та закономірності. А от 20 % успіху неможливо описати, оцифрувати… От що може запропонувати аграрію Agrii-Україна? Зрозуміло, що ви можете продати насіння, добрива, засоби захисту рослин, ще й хтось прийде і розповість, у якій послідовності все це вносити… Проте чи ви пропонуєте успіх?

– Ми приходимо з пропозицією зменшити собівартість вирощеної господарством продукції. Ми знаємо, як у будь-якому господарстві це зробити. Іноді це відбувається завдяки зростанню врожайності з додатковими інвестиціями на гектар, іноді це відбувається зі збереженням урожайності, але скороченням інвестицій на гектар унаслідок розумного використання наявного потенціалу або заміни складників.

– А всі ці модні слова – смарт фармінг, прецижн фармінг, точне землеробство… Що туди входить, на вашу думку?

– На мою думку чи з того переліку, що ми поставляємо фермерам?

– А є різниця?

– Різниця є, адже ми поставляємо не всі компоненти, а туди входить агрономія, техніка, машини, обладнання і цифрові технології. Ми фокусуємося на агрономії та цифрових технологіях. Ми не займаємось обладнанням та машинами, але маємо партнерів, які з цим співпрацюють.

У нашу агрономію входить технологічний аудит, аналіз ситуації, яка зараз є в господарствах. Ми проводимо лабораторні дослідження. Якщо розкладати на компоненти, це аналіз нерівномірності, неоднорідності, яка є в господарстві, починаючи з полів. Не всі поля однакові.

На кожному полі можна знайти зони неоднорідності, їх можна описати і потім прийти до збільшення врожайності тільки завдяки зміні підходів, без додаткових інвестицій. Проте вкрай важливо розібратися з неоднорідностями в господарстві за межами поля. Що це означає? На полі, наприклад, усе нормально, але є проблеми з технікою, яка неспроможна працювати зі змінними нормами висіву або внесення. Може бути таке, що все добре з полем і з технікою, але бракує людей, які можуть з цим працювати.

Трактори, куплені на останній Ганноверській виставці, просто їздять, просто тягають обладнання, і ніхто не залазить у нетрі їх комп’ютерів для того, щоб проаналізувати ситуацію і потім діяти. Іноді трапляється, що і люди навчені, і поле досліджене, і техніка відповідає, але неможливо знайти спосіб накопичення інформації, яка надходить кожний день і нагромаджується.

Флешки виходять із ладу, хмарні сховища ніяк не аналізують інформацію, виконують тільки функцію збереження. Постає питання платформи. Яку платформу використати й у якому вигляді має бути інформація для того, щоб стати корисною та зрозумілою всім ланкам, задіяним у процесі. Точне землеробство у правильному сенсі має об’єднувати всі ці компоненти. Це робота з полями, визначення відмінностей, аналіз їх, визначення, структурування та картування. Це робота з технікою, оптимальний склад, оптимальні опції, можливості.

Це робота з людьми – вони мають бути навчені, витискати максимум можливостей з техніки на полях, які вони знають, і робота з інформацією, платформа має бути надійна, безпечна. Це дуже непросте завдання, але саме це ми й вирішуємо зараз.

Олексій Стеценко.

– А що ви будете робити, коли ваші контрагенти, власники агрокомпаній, за десять років перейдуть до вікової категорії 60 – 65? Що ми всі будемо робити?

– Йде нова хвиля, нове покоління, молодь, покоління Х, покоління У, покоління Z, і з ними треба вміти спілкуватися і змінювати підходи. Молодь треба зацікавити, й на це в нас є дві хвилини часу. Молодь існує в інтернеті, де все моментально змінюється, і не буде вислуховувати довгі монотонні презентації, насичені текстом.

Ми бачимо, що відбувається цифрова трансформація в сільському господарстві. Діти власників не хочуть так багато часу проводити на полях. Більше часу, аніж потрібно, щоб насолодитися цвітінням садів, фотосесіями в ріпаку. Вони воліють контролювати бізнес дистанційно.

Навчання проходять за кордоном, де дізнаються про показники бізнесу, які можна зашивати в дашборди, доступ до яких є з будь-якої точки світу. Є менеджмент, виконавці, молоді, які приходять у такі підприємства і воліють працювати з цікавими людьми, з цікавими технологіями… Іноді вони захоплюються тим, що не несе нічого з практичного боку для підприємства, але, наприклад, поліпшує екологію… Є проблема спеціалістів, і про неї говорять усі. На рівні спеціаліста, виконавця, дуже мало людей затримується у виробництві.

Вони всі воліють за рік-два перейти в статус представника дистриб’ютора, постачальника або якимсь чином потрапити в офіс виробничої компанії, щоб не проводити час у бруді, спеці й холоді. За 10 років до нас таки прийдуть автопілотовані роботизовані трактори, до нас прийде ще більше цифрових рішень і з’явиться сільськогосподарський аналог Google, і з цим нам треба буде жити, працювати не так, як ми робимо це сьогодні. Потрібна компетенція вчитися постійно і постійно змінюватися. І зараз ми цю компетенцію прищеплюємо на рівні філософії компанії співробітникам і нашим клієнтам.

* * *

Ось так народжується, живе й прогресує компанія Agrii-Україна. Я побачив у розмові з фахівцями Agrii-Україна глибоке знання проблем, психології українського аграрія. Є розуміння центрального запиту аграрія, бажання зробити бізнес ефективнішим і прибутковішим. Є сподівання зробити це, не витрачаючи шалених коштів. Уявіть собі, це можна зробити. Розумна людина навіть у цій нетривалій бесіді знайде чимало алмазних зерен, з яких виростає успіх.

Я чекав на цих людей, ми всі чекали.

Вони прийшли, вони вже йдуть у наші поля.

Богдан Ропотілов, LIFE BioChem: Ефективні продукти для ефективного господарювання

Ось прийшов новий рік, навіть нове десятиліття, нові роки, і, звісно, читач очікує на початку нового десятиліття в улюбленому журналі прочитати повчальну й захопливу історію про аграрія з його важкою долею та його тривогами й болями… А не буде про тривоги й болі. Тому що тривоги в аграрія – аби вистачило грошей викупити землю, і біль у нього – як ото виростити десять тонн пшениці, а вкластися як на три тонни. От про це буде. Про те, як зробити рослинництво менш затратним і більш ефективним.

Відомий ефект, коли вирощуєш сім тонн пшениці, вісім – і стоп, далі не збільшується врожайність, потрібні новітні заходи та засоби, щоб стрибнути на десять тонн. Є чимало винаходів у цьому напрямі, чимало рецептів, і більшість аграріїв ними користується в різних комбінаціях.

У цьому напрямі працює й група компаній Богдана Ропотілова, яка починає новий рік зі зміни назви. Про це ми й говоримо з відомим підприємцем.

Нове десятиліття, нове ім’я

– Ми говоримо про нове ім’я вашого бізнесу?

– Так, LifeForce провів ренеймінг і тепер ми називаємося LIFE BioChem, і ось чому…

– Чому ж?

– LifeForce – компанія, яка працювала виключно з гуміновими та бактеріальними продуктами. Історія компанії починалася 2001 року, це за сучасними мірками дуже давно. Наша компанія видобувала леонардити та виготовляла з них гумінові препарати. Леонардит – це фракція бурого вугілля. Він неефективний для використання в енергетиці, але може застосовуватися у фармацевтиці, у сільському господарстві, як біологічна добавка в різних сферах. Цей матеріал містить велику кількість гумінових кислот, це основне їх джерело. Іноді їх кількість у леонардиті доходить до 90 %. Починаючи з 2011 року, компанія почала виробляти біопрепарати, діючим агентом яких виступали бактерії, бацили, а починаючи від 2019 року – започаткувала виробництво амінохелатних добрив, пов’язане з хімічним виробництвом. Отже, і назва змінилася на «ЛАЙФ БіоХем».

– Отже, ви уточнили в назві специфіку свого виробництва, але ж, напевно, це не єдиний мотив для перейменування?

– Ми хотіли донести нашу філософію. Безконтрольне використання хімії людством – навряд чи позитивний чинник. Я абсолютний реаліст і розумію, що без хімії сучасний світ неможливий, але якщо ми можемо зробити його чистішим, безпечнішим, не втрачаючи ефективності, це варто робити. Адже земля не безмежна, планета не безкрая, і земля (як ресурс) також вичерпується. Ми це можемо бачити навіть упродовж кількох років. Землю слід відновлювати, як будь-який організм, як людину, як тварин.

– Давайте я візьму позицію скептика. Чи можна записати гумати формулою?

– Безумовно.

– Отже, це теж хімія?

– Хімія поділяється на органічну та неорганічну.

– Якщо так судити, то ми з вами – теж хімія.

– Звичайно, ми – хімія та електрика.

– Однак, виходить, ви одну хімію замінюєте іншою хімією?

– Основним живленням є азот, без нього в цьому світі неможливе ніщо. А от додаткове живлення може бути різним. Це й називають регуляторами чи стимуляторами. Якщо не підживлювати азотом рослину, їй доведеться живитися азотом з атмосфери та ґрунту, хтось може виростити тонну з гектара. Якщо ефективно живити рослину азотом, додаючи мікроелементи, біопрепарати та інше, – виростить 70 центнерів. А за інтенсивною технологією з великою кількістю поживних речовин – 10 тонн. Це питання економіки. Економіка засвідчить вам, що вирощувати 20 центнерів невигідно, 100 центнерів – теж не завжди доцільно. Можна виростити й 20 тонн, але ціна їх буде захмарною. Наша ідея полягає в тому, щоб максимально підвищити ефективність виробництва, не збільшуючи ціну готової продукції. Азотні добрива – це дорого, гумінові добрива набагато дешевші. Вони вирішують різні завдання, але в кінцевому підсумку ми збільшуємо врожайність і підвищуємо якість.

– З менеджерської точки зору: як вкладається ренеймінг у стратегію компанії та які сподівання від цього кроку?

– Слово «біо» у нас стоїть на першому місці, ми залишаємося компанією, яка передусім виробляє біопрепарати та гумінові продукти найвищої якості. Chem – тут ми засвідчуємо, що виробляємо амінохелати, препарати, які хелатуються як хімічними, так і біологічними агентами. Щодо очікувань ми йдемо до статусу компанії повного циклу. Йдемо до асортиментної пропозиції всіх форм живлення рослин, біологічних, хімічних, хіміко-біологічних. Одна з компаній, яка входить до нашої групи, видобуває леонардит. На наших заводах сировина проходить обробку до стану готового продукту. Один з учасників компанії займається розвідкою леонардитів по всьому світу, зараз у розробці проєкт по Південній Америці. Буре вугілля у нас в Україні також видобувається, але тут йдеться про чистоту й однорідність матеріалу, про вміст важких металів, діоксинів, яких не має бути в сировині, хоча вона також достатньо високої якості.

– Скільки компаній входить до групи?

– В Україні компанія представлена трьома підприємствами. Одне з них – завод у Харкові, «Лайф-Фекторі», де виробляються крупнотоннажні масові гумінові продукти, переважно ЛФ-20, універсальний ефективний продукт, наш драйвер у продуктовій лінійці… Це рідкий 20 %-вий гумат калію, його найбільше купують аграрії. Другий наш завод в Одесі – «АгроБіоІнноватика», там виготовляють складні гумінові продукти, а також амінохелати та біопрепарати.

– Як діє гумат калію?

– Коли ми почали займатися цим бізнесом, багато уваги приділяли вивченню властивостей матеріалів і препаратів. На певному етапі розвитку цивілізації хімія стала надзвичайно ефективною, відповідно й акцент змістився в бік простих та однозначних продуктів. Проте межа хімічних продуктів на сьогодні майже досягнута. Варто повертатися до продуктів, які можуть подолати цю межу, до біологічних і гумінових. Молекула гумінової кислоти – величезна, вона має розмір 15 наномікронів, її рослина не може самостійно спожити. Проте ця молекула нестабільна, вона рухома, постійно щось до себе приєднує та щось від себе відкидає. Це дуже складний органічний продукт із властивістю приєднання та від’єднання елементів. Тобто молекула гумінової кислоти є надзвичайно потужним абсорбентом. Також вона є джерелом живлення для рослин і провайдером різноманітних живильних речовин. І, звичайно, гумінові кислоти – це імуномодулятори та антистресанти. Сфера застосування гумінових кислот безмежна: у фармакології, промисловості, будівництві. У нафтодобувній промисловості вони використовуються як речовини, які абсорбують шлаки при бурінні свердловин. Гумати застосовують при очищенні територій від важких металів, територій, забруднених відходами виробництва. Гумати допомагають збирати розлиту нафту з поверхні води. Здатність до абсорбції у гумінової кислоти в сотні разів вища, ніж в активованого вугілля. Зовсім інший механізм абсорбції. Окрім того, цей механізм застосовується у тваринництві, щоб очистити шлунок тварини від шкідливих елементів і мікотоксинів. У рослинництві – це живлення рослин й імуномодуляція.

здорові рослини -- прибуток господаря

Поки commodities дає прибутки…

– Дивно, як це компону­вати у бізнес… Для тваринництва, я гадаю, це дрібна фасовка, а для рослинництва – рідка промислова…

– Для тваринництва застосовується рідка форма, а також порошкова. Цим займається наша партнерська компанія «Реасил-Україна». Основним ринком продуктів для тваринництва в нас є Європа та Ближній Схід, адже в Україні тваринництво – не інтенсивна галузь.

– Це галузь, яка перебуває в стані перезапуску через відкладений попит. Ви колись зустрічалися в Україні з дефіцитом м’ясних або молочних продуктів? Так отож.

– Проте це не пов’язано з високим розвитком промисловості. Ця галузь розвинена на рівні домогосподарств.

– Вона достатньо розвинена, щоб задовольняти внутрішній попит, а от експорт – це дуже конкретні ринки, дуже складні. Тому їх розвиток стримується.

– Ми маємо добрі приклади виробництва, наприклад, МХП, який успішно виробляє в Україні та не в Україні…

– … і все. МХП – і все. Маємо не приклади, а приклад, але ж це лише підтверд­жує правило. Продавати сировину, тобто, зерно, набагато простіше, тому всі йдуть простим шляхом.

– Поки commodities дає високі прибутки, глибокої переробки не буде.

– Звичайно. І ваші продукти допомагають прибутковість підтримувати. Природним шляхом склалася маніпулятивна ситуація, природним шляхом усі були втягнуті у виробництво зерна, а тепер на виробниках зерна всі заробляють й інтерес до виробництва зерна невпинно згасає. Люди шукають нішеві культури, інше…

– Шукають додану вартість. Проте це не українська ситуація. Змінюється світ, змінюються погодні умови, кліматичні, змінюються зони, вологозабезпеченість полів – і українські аграрії змушені пристосовуватися до змін. Земля – це не магазин, який можна перенести в інше місце. На першу лінію виходять препарати, які здатні в реальних умовах дати фермеру можливість отримати вищу ефективність, не збільшуючи витрати.

буряк

Сила простоти

– Ви ж розумієте, фермер – людина проста. Коли всі наукові дослідження виконані, випробування здійснені й товар розфасований у ємності, у нього виникає коротке запитання: скільки це коштує та скільки це додасть до врожаю?

– Є просте правило: стимулятори росту та регулятори повинні давати добавку врожаю 10-15 %. Тому ми маємо бути впевнені в тому, що продукт корисний для споживача. Однак є і правило, що без вкладень прибуток неможливий. Можна купити супердорогі препарати, вкласти дві-три тисячі доларів у гектар, одержати чудовий урожай, але економіки там не буде. А в нас не кожний фермер, який обробляє тисячу гектарів землі, знаходить додаткові пів мільйона оборотки для поточних потреб… Коли до нас приходить нова людина до компанії, ми пропонуємо сформулювати, як вона розуміє, що ми робимо, чому присвячена наша місія. За роки нашої історії в нас склалося гасло: «ЛАЙФ БіоХем» – це майбутнє, яке вже настало. Ми робимо ті продукти, які не використовувалися вчора, але гарантовано застосовуватимуться завтра.

– А скільки компаній в Україні користуються вашими продуктами?

– Українських партнерів я би поділив на три категорії: це агрохолдинги, потім середні господарства та фермери і приватні господарства на 5-10 соток.

– У вас є й дрібна фасовка?

– Фасовку для дрібних присадибних господарств роблять наші партнери, дистриб’ютори. Ми – фабрика, що займається наукою, впровадженням і продажем промислових обсягів. Отже, якщо ми ділимо наших споживачів на сегменти, то ключові агрохолдинги практично всі користуються нашими продуктами. Ми щороку розширюємо продуктовий портфель. Однак, якщо LIFE BioChem на світовому ринку вже давно, то в Україні – лише третій рік. Ми швидко інтегрувалися, дуже швидко ростемо. Щороку на 200 відсотків у продажах – це багато. Проте, звісна річ, база була низька, але й в абсолютних цифрах ми в перший рік продали близько 50 тонн у продуктах, а сьогодні виробляємо вже близько 600 тонн, і ця цифра збільшуватиметься.

– Які ваші продукти мають найбільший попит в українських аграріїв?

– Перша категорія – це гумінові продукти, друга – біопрепарати й третя – амінохелати. Я акцентую на якості наших продуктів. Це леонардитні гумати з максимально високим умістом діючої речовини, вони не стають гелем, не випадають в осад, не забивають форсунки. Другий сегмент – біологічні препарати. Тут ми маємо попит, що стало зростає, особливо на деструктори, азотофіксатори та ретарданти. Наші біопрепарати інноваційні та ефективні. Отже, гумінові препарати – перший номер у продажах, за ними йдуть біопрепарати. Це консорціуми штамів різноманітних бактерій, які вирішують кілька завдань водночас. У портфелі ми маємо п’ять біопрепаратів, три з них – природні мікробні комплекси (ПМК). ПМК універсальний забезпечує азотфіксацію та мобілізацію фосфору, дає можливість рослині фіксувати азот з атмосфери. Виробник вносить азотовмісні препарати за планом, рослина їх споживає. Проте додатково ми рекомендуємо обробляти рослину азотфіксуючими бактеріями, щоб бактерії фіксували азот з атмосфери для додаткового живлення рослини, переробляли та віддавали рослині в засвоюваній формі впродовж вегетації. Ми створюємо замкнену екосистему. Фосформобілізаційна функція ПМК – це переведення фосфору з ґрунту в доступну форму для рослини. Відповідно, потреба у фосфорних добривах зменшується. Другий препарат є регулятором росту та має яскраву фунгіцидну дію, це біологічний фунгіцид. У нього різні механізми дії з хімічним фунгіцидом, але потрібні завдання він вирішує дуже ефективно. При обробці рослини хімічними фунгіцидами контактної дії проходить процес знищення патогену й діючі речовини, що потрапили на рослину, забезпечують імунітет до хвороби нових пагонів і нового листя. А біологічний фунгіцид – це, по-перше, знищення корисними бактеріями патогену, а по-друге, надшвидке заселення поверхні рослини корисними бактеріями так, що для патогену просто не лишається місця й захист рослини від зараження відбувається впродовж життя бактерій. Третій препарат – біологічний деструктор пожнивних решток. Азотні препарати, які використовуються для деструкції рослинних решток, розкладають їх, але не фіксують поживні речовини, не насичують ґрунти біотою, а це важливий показник родючості ґрунтів. Біологічні деструктори розкладають рослинні рештки і вбивають на них патогени, активно насичуючи біотою ґрунт. На основі біологічних продуктів ми також робимо ад’юванти, прилипачі. Виготовляємо й біологічні ретарданти, які за своєю ефективністю перевищують хімічні. Далі йдуть амінохелати – це мікродобрива в хелатній формі, прогресивні технології в сучасній науці. Ми робимо акцент на мікроелементах, схелатованих біологічними хелатними агентами. По-перше, це екологічно, по-друге, набагато ефективніше, хоча мікроелементи, де хелатними агентами виступають такі хімічні речовини як EDTA, ми також виробляємо. Середні та малі господарства в нас працюють з ефектом транспарентності. Всі, хто спробував наші препарати в дії цього сезону, наступного – замовляють повторно, оскільки вони справді працюють. Дрібна фасовка, яку роблять компанії, що викуповують наші продукти, продається в магазинах.

Несподіваний погляд на науку

– Чи багато людей працює в групі компаній?

– Штат у нас постійно росте, сьогодні – понад 60 працівників.

– Ви є частиною агрокомплексу України й існуєте в середовищі, яке живе, розвивається, переживає депресії… Як ви оцінюєте нинішній стан агрокомплексу? Які у вас прогнози щодо розвитку, щодо зростання врожаїв?

– Жодна держава не здатна розвиватися винятково завдяки аграрній галузі. Коштом високого розвитку агрокомплексу нікуди ми не ввійдемо у світовій ієрархії. Проте продовольство – це безпека, і в Україні ці можливості необмежені. Країна чітко може збирати 100 мільйонів тонн зерна, і це не проблема, це горизонт кількох років. А от далі, зберігаючи цей показник, Україна почне зміщуватися в глибоку переробку, у виробництво нішевих культур і забирати в них передові світові позиції. Десять років тому в Україні лохину промислово майже ніхто не вирощував, а сьогодні наша країна дуже помітний гравець на світовому ринку в цій культурі. У нас ростуть і волоські горіхи, але світових позицій раніше ми не мали, а тепер це теж дуже сильна стаття експорту. Що далі? Наша аграрна наука, не державна, я вважаю, на голову вище від багатьох аграрних наук світу. Як мінімум, вона на рівні світової науки. Звичайно, є галузі, де до лідерів ринку нам ще далеко, однак українські агрономи, науковці дуже швидко скорочують розрив. Ви знаєте, що наш фермер – проста людина, поки не починаєш із ним говорити про мікробіологію, хімію тощо. Рівень знань, накопичений нашою аграрною наукою за останні кілька десятиліть, колосальний. Перехід теоретичних знань в Україні у практичне застосування майже миттєвий. У нас менш зарегульована економіка з точки зору виробництва, однак на швидкість впровадження інновацій істотно впливає капітал. Корпорація, що може виділяти на науку та впровадження великі суми, завжди буде розвиватися ефективніше – так само і з галузями економіки. Можу сказати, що в Україні високі темпи розвитку аграрної науки. Наприклад, деякі розробки «ЛАЙФ БіоХем» унікальні у світі.

– Проте ж у державних інститутах, Академії ситуація досить сумна…

– Це з якого боку подивитися. Якщо глянути на пусті корпуси, де все здається в оренду й люди невідомо, що роблять, то сумна. З іншого боку, професорський та академічний склад виконує такі дослідження й розробки, що деякі з них не мають аналогів у світі. Землі державних інститутів – окрема історія, там посіяв-зібрав – і результат тебе не хвилює, використано державний ресурс. А от у приватному бізнесі ти вже рахуєш, і наука тобі потрібна з конкретною метою, принес­ти користь справі. Власне, це – основне призначення науки. Її рушієм є приватний капітал, оскільки вона потрібна йому для отримання прибутку. Державна наука – стратегічна, вона має зосереджуватися на освоєнні космосу, редагуванні геному людини, хоча й ці галузі теж нині переходять до приватної науки. Приклад – Маск з його Фальконами, акціонування колайдера… Приватна наука – практичніша, ніж державна, але державна здатна займатися масштабнішими проєктами, недоступними приватному капіталу. Коли в нас державний інститут на 8 тисяч квадратних метрів займається проблемою – виростити 70 центнерів ячменю або 80, то він виконує не свою роботу! Це не його завдання, а завдання бізнесу!

пшениця

Думка про землю

– Ми стільки говорили про біоту та про користь біопрепаратів для ґрунту… А що ви думаєте про ринок землі, яке ваше ставлення?

– Жодне інтерв’ю на аграрну тему сьогодні не може обійтися без цього запитання… Так, питання живе й болісне… Ринок землі необхідний, але це не означає, що слід його негайно відкривати. Ринок потрібний, але з тією інфраструктурою, з тією базою, з тією культурою ринкових відносин, з тими державними інститутами, які будуть його організовувати та контролювати, це небезпечно, це може вкрай негативно позначитися на майбутньому України.

– А в яких умовах, ви гадаєте, створювалися ринки землі інших країн?

– Це все дуже різні ринки: ринок Ізраїлю, ринок США, ринок Франції… Це все розвинені країни. І кожний ринок має власну індивідуальну історію, на яку накладається історія держави.

– Проте, гадаєте ви, старт ринку в кожній з цих окремих країн був підготовлений, збудовані інституції, створені умови?

– Я розумію, до якої відповіді ви мене ведете…

– Я просто розмірковую разом з вами.

– Відповім так. Ринок, наприклад, Франції теж відзначався свавіллям і дикістю, але впродовж його вікового функціонування формувалася демократія, яка його в цивілізоване річище й спрямувала. У нас немає вікової історії формування поваги до законів та особистості, у нас є 70-річна комуністична прірва, що формувала ненависть до приватної власності та правовий нігілізм. Сьогодні цивілізація накопичила багатющий досвід земельного регулювання, тому нам не потрібно йти шляхом країн, які пройшли його за багато віків, у нас є можливість узяти найкращий досвід та адаптувати під нашу країну. Є міжнародні практики й міжнародне законодавство, слід систематизувати й застосувати в наших умовах.

– А кому ви адресуєте цю настанову? Уряду? Проте порівняйте наш уряд з урядом Франції, Ізраїлю, США. Візьміть рівень демократії, порівняйте, рівень розвитку суспільства.

– З одного боку, це демократичніші країни, а з іншого – консервативніші. Там неможливі речі, які існують в Україні, коли політик може мати судимість, негативне реноме, але виконувати політичні функції. В Ізраїлі це неможливо. Там неможливо не виконувати закони. А у нас всі прагнуть, щоб не було корупції, але обов’язково був кум, який все повирішує в разі чого.

– Так, у нас суспільство бореться не проти корупції, а проти своєї неучасті в ній. У нас хотілося би хорошого ринку землі, але ж у нас немає для цього ні влади, ні суспільства… Біда в тому, що ринок землі існує, земля продається, він прихований…

– Влада, яка допустила до того, що земля продається за умови дії мораторію, тепер хоче відкрити ринок землі на своїх умовах. Люди, які не впоралися з проблемою один раз, прагнуть відтворити це саме у значно більших масштабах.

– Вони не помилилися. Вони ініціювали проблему й хочуть ініціювати її наступний етап. Ми найбільш розорана країна у Європі, у нас 72 % території – сільськогосподарська земля.

– З мого бізнесового досвіду – така історія. Колись був завскладом, у нього постійно утворювалася нестача. Десь хтось крав, десь крав він сам, але в підсумку він сформулював таку думку: щоб подолати крадіжки й нестачі, нам треба припинити відвантажувати товар з цього складу. З точки зору логіки все правильно! Не відвантажуєш – немає крадіжок. Те саме з ринком землі: у нас крадуть землі, ми не можемо впоратися та запобігти цьому, то давайте відкриємо ринок, хай не крадуть.

– Там є наступна ідея поліпшення: припинити будь-що завозити на цей склад… Проте мораторій позбавляє 72 % нашої території статусу активу. Землю, яка перебуває під мораторієм, банки не бачать як актив. Земля, навіть по 2 тисячі доларів за гектар, дасть 84 мільярди доларів активу навіть без продажу й операцій.

– Епохальна праця Карла Маркса в нас забута, але є в ній важлива теза: розширене виробництво неможливе без банківського кредиту. Ніхто не будує розширене виробництво без додаткового капіталу, на власному прибутку неможливо розвиватися. Або доводиться впускати інвестора у свій бізнес, або акціонуватися, або отримувати банківський кредит, а отже віддавати активи в заставу кредитним інститутам, щоб бізнес розвивався. Так, коли земля стає товаром, це стає можливим. Проте виникає безодня практичних питань: стягнення застави, судові процедури, продаж застави… Уявіть, одноразово сорок мільйонів гектарів стають товаром. Одноразово будь-який сільгоспвиробник готовий закласти свою землю, щоб отримати додатковий ресурс. Давайте оцінимо цю землю. Нехай середня ціна складе 2 тисячі доларів, тобто 80 мільярдів доларів сукупно. Однак давайте подивимося, скільки продукції на яку суму виробляється на цій землі. Я бачу, як у нас рахують – окупність української землі має становити приблизно 10 років. Тож якщо гектар землі коштує 2000 доларів, а прибуток з гектара – 200 доларів, то за 10 років земля окуповується. Проте такий актив, як земля, навіть теоретично не повинен мати окупність 10 років. Або ви надто багато на ній заробляєте, або вона мало коштує. Самі виберіть, що є більш справедливим. Я вважаю, що ринок варто відкривати, але слід підготувати всю законодавчу та інституціональну базу і лише тоді відкривати.

Заповіді аграрія

– Ми з вами прийдемо до двох тисяч років християнства, до заповідей, які всі шанують і ніхто не виконує…

– Так, я знаю багато аграріїв, які вкрай негативно ставляться до відкриття ринку землі та мають у власності чималу кількість гектарів.

– Авжеж, є 12 схем, які дають змогу купувати землю, угоди міни, емфітевзис, продаж землі АТОшниками… І користуються схемами найгірші представники суспільства.

– Усі бояться, що прийдуть китайці чи ще хтось там і почнуть вирощувати соняшник по соняшнику 20 років. От щоб власник був відповідальним не лише за покликанням совісті, а й за законодавством, держава має створити інституціональні регулятори, процедури та механізми контролю й запобігання, та – що найважливіше – чітко виконувати прийняте. Щоб не вносили хімію безконтрольно, дотримувалися сівозміни, щоб не виснажували ґрунти, не шкодили екології…

– Це має регулювати власник.

– Власник, навіть найсумлінніший, має певний недолік – він смертний. От володіє людина землею, їй 70 років, ні нащадків, ні зобов’язань, їй однаково, що буде далі. Збудує на своїй землі якийсь радіоактивний могильник…

– Завжди знайдеться людина, якій байдуже. Проте страхи щодо соняшнику по соняшнику 20 років – маніпуляція, не виросте соняшник по соняшнику вже третій рік… Власник змушений дбати про землю, щоб вона залишалася засобом виробництва.

– Є думка, що найбільша помилка мудрих і чесних людей – міряти своїми мірками всіх, з ким вони зустрічаються. Проте згоден з вами, багато страшилок в Україні – це відгомін минулого. Сьогодні рівень суспільного контролю в Україні настільки високий, що багатьох речей суспільство просто не допустить. Будь-які перекоси можна швидко виправити, тому що в Україні – дуже активне суспільство.

– Однак ми живемо в епоху маркетингового управління суспільством і штучного стримування енергоощадних технологій.

– Наведу приклад. У сільському господарстві широко використовується цинк у базових технологіях. Частіше в хелатній формі, на основі EDTA, але недавно на світовому ринку з’явився цинк, який хелатується за допомогою біологічних агентів, котрі водночас є ад’ювантами, що сильно змінюють натяжіння краплі, змінюють проникнення препарату до клітини, проникнення препарату на глибину в ґрунт. Проте виглядає такий препарат незвично – він непрозорий і в деяких виробників густіший за звичайний. Ми теж входимо до піонерів цих розробок. Така технологія дає змогу в десятки разів підвищити ефективність препарату, але ми зустрічаємо опір через незвичний вигляд.

– Так, це як картопля, яка несмачна, але має високу лежкість і привабливий вигляд на прилавку…

– Авжеж, і ми багато вкладаємо в те, щоб довести продукт до відповідності усталеним смакам споживача. Продукт слід красиво загорнути, ми живемо у світі маркетингу.

Упевненість в якості на 300 %

– Світ може існувати в чистій та економічній концепції, але людство не готове до цього. Тому ваша робота, LIFE BioChem, надзвичайно важлива.

– Ми це усвідомлюємо, змінюємося та розвиваємося. В середині минулого року наша компанія поміняла менеджмент, прийшла нова генеральний директор – Валентина Миколаївна Охрімчук, новий комерційний директор, змінилося керівництво в регіонах. Це спеціалісти знані ринком, з високими компетенціями та досвідом. До нас прийшли ключові професіонали, тому в Україні сьогодні нам до снаги найбільші виклики. Другий наш козир – наша наука, наша наукова база та стратегія з розробки продуктів. Це Олександр Андрющенко, кандидат біологічних наук, мій партнер, один із засновників «ЛАЙФ БіоХем», який займається розробкою нових продуктів. Головне в наших продуктах – якість. Я ніколи не виводжу на ринок продукт, якщо не впевнений на 300 відсотків у якості.

LIFE BioChem

LIFE BioChem

Сила біопрепаратів, гуматів повинна прийти на допомогу сільгоспвиробнику, який практично вичерпав потенціал добрив, гібридів і постійно перебуває у стресі, оскільки ресурси для виробництва з кожним роком дорожчають. Де шукати резерви? Де джерела підвищення ефективності? Ці запитання ставить щодня кожний із нас, і є люди й компанії, які пропонують відповідь.