Хвороби соняшнику

ДОГЛЯД ЗА ПОСІВАМИ ТА СИСТЕМА ФУНГІЦИДНОГО ЗАХИСТУ

31 січня стартував інтенсивний онлайн-курс «PRO.Соняшник», організаторами якого виступили Освітній проєкт «Агрокебети» спільно з УКАБ та агенцією UCABevent. Розпочався курс з актуальної лекції Доцента кафедри мікології та фітоімунології Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна, кандидата сільськогосподарських наук Олександра Акулова на тему «Догляд за посівами та система фунгіцидного захисту».

 

За словами О. Акулова, однією з таких хвороб соняшнику в Україні є вертициольоз або вертицильозне судинне в’янення. Розвивається хвороба в посушливих регіонах і в посушливі роки.

В плані шкодочинності вона є найбільш небезпечною для дводольних рослин з високим стеблом, зокрема соняшнику й озимого ріпаку. Вертициольоз – це класичний приклад ґрунтової інфекції. Але ще це судинна інфекція, яка починається від землі, а потім піднімається в стебло.

О. Акулов підкреслив, що вертицил – це гриб, який не вбиває рослину, тому на початку вегетації він може розвиватися абсолютно безсимптомно.

Коли ж вертицил починає шкодити рослині? По-перше, коли їй не вистачає вологи в ґрунті, і рослина починає в’янути. По-друге, коли рослина починає стресувати й продукувати багато етилену. Тоді гриб розуміє, що в соняшнику втрачається життя і його треба добити.

Контролювати вертицил, за словами науковця, дуже складно. Селекцією, протруйником, сівозміною ця хвороба не контролюється. Єдина технологія, яка є дієвою на даний час, – це оживлення ґрунтів.

Цікаво знати, що в Україні у вертицила є хвороба близнюк, яка прийшла в Україну на тлі глобальних змін клімату, – це вугільна або попеляста гниль.

 

Ця хвороба вражає понад 500 видів рослин й, у тому числі, соняшник. При чому найбільше вона проявляється у квітці сонця, яка має високе стебло.

Як зазначив О. Акулов, вугільна гниль більш шкодочинніша, ніж її близнючка, й гірше впливає на врожай. Зокрема, хвороба здатна заселювати будь-які органи рослини, а потім продовжувати розвиватися на її рештках. Як результат, аграрії можуть втрачати до ¾ врожаю.

Найбільш небезпечна та шкодочинна вугільна гниль у посушливий період – саме тоді починається передчасне всихання рослини у її верхній частині. Ця хвороба дуже швидко прогресує та швидко просувається. Основний спосіб перенесення гнилі – вітер з пилюкою.

Візуальним знаком гнилі може бути металевий блиск стебла. А найяскравіше хворобу можна діагностувати перед збиранням врожаю, у вересні.

Також О. Акулов відзначив, що у цьому році, навіть у традиційно спекотних регіонах спостерігався надлишок вологи, яка посприяла розвитку на українських полях фузаріозної кореневої та прикореневої гнилі соняшника.

 

Ця хвороба полюбляє періоди року, коли тепло та спекотно і не любить, коли холодно. Тобто, зараження фузаріозною гниллю не відбувається на ранніх етапах розвитку рослини.

Стримати розвиток цієї хвороби, за словами науковця, може допомогти біологізація ґрунтів та системні препарати судинної дії.

Доцент також звернув увагу на те, що щороку в Україні реєструються нові судинні хвороби. Наприклад, у 2019 році описали нове судинне вянення соняшнику, яке викликається грибом Cadaphora helianthi.

Станом на цей час хворобу виявили в Україні та на території Краснодарського краю РФ, на які припадає 26,21% світових об’ємів вирощування соняшнику. Враховуючи це, на думку науковця, потрібно бути особливо уважними, оскільки хвороба може суттєво вплинути на розвиток ринку соняшнику та соняшникової олії в цих країнах.

Також О. Акулов згадав про класичні хвороби соняшнику, які в Україні ніби то навчилися контролювати. Проте, багато холдингів, за його словами, і досі допускають помилок в боротьбі з ними.

Однією з таких хвороб він вважає фомоз або чорностебловість, яка дуже легко діагностується на пізніх етапах вегетації. Вона проявляється тим, що на стеблах соняшнику, а саме в їхній нижній частині, а також в місцях приростання листків формуються чорні плями. Якщо таку хворобу запустити, то це може привести до втрати 60% врожаю, каже науковець.

У фомоза є два джерела інфекції – це немінералізовані рослинні рештки та падалиця соняшника. А його розвитку сприяють: сівозміни, які перенасичені соняшником, відсутність просторової ізоляції полів та падалиця. Меншою мірою фомоз може розвиватися на деяких диких айстрових рослинах, таких як амброзія та нетреба.

Профілактично контролю фомозу допомагають: тривалі сівозміни, подрібнення та прискорення мінералізації рослинних решток та біологізація ґрунтів.

«Це впливає на старт розвитку хвороби, але майже завжди він (фомоз. – ред.) буде присутній на вашому полі», – відмітив Олександр.

І додав, що якщо аграрії спостерігають наявність чорних плям на тлі систем захисту, то ці системи треба міняти. Тому що господарство або працює не тим фунгіцидом, або невчасно, або не тим фунгіцидом і занадто пізно.

Ще одна поширена хвороба – фомопсидоз або бурий стебловий рак.

Він викликає вигнивання та переломлення стебел і великі некротичні плями на листках, а також пошкодження кошиків. Може заражати рослину протягом всього періоду вегетації.

Це більш агресивна хвороба ніж фомоз, тому що вона має специфічні токсини, за допомогою яких може душе швидко вбивати листки соняшнику. У цьому році, за словами науковця, фомопсидоз проявився у регіонах, де було багато дощів.

Крім рослинних решток соняшнику фомопсидоз може приходити з певних айстрових бур’янів, таких як лопух, нетреба і т.д.

Не обійшов стороною науковець і хвороби листків, які розвиваються виключно на них, а саме септорію і альтернарію.

Ці хвороби уражають будь-яку частину листової пластини. Розпізнати їх на ранніх стадіях доволі складно, але можна побачити закономірність: септорія – це хвороба холодних дощових періодів. Нормальна температура для неї – +18-22 градуси. Альтернарія ж – хвороба, яка домішується до септорії, коли зростають температури. Температура +30-40 градусів для неї цілком прийнятна. Іншими словами, під кінець вегетації соняшнику септорія зупиняється, а альтернарія домінує. За умов, коли висока температура та вологість, альтернарія «спалить» поле за декілька тижнів.

Для контролю цих хвороб, за словами науковця, потрібно робити фунгіцидні обробки.

Останнім часом прогресує ще одна хвороба листків, а потім і кошику, яка називається іржа. Вона приходить з решток соняшнику при поганій сівозміні та з рослини нетреба. Може заражати рослину будь-якого віку. По мірі зростання температур вірогідність розвитку іржі більшає. Особливо швидко вона розвивається у серпні.

Спори у іржі дуже летючі, дуже живучі, переносяться на багато кілометрів та можуть виживати навіть у стратосфері. Це означає, що якщо аграрії вбили хворобу на своєму полі, вона прилетить від сусіда. Поширення розвитку іржі на 1% призводить до втрат 6,6% врожаю.

Шкодять соняшникам і бактеріози. Вони бувають двох типів: бактеріози сходів та бактеріози плямистості листків. Перші проявляються на стресованих рослинах, коли насіння сіють в надранні строки та в непрогрітий ґрунт, або, коли після сівби пройшли потужні зливи й на ґрунті утворилася шкірка.

Бактеріози ведуть до того, що у рослини відгниває головний корінь, й основна ознака цього – строкатість посівів.

Первинне зараження бактеріозом відбувається переважно вітром, а вторинне – переважно дощем. «На тлі змін клімату бактеріозів стає все більше», – підкреслив спікер. Для профілактики цієї хвороби О. Акулов радить в першу чергу мінімізувати потрапляння пилу на вологі листки.

Цікаво було послухати й про зовсім нові хвороби соняшнику, про які аграрії донедавна й гадки не мали. Наприклад, філодії.

При цій хворобі квітка соняшнику перетворюється на листки. Первинне джерело зараження філодією – хворе насіння, вторинне ж перезараження здійснюють комахи, що живляться соками рослин.

А така хвороба як склеротінія після того, як вбиває рослину формує великі склероції. Вони можуть зберігатися як домішки до насіння, тому весною їх можна посіяти разом з ним. Склероції формують ґрунтову інфекцію і живуть в ґрунті роками, в залежності від того, на якій глибині вони зимують.

Тому перше правило – на полі, де є склероції, заборонена оранка. Склероції мають перезимувати на поверхні ґрунту.

Також науковець згадав про несправжню борошнисту росу (пероноспороз), яка спричиняє втрати врожаю від 3,5% до 100%. Хвороба викликає появу карликових рослин, які є абсолютно невиліковними.

 

Соняшникові апетити

Яких доз і якого елемента потребує соняшник

Технологія No-till: уроки «Агро-Союзу» на прикладі одного року

Мінімізація обробітку ґрунту чи повна відмова від нього змінює порівняно з традиційним рівень нагромадження вологи, позначається на активності мікробіоти. До того ж у полі за таких систем лишаються рослинні рештки.

Відтак, цілком зрозуміло, що все, що напрацьовано в традиційному землеробстві щодо управління поживним режимом ґрунту, автоматично перенести в систему No-till абсолютно неможливо. Це стосується як способів і часу внесення, так і форм та норм мінеральних добрив.

2014 року в господарстві відповідно до результатів аналізу ґрунтів по полях було реалізовано 11 варіантів системи удобрення соняшнику. Вони відрізнялися як за набором мінеральних добрив, так і нормою їх внесення (табл. 1).

Того року ми отримали невисоку врожайність соняшнику, яка за варіантами удобрення коливалася в межах від 1,2 до 2,18 т / га. Невисокий загальний рівень урожайності зумовлено складними погодними умовами 2014 року. Нагромадження вологи в метровому шарі ґрунту на час сівби соняшнику становило всього 84 мм, тобто 66 % від норми. Під час вегетації соняшнику випало 12 мм продуктивних опадів у травні, коли температура повітря в цей час сягала +30°С. Наступний дощ випав у липні. Зважаючи на це, можна зробити висновок, що отримана врожайність за таких умов вологозабезпечення була задовільною.

Азот, Kinze і Turbosem

Існує думка, що соняшник належить до культур із помірною реакцією на добрива. За даними численних досліджень, у степовій зоні (зона ризикованого землеробства з низьким рівнем вологозабезпечення) максимальна прибавка врожайності сучасних сортів і гібридів від внесення добрив становить 0,3 – 0,6 т / га.

Звідси й питання: чи варто вносити під соняшник високу норму добрив і на який з елементів живлення соняшник реагує найкраще? Це питання не лише агрономічне. Вартість добрив постійно зростає, що зумовлює збільшення їх частки в структурі собівартості. Оптимізація норм і видів мінеральних добрив допоможе підвищити рівень рентабельності вирощування культури.

Ґрунти господарства мають високий ступінь забезпеченості калієм, тому в систему удобрення цей елемент не вносили. Ґрунтовий покрив господарства здебільшого становить чорнозем звичайний. За механічним складом це важкий суглинок з умістом гумусу 4,2 і вмістом азоту 2,8, фосфору – 14,8 і калію – 16,5 мг на 100 г ґрунту. Добрива вносили під час сівби сівалками. Змішували добрива перед засипанням у тукові ємності.

У табл. 2 вартість добрив і врожаю розрахували, виходячи з таких закупівельних цін: амофос – 16 500 грн / т, сульфоамофос – 13 800 грн / т, сечовина – 10 400 грн / т, насіння соняшнику – 10 400 грн / т.

Для наочності економічної ефективності внесених добрив ми розрахували показник їх віддачі, задля чого поділили загальну вартість урожаю на вартість внесених добрив.

За цим показником найефективнішим є внесення сечовини в нормі 110 кг / га. Ефективним виявилося також змішування сечовини (55 кг / га) з сульфоамофосом з такою самою нормою.

Найменш економічно вигідним виявилося використання трикомпонентних сумішей мінеральних добрив за малих (до 30 кг / га) норм внесення сульфоамофосу.

Добре відомо, що основним елементом, на який передусім позитивно реагують рослини, – є азот, елемент росту. Засвоюється від початку росту й розвитку рослини. До утворення квіток він нагромаджується здебільшого в листі та стеблах, а згодом – у кошиках.

Основне засвоювання азоту закінчується до цвітіння, після чого триває його переміщення рослиною у формі амінокислот. Якщо рослини достатньо забезпечені азотом, то закладається більша кількість квіток, після цвітіння листя повільніше старіє, насіння отримує більший резерв протеїну.

Ми згрупували поля соняшнику за рівнем (нормою) внесення азоту в три групи (табл. 3).

Наведені дані свідчать, що в умовах 2014 року внесення азоту в нормах від 30 до понад 50 кг / га (д. р.) позитивно впливало на рівень урожайності. За збільшення норми внесення від 30 до 50 кг / га (д. р.) віддача від додатково внесених добрив становила 10,5 кг / кг (д. р.) добрив, а віддача від наступних 20 кг д. р. добрив (норма внесення 50 і більше кг / га) – 8,5 кг насіння врожаю на кг д. р. добрив. Це свідчить про високу окупність внесених добрив і можливість дальшого збільшення норми внесення азоту.


Зменшення норми азотних добрив удвічі, навіть за додавання до суміші 31 кг / га д. р. фосфору, призвело до недобору 34 % урожаю (заміна сечовини в нормі 110 кг / га на суміш: сечовина, 40 кг / га + амофос, 60 кг / га).


Слабка реакція врожайності соняшнику на фосфор, на нашу думку, пояснюється тим, що за тривалого застосування No-till поліпшується фосфорний режим ґрунту, а відповідно – і рівень забезпечення цим елементом культурних рослин.

Цікавими виявилися результати на 3-му і 4-му варіантах системи удобрення, де вносили комплексне мінеральне добриво сульфо­амофос у нормах 110 та 150 кг / га. Присутність у цьому добриві трьох елементів живлення допомогла одержати високий (за мірками 2014 року) врожай – 2,04 та 2,06 т / га відповідно, хоч він і поступався на 6 % варіанту з внесенням чистої сечовини в нормі 110 кг / га.

Водночас варто відзначити, що в грошовому виразі вартість 3-го та 4-го варіантів була в 1,5 – 2 рази вищою.


За відсутності механічного обробітку ґрунту роль і значення сівалки порівняно з традиційним землеробством значно зростає.


Різні конструкції сошників по-різному розміщують добрива щодо висіяного насіння. Крім цього їх сошники мають неоднакову інтенсивність розпушування посівного шару, що, відповідно, спричиняє різний вплив на його вологість і повітроємність.

Ці фактори, на нашу думку, теж певним чином впливають на швидкість й інтенсивність проростання насіння соняшнику, а також на доступність і здатність рослин поглинати внесені мінеральні добрива.

Узагальнивши результати по полях, де працювали різні сівалки з різними нормами внесення азотних добрив, ми отримали результати, які свідчать, що менші норми азоту (до 50 кг / га д. р.) давали вищу врожайність за їх внесення дводисковим сошником сівалки Kinze (ширина міжрядь 70 см), а норми понад 50 кг / га д. р. – монодисковим сошником сівалки Turbosem (ширина міжрядь 38 см). Можливо, це пояснюється концентрацією елемента в зоні рядка.

Надважлива сірка

Відомо, що сірка поліпшує засвоєння азоту рослинами, збільшує вміст олії та підвищує врожайність соняшнику.


Потреба соняшнику в сірці втричі більша, ніж у зернових, і становить майже 50 % потреби ріпаку.


Варіанти 6 – 10 містили використання трьох видів добрив. На всіх цих варіантах сечовину й амофос вносили з постійними нормами відповідно 40 і 60 кг / га, а норма внесення сульфоамофосу змінювалася від 20 до 150 кг / га. Сульфоамофос – це джерело сірки й у цих варіантах її гектарна норма збільшується від 3 до 21 кг / га д. р. Найвищий урожай 2,18 т / га (такий самий, як і за застосування лише сечовини в нормі 110 кг / га) був отриманий за використання суміші добрив, в якій норма сульфоамофосу становила 100 кг / га, або 14 кг / га д. р. сірки.

При збільшенні частки сульфоамофосу в суміші до 150, а відповідно сірки до 21 кг / га д. р., підвищення врожайності соняшнику не спостерігалося. За загальною вартістю добрив це найвитратніші варіанти. Гектарна вартість добрив коливалася в межах 1630 – 3424 грн / га.

Виокремивши і згрупувавши варіанти з застосуванням сірки, ми отримали дані, наведені в табл. 4.

Отже, можна зробити висновок, що норма сірки для соняшнику має становити в межах 20 кг / га д. р. Ці цифри слід корегувати залежно не лише від виду добрива, а й від типу висівного апарату сівалки, якою вносилися добрива. За нашими даними, за використання дводискового сошника норму сірки краще не піднімати понад 20 кг / га, а за використання монодискового сошника, навпаки, – кращі результати отримуємо за внесення вищих норм сірки (рисунок).

Можливо, цього разу отриманий результат також пояснюється різницею в концентрації елемента в зоні рядка.

Поглиблений аналіз системи удобрення соняшнику, який вирощувався за технологією No-till в умовах 2014 р., допоміг нам зробити вис­новки, котрі ми реалізували в господарстві наступними роками.

Таблиця 1. Урожайність соняшнику залежно від системи удобрення, т/га

№ варіанта системи удобрення

Система удобрення

Кількість полів

Площа, га

Урожайність, т/га

1

сечовина, 110 кг/га

8

641

2,18

2

сечовина, 40 кг/га + амофос, 60 кг/га

6

546

1,44

3

сульфоамофос, 110 кг/га

4

510

2,04

4

сульфоамофос, 150 кг/га

5

680

2,06

5

сечовина, 55 кг/га + сульфоамофос, 55 кг/га

1

75

1,88

6

сечовина, 40 кг/га + амофос, 60 кг/га + сульфоамофос, 20 кг/га

1

164

1,61

7

сечовина, 40 кг/га + амофос, 60 кг/га + сульфоамофос, 30 кг/га

1

232

1,77

8

сечовина, 40 кг/га + амофос, 60 кг/га + сульфоамофос, 70 кг/га

1

144

1,2

9

сечовина, 40 кг/га + амофос, 60 кг/га + сульфоамофос, 100 кг/га

1

187

2,18

10

сечовина, 40 кг/га + амофос, 60 кг/га + сульфоамофос, 150 кг/га

1

136

1,87

11

сечовина, 80 кг/га + амофос, 60 кг/га + сульфоамофос, 100 кг/га

2

215

1,95

Таблиця 2. Норми внесення діючої речовини мінеральних добрив

№ варіанта системи удобрення

N, кг/га д. р.

P, кг/га д. р.

S, кг/га д. р.

Всього, кг/га
д. р.

Вартість систе­ми удобрення, грн/га

Урожай­ність, т/га

Вартість урожаю, грн/т

Віддача доб­рив урожаєм, грн/грн

1

51

51

1001

2,18

22 672

22,65

2

26

31

57

1354

1,44

14 976

11,06

3

22

22

15

59

1518

2,04

21 216

13,97

4

30

30

21

81

2070

2,06

21 424

10,35

5

36

11

8

55

1259

1,88

19 552

15,53

6

30

35

3

68

1630

1,61

16 744

10,27

7

32

37

4

73

1768

1,77

18 408

10,41

8

40

45

10

95

2320

1,2

12 480

5,37

9

46

51

14

111

2734

2,18

22 672

8,29

10

56

61

21

138

3424

1,87

19 448

5,68

11

64

51

14

129

3098

1,95

20 280

6,55

Таблиця 3. Вплив норми внесення азоту на врожайність соняшнику, т / га

Норма внесен­ня, кг/га д. р.

Кількість полів

Площа, га

Урожай­ність, т/га

до 30

11

1219

1,71

30–50

9

1318

1,92

понад 50

11

992

2,09

Таблиця 4. Вплив норми внесення сірки на врожайність соняшнику, т / га

Норми внесення сірки, кг/га д. р.

Кількість полів

Площа, га

Урожай­ність, т/га

0

14

1186

1,84

до 8

3

472

1,73

8–20

8

1056

1,93

понад 20

6

816

2,03

Едуард Романьков, Олена Дудкіна, Микола Косолап

Читайте також: 

Невиліковна генетична хвороба атакує наш соняшник

Рання сівба соняшнику

Стрічкове живлення та обробіток по смугах – краща відповідь посусі

 

 

 

 

Рання сівба соняшнику

Технологія No-till: уроки «Агро-Союзу»

Наявність рослинних решток на поверхні ґрунту сприяє не лише збереженню вологи, а й істотно затримує прогрівання ґрунту, що, безумовно, відбивається на визначенні оптимального часу сівби, особливо ярих пізніх культур, як більш вимогливих до температури.

За біологічними особ­ливостями процес проростання насіння соняшнику починається за температури близько +4°С. При цьому насіння в холодному ґрунті не гниє. Насіння, що наклюнулося, легко переносить зниження температури до мінус 10°С, а те, що лише набрякло, – до мінус 13ºС.

Сходи соняшнику можуть витримувати короткочасні заморозки до мінус 8ºС. Тривалість періоду від сівби до появи сходів залежить від температури в цей період. За температури +8–10ºС тривалість досходового періоду становить 15–20 днів, за підвищення температурного режиму до +15–16ºС – сходи з’являються через 9–10, а за ще вищої температури (+20ºС) – уже через 6–8 днів. Після появи сходів рослин їх вимоги до тепла зростають. Ці біологічні властивості культури й зумовлюють її ранню сівбу в господарствах. О

днак практика вирощування соняшнику за традиційної технології свідчить, що найвищі врожаї одержують на полях, де проводили сівбу в середні строки за температури ґрунту +8–10°С. У середньому в зоні Степу України це припадає на останню декаду квітня – першу декаду травня. Наскільки ці рекомендації відповідають умовам No-till – питання лишається відкритим.

Рано – не завжди краще

Безумовно, конкретні строки залежать від погодних умов весни, попередника та кількості рослинних решток на поверхні ґрунту. Зазвичай, ранні весни бувають тривалими та прохолодними, а от для пізніх весен характерним є швидке наростання температури. В першому випадку – спішити з сівбою соняшнику не варто, а в другому – навпаки, доцільно сіяти рано.


Раніше першим у господарстві намагалися висіяти соняшник, а потім – кукурудзу. Нині часто діють навпаки.


Пояснюють це тим, що вікно оптимального часу сівби в кукурудзи значно менше, ніж у соняшнику. За багаторічними даними для зони Степу вікно для сівби соняшнику тримається з 15 квітня по 25 травня. За ранніх строків сівби тривалість досходового періоду може сягати 20 – 25 днів, що, безумовно, не справляє позитивного впливу на врожайність і, крім цього, істотно загострює проблему кон­тро­лю бур’янів у посівах цієї культури.

Нині, за умов зростання дефіциту вологи внаслідок глобального потеп­ління, рання сівба багатьма виробничниками розглядається як засіб стабілізації врожайності пізніх ярих культур – завдяки їх кращому вологозабезпеченню на початкових етапах росту.

Аналіз результатів вирощування соняшнику в «Агро-Союзі» 2014 року показав: рівень урожайності за ранньої сівби істотно (на 1 т/га) поступався врожайності за сівби в оптимальні терміни. Для соняшнику за системи No-till оптимальним часом сівби виявилися перші два тижні травня, що на тиждень пізніше, ніж для традиційної технології.

Вплив строків сівби на врожайність соняшнику, т/га

Суцільний чи широкорядний: Kinze чи Turbosem?

У системі землеробства No-till сівалка є основним знаряддям, від якісної роботи котрої значною мірою залежить загальний успіх. Найпоширеніша сівалка Kinze – це спеціалізований агрегат для сівби широкорядних культур (ширина міжряддя 70 см), що має дводисковий сошник.

Інша сівалка Turbosem – монодискова, для роботи з шириною міжрядь 19 см. Зазвичай, вис­новки про доцільність тої чи іншої сівалки або ж висівного апарату виробничники роблять на основі власного досвіду, узагальнивши отримані в господарстві результати на виробничих посівах. Ми провели порівняння способів сівби соняшнику: традиційного (міжряддя 70 см) сівалкою Kinze та суцільного (міжряддя 38 см) сівалкою Turbosem.

За спрощеного підходу до аналізу результатів – за середніми даними по всіх полях (табл. 1) – перевагу слід віддати широкорядній сівбі.

Таблиця 1. Урожайність соняшнику залежно від способу сівби

Спосіб сівби

Кількість засіяних полів

Площа, га

Урожай­ність,
т/га

Суцільний (38 см)

23

2625

1,86

Широкорядний (70 см)

8

904

2

Однак часто узагальнення й виведення середнього результату може призвести до хибного висновку, адже правильний аналіз виробничих результатів потребує певного наукового методичного підходу. В нашому випадку, коли ми провели більш поглиблений аналіз роботи сівалок (табл. 2), було встановлено, що вони працювали в різні часові терміни. Відтак порівнювати середні результати не можна, адже не враховується чинник впливу строків сівби на врожайність, а він був суттєвим! До того ж для коректнішого аналізу періоди, коли одна з сівалок не працювала, ми виключили й отримали зовсім інший висновок за усередненими показниками.

Одержані результати дають змогу зробити висновок, що врожайність соняшнику практично не залежала від марки сівалки, а значить і способу сівби – широкорядного чи суцільного, незважаючи на те, що сівалка Turbosem не устаткована системами точного висіву просапних культур.

Одначе за більш уважного аналізу наведених даних можна помітити чітку закономірність: чим пізніше проводилася сівба, тим більша перевага спостерігалася за суцільним способом і з міжряддям 38 см. Імовірно, це пояснюється прогріванням ґрунту: чим ширше міжряддя, тим краще він прогрівається. За ранніх строків сівби – це перевага, а за пізніх – навпаки. На нашу думку, перевага суцільного (вузькорядного) способу сівби соняшнику в другій декаді травня зумовлена збереженням вологи в ґрунті та сприятливішими температурами для росту рослин.

Цей висновок підтверджується й динамікою зміни врожайності соняшнику, висіяного сівалкою Turbosem: чим пізніший строк сівби, тим більша перевага монодиска. Тоді як за ранньої сівби перевага за дводисковим сошником (сівалка Kinze). У цьому разі додатково збережена волога затримувала прогрівання, а, відповідно, й ріст і розвиток соняшнику.

Для об’єктивної оцінки необхідно враховувати інші технічні властивості цих сівалок. За конструктивними особливостями сівалка Turbosem універсальніша, що є позитивним. Водночас вона дає змогу проводити сівбу в більш вологий ґрунт, ніж добре відома спеціалізована сівалка для сівби широкорядних культур Kinze. У перший тиждень усю сівбу соняшнику проводили лише сівалкою Turbosem, тому що Kinze по перезволоженому ґрунту сіяти не змогла.

Отже, за відсутності результатів тривалих наукових досліджень з окремих параметрів технології вирощування культур без обробітку ґрунту, досвід виробничників може і повинен служити джерелом нових знань для уникнення помилок і прискорення удосконалення технології вирощування культур у системі землеробства No-till. Одначе за обов’язкової при цьому умови дотримання певних наукових методів і методик узагальнення й аналізу виробничих посівів. Інакше неправильних висновків не уникнути.

Таблиця 2. Урожайність соняшнику залежно від часу сівби і типу сівалки

Час сівби

Площа, засіяна сівалками, га

Урожайність, т/га

Kinze, 70 см

Turbosem, 38 см

Kinze, 70 см

Turbosem, 38 см

2-й тиждень квітня

0

344

0

1,12

3-й тиждень квітня

409

313

1,97

1,62

4-й тиждень квітня

0

966

0

1,88

1-й тиждень травня

176

545

2,02

2,15

2-й тиждень травня

320

456

2,03

2,18

Середня

2

2,03

 

Едуард Романьков, Олена Дудкіна, Микола Косолап

 

Читайте також: 

Соняшник для двох урожаїв на рік

«Євраліс» стає великим гравцем

Keep calm – зберігаючи спокій

Найджел Твейтс, генеральний директор «Євраліс Семенс Україна», працює за межами Королівства вже 20 років, відтоді, як почав кар’єру в «Сингента», у Швейцарії.

Потім були Чехія, Словаччина, Україна, але за ці роки Твейтс не втратив специфічного британського погляду на речі та явища; в його підході відчувається спокій та увага, в його аналітиці – логіка, здоровий глузд і знову ж таки спокій. Проте не спокій індиферентної людини – спокій компетенції.

Спостерігаючи за життям українських офісів, я почасти відзначаю або поверховість в оцінках предметів, або хаотичні панічні рухи, або байдужість та приреченість на залежність від плину подій. Чіткого й упевненого керівництва та організації у нас поки небагато.

І от ми сидимо в мітинг-румі й спокійно говоримо про тенденції апокаліпсису за вікном – як довго я шукав по світу впевненості й чіткого розуміння, що треба робити в часи катастроф, як чітко треба приймати виклик часу і Всесвіту та яку відповідь дати.

Хоча одна справа – розуміти це інтелектуально, я й сам завжди писав своїм читачам – нам своє робити, і сонце завжди на ранок встане на сході. От як це збагнути ментально – оце неабияке завдання для сучасника.

Тож Найджел Твейтс – наш сучасник. Однак говорили ми про майбутнє.

У розмові брали участь Сергій Тимо­шенко, маркетинг-директор «Євраліс», і комерційний директор Жан-Люк Фітамант.

– Не можу не висловити свого ша­нобливого ставлення до принципів британського сільського господарства,– спробував я розговорити генерального директора «Євраліс Семенс Україна». – Свого часу у Лінкольнширі дивувався: в Європі малі поля й малі трактори, в Україні – великі поля і великі трактори, а у Британії – невеликі поля і великі трактори… Створюється потужний потенціал для розв’язання будь-яких завдань…

– Ви говорите про різницю у сільському господарстві України та Об’єднаного Королівства. Вона, звичайно, існує, – усміхнувся Твейтс. – Проте для мене різниця не в розмірі поля і не в розмірі трактора. Для мене справжня різниця – в ментальності.

Не тільки в сільському господарстві, звичайно.

Я кивнув.

– Британський фермер, коли він приймає вас у своєму господарстві, піде з вами на поле, буде говорити про здоров’я ґрунту, – продовжував Твейтс. – В Україні я цього не бачу, структура ґрунту, його здоров’я не на повістці дня.

– Так, я зауважив, що величезне значення англійці приділяють ущільненню ґрунту, ретельно стежать за цим чинником, який може спричинити значні втрати врожаю…

– Початок земельної реформи може змінити цю ситуацію. Якщо ти господар на землі, мусиш піклуватися про наступне покоління.

– Ще й як… Адже, здається, наступним поколінням буде несолодко з тими викликами, які отримало людство… Як ви, до речі, переживаєте карантин?

– Ви зустріли Руслана у дверях, це наш IT-спеціаліст, Жан-Люк – комерційний директор, Сергій – маркетинг-директор, стикнулися з Юлією – нашим HR-асистентом, також в офісі наш HR-директор та фінансовий директор. І все. Зазвичай, в офісі 40 людей, зараз лише вісім. Як правило, я в офісі три дні на тиждень. Офіс зачинено, але ми вирішуємо операційні питання силами кількох офісних працівників, інші – на віддаленому доступі.

У «Євраліс Україна» немає інфікованих, узагалі ніде немає інфекції в «Євраліс Груп». Є кілька людей із легкими симптомами в Європі, але нічого серйозного. Нам дуже таланить, усе добре.

– Проте, мабуть, відділ продажу не може пересуватися країною?

– Жан-Люк підтримує наші продажі, активно займається цією діяльністю, а більшість нашої команди працює з дому. Отже, ми здійснили швидкі ментальні зміни щодо нового способу ведення бізнесу. На щастя, більша частина бізнесу була або зроблена, або організована до того, як нам потрібно було перейти до віддаленої роботи.

Команда добре справляється з тиском та труднощами, які спричинив вплив вірусу на бізнес. Я бачу, що в команді «Євраліс» компетенції працівників зросли, люди беруть на себе відповідальність, і сьогодні навіть можна прогнозувати, що цифри продажів будуть кращі, аніж ми прогнозували в січні.

Ми віримо, що цьогоріч (а рік у нас рахується з 1 вересня до кінця серпня, тобто в нас залишилося ще чотири місяці) досягнемо наших планових показників, виконаємо свої зобов’язання, і обставини оптимально склалися на нашу користь.

Євраліс

У «Євраліс Україна» немає інфікованих, узагалі ніде немає інфекції в «Євраліс Груп».

Планується плюс 15 %

– Невже справді можна прогнозувати зростання? Проте це означає, що зростання й у всьому АПК, якщо воно фіксується у насіннєвій компанії?

– Я би не хотів називати якісь цифри в посівних одиницях, але, якщо ви хочете отримати якісь цифри, то це плюс 15 % від рівня минулого року.

– Минулий рік був складним через низькі ціни на більшість основних культур.

– Однак торік був великий урожай, тому все ж таки це був рік, коли фермери мали змогу отримати прибуток. Кілька років поспіль це було неможливо або це були невеликі прибутки. Були плюси й мінуси торік.

– Ви стежите за доходами українських фермерів?

– Ми самі фермери, – із задоволенням вимовив Твейтс. – Не забувайте, що у нас 5000 гектарів під зрошенням у Черкаській області, де ми розмножуємо насіння на нашій власній фермі. Тобто ми – фермери також.

Розуміємо, навіщо ми тут сьогодні. Наступного тижня розпочинаємо посівну на ділянках гібридизації. Дуже добре розуміємо проблеми сільського господарства, оскільки самі займаємося сільським господарством, самі вирощуємо.

– Знаєте, один мій знайомий аграрій колись просив мене влаштувати йому поставку насіння «Євраліс», але не українського або румунського виробництва, а саме вирощеного у Франції… Йшлося про партію насіння на мільйон доларів…

– Це вже давно в минулому, різниця в якості. Ми – єдина насіннєва компанія в Україні, яка має свої потужності для розмноження насіння, тому наше виробництво насіння в країні на 100 % під нашим контролем.

Більшість компаній змушена віддавати цю діяльність третій стороні для вирощування насіння. Ще два пункти швидко додам: сьогодні, буквально під час нашої розмови, добігає останній день, коли наш завод з переробки працює. Ми завершуємо процеси з упаковки, а вже з наступного тижня завод закриється, там будуть відбуватися фільтраційні роботи та прибирання до наступного сезону. Це планово.

Ми дещо прискорили наші дії на заводі, тобто замість двох змін виробництво працювало у три зміни.

– Справді, поталанило, адже цикл завершився практично перед самим карантином, зупинкою багатьох виробництв…

– Так, ми відреагували на відповідальний момент: за тиждень до оголошення офіційного карантину почали виводити людей у домашні офісні умови.

Я думаю, ці кілька днів дали нам реальну можливість перевірити мобільність. Велике значення мала оснащеність офісу необхідним обладнанням, щоб була можливість працювати з дому. Врешті ми закладаємо правильні процеси для того, щоб забезпечити комунікації між командою на дуже високому рівні.

Я думаю, якщо ви поглянете на інші країни Західної Європи, на концепцію роботи вдома, можливо, роботи вдома один день на тиждень або навіть більше, то це активно використовується. Домашній робочий день без виїзду на роботу досить добре відпрацьований у США та Європі. Однак не в Україні. З минулого року мій бос, голова «Євраліс», говорить мені, що я повинен час від часу працювати вдома, що це не має бути проблемою, але я гадав – ще не зараз. Я ще не дуже чітко уявляв собі подібні процеси в Україні, не так добре знайомий був з ними, тому вирішив цього не робити. Проте зараз виникла прекрасна можливість для нас практикувати роботу вдома. Для мене це цікаво, це робить фокус на всьому, що вам потрібно зробити, що є пріоритетним.

У мене є час подумати, і я можу бути дуже зосередженим на пріоритетах нових ударів. Можу собі уявити, що мені в будь-який день доведеться сказати: максимум 70 % мого персоналу працює в офісі, 30 % працює вдома, це дасть нам змогу утримувати соціальну дистанцію в офісному середовищі. Це мої очікування сьогодні, завтра вони можуть бути іншими.

Сучасна компанія – компанія майбутнього

– Ми говоримо про зміни… Про вимушені зміни. Проте час спонукає до змін, які не залежать від обставин, що повинні забезпечувати компаніям сталий розвиток. Якою, на вашу думку, має бути насіннєва компанія ХХІ століття і чи є керована вами компанія такою?

– Якою має бути сучасна насіннєва компанія? Я думаю, що «Євраліс», власне, є хорошим прикладом модерної насіннєвої компанії, це сучасна насіннєва компанія в розвитку.

Є дві основні причини того, що вона може вважатися сучасною: позиціонується як компанія, котра має можливості вести науково-дослідні роботи, здатна вивести на ринок нову генетику, добре адаптовану для потреб фермерів. Це реальна перспектива. Для нас зрозуміти фермера порівняно просто, адже є 12 000 фермерів, яким компанія належить.

І члени кооперативу у Франції виробляють кукурудзу, вирощують соняшник, розмножують олійний ріпак і сою. Вони водночас у Франції є нашими постачальниками і нашими власниками.

Це комплекс видів діяльності. З одного боку, – це R&D, і ми володіємо всіма надсучасними лабораторними технологіями і найпрогресивнішими методиками в науці. З іншого боку – 5000 гектарів земель для виробництва насіння, реальне вирощування, фермерське завдання з постійним контролем компанії-розробника.

Влітку, можливо, чи до кінця цього року, дуже можливо,  Україна зможе експортувати сертифіковане насіння в Європу.

Уявіть, ми почнемо бачити, що цей комплекс – земля та власний завод, науково-дослідні технології – дає нам змогу контролювати кожен аспект кожного кроку всередині компанії, щоб гарантувати якість продукції.

– Ви вважаєте, якість – визначна риса насіннєвої компанії майбутнього?

– Ви знаєте, одна з найбільших проблем для всіх насіннєвих компаній у якості насіння. Для хіміків це простіше – дотримання вимог щодо закритих процесів, підтримання режимів та пропорцій, але не для насіння. Це живі організми, це об’єкти живої природи.

Маючи свої площі для гібридизації, вирощування та розмноження, в «Євраліс» є можливість контролювати кожен крок у технологічному процесі. Незабаром, я сподіваюся, фермери почнуть щиро говорити, що «Євраліс» – назва, яка є синонімом якості. Я контролюю кожен крок у виробництві, це – критично важливо.

– Отже, якість і контроль. І, як я зрозумів, футуристична компанія повинна мати з 5 тисяч гектарів своїх ділянок гібридизації. А щодо наукових досліджень, генетичних проривів?

– Генетика останніх років у «Євраліс» вражає, враховуючи існування на ринку визнаних гігантів «Сингента» та «Кортева». «Євраліс» більш спеціалізована компанія. І вона виводить на ринок найкраще, що може бути, це фантастика.

На мою думку, якість та генетика, R&D «Євраліс» за останні п’ять років принципово покращилися – це фантастика. Однак ми продовжуємо доводити фермеру, що в нас у портфелі пакет із найкращих гібридів.

– Чи підтверджує це попит, зокрема на соняшник?

– Аналітики в січні очікували, що соняшникова олія коштуватиме $ 700 – 800, але, можливо, і $ 1200. Це був прогноз. І що ми бачимо зараз? Зараз це менше 700, і падіння ціни змінило ринок. Фактори склалися: й економічний колапс, і неймовірно низькі ціни на нафту – тому попит зменшився.

Ми побачили, що наприкінці минулого року США та Китай укладають торговельну угоду, що дуже позитивно мало позначитися на сої. Ми бачили правки по ПДВ щодо сої та насіння ріпаку в Україні – дуже позитивні для обох культур, очікувалося, що площі під цими культурами стануть більшими, однак вони значно скоротилися. Де ж логіка?

Ринок не слідує чисто за логікою.

Продавати сівозміни – чим не рішення для ринку?

– Можливо, насіннєва компанія майбутнього повинна пропонувати фермеру не лише сорти й гібриди, а й готові рішення, ринкову сівозміну, щоб регулювати коливання ринку і прибуток фермера?

– Не впевнений, що ми зможемо регулювати економіку чи уподобання фермера.

У нас розроблена програма, яка називається Click’n’seed: фермер на своєму телефоні може виставити GPS-координати свого поля конкретно з наміром і з інформацією про живлення ґрунту, і програма видасть рекомендацію найкращого гібрида, який відповідає реальним умовам у реальному місці. Ґрунтуючись на багаторічних кліматичних даних і даних комерційних та демополів по цій культурі, з усіх даних, які ми маємо, фермер може вибрати свої гібриди.

Це лише один крок, що ми робимо назустріч фермерам. Це наше співробітництво з Airbus із Dig Data даних щодо погоди. Найважливіший елемент для нас – дати належну можливість насінню прорости, пройти шлях від насіння до сильної здорової рослини. Якщо ви будете мати сильну молоду рослину на вашому полі – це основа для закладення максимальної врожайності. С

ильна коренева система дає високий шанс отримання найбільшого врожаю. А потім, після обробки фунгіцидом, обробки інсектицидом – це просто базові дії – дати можливість насінині прорости, сформувати здорову рослину.

– Повернемося до компанії майбутнього. Зараз у сільському господарстві світу активно розвивається тренд точного землеробства, смарт-фармінгу. Як повинна насіннєва компанія реагувати на цю тенденцію?

– Ми сприймаємо та розвиваємо цей проєкт, працюємо у тісній взаємодії із Xarvio від «БАСФ» та Cropio від «Сингента». У Франції, у штаб-квартирі, ми намагаємося прорахувати, якою буде цінність від взаємодії з цими компаніями.

Ми працюємо з цими групами, щоб зрозуміти, як можемо інтегрувати в технологію наші насіннєві системи. Адже можливе внесення речовин усередині вегетаційного періоду, і для нас це важливо. Чужі технології впливають на врожай, але це технології інших людей.

Це питання більше до інших компаній, що виробляють фунгіцид чи гербіцид або добрива, але нас це стосується в тій частині, що пестициди чи поживні речовини вносять під наші гібриди.

– Що ви думаєте про посуху цього року, зиму без снігу, недостатню зволоженість?

– І це теж стосується вашого питання щодо сучасної насіннєвої компанії.

Є важливий суб’єкт у центрі – і це фермер.

Питання полягає в тому, як ми його підтримуємо в стані задоволення життям і роботою. І ми зрозуміли, що це стосується R&D відносно зміни кліматичних умов зовнішнього середовища. Тут ми маємо унікальний продукт по кукурудзі, що генетично відрізняється від інших компаній, – Tropical Dent, унікальну розробку наших селекціонерів, лінія гібридів, які дуже швидко віддають вологу і є достатньо посухостійкими.

– Посухостійкість – украй важлива риса для України. А над якими якостями гібридів сьогодні працюють селекціонери «Євраліс»? Адже відомо, наприклад, що сьогодні фермер не налаштований на максимальну врожайність, оскільки вибрати від рослини максимум – дороге задоволення, потрібні чисельні обробки та багато добрив, собівартість значно підвищується. Більшість орієнтована на максимальну ефективність, максимальний результат за економічних умов вкладення в технологію.

– Я думаю, що стійкість – це стандарт, який ми можемо забезпечити, але стійкість проти захворювань для України – це не так важливо.

У нас немає такого важкого тиску захворювань, які маємо в інших країнах, хвороби – це інша історія.

Найважливіше для нашої R&D команди – це розвиток гібридів, що підходять максимально для чорнозему для України, Східної Європи. Саме там ми бачимо найвидатніші можливості для зростання. Ми маємо бути адаптовані до регіону, тому суха погода, суха весна – абсолютна ключові елементи для R&D програми.

Приклад адаптації: різниця між тим, як вирощуються гібриди на зерно у Франції та в Україні в тому, що в Україні вони зростають у більш сухому ґрунті.

У Франції всі ділянки, де вирощується кукурудза, зрошуються, кукурудза зростає в умовах більш вологого ґрунту, в Україні зрошення значно менше. Посухостійкість гібридів – основний профайл для України для R&D. Ну, а щодо ефективності, то вона пов’язана з врожайністю. Однак ми не націлені на максимальний урожай, хоча в нашому портфоліо чимало високоврожайних гібридів. До речі, за цінами, нижчими від цін конкурентів.

Зірки сяють у портфоліо

– Проте ваше портфоліо все ж таки не належить до найнижчого цінового сегмента.

– Ні, воно оптимальне. Ми маємо розроблену економлінію продуктів, яка нижча за ціною на 20 – 30 % від нашої найвищої продуктової лінійки.

Вона дещо дорожча від гібридів української селекції. Справді, хороший урожай, не найвищий, але хороший, дає змогу отримати прибуток з гектара. Коли господарства існують у скрутних фінансових умовах і мають проблеми з придбанням імпортованої продукції, ми даємо корисний інструмент для всіх фермерів, я вважаю. Цей інструмент допомагає знизити вкладення в гектар і має хорошу продуктивність.

Жан-Люк Фітамант

Жан-Люк Фітамант

– Ми фактично можемо запропонувати клієнту рішення за різними культурами, – додав Жан-Люк Фітамант, – по соняшнику, кукурудзі, сорго, сої. По сої ми лідери, кращі в Європі. Хоч ми й не лідери по соняшнику, але маємо лінійку прекрасних гібридів, класичних, ClearField, стійких проти рас вовчка. Фактично ми займаємо перше, друге, третє місця на різних ринках, по різних культурах.

Тут ще важливий ситуативний фактор: деякі гравці ринку пішли на прямі продажі й переформатували усталені стосунки з дистриб’юторами. Тож дистриб’ютори втратили частину пропозицій по соняшнику та кукурудзі й шукають альтернативи. І «Євраліс» часто розглядається як потужна альтернатива втраченим позиціям.

– Авжеж, – доєднався до цієї думки Найджел Твейтс. – У нашому портфоліо є по соняшнику Sulpho, ClearField, ClearField Plus, стійкі проти вовчка, – це високоолеїнові гібриди, і дистриб’ютори активно цікавляться ними.

– Отже, ви таки уособлюєте образ насіннєвої компанії ХХІ століття. Проте як генетика «Євраліс» ставиться до сучасних методів створення нових рослин, таких як GMO, CRICPR Cas?

– Стосовно GMO «Євраліс» ніколи не працював з ним у R&D. ГМО заборонене в Європі, а ми – європейська компанія і свого часу напрацювали тверду позицію, що ніколи не станемо ГМ-компанією.

Тому що фокус нашого ринку – Європа, ми обмежені географією. Особисто я вважаю, що ГМО – інша технологія, хороша технологія, але вона повинна контролюватися та професійно керуватися. Отже, ми намагаємося бути найкращими в не-ГМО технологіях. А технологію редагування геному ми використовуємо, застосовуємо скрінінг за допомогою маркерів.

Ви ж знаєте, я працював у «Сингента», Сергій теж там працював. Ми використовуємо практично однотипні технології, найкращі технології з доступних як у «Сингента», так і в «Євраліс». Ми знаємо, що відбувається в «Сингента», це аналогічні процеси R&D.

– Отже, я роблю висновок, що наші аграрії будуть цього року принаймні з насінням… Можливо, й новинками порадуєте?

– Ключові, провідні гібриди цього року по соняшнику відкриває Белла, потужний гібрид для Півдня й Сходу України. У наших випробуваннях його результат сягав 48,8 ц / га у промислових посівах на Вінниччині, 45,9 ц / га – на Полтавщині, хоча в середньому по Україні врожайність 35 – 38 ц / га. Другий гібрид – Саванна…

– ЕС Саванна – це класичний гібрид, прямий родич Белли, – зауважив Жан-Люк Фітамант. – Нашою суперзіркою є також соняшник ЕС Ароматік, новинка з високим вмістом олеїнової кислоти та дуже високою стійкістю проти хвороб, стійка проти рас вовчка А – G. Говорячи про кукурудзу, слід назвати гібрид Фарадей ЕС – це одне з найвищих досягнень у сучасній генетиці. Це те, що ви шукали: кукурудза, яка дає високий урожай за будь-яких умов, у промислових посівах ми фіксували по Україні врожайність від 100 до 160 ц / га. Наш сорт сої Ментор в оптимальних умовах дає 5,5 тонни врожаю, але в Україні, зрозуміло, врожайність нижча. Це лідер ринку Європи.

– Ми маємо серйозні амбіції з озимого ріпаку, – додав Сергій Тимо­шенко, – і прагнемо цього року подвоїти продажі. І маємо для цього підстави – два інтенсивних гібриди: ЕС Ритмо і ЕС Імперіо, це гібриди 3P, які мають високу врожайність, стійкість проти хвороб і високу зимостійкість, адаптовані до місцевих умов.

Час на стратегії

– У мене саме заготовлено питання по комерційній стратегії «Євраліс» в Україні, її побудові…

– Отже, яким чином ми йдемо на ринок, – відгукнувся Найджел. – Ми відпрацьовуємо нашу стратегію з відділом маркетингу, починаючи з чистого аркуша, і будуємо її на п’ять років. Починаємо з глибокого аналізу ринку, робимо його сегментацію, формулюємо наші задачі та прописуємо наші цілі на п’ять років. Нам потрібен хороший ринок, тому ми докладаємо зусиль для його зростання й розвитку. Нам потрібні канали, дистриб’ютори й фермери, кінцеві споживачі нашого насіння.

Ми працюємо з дистриб’юторами, але найважливіше для нас – кінцевий споживач. Аналізуючи його потреби, ми зрозуміли, що наша дистриб’юторська мережа була недостатньо широка, і ми її розширили. Важливий складник нашої стратегії – фокусування на фермерах, ми хочемо, щоб відділ продажів у першу чергу здійснював підтримку кінцевих споживачів. Наша стратегія – через взаємодію з фермерами створювати високий попит на нашу продукцію.

– Прямі продажі – не кращий рецепт для підвищення попиту.

– «Кортева» вже пішла на прямі продажі, напевно, незабаром доєднаються «Сингента», «Байєр» упродовж найближчих років. Прибравши заробіток дистриб’ютора, вони зменшать ціну на продукцію та збільшать продажі.

Однак «Євраліс» не настільки велика компанія, щоб позбутися дистриб’юторів. Тому ми будемо розвивати стосунки з нашими дистриб’юторами, але й розвиватимемо пряме спілкування з фермерами. Це потрібно нам для глибокого розуміння клієнта.

– А хто входить до числа ваших золотих клієнтів?

– Я гадаю, наші золоті клієнти – фермерські господарства від 3000 до 30 000 га, це аграрії, особисто задіяні у прийнятті рішень, і ухвалюють вони хороші рішення. Адже аналізують, який саме гібрид найкраще показав себе на полях.

В агрохолдингах це буде приблизно так: «О’кей, ми купуємо 75 % «Байєр» і 25 % «Сингента», – так ухвалюють генеральні рішення, а потім відбувається деталізація, які саме гібриди потрібні. Наш клієнт незалежний саме у вирішенні, який саме гібрид для нього оптимальний.

Карантин і M&A

– Я гадав, в умовах карантину глобальні процеси гальмуються, а залишається тільки операційна діяльність…

– Ні, ми активні й у процесах M&A (mergers and acquisitions, злиття і поглинання), ми зараз на кінцевому етапі злиття з «Коссад Семанс». Злиття великих компаній у період ізоляції – цікаве завдання. «Коссад» – невелика компанія в Україні й дуже велика у Франції. Ми очікували, що це відбудеться у квітні, але, очевидно, почекаємо травня, і це злиття змінить усе, чим ми займаємося в Україні.

Це добра новина для «Коссад», оскільки компанія має фінансові проблеми, але це й добра новина для «Євраліс». Ми об’єднаємося і станемо новою компанією, зможемо виділити більше фінансування на R&D, а це дуже важливо для нас. Розширення програми досліджень – це більша кількість нових і прогресивних продуктів, це дає змогу вести активну політику на ринку.

– Світ змінюється. На поля приходять міленіали, специфічне покоління зі специфічними поглядами, підходами. Ви готові до цього?

– Світ змінюється, змінюємося й ми. Це записано в нашій стратегії, в стратегії «Євраліс Груп». Два роки тому ми ключовою ціллю визначили залучення міленіалів.

Це молоді люди, вони прагнуть гнучкості у роботі. В аграрному бізнесі фермери і далі повинні рано прокидатися та йти у поле, але у них вже є нові технології, які вони розуміють, а літні люди – вже ні. Технології прискорюють прийняття рішень та підвищують їх точність.

Міленіали особливо цінні, оскільки вони інтуїтивно розуміють користь технологій та органічно сприймають їх. Середній вік працівників у Франції та в Україні – 35 років. Традиційно аграрні компанії – більш консервативні, однак ми виграємо завдяки залученню молодих людей.

«Євраліс» розробив програму роботи зі студентами університетів. У R&D працюють молодші працівники, а от у бізнес-департаментах – більше сивих голів. Однак зараз ми повинні почати планування покоління Covid. Це буде абсолютно нове покоління.

– Тому, мабуть, «Євраліс» пропонує чимало програмних продуктів для фермерів…

– Ми вже говорили про програму Click’n’seed, – включився Сергій Тимошенко, – яка дає змогу обрати правильний гібрид для конкретного поля.

Однак також у нас є розробка для ідентифікації нових рас вовчка – OR Master, за допомогою алгоритму можна з’ясувати, яка раса вовчка присутня та які гібриди можна запропонувати в цій ситуації. У співпраці з Xarvio ми будемо використовувати певні інструменти, які дадуть змогу нам рекомендувати певну густоту посіву для реального поля.

Ведуться переговори з компаніями, які займаються дронами, для того, щоб прояснити індекс NDVI, рекомендувати норми внесення тощо.

Скрегочуть гальма світової економіки

– За останніми заявами МВФ, світова економіка зупинилася… Чи ви відчуваєте це?

– Для нашого бізнесу в Україні не змінилось нічого, – замислившись, відповів Найджел. – Змінилося все і не змінилося нічого.

Відчувають зміни співробітники, які працюють удома. Ми відчуємо зміни вже сьогодні, адже маємо бути в полі, на посівній, і це проблема. А що буде, якщо ми недоотримаємо половину врожаю? Тоді наступного року зможемо дати фермерам тільки половину насіння.

І тоді 2022 року матимемо продовольчу проблему, дефіцит у світовому масштабі. Отже, все змінюється, за останні чотири тижні для нас усе змінилося, і все залишилося таким самим.

Дні поля, демонстрації, візити у фермерські господарства, поради, як поліпшити результати по культурі – все це зміниться. Утворюється розрив між нами, між відділом продажів та агрономами.

Зараз Сергій, директор з маркетингу, повинен представити онлайн-контент, який допоможе подолати цей розрив, дасть змогу збагнути, що ми можемо робити в полі і чого робити не можемо. Проте кількість наших продавців не змінилася, фермери і далі засівають свої поля.

Не обов’язково вони оброблятимуть кожний гектар фунгіцидом, але обов’язково засіватимуть кожний гектар. Тому насіннєвий бізнес набагато захищеніший, і удар світової економіки, що зупинилася, не такий болісний. Загалом, «Євраліс» не лише насіннєва компанія, кооператив виробляє також і продовольство, і на фуд-компанію криза вплинула істотно.

У Франції вже кілька тижнів закриті всі ресторани, а основний бренд-фуд «Євраліс» – фуа-гра для ресторанного бізнесу…

– Це просто недопрацював менеджмент, не організували доставку фуа-гра додому.

– О, ви можете з такими ідеями претендувати на комісійні… Проте, якщо насіннєвий бізнес може з усмішкою зустрічати виклики, то решта бізнесів, на жаль, потерпає.

Про Україну неупереджено

– Як ви взагалі оцінюєте рівень сільськогосподарської культури в Україні та динаміку її зростання?

– Є певна кількість жахливих фермерів, але ця кількість постійно скорочується.

А є фантастичні фермери, й їхня кількість зростає.

За останні 10 років рівень підготовки фермерів істотно підвищився. До того ж за ці роки значно зменшилася кількість іноземних фермерів в Україні. Кожен хотів мати своє господарство, але ринок відфільтрував найслабших, і вони поїхали ні з чим.

Нині ми бачимо набагато фаховіших фермерів, які прагнуть розуміти технологію. Як у Франції впроваджують технологію? Уряд та державні організації стежать за цим. В Україні інтегрувати технологію не так просто…

Дещо роблять холдинги, якісь краще, якісь гірше. Щось роблять інститути… Проте люди не дуже дослухаються до порад державних науковців. Технології зроб­лені для фермерів, але ми ніколи не чуємо про фермерів з трьома-п’ятьма тисячами гектарів землі, ми чуємо лише про великі холдинги. Однак 3 – 5 тисяч гектарів – це не маленька ферма.

Це хлопці, які інтегрують технології на практиці та знають найкращі рішення для їхньої землі. І ми частенько вчимося у них, переймаємо від них інновації.

– Що ви любите в Україні, що цінуєте, чим незадоволені?

– Моя дружина – українка, і я живу тут вже десять років. Маю маленьку дочку, вона теж українка, і я дуже щасливий з ними.

Дружина варить для мене «фітнес-борщ», так я його називаю, не жирний, з дуже хорошого м’яса. А ще я люблю сільське господарство України, його можливості, постійний ріст, швидкість розвитку технологій.

Моє життя – у сільському господарстві, і, напевно, кар’єра моя буде завершена в сільському господарстві, і це найкраще місце для мене і, можливо, найкраще місце на світі. Завдяки роботі я побував у багатьох куточках Європи, в Африці, бачив багато людських культур.

Я дуже люблю сім’ю, відкритість, гостинність. Звісно, в Україні багато чого влаштовано так, як не повинно бути, але є в цій культурі багато такого, за що я вдячний і від чого дістаю задоволення. Багато моїх українських друзів хотіли би жити у Британії, але я – навпаки, я приїхав звідти і можу жити, де захочу.

Комунікації та культура дуже різняться, але з часом сам стаєш частиною цієї культури. Звісно, іноді я сумую за Британією, британським пивом, фіш енд чіпс… Проте я живу в Україні й працюю в сільському господарстві, і це так захоплює!

– Однак негативних рис в Україні теж чимало…

– Якщо б я мав сказати про негативні риси, то в Україні огидна корупція. Вона є в усьому світі, і все ж… Якщо ви захворієте та підете до лікарні, то різниця між лікарнею в Британії та Україні буде велика, і справа навіть не у будівлі, а в людях.

Зверніть увагу, як багато грошей з бюджету витрачається на великі чорні авто та почасти одяг без смаку… А коли потрапляєш у село, бачиш, як багато бракує людям на місцях. Скільки отримують в Україні допомоги безробітні?

І ніби гроші в Україні є, але вони вкрадені людьми, що мають до них доступ… Це базові речі. Проте у нас є міленіали, є середній клас, і тому я оптимістичний. Зміни на краще невідворотні. Подивіться, крізь які труднощі пройшла Україна.

У вас було сто років пекла. І тільки тепер потроху суспільство почало виходити з нього. Я був на Майдані, я бачив, як суспільство говорило: стоп. Ми у процесі змін, і «Євраліс» зокрема. Ми створюємо нову стратегію, і нам потрібно ставати великим гравцем. Ми прекрасно усвідомлюємо, куди прагнемо прийти. Ми не вважаємо, що коронавірусні карантини будуть мати істотний вплив на нас.

Тому – ми готові до змін і до викликів.

А все інше ми будемо робити за планом.

* * *

Розмова була повна емоцій, але кілька принципово важливих фактів у ній будуть помічені читачами. Наш читач вправно обходиться з інформацією, читаючи рядки і фіксуючи те, що сказано між рядками. Якщо на ринку України та Європи стане на одного великого гравця більше, це значить, що фермер може спертися на ще одне міцне плече у своїй нелегкій праці.

Це значить, наша справа житиме, житиме земля і діти, житиме країна.