Agrii-Україна — люди, на яких чекали

Розмова з менеджментом «Агроскоп Інтернешнл», а із січня – Agrii-Україна

Я цього чекав відтоді, як у Великій Британії побачив на власні очі дію та результати компанії Agrii, групи, що належить до ірландської Origin Enterprises. Фермери, озброєні до зубів, змагалися з бур’янами, специфічними британськими ґрунтами, своєрідним острівним кліматом. В одного фермера поля час від часу заливає море. Саме він і поставив світовий рекорд з урожайності озимої пшениці, прибутковий. Тому що наступного року його рекорд побили, один собі Ерік Ватсон із Нової Зеландії, але прибутку не отримав – надто багато коштів спожив цей рекорд.

Проте система британського рослинництва мене вразила, настільки вона була фундаментальною й водночас інноваційною. І вже під час знайомства з нею я зрозумів, наскільки велика в ній роль Agrii, помічника і консультанта фермера.

Відтоді я чекаю на появу Agrii в Україні. Не кожний фермер здатний виступати в ролі дослідника, науковця, експериментатора, а без інновацій нині в полі сутужно.

І я дочекався.

Це розмова з командою однодумців, людей, заряджених на результат і зосереджених на інноваціях, на інтеграцію їх у конкретний польовий процес. Розмова з успішними людьми, які генерують успіх фермерів.

«Агроскоп Інтернешнл» виріс до Agrii-Україна

Антон Яковенко

Антон Яковенко, генеральний директор Agrii Ukraine.

 

– Як ви прийшли до ренеймінгу, до зміни «Агроскоп Інтернешнл» на Agrii-Україна, і це – зміна вивіски чи стратегічна дія?

– О, це не лише зміна вивіс­ки, за цим багато стоїть принципових речей.

Чому ми не залишили назву «Агроскоп Інтернешнл»? 2014 року корпорація Origin Enterprises придбала пакет акцій «Агроскоп-Україна», і компанія отримала назву «Агроскоп Інтернешнл». Тож почалася трансформація відповідно до філософії Origin Enterprises.

Є стратегії компанії, є цінності великої корпорації, до якої ми входимо. Компанія змінювалася, з’явилися нові люди: і в полях, і в офісах, і прагматики, і теоретики – їх зусилля зумовили появу нової стратегії, яка полягає не лише в дистрибуції ресурсів та матеріальних засобів сільськогосподарського виробництва, а пов’язаної зі створенням доданої вартості завдяки агросервісам.

Агросервіси – це будь-що нематеріальне, що дає додаткову користь аграрію і за що він готовий платити, адже якщо він не готовий платити, то це не сервіс, а якась інформаційна взаємодія. Нашим завданням є створення такого продукту, за який аграрій готовий платити.

Торік Origin Enterprises стала повним власником компанії «Агроскоп Інтернешнл», а ми – частиною акціонерного товариства. На останніх зборах засновників було сказано: ви вже настільки відрізняєтеся від колишнього «Агроскоп Інтернешнл» і настільки близькі за цінностями до Origin Enterprises, що час вам стати Agrii. Тому що в компанії є прагнення до уніфікації своїх брендів, і ми вирішили, що момент доволі слушний.

Ті зміни, які ми вели в останні роки, потребували нової назви, і від січня 2020 року «Агроскоп Інтернешнл» отримав назву Agrii-Україна.

– Проте чи змінилася сутність компанії? Її філософія, ідеологія, стратегії? Місія?

– Я б сказав, кардинальних змін тут не відбувається, але йде уточнення. Початково Origin шукав когось, подібного до себе, й «Агроскоп» шукав когось, схожого на себе, щоб об’єднати зусилля та отримати доступ до нових технологій. «Агроскоп» визначав себе терміном «технології аграрного інтелекту», і Agrii визначається як agrointelligence. Вся стратегія компанії «Агроскоп Інтернешнл» будувалася на тому, щоб завдяки інноваціям створювати щось цінне для аграрія, що допоможе йому рости й отримувати прибутки. Основою був партнерський підхід, коли від співпраці виграють обидві сторони. Якщо результати співпраці незадовільні, то страждають обидві сторони.

Культурні особливості й довіра

Олексій Стеценко

Олексій Стеценко, директор з розвитку компанії Agrii-Україна, колишньої «Агроскоп Інтернешнл».

– Що собою являє Agrii, Origin Enterprises, у західному світі? Що отримає наше середовище від оновлення? Я знайомий з багатьма видатними фермерами Англії, які здобувають надзвичайних результатів, але яка в цих успіхах частка Agrii?

– Agrii UK має найбільший оборот і є найважливішою ланкою для Origin Enterprises. Загальний оборот корпорації 2019 року становив 1 млрд 800 млн євро.

– До брекзиту… Тепер, напевно, доведеться у фунти перераховувати…

– Можливо й не доведеться, штаб-квартира компанії розташована в Дубліні, а це територія Євросоюзу. Левова частка обороту припадає на Великобританію та Ірландію.

Британські фермери дуже радіють самому факту виходу з ЄС, оскільки вважають, ринок стане більш захищеним, більш закритим, і вони зможуть насолоджуватися меншою конкуренцією та вищими цінами. Це підтверджується настроями населення, яке згодне платити в півтора раза дорожче за суницю, вирощену в Шотландії, надаючи їй перевагу перед іспанською, яка солодша й дешевша, але не їхня.

Це культурно-політичні моменти. Власне, Agrii – дуже цікава компанія, яка існує на ринку з украй жорсткою сертифікацією агрономії.

Агрономія в Британії не може бути вільною. Не можна просто вирішити, що я – людина з агрономічною освітою і буду консультувати фермерів, працювати в якомусь господарстві. Всі агрономи, які працюють на цьому ринку, мають пройти певну сертифікацію і, лише маючи сертифікат, можуть праце­влаштуватися в Agrii, в урядових, консультативних структурах.

Сертифікованих агрономів на весь ринок Великобританії не так багато – їх близько тисячі. З них понад 300 працює в Agrii UK. Агрономи Agrii UK не тільки допомагають фермерам виростити великі врожаї, це ще й великий бізнес по добривах, бізнес з виробництва насіння і бізнес зі створення ланцюжка постачання для пивних компаній, для хлібного виробництва, для олійної промисловості, тому що британський ринок є досить зрілим для того, щоб платити більше за певний сорт ячменю, з якого пиво Будвайзер виходить правильного кольору та правильного смаку. Пиво Будвайзер якраз вариться з ячменю, насіння якого виробляє Agrii UK.

У Британії Agrii UK має приблизно 40 % ринку витратних матеріалів та засобів для сільського господарства, зокрема три фіксованих насіннєвих заводи, понад 20 мобільних насіннєвих заводів, 3 заводи по виготовленню тукосумішей, 2 заводи по виготовленню кормів…

– Я бачив ці мобільні заводи і хотів про них написати українським аграріям.

– У нас – великі господарства, більшість з них має власні станції з доробки насіння. Навіть якщо є маленькі фермери, що погоджуються скористатися послугами мобільного заводу, то проїзд до фермера між полями великого агрохолдингу зай­має надто багато часу, і завод просто не окуповує себе в тому короткому вікні, яке в нас є під основні культури.

– Отже, мобільні заводи мають популярність і працюють у Британії через відмінність економічних умов…

– Так, це дуже різні ринки. Середній розмір господарства у Британії – 150 га, а в Україні ті, хто з нами співпрацює, обробляють близько 2000 га.

– Скільки в Україні таких двотисячників?

– Таких підприємств близько 4 – 5 тисяч, ми співпрацюємо з 2500. Загалом в Україні нараховується близько 18 тисяч суб’єктів агроринку, з них приблизно 1500 належать до структури агрохолдингів і становлять четверту частину ринку з площ 22,5 млн га, на які ми орієнтуємося. Тобто агрохолдинги обробляють 6,5 млн га.

Ми з ними менше співпрацюємо, хоча маємо цікаві пропозиції для них, більше орієнтуємося на незалежні господарства. У цих 18 тисячах компаній України є багато таких, що занадто малі, щоб вважатися клієнтом.

– Рідкісне твердження, адже дистриб’юторські компанії завжди заявляють, що працюють з усіма, хто має кілька соток або гектарів…

– Ми теж працюємо з усіма, хто дає економічну доцільність такій співпраці, але розмір нашого бізнесу з клієнтом має становити сто тисяч гривень і більше, щоб вважати його клієнтом. Ми просто не зможемо приділити йому достатньо уваги, адже більша частина нашої співпраці з аграріями здійснюється через людський інтерфейс.

В Україні складно налагодити чат-боти, роботизовані, алгоритмізовані програмні застосунки, які б виконували роль екаунт-менеджера. Кожному нашому аграрію потрібне живе спілкування, щоб бути почутим і впевненим, що його почули.

– Знову культурні особливості…

– Так, розмір господарства має значення. Через розмір господарства в Україні є економічна доцільність тримати штатного агронома.

Через розмір господарства у Великобританії економічно доцільно тримати агронома в аутсорсі, який може десятками років супроводжувати десятки підприємств у якійсь зоні, а співпраця з ним для аграріїв набагато цінніша, ніж потенційний зиск співпраці з іншими структурами, адже цей агроном знайомий зі специфікою господарства, ґрунтами, обладнанням, набором культур.

Тому в Британії стосунки господарства з агрономом набагато сильніші, аніж у самого агронома з роботодавцем. Тому, якщо роботодавець міняє агронома, то він переходить до іншої компанії з усіма клієнтами, оскільки для клієнта дуже важливо мати постійного консультанта. Він не тільки знає операційні питання, але знає і фінансові можливості господарства, знає, коли потрібен кредит і яким має бути цей кредит… Це питання довіри. Так будуються стосунки.

Портрет клієнта на тлі весняного поля

Олександр Стрілецький

Олександр Стрілецький, керівник Західного дивізіону.

– Як ви уявляєте собі сьогодні вашого клієнта, хто він? Як господарює, які в нього тривоги, як ухвалює рішення?

– Непросте запитання, адже їх 2500 і кожен – особистість. Наш контрагент – це підприємець за своїм духом, який легко орієнтується в бізнес-середовищі, має розвинений рівень бізнес-інтуїції, відчуває, за що варто братися, за що – ні, гарно розбирається в цінах на товарну продукцію, має уявлення в загальній агрономії та загальній інженерії, але водночас досить консервативний у способах реалізації своєї стратегії, тобто якщо компанія привчена працювати з паперовою бухгалтерією, то так воно й буде: первинна документація створюється на папері й потім переноситься в 1С.

Майже в кожного з них є смартфон і комп’ютер, але лише в половини з них є бізнесова емейл-адреса. Почасти вони користуються загальною адресою компанії, яку читає і секретар, й інженер, і хтось із виробництва.

Таке підприємство вже досить наслухалося про цифрові інструменти, але при цьому лише десята частина якось використовує певні з них. Усі вони чули про точне землеробство, але лише два відсотки з цієї кількості починають робити якісь кроки до впровадження точного землеробства у своєму господарстві.

Як розуміти точне землеробство

Василь Москалюк

Василь Москалюк,
начальник відділу розвитку агротехнологій.

– Кажуть, що впроваджують точне землеробство лише 2 % українських аграріїв. Утім, мені здається, що цей відсоток більший, але допускаю, що зо два відсотки розуміє точне землеробство як систему…

– Так, тут доречно визначити, що ж таке – точне землеробство. Чи є точним землеробством програма супутникового моніторингу?

– Або дрони?

– Або навіть спеціалізовані дрони з гіперспектральними камерами… Я гадаю, ні. Точне землеробство починається з моменту, коли людина не лише знає відмінності своїх полів, а може з цими відмінностями працювати в автоматизованому режимі, коли людина виконує функції контролера, а не операціоніста.

– У точному землеробстві має бути й диференційований висів, і диференційоване обприскування…

– І внесення добрив, і навіть іноді диференційований обробіток ґрунту. Адже однією з величезних проблем України є те, що відбувається з ґрунтом, передусім – ущільнення, і воно не однорідне. Іноді господарству достатньо подолати ущільнення на третині своїх полів для того, щоб значно підвищити врожайність, і цей ефект буде миттєвим, досить легкодосяжним і триватиме кілька років, поки нове ущільнення не утвориться.

– Це теж з переліку сервісів, які надаватиме Agrii-Україна? А які є методи діаг­ностики ущільнення?

– Методи відомі, найточніший – це сканування елект­ропровідності ґрунту, це спеціальна техніка, і вона формує 3D-мапу ущільнення, на якій видно і підплужну підошву, й ущільнення від проходів тракторів та комбайнів, на якій глибині це утворено…

Це обладнання, яке вже працює в Україні, причіпне знаряддя, котре можна пересувати трактором або квадроцик­лом. Має два електроди, під’єднані до дискових сош­ників або звичайних дисків на підшипниках. За змінами опору ґрунту при перетіканні струму від одного електрода до іншого можна зрозуміти співвідношення піску та мулу у ґрунті, від цього співвідношення сильно залежить тип ґрунту. Поле можна за цією інформацією прозонувати, а спрямовуючи сигнал у глибші горизонти, побачити саме ущільнення.

Сканування проходить на глибину до двох метрів. Це доволі дорогий спосіб, він потребує часу й ресурсів, і самі диски зношуються. Таке сканування обходиться від 10 до 20 доларів за гектар. Інший спосіб – це використання електронних і механічних пенетрометрів у ручному режимі.

Це досить довго, менш системно, але теж дає змогу визначити ущільнення. Зараз є сучасні пенетрометри українського виробництва, електронні, на яких не треба записувати показники, прилад їх запам’ятовує та порівнює. У підсумку можна отримати мапу поля з горизонтами ущільнення.

– Так, я зауважив, що коли британські фермери потрапляють на поля України, перше, на що звертають увагу – це ущільнення… Це важливий лімітуючий чинник урожайності. У нас бувають на полях і чумацькі шляхи, які ущільнили ґрунти за століття…

– А сучасна техніка, перевозячи 40 тонн, здатна ущільнювати ґрунт значно швидше.

– На цю проблему аграрії звертають дуже мало уваги, а вона почасти є ключовою на шляху до успіху.

– Повернемося до вашого запитання: як аграрії ухвалюють рішення і навіть фахівці різних рівнів. Це теж дуже відрізняється від британських реалій. Британські та європейські фермери досить відкриті до порад іззовні. В Україні ситуація інша, аграрії закриті до будь-якої зовнішньої експертизи.

Єдині поради, які вони можуть сприймати, – це від власного персоналу, а через сфокусованість персоналу на своїх проблемах, часто агрономи підприємства не можуть дати об’єктивної картини власнику, який шукає шляхи вирішення. І в цій нашій консервативній упертості – одна з перепон дальшого зростання врожайності та економічної ефективності, конкурентності на ринку.

Хочеш бути найбільшим чи хочеш бути найкращим

Олексій Стеценко.

– Це проблема дуже молодої спільноти, дуже молодої держави… У ситуації, коли всі намагаються бути тим, ким раніше не були, і довіри мало, й охочих скористатися чиєюсь необізнаністю аж забагато… У нас же не існує і глобальних лідерів думки в культурі, політиці, ідеології…

– Тут діє принцип культурної спадщини – моя хата з краю…

– У світі людина ухвалює рішення, знаючи, що це – компетенція держави, це – клопіт комуни, це – краще довірити фахівцеві. Не маючи упродовж століть ані держав, ані комун, люди керуються принципом: хочеш зробити щось добре – зроби це сам.

– Розподіл довіри в суспільстві – це іноді важливіше, аніж розподіл праці. Через це в нас погано впроваджується електронний документообіг. Люди переконані, що за умов електронного обігу, того, що не можна взяти в руки, їх обдурять, без них цей договір замінять…

– В Україні люди для таких підозр мають підстави. Наші люди ухвалюють рішення в умовах, дуже далеких від європейських або навіть цивілізованих… Проте ми розвиваємося, ми прогресуємо. Який у вас оборот був на цих 2500 контрагентах?

– Понад 4 мільярди гривень.

– А яка динаміка за останні роки?

– Це завжди дві цифри, double digest, у попередні роки приріст у нас був 10 – 20 відсотків, але цього року ми зупинили свідомо цю динаміку, оскільки не бачимо потреби перевалювати обсяги, які не несуть маржинальності й не дають сенсу нашим партнерам.

– Однак це частка ринку…

– Я тут згадую англійський вислів: Do you want no be the biggest or do you want to be the best? І ми доходимо думки, що прагнемо бути найкращими, а не найбільшими. Найкращими в агрономії, в зовнішній експертизі для кожного з наших партнерів і в якості агросервісів.

Прогноз урожаю на 22,5 млн га

Олександр Токарєв

Олександр Токарєв, комерційний директор.

– То ви, напевно, можете прогнозувати врожай України поточного року?

– Після відновлення вегетації у нас з’являться відносно точні прогнози з нашої цифрової платформи. По зернових та колосових культурах ми визначаємо за два місяці до жнив урожай із точністю 90 %.

З того, що ми бачимо зараз, можемо свідчити, що врожай не буде відповідати очікуванням, дуже багато озимих перебуває в задовільному або навіть незадовільному стані, багато ріпакових полів будуть навесні пересівати, оскільки розвиток на етапі входження в зиму був недостатнім, сходи були нерівномірними, на полях чимало порожніх галявин, які вкриються бур’янами.

Досівати ярим ріпаком сенсу немає, і дуже ймовірно, що всі запаси вологи, які почали формуватися у ґрунті, можуть весною легко випаруватися, видутися. Немає снігу, який має тривалий період танення, і в цьому є реальна загроза для врожаю.

– Так, виклики ми бачимо. В такій ситуації особливо потрібні агрономічні сервіси, люди, які бачать проблему неупереджено й можуть знайти її вирішення… Та й в інших ситуаціях Agrii-Україна може проявити себе: от я говорив з одним відомим аграрієм, він каже, що по пшениці виходить на 8 тонн з гектара. Всім відомо, що можна природним шляхом дійти до 8, але перейти на 10 – 12 – украй важко, щось не пускає. От у таких ситуаціях, коли є етап, є рубікон, потрібна потужна експертиза, щоб перейти на вищий щабель і при цьому не втратити прибутковість і ефективність.

– Саме це я й хотів сказати: чи є сенс прагнути до 100 мільйонів тонн по Україні і в середньому до 10 тонн пшениці по господарству? Агробізнес складається з двох частин, бізнес і агро, й надмірне захоплення будь-якою з цих частин нездорове.

Буває, зосередження на агрономії веде до рекордів заради рекордів, які не мають жодної економічної доцільності, не є стабільними в часі, про що кажуть британці – sustainable. При цьому під стабільним розвитком вони розуміють і екологічний розвиток, приділяючи цьому багато уваги.

І з погляду спадковості цього бізнесу – наскільки бізнес є системним, наскільки він зможе працювати в тих, хто прийде після нас, – ми не приділяємо цьому достатньої уваги… З іншого боку, надмірне захоплення бізнесом призводить до того, що деякі наші бізнесмени виснажують поля. «EBITDA на гектар – понад усе, ми повинні зменшувати наші затрати, соняшник по соняшнику, тому що соняшник найкраще здійснює повернення наших інвестицій…»

– Не знаю, не знаю. Ви говорите про речі, про які я багато чую, але ніколи не бачив на власні очі: я не бачив людей, які виснажують ґрунт заради прибутку. Я бачив людей, які виснажують людей заради прибутку, але земля не любить безгосподарності. Нехтуючи сівозмінами, сіючи соняшник по соняшнику ніколи нічого не заробиш.

– Можна подивитися на вперту річ, на цифри. Якщо взяти ринок загалом, подивитися на 22,5 млн га…

– Звідки ви їх берете, оці 22,5? Завжди ж було 27 млн га.

– Завжди було 27, але чомусь люди, які займаються статистикою, не враховують, що приблизно 6 млн га – це господарства населення. Це одноосібники-пайовики, які вирощують «збірну солянку» для своїх корів, курей, свиней…

– Проте вони вирощують на присадибних ділянках і 20 млн т картоплі.

– Мільйони тонн картоплі – на присадибних ділянках, але загалом ми приходимо до 22,5 млн га, які обробляють агропідприємства. Нехай 23 млн га, але ми бачимо в них 6 млн га соняшнику.

Він точно не вирощується на Волині, на Поліссі, й це означає, що десь його висівають більше, аніж передбачено екологічною сівозміною, частіше, ніж раз на 4 – 5 років. Це означає – раз на два роки, раз на три роки, і це занадто часто на нашу думку.

– Що думаєте про ринок землі?

– Він буде. І це добре. Вкрай неправильно, коли я, як власник земельної ділянки, не можу нею розпоряджатися. Що ж я за власник, коли не можу своє приватне майно продати і розпорядитися своїм майном так, як вважаю за доречне? Ринок буде і безумовно змінить ситуацію.

З одного боку, він залучить величезні ресурси в агробізнес, а з іншого – ми знаємо настрої наших клієнтів. Вони намагатимуться викупити всю землю, яку обробляють, на перших етапах реформи, і це їх економічно виснажить. Без державної політики, підтримки, розумної банківської монетарної підтримки, і їм, і нам буде важко прожити перший рік. Однак загалом це позитивний стимул для ринку.

Особливості національного смарт фармінгу

Олександр Танасевич

Олександр Танасевич, начальник відділу агросервісів.

– Скільки людей в Agrii-Україна?

– Близько трьохсот. Це загальний персонал, а якщо говорити про тих, хто в полях, то їх близько 100.

– Я завжди вважав, що агробізнес – це 80 на 20. 80 відсотків – це ресурси, технологія, інтелект, усе, що можна описати й помацати, а 20 відсотків – те, що передбачити неможливо, це інтуїція фермера, це Божа воля, це кліматичні сюрпризи… І всі, хто займається експертизою та аналітикою в агробізнесі, сидять у цих 80 %, де можна вибудовувати системи та закономірності. А от 20 % успіху неможливо описати, оцифрувати… От що може запропонувати аграрію Agrii-Україна? Зрозуміло, що ви можете продати насіння, добрива, засоби захисту рослин, ще й хтось прийде і розповість, у якій послідовності все це вносити… Проте чи ви пропонуєте успіх?

– Ми приходимо з пропозицією зменшити собівартість вирощеної господарством продукції. Ми знаємо, як у будь-якому господарстві це зробити. Іноді це відбувається завдяки зростанню врожайності з додатковими інвестиціями на гектар, іноді це відбувається зі збереженням урожайності, але скороченням інвестицій на гектар унаслідок розумного використання наявного потенціалу або заміни складників.

– А всі ці модні слова – смарт фармінг, прецижн фармінг, точне землеробство… Що туди входить, на вашу думку?

– На мою думку чи з того переліку, що ми поставляємо фермерам?

– А є різниця?

– Різниця є, адже ми поставляємо не всі компоненти, а туди входить агрономія, техніка, машини, обладнання і цифрові технології. Ми фокусуємося на агрономії та цифрових технологіях. Ми не займаємось обладнанням та машинами, але маємо партнерів, які з цим співпрацюють.

У нашу агрономію входить технологічний аудит, аналіз ситуації, яка зараз є в господарствах. Ми проводимо лабораторні дослідження. Якщо розкладати на компоненти, це аналіз нерівномірності, неоднорідності, яка є в господарстві, починаючи з полів. Не всі поля однакові.

На кожному полі можна знайти зони неоднорідності, їх можна описати і потім прийти до збільшення врожайності тільки завдяки зміні підходів, без додаткових інвестицій. Проте вкрай важливо розібратися з неоднорідностями в господарстві за межами поля. Що це означає? На полі, наприклад, усе нормально, але є проблеми з технікою, яка неспроможна працювати зі змінними нормами висіву або внесення. Може бути таке, що все добре з полем і з технікою, але бракує людей, які можуть з цим працювати.

Трактори, куплені на останній Ганноверській виставці, просто їздять, просто тягають обладнання, і ніхто не залазить у нетрі їх комп’ютерів для того, щоб проаналізувати ситуацію і потім діяти. Іноді трапляється, що і люди навчені, і поле досліджене, і техніка відповідає, але неможливо знайти спосіб накопичення інформації, яка надходить кожний день і нагромаджується.

Флешки виходять із ладу, хмарні сховища ніяк не аналізують інформацію, виконують тільки функцію збереження. Постає питання платформи. Яку платформу використати й у якому вигляді має бути інформація для того, щоб стати корисною та зрозумілою всім ланкам, задіяним у процесі. Точне землеробство у правильному сенсі має об’єднувати всі ці компоненти. Це робота з полями, визначення відмінностей, аналіз їх, визначення, структурування та картування. Це робота з технікою, оптимальний склад, оптимальні опції, можливості.

Це робота з людьми – вони мають бути навчені, витискати максимум можливостей з техніки на полях, які вони знають, і робота з інформацією, платформа має бути надійна, безпечна. Це дуже непросте завдання, але саме це ми й вирішуємо зараз.

Олексій Стеценко.

– А що ви будете робити, коли ваші контрагенти, власники агрокомпаній, за десять років перейдуть до вікової категорії 60 – 65? Що ми всі будемо робити?

– Йде нова хвиля, нове покоління, молодь, покоління Х, покоління У, покоління Z, і з ними треба вміти спілкуватися і змінювати підходи. Молодь треба зацікавити, й на це в нас є дві хвилини часу. Молодь існує в інтернеті, де все моментально змінюється, і не буде вислуховувати довгі монотонні презентації, насичені текстом.

Ми бачимо, що відбувається цифрова трансформація в сільському господарстві. Діти власників не хочуть так багато часу проводити на полях. Більше часу, аніж потрібно, щоб насолодитися цвітінням садів, фотосесіями в ріпаку. Вони воліють контролювати бізнес дистанційно.

Навчання проходять за кордоном, де дізнаються про показники бізнесу, які можна зашивати в дашборди, доступ до яких є з будь-якої точки світу. Є менеджмент, виконавці, молоді, які приходять у такі підприємства і воліють працювати з цікавими людьми, з цікавими технологіями… Іноді вони захоплюються тим, що не несе нічого з практичного боку для підприємства, але, наприклад, поліпшує екологію… Є проблема спеціалістів, і про неї говорять усі. На рівні спеціаліста, виконавця, дуже мало людей затримується у виробництві.

Вони всі воліють за рік-два перейти в статус представника дистриб’ютора, постачальника або якимсь чином потрапити в офіс виробничої компанії, щоб не проводити час у бруді, спеці й холоді. За 10 років до нас таки прийдуть автопілотовані роботизовані трактори, до нас прийде ще більше цифрових рішень і з’явиться сільськогосподарський аналог Google, і з цим нам треба буде жити, працювати не так, як ми робимо це сьогодні. Потрібна компетенція вчитися постійно і постійно змінюватися. І зараз ми цю компетенцію прищеплюємо на рівні філософії компанії співробітникам і нашим клієнтам.

* * *

Ось так народжується, живе й прогресує компанія Agrii-Україна. Я побачив у розмові з фахівцями Agrii-Україна глибоке знання проблем, психології українського аграрія. Є розуміння центрального запиту аграрія, бажання зробити бізнес ефективнішим і прибутковішим. Є сподівання зробити це, не витрачаючи шалених коштів. Уявіть собі, це можна зробити. Розумна людина навіть у цій нетривалій бесіді знайде чимало алмазних зерен, з яких виростає успіх.

Я чекав на цих людей, ми всі чекали.

Вони прийшли, вони вже йдуть у наші поля.