Бездонний ринок без квот

Халяль-продукти: півторамільярдний кворум

Ксенія Мелешко

Один із найпривабливіших ринків для українських виробників – ринок продуктів халяль, затребуваних практично в 60 країнах світу. Його споживачі – це понад 1,5 млрд людей, і не лише представники ісламського світу. На продукцію халяль звертає увагу широке коло обізнаних покупців.

На відміну від ринку європейських держав, на ринку халяль немає квот і будь-яких обмежень за обсягами постачань. Цей ринок приваблює виробників з усіх країн світу та активно розвивається.

Україна – в тренді: за останні кілька років на наших теренах збільшилася кількість підприємств, сертифікованих за стандартами халяль. У нас є навіть кілька виробників, які майже всю свою продукцію експортують.

«У всьому світі попит на продукцію халяль зростає, як і конкуренція в цій сфері, – розповідає журналу «ЗЕРНО» Рінат Хабібутдінов, аудитор центру сертифікації «Халяль Глобал Юкрейн», експерт із халяль-стандартизації, фахівець з ісламських канонічних норм (законів Шаріату). – В Україні за стандартом халяль уже сертифіковано понад 200 підприємств із різних сфер: сільське господарство, тваринництво, виробництво медикаментів і косметики… Їх виробники насамперед прагнуть продавати свою продукцію на експорт.

Тому наш центр сертифікації уже ставить підприємцям умови, щоб частина виробленої в Україні продукції халяль залишалася в країні – нею слід забезпечити 2 млн мусульман, які проживають тут. До того ж в Україні є чимала кількість студентів і працівників із мусульманських країн світу. Назагал в Україні – великий ринок споживання халяль».

Замовники халяль – не обов’язково мусульмани

У перекладі з арабської мови «халяль» означає «дозволений» – це продукція, дозволена для вживання мусульманами. Значок HALAL на упаковці передусім означає, що цей продукт не містить у собі будь-яких компонентів, не дозволених із погляду ісламу.

Як свідчить практика, продукцію, сертифіковану за стандартами халяль, замовляють не лише в мусульманських державах, а й у країнах Європи та Азії. Тому обсяг її постачань повсякчас збільшується. Адже у світі є чимало країн, які не можуть вирощувати продукцію на своїх територіях, але мають великі можливості для її придбання.

Сертифікат халяль засвідчує, що продукція не лише відповідає нормам ісламу, а і є якісною та безпечною для споживача. Стандарт халяль інтегрований у міжнародні стандарти щодо якості й безпеки продукції.

Європейці, які не визнають іслам, також шукають у супермаркетах товари з емблемою «халяль», тому що бачать у них додатковий знак якості, позаяк на кожному етапі виробництва такої продукції ведеться суворий контроль.

«Сертифікат халяль – це насамперед можливість виходу на ринки мусульманських держав, – зазначає Рінат Хабібутдінов. – Перемовини про придбання продукції халяль потенційні покупці продовжують лише після того, як пересвідчилися в наявності сертифікату халяль і лише потім їх цікавлять усі інші сертифікати».

Нині у світі існує чотири основні стандарти сертифікації халяль: арабський, турецький, індонезійський і малайзійський. Якщо малайзійський та індонезійський вважаються регіональними сертифікатами, то в арабського й турецького – міжнародний статус.

В Україні єдиний центр сертифікації – «Халяль Глобал Юкрейн», акредитований за арабським сертифікатом, є визнаним партнером Управління із сертифікації та метрології Об’єднаних Арабських Еміратів (ESMA). Цей орган уже працює в Україні чотири роки, а його сертифікати є перепусткою на ринки 57 країн світу.

Яку продукцію можна вважати халяльною

Насамперед сертифікат халяль важливий для продуктів переробки. Зазвичай, на рослинну неперероблену продукцію (садівництва, ягідництва, овочівництва) та мед сертифікація не потрібна – ці продукти від початку вважаються дозволеними – халяльними.

«Під час сертифікації зерна, а також продуктів рослин­ництва фахівці халяль звертають увагу на добрива, які використовуються для підготовки ґрунту й вирощування культур, на хімію для захисту від хвороб і гризунів, – пояснює Рінат Хабібутдінов. – Уважно вивчають хімікати, які використовуються для обробки готового продукту, щоб штучно збільшити термін його збереження. Якщо продукція оброблена, сертифікат халяль вимагають абсолютно на все».

Із погляду ісламу забороненою є мертвечина, кров, свинина, м’ясо хижих тварин і птахів, м’ясо собак, віслюків і мулів, залози внутрішньої секреції, жовчний і січовий міхури, геніталії тварин тощо. До того ж тварина має бути забита відповідно до положень ісламу, а якщо це зроблено неправильно, м’ясо не вважатиметься халяльним. Враховується і різновид корму, який виробники м’яса використовували під час вирощування тварин.

Згідно зі стандартом халяль так само не можуть бути сертифіковані будь-які п’янкі, одурманювальні речовини, етиловий спирт, алкогольні напої, кров, яка виходить під час забою тварини, та всі похідні від цих продуктів – хай як би їх використовували, змінювали, хай яку би хімічну обробку проводили.

Якщо під час створення продукції було використано добавки (наприклад, консерванти, барвники, підсилювачі смаку), всі вони мали бути халяльного походження. Якщо в цих добавках є спирт, їх не можна використовувати, як і добавки з індексом Е. Сумнівні добавки потребують підтвердження, що вони рослинного або синтетичного походження. Якщо під час переробки продуктів використовують якісь мікроорганізми, вони мають бути взяті від халяль-продуктів.

«Процес сертифікації проходить набагато швидше та без проблем, якщо в продукції немає добавок тваринного походження, зроблених на основі спиртів, – розповідає Рінат Хабібутдінов. – Внесення добавок халяль, можливо, потребує додаткових витрат, змін рецептури продуктів, але цей підхід окупається».

Кілька слів про мед. В арабських країнах його дуже активно закуповують для створення солодощів. Під час сертифікації меду звертають пильну увагу на всю хімію, яку пасічники використовують у процесі його створення. Якщо, наприк­лад, виробник робить мед із різними смаковими добавками, то всі вони мають бути халяльного поход­ження. Якщо ці добавки рідкі й на основі спирту, їм потрібно шукати аналоги.

Також для торгівлі під маркою халяль слід сертифікувати косметику, медикаменти, упаковку. Якщо на виробництві на одному обладнанні випускається і халяльна, й не халяльна продукція, перед виробництвом халяльних продуктів потрібно промити й продезінфікувати обладнання засобами халяльного поход­ження (які не мають у своєму складі етилового спирту й продуктів тваринного походження).

Перевозити й зберігати халяль-продукцію так само слід окремо, щоб виключити можливість перехресного забруднення.

Перевірка сертифікатів і потрібні для їх видачі документи

«Нерідко до центру сертифікації «Халяль Глобал Юкрейн» телефонують з-за кордону та запитують: чи справді сертифікат на халяль було видано нашим органом, чи немає шахрайства? Ми засвідчуємо цей факт або спростовуємо, – зауважує Рінат Хабібутдінов. – Дуже рідко українські виробники ставлять на свою продукцію логотип халяль, не маючи на це права.

Коли ми видаємо сертифікат халяль якомусь виробникові, обов’язково розміщуємо назву його компанії на нашому сайті. Доволі часто представники мусульманських країн, шукаючи постачальників продукції, звертаються на наш сайт. Зазвичай, замовники халяльної продукції приїздять до України з бажанням подивитися конкретне виробництво, купити конк­ретну продукцію, здебільшого кондитерську, продукти тваринництва».

Для розгляду продукції на сертифікацію халяль потрібно подавати такі документи: заяву від виробника, в якій зазначають юридичну та фактичну адреси виробничих потужностей; усі сертифікати, що є у підприємства; перелік продукції, яка подається на сертифікацію халяль, і всієї продукції, яку випускає підприємство.

Крім того, центр сертифікації «Халяль Глобал Юкрейн» зв’язується з виробником і збирає статутні документи підприємства, всі потрібні експлуатаційні свідоцтва, всі лабораторні дослідження, сертифікати на якість сировини та готову продукцію.

Опісля всю інформацію, подану на сертифікацію, перевіряють аудитори цент­ру. Якщо виникають якісь питання, запитують розширений опис добавок або лабораторні дослідження. Після розгляду документів група аудиторів виїздить на місце, щоб вивчити, наскільки подані документи відповідають реальності, а продукція – вимогам халяль. Крім того, фахівці дивляться, наскільки на виробництві дотримуються санітарно-гігієнічних норм, чи впроваджено принципи ХАССП.

Якщо під час аудиту виникають якісь питання, то в незалежній лабораторії проводяться додаткові дослідження. Коли проблем немає, встановлюється графік періодичності відвіду­­вання підприємства аудиторами (щонайменше – однораз на рік, якщо підприємство займається переробкою – двічі на рік). На виробництві обов’язкова присутність спостерігача центру сертифікації «Халяль Глобал Юкрейн». Якщо до продукції виникають критичні зауваження, на виправлення помилок дається час і проводиться повторний аудит.

ТОП-5 споживачів продуктів халяль у світі

ТОП-5 споживачів продуктів халяль у світі

 

Найбільше продуктів халяль споживають в Індонезії
(на них витрачають $ 170 млрд), Туреччині ($ 127 млрд),
Пакистані ($ 118 млрд), Єгипті ($ 86 млрд) і Бангладеш
($ 76 млрд).