Актуальні виклики в захисті соняшнику у 2025 році: аналіз поширення хвороб та методи боротьби з ними

Автор: Олександр Соловйов, менеджер з технічної підтримки, напрям «Фунгіциди на технічних культурах», компанія «Сингента»

Соняшник — золотий символ українського агробізнесу

Важко уявити українські поля без золотавих кошиків соняшнику. Квітка сонця стала не просто культурою, а справжнім символом аграрної могутності України на світовій арені. Кожен третій-четвертий гектар наших полів прикрашають соняшники — це приблизно 5 млн га, для порівняння, це як 20 територій Люксембурга!

У світовому масштабі соняшник вирощується на площі близько 27–28 млн га. Після України, серед цивілізованих країн світу, найбільші площі під ним зайняті в країнах ЄС (4,3–4,5 млн га), Аргентині (1,6–1,7 млн га) й Туреччині (0,7–0,8 млн га).

Соняшник став справжньою «валютною скарбничкою», оскільки Україна забезпечує майже половину світового експорту цього продукту! В цифрах це виглядає вражаюче: щорічно країна виробляє 12–13 млн т насіння і близько 5 млн т олії.

Соняшник — це не просто культура, це ціла індустрія, що забезпечує роботою тисячі людей, від фермерів до працівників переробних підприємств. Розвинена інфраструктура переробки дозволяє створювати додану вартість всередині країни, а не експортувати сировину.

Проте є і виклики, зокрема перенасичення сівозміни, і, як наслідок, зростаючі ризики ураження хворобами та подальше розширення ареалу вовчка соняшникового. Гострою проблемою цього року став дефіцит вологи в зоні Степу, що призвів до катастрофічних наслідків, особливо для ярих культур, і змушує розглядати альтернативи для соняшнику як культури.

Вплив погодних умов на інтенсивність розвитку хвороб та їх видовий склад

Мінливі погодні умови безпосередньо впливають на видовий склад хвороб не тільки на соняшнику, а й на будь-якій культурі, адже від температурного режиму та рівня вологозабезпечення залежатимуть строки появи тих чи інших хвороб та інтенсивність їх розвитку.

Одним із проявів змін клімату, що ми нині спостерігаємо, є нерівномірний розподіл опадів у часі зі збільшенням їх інтенсивності. Дедалі частішими та інтенсивнішими стають грози, шквали, град, тривалі періоди без опадів. Водночас для розвитку більшості грибних захворювань необхідною є наявність краплинної вологи на поверхні рослин протягом певного періоду. Тобто, на перший погляд, зміни погодних умов, що ми спостерігаємо, можуть не надто сприяти розвитку хвороб, але, з іншого боку, наслідком таких змін є адаптація видового складу хвороб у бік більш пристосованих, або неочікувані епіфітотії за раптового настання сприятливих умов. Отже, можемо зробити висновок, що хвороби соняшнику будуть розвиватися в будь-якому разі, але залежно від погодних умов може змінюватись інтенсивність їх розвитку та баланс у бік тієї чи іншої хвороби. Тож нам слід бути пильними, щоб не проґавити початок розвитку хвороби й вчасно застосувати фунгіциди.

Погодні умови сезону 2025 року, як завжди, мали свої особливості, зокрема, прохолодна весна з поверненням холодів сприяла ураженню рослин дифузною формою несправжньої борошнистої роси. Опади, що випадали в травні-червні у Лісостеповій зоні, сприяли поширенню таких плямистостей листя, як септоріоз, альтернаріоз та фомоз. Опади в липні, що збігалися з фазою цвітіння соняшнику в Лісостеповій зоні та Поліссі, спричинили ураження кошиковою формою склеротиніозу, а затяжні дощі восени стали на заваді вчасному збиранню врожаю та сприяли відновленню розвитку хвороби. Ну і, звісно, іржа, яка вже стала традиційною хворобою Центру й Сходу України за посушливих умов.

Тож пропонуємо підбити підсумки сезону, виділивши кілька ключових хвороб соняшнику, з якими найчастіше стикалися аграрії в цьому та попередніх роках, і розглянути найбільш дієві методи боротьби з ними.

Несправжня борошниста роса — підступний противник із глибини. Несправжня борошниста роса соняшнику, збудником якої є Plasmopara halstedii, становить серйозну загрозу для посівів, особливо на ранніх етапах розвитку. Патоген здатний зберігатися в ґрунті до 4–5 років, що робить його особливо небезпечним. Характерною особливістю хвороби є системне ураження рослин, що призводить до значних втрат урожаю. Загалом ця хвороба має 6 форм розвитку, в кожної з яких є свої особливості.

1. Раннє ураження сходів. На сходах з’являється білий борошнистий наліт, рослини сильно відстають у рості, з дрібними листками та тонким стеблом. Висота уражених рослин не перевищує 30 см, більшість гине, а ті, що виживають, формують дрібні кошики без насіння.

2. Карликова форма (рис. 1 а). Рослини можуть сягати висоти 45–100 см із деформованими листками, на яких формуються світло-зелені плями без чітких меж по жилках листа. Характерне потовщення стебла і формування дрібних кошиків з недорозвиненим насінням.

3. Локальна форма (рис. 1 б). Проявляється у вигляді хлоротичної плямистості на листках, що має кутасту форму й обмежена жилками листа, та білувато-сірого нальоту на нижній частині плям.

4. Прихована коренева форма. Патоген локалізується в кореневій системі та прикореневій зоні. Виявляється лише при розрізі стебла за наявністю жовтувато-коричневого забарвлення тканин і темно-зелених плям на прикореневій частині.

5. Пізнє ураження. Проявляється під час цвітіння у вигляді ділянок засохлих квітів на кошику та потемнінням тканин його зворотного боку. Характеризується значним зниженням натури насіння.

6. Латентна насіннєва форма. Є наслідком пізнього ураження і характеризується відсутністю зовнішніх ознак, при цьому насіння інфіковане.

а

б

Рис. 1. Дифузна форма пероноспорозу (а) та локальна, вторинна форма (б).

Найчастіше ми стикаємося з другою формою, але є багато дискусій стосовно третьої, локальної форми розвитку. Річ у тім, що дуже часто другу форму розвитку (ураження через кореневу систему), зважаючи на характерні симптоми на листках, хибно сприймають за локальну (перезараження через повітря), й вирішують застосовувати спеціалізовані фунгіциди. Проте фоліарне застосування фунгіцидів, навіть спеціалізованих (найчастіше цимоксаніл), насправді є безсилим проти такого типу розвитку. Однак, окрім додаткових затрат на фунгіцидний захист, таке рішення в підсумку буде малоефективним не тільки проти дифузної форми пероноспорозу, а й проти септоріозу, фомозу та інших поширених хвороб соняшнику, збудниками яких є вищі гриби. Доцільність застосування спеціалізованих фунгіцидів з метою попередження ураження пероноспорозом буде лише за певних умов, а саме за температури повітря 15–18 °С й вологості > 70 %, і, що важливо, фунгіциди мають застосовуватися профілактично. Тож постає питання, як відрізнити дифузну й локальну форми? Характерним симптомом 1-ї та 2-ї форм (дифузне ураження через ґрунт) є спороношення з нижнього боку листка по його жилках (рис. 2 а), що свідчить про системне поширення хвороби по рослині. Для локальної форми (рис. 2 б) характерні прояви у вигляді плямистості, що й підказує нам, що зараження відбулося саме спорами, які потрапили на здорові рослини через повітря, оскільки прояв локалізований у місці їх потрапляння та проникнення.

а

б

 Рис. 2. Симптоми розвитку дифузної (а) та локальної (б) форм розвитку несправжньої борошнистої роси соняшнику.

Нагадаємо, що найбільш дієвими методами для обмеження поширення пероноспорозу, крім сівозміни, є добір стійких гібридів, посів в оптимальні строки та протруювання насіння спеціалізованими фунгіцидами.

Альтернаріоз — хвороба стресових умов. Соняшник переважно уражується двома видами альтернаріозу: Alternaria helianthi та Alternaria alternata. Найпоширенішим і найшкодочиннішим вважається A. helianthi, який спричиняє появу темно-коричневих плям із концентричними колами на листках, стеблах і кошиках. A. alternata зазвичай проявляється як вторинний патоген, що атакує вже ослаблені рослини, формуючи дрібніші плями без чітко вираженої зональності. На сьогодні альтернаріоз (його види) — одна з найпоширеніших хвороб соняшнику в усіх зонах його вирощування. Збудники Alternaria Spp. особливо активізуються при чергуванні посушливих періодів з короткочасними дощами. На листках з’являються характерні темно-коричневі плями, уражуються й стебло та кошик. Хвороба здатна розвиватися за широкого діапазону температур, але оптимальними значеннями вважаються +25–27 °С та періодичне зволоження. Інтенсивність розвитку захворювання сягає максимуму в другій половині вегетації (рис. 3). Проте останніми роками спостерігається ураження культури вже і на ранніх етапах розвитку.

Рис. 3. Розвиток альтернаріозу на соняшнику в другій половині вегетації 2025 року.

Недобір урожаю може становити 20–30 % і більше. Зазвичай у полі ми можемо бачити ситуацію, коли на ранніх етапах за наявності вологи домінуючою хворобою є септоріоз, а коли кількість опадів зменшується й підвищується температура повітря, інтенсивніше починає розвиватися саме альтернаріоз. Окрім агротехнічних методів боротьби проти альтернаріозу, важливе значення має і фунгіцидний захист. Зважаючи на поширення альтернаріозу, на сьогодні при виборі фунгіциду для захисту соняшнику слід приділяти особливу увагу його ефективності проти цієї хвороби, а саме його профілактичним якостям та терміну дії в поєднанні з лікувальними й спиняючими властивостями.

Іржа — пізнє ураження, що бере початок із весни. Puccinia helianthi проявляється переважно у другій половині вегетації (рис. 4 а), але насправді розвиток іржі починається ще на ранніх етапах росту й розвитку рослин з ецидіальної стадії (рис. 4 б), що можна знайти, наприклад, на падалиці соняшнику в зернових колосових культурах чи кукурудзі. Тому в зонах із високою вірогідністю розвитку цієї хвороби важливо, щоб фунгіциди, які застосовуються під час ранніх стадій розвитку соняшнику, також забезпечували достатню ефективність і проти іржі. Крім внесення фунгіцидів, вагоме значення має вчасне знищення падалиці соняшнику, посів в оптимальні строки й добір стійких гібридів.

а

б

Рис. 4. Ураження іржею соняшнику на пізніх стадіях (а) та ецидіальна стадія на падалиці соняшнику (б).

На сьогодні ідентифіковано понад 100 патотипів збудника іржі соняшнику (Puccinia helianthi). Найбільш детально расовий склад патогену вивчений у США, де ідентифіковано близько 35–40 найпоширеніших рас. У Європі, включаючи Україну, регулярно виявляють 15–20 основних рас. Важливо відзначити, що процес расоутворення динамічний, і нові раси з’являються постійно, особливо в регіонах інтенсивного вирощування соняшнику. Це ускладнює селекцію на стійкість та вимагає постійного моніторингу популяції патогену.

Генетична стійкість є ключовим і найбільш економічно та екологічно ефективним інструментом контролю іржі соняшнику. Сучасна селекція досягла значних успіхів, створивши гібриди з генами стійкості R1–R16, які забезпечують захист проти більшості поширених рас патогену. Проте існують і певні виклики, як от поява нових вірулентних рас іржі, що може випереджати створення стійких гібридів, складність поєднання в одному гібриді множинної стійкості до різних рас. Тому більш повного контролю іржі можна досягти, застосовуючи комплексну систему заходів, що включатиме генетичну стійкість у поєднанні з хімічним захистом та агротехнічними прийомами.

Сподіваємося, наведена вище інформація допоможе вам більш виважено підійти до побудови системи фунгіцидного захисту соняшнику на наступний рік та підібрати найефективніше рішення в умовах конкретної зони вирощування. В цьому контексті варто зазначити, що компанія «Сингента» на сьогодні має доволі широкий портфель фунгіцидів для захисту ключової олійної культури України, зокрема й цікаві новинки.

Сайпрес™ — виграшна комбінація

Пропонуємо розглянути особливості нового триазольного фунгіциду Сайпрес™, що з’явився у 2025 році, оскільки саме такого типу препарати найчастіше використовуються для першої обробки соняшнику в ранні фази, яку незабаром почнуть планувати більшість аграріїв.

Сайпрес™ — фунгіцид широкого спектра дії на основі двох діючих речовин із класу триазолів, що разом забезпечують тривалий захист і швидку лікувальну дію проти хвороб соняшнику. Препарат містить 250 г/л дифеноконазолу і 150 г/л ципроконазолу при зареєстрованій нормі використання 0,3–0,5 л/га. На соняшнику Сайпрес™ зареєстровано для боротьби з септоріозом, альтернаріозом, фомозом та іржею.

Що нам дає таке поєднання діючих речовин у вказаних кількостях? По-перше, це спектр контрольованих хвороб, адже названі діючі речовини чудово доповнюють і підсилюють одна одну за спектром дії на соняшнику.

По-друге, ципроконазол і дифеноконазол істотно відрізняються за системними властивостями. Ципроконазол має виражені системні властивості та швидку лікувальну дію, а дифеноконазол, навпаки, найповільніший серед триазолів, що забезпечує довший період його дії порівняно з іншими діючими речовинами цього класу й краще виражені захисні властивості.

Поєднання діючих речовин у Сайпрес™ дозволяє препарату вигідно відрізнятися від решти триазольних фунгіцидів, що їх застосовують на соняшнику насамперед для першої обробки як за спектром дії й ефективністю, так і за тривалістю захисної дії. А це і є ті головні властивості для вибору фунгіциду, на які слід спиратися, щоб досягти дієвого захисту основної олійної культури України.

Сподіваємося, що викладена вище інформація допоможе захистити посіви квітки сонця й отримати гідну винагороду врожаєм за вашу працю.

Основні переваги Сайпрес™

• Відмінна ефективність проти основних хвороб соняшнику раннього періоду вегетації

• Тривалий захисний період порівняно з іншими триазольними продуктами

• Баланс швидкої лікувальної дії та тривалого захисту завдяки поєднанню діючих речовин з різними системними властивостями

• Оптимальне поєднання ефективності, спектра контрольованих хвороб і вартості обробки

ПАСПОРТ ПРЕПАРАТУ

Склад	Дифеноконазол 250 г/л, ципроконазол 150 г/л
Культура та шкідливі об’єкти	Соняшник (септоріоз, фомоз, іржа, альтернаріоз)
Норма внесення	0,3–0,5 л/га
Преп. форма	Концентрат емульсії (к. е.)
Упаковка	5 л (евопак)