Керівник відділу маркетингу бізнесу «Насіння» компанії «Сингента» Сергій Косолап в інтерв’ю нашому виданню розповів про те, наскільки далека від сьогодення межа врожайності, про особливості поточного сезону на насіннєвому ринку, новинки, які впроваджує компанія, та цифровізацію як нагальну потребу сучасного аграрія.

–Чи є межа врожайності за різними культурами?

– Насамперед ми кажемо про продуктивність з одиниці площі, яка може нам надати можливість виростити певний урожай тієї чи іншої культури. Як і в будь-якому біологічному організмі, є межа, певний бар’єр, перестрибнути який дуже-дуже складно. Проте згадаємо легку атлетику: щоразу за встановлення нового світового рекорду в спринті казали, що це вже все, межа. Однак знов і знов знаходилися нові можливості й рекорди дедалі оновлювалися. З урожайністю – схожа історія. Зовсім нещодавно врожайність соняшнику в 3 т/га вважалася топовою. Трохи згодом – 4 т/га. За сприятливих погодних умов і застосування високих технологій уже нікого не дивує врожайність понад 4 т/га. Чи це межа? Щиро вірю, що ні.

Проте важливо зрозуміти: збільшення врожайності – це не історія окремого компонента, наприклад, лише насіннєвого матеріалу. Це завжди – комплекс усіх елементів технології. Генетика – один із них. Вона закладає основу для того, щоб діставати максимум урожаю з одиниці площі. Це – потенціал, але щоб його розкрити, потрібно виконати багато конче потрібних кроків. Невчасне або неякісне виконання будь-якого з них може призвести до втрати врожаю. Саме тому критично важливим є дотримання технології вирощування, що містить сівозміну, підготовку ґрунту, висівання, систему удобрення, систему захисту й збирання, а також там, де є можливість, поливання.

Водночас і самі технології, і умови їх застосування змінюються з неймовірною швидкістю. Що саме? Практично все. Змінився клімат. Дощів не побільшало, натомість критичних моментів – шалена спека або посуха – стало куди більше. Нині Степова зона України наблизилася впритул до Київської області.

З’явився термін «світова генетика». Селекціонери мають доступ до генетичного матеріалу з усього світу й можуть швидше створювати гібриди, адаптовані до нових умов.

Змінилися форми добрив й істотно розширилися способи їх внесення. Дедалі ширшим стає використання мікроелементів, регуляторів росту тощо.

На ринку представлений широкий спектр засобів захисту рослин: від обробки насіння до періоду збирання врожаю.

Відбувся величезний розвиток сільськогосподарської техніки – точність, ефективність, автоматизація.

А щоб керувати всім цим арсеналом ефективно, потрібні нові інструменти.

Й ось нарешті – цифровізація. Це одна з найпередовіших інновацій, яка дедалі більше стає невіддільною частиною технологічного процесу. Наприклад, супутниковий моніторинг поля, планування, контроль за виконанням агротехнічних операцій, прорахунок економічного складника. Саме ця сфера є нині для компанії «Сингента» однією з фокусних.

– Як це працює на практиці? Які цифрові інструменти вже доступні?

– Маємо широке портфоліо цифрових сервісів. Наша флагманська система CropWiseOperations об’єднує кілька ключових цифрових рішень, які раніше існували окремо: супутниковий моніторинг полів, агроопераційне планування, телематика техніки, облік ТМЦ, мобільні застосунки й аналітичні інструменти. Нині ця система використовується господарствами на понад 7 млн га в Україні.

Інший сервіс – Cropwise Planting – диференційоване висівання кукурудзи та соняшнику, що дає змогу максимально ефективно використовувати посівний матеріал і потенціал родючості кожного клаптика поля.

Cropwise Seed Selector – сервіс, котрий ґрунтується на величезній кількості багаторічних досліджень і допомагає вибрати гібрид кукурудзи чи соняшнику, що найбільш підходить саме для вашого господарства – типу ґрунту, агрокліматичних параметрів.

І це аж ніяк не повний перелік унікальних рішень і сервісів від компанії «Сингента».

– Ви згадали адаптацію до нових умов. Як це пов’язано з роллю України у світовому сільському господарстві?

– Ми маємо чітко зазначити, що навіть за суперскладних умов Україна зали­шається однією з головних країн, яка забезпечує продовольчу безпеку світу! Це означає, що генетика має адаптуватися до нових територій, ґрунтів, мікрокліматів. Саме таке завдання стоїть перед компаніями, які впроваджують нову генетику, зокрема й перед компанією «Сингента». Ось тут ми повертаємося до питання межі врожайності. Адже кожен новий виклик – кліматичний, географічний, агрономічний – стає стимулом для інновацій у селекції. Саме тому, як на мене, біологічної межі ми ще точно не сягнули й саме тому не припиняємо своєї роботи з впровадження інновацій у всі сфери аграрного життя.

– Які особливості насіннєвого ринку в сезоні-2026?

– У структурі посівних площ в Україні я не бачу на сьогодні величезних змін. Стратегічні культури залишаються незмінними: озима пшениця, куку­рудза, соняшник, а також супутні культури – такі як соя, ріпак, ячмінь. Зміни на ринку насіння кукурудзи та соняшнику, якщо й відбуватимуться, то більше в географічному сенсі. Завдяки чудовій урожайності кукурудзи на півночі країни (Чернігівщина, Сумщина) нині фокус тамтешніх аграріїв більше спрямовано на цю культуру. Проте це зовсім не означає, що діаметрально буде змінено всю структуру посівних площ. Через колосальну посуху на півдні дуже багато аграріїв істотно збільшило питому вагу озимої пшениці в структурі посівних площ. Якщо й будуть коливання за площами соняшнику, то, на мою думку, не більш як на 300 тис. га. Для будь-якої європейської країни це – вагома цифра, але в українському контексті, де майже 5 млн га під цією культурою, це – не надто критично.

– А які насіннєві новинки компанії «Сингента» ми побачимо найближчим часом?

– Портфоліо соняшнику «Сингента» нині – це широкий вибір інноваційних гібридів і технологій під різні запити господарства. Ми працюємо в усіх наявних сегментах ринку соняшнику:

• лінолевий/високоолеїновий – класичний сегмент;

• лінолевий/високоолеїновий – Clearfield®/Clearfield® Plus;

• лінолевий/високоолеїновий – Сульфо;

• лінолевий – A.I.R®.

Створюємо й нові:

• високоолеїновий A.I.R®.

У кожному з цих сегментів у нас є, що представити цього сезону. На сезон 2026–2027 пропонуємо такі новинки:

• СИ Сембрі (класичний лінолевий гібрид);

• СИ Фабіан АР (лінолевий A.I.R®);

• СИ Люмінус (класичний лінолевий гібрид);

• СИ Айкідо КЛП (високоолеїновий Clearfield® Plus);

• СИ Капрісіо АР (високоолеїновий A.I.R®);

• СИ Мулано АР (високоолеїновий A.I.R®).

Серед новинок сезону-2026 слід відзначити СИ Магістер (класичний лінолевий гібрид) і СИ Корсика AР (лінолевий A.I.R®)

Щодо портфоліо кукурудзи, то за останні два сезони мали чимало змін. Понад половина пропонованих нами продуктів нині – це доволі успішні новинки. Насамперед середньостиглий СИ Гранаріс (ФАО 300). Середньостиглий Топаз (ФАО 340), середньоранній СИ Олівія (ФАО 260) – наші блокбастери, які в сезоні 2025/2026 добре реалізуються в Україні. З новинок, які нещодавно вийшли на ринок і нині набирають обертів, назву середньоранній гібрид СИ Фігура (ФАО 280), середньостиглий СИ Електрон (ФАО 320) і також середньостиглий СИ Артос (ФАО 370). На сезон-2027 очікуємо новий блок­бастер СИ Богема.

Завдання, що стоїть перед нами, – максимальне оновлення портфоліо. Кукурудза не має настільки чіткої та великої сегментації, як соняшник. Тут більше йдеться про групи стиглості. Рекомендація така: не робіть ставку лише на один продукт. Розділивши різні продукти за групами стиглості, ви фактично матимете чудову можливість усе зібрати в оптимальний термін, не перевантажуючи збиральну техніку. За консультацією зверніться безпосередньо до регіонального менеджера компанії «Сингента». Або можете дістати її, не виходячи з офісу або домівки, – спитайте Cropwise Seed Selector. Просто зайдіть на сайт, пройдіть за посиланням, завантажте сервіс і дістанете унікальні персоналізовані рекомендації для вашого господарства.

– Чи можна чекати на гібридну пшеницю компанії «Сингента» в Україні?

– Нещодавно глобальна «Сингента» оголосила про запуск гібридної пшениці X-Terra® на ринку Європи. Це справді прорив, адже пшениця є найбільш генетично складною продовольчою культурою у світі – з геномом майже вшестеро більшим за геном людини. Вчені працювали над розкриттям її гібридного потенціалу понад 15 років. Для компанії «Сингента» це особливе досягнення.

Ми уважно стежимо за розвитком ситуації в Європі й Україна однозначно в полі нашого зору як невіддільна частина глобального аграрного ринку. Нині гібридна пшениця дістала реєст­раційне схвалення для використання у Франції. Далі будуть інші країни Євросоюзу, тож цей продукт обов’язково з’явиться на території України в недалекому майбутньому.

– Наскільки вагомим є місце ріпаку в насіннєвій пропозиції компанії «Сингента»?

– Ще 15 років тому ріпаку в Україні було обмаль. Згодом через величезний попит із боку Європи площі під цією культурою виросли до 1,5 млн га. Однак ріпак – культура технологічно вибаглива, і погода внесла свої корегування: чимала частина посівів не переживала зими. Нині ж площі під цією культурою стабілізувалися в межах 1 млн га.

Цьогоріч у «Сингента» буде гідна ріпакова пропозиція. Серед гібридів хотілося б звернути увагу на СИ Технік, СИ Анабелла, СИ Флоретта, СИ Харнас, Торес. Проте водночас соняшник і кукурудза залишаються стратегічним фокусом «Сингента» в Україні.

За будь-яких погодних обставин і не тільки зичу читачам «ЗЕРНА» якнайповніше реалізувати потенціал урожайності за всіма наявними на їх ланах культурами!