Цезарі Урбан, Генеральний директор ТОВ «БАСФ Т.О.В.» – європеєць у кращому розумінні слова, приязний та елегантний. Він глибоко проникає в українські реалії та добре бачить переваги й проб­леми нашого агрокомплексу, але при цьому є носієм саме європейського погляду на шлях України до Європи.

Розмова наша почалася з молекули Ревісол®, яка перебуває в центрі експертної уваги через те, що нові молекули з’являються на ринку надзвичайно рідко (іноді раз на 15 років), і через виняткові якості фунгіцидів, створених на основі цієї молекули.

– Ми маємо широку гаму продуктів на основі цієї діючої речовини, – поділився Цезарі Урбан.– В Україні перші фунгіциди на основі Ревісол® з’явилися 2022–2023 року й усі вони дуже успішні. Зараз це один із найзапитуваніших фунгіцидів у садівників й овочівників. Ревісол® працює в режимах низьких температур і зберігає ефективність, коли інші засоби захисту застосовувати неможливо.

– Чи він відповідає вимогам Green Deal, нормативам Зеленого ладу?

– Так, він створений під стандарти Green Deal. Однак працює він і на зернових, і на ріпаку, а цього року ми з успіхом вивели на ринок три нових продукти з цією діючою речовиною: Капало® Про, Осіріс® Про, Рекс® Про. В основі кожного – Ревісол®, і тепер можемо за­явити, що повністю оновили наше фунгіцидне портфоліо. І практично для кожного сегмента маємо захист проти хвороб на основі нової молекули. Цим не вичерпується лінійка, маємо ще продукт Пріаксор® Тріо (захист олійних культур). Попри те, що ми є фахівцями у фунгіцидах, але цього року виходимо на ринок і з новим інсектицидом. Він призначений для садових й овочевих культур, проникає в рослину і захищає її зсередини. Поява нового інсектициду – це справжня революція.

– Стратегія BASF універсальна для всіх ринків чи спеціалізована до ринку України?

– Вона спеціалізована. Такі продукти як Пріаксор® Тріо, Капало® Про орієнтовані здебільшого на українських виробників. Окрім того, проєкт гібридної пшениці, який реалізуємо поступово, і сорти, котрі тестуємо, також розраховані на реалії українського ринку. До того ж торік ми запустили в нашому дослідницькому центрі сучасну лабораторію досліджень, беремо зразки з полів наших клієнтів, і це дає нам змогу бути ближче до користувача нашої продукції.

– Як ви оцінюєте актуальну ситуацію на українському ринку? Ми ж п’ятий рік у війні, що, вочевидь, впливає на всіх: на фермерів, на холдинги…

– Мої спостереження показують, що українське рільництво добре порається з труднощами. Україна втратила близько 20% території, ринок відповідно зменшився. Проте ринок вартісно зростає, попри втрати території – на кілька відсотків щороку. Найгіршим був рік 2023–2024, коли була блокада портів і перепони для морського експорту, коли вивозили тільки авто і залізницею. Якщо ринок вистояв у цей надважкий час, він здатен пережити будь-які виклики. 2025-й був кращим – це вже був розвиток, і на тлі європейських країн Україна виглядала цілком гарно, адже Румунія, Болгарія, Угорщина зазнали жахливої посухи. Наша країна теж частково потерпіла, але Україна – величезний край, на заході та в центрі умови були непогані. Нині бачимо дещо зменшений обсяг фінансів, але банки приходять на допомогу з аграрними нотами, іншими кредитними інструментами. Додалася війна США з Іраном, блокування Ормузької протоки, шалений стрибок цін на паливо. Чув, що деякі аграрії планують обмежу­вати виїзди техніки в поля. Отже, є тренд на оптимізацію витрат палива, але ще попереду й економія на добривах. Проблема триватиме так довго, як довго триватиме конфлікт… Гадаю, що це матиме вплив і на ринок засобів захисту рослин – уже видно, що на ринках дорожчає гліфосат. Є певні рухи окремих компаній, які піднімають ціни.

– Чи моніторите ви, точніше компанія BASF, зміни тактичних моделей в аграріїв, коли вони починають зменшувати площі під кукурудзою, соняшником або ріпаком, і чи реагує BASF на такі зміни?

– Так, ми відстежуємо зміни в трендах. На заході України не буде великих змін, там усе добре з кліматом, а найбільші зміни будуть на півдні, де мають намір відмовлятися від соняшнику. Однак я не здивуюся, якщо фермери таки посіють більше соняшнику, ніж планували, на підставі чималих зимових опадів. Проте від соняшнику на півдні глобально будуть відходити на користь озимих культур, особливо тих, які встигають дати врожай перед посухою влітку – ячмінь, зокрема.

– Ви вже два з половиною роки очолюєте український підрозділ BASF Agricultural Solutions. Чи задоволені роботою компанії в Україні, чи достатньо вона енергійна, чи має заплановане зростання?

– Так, я дуже задоволений роботою команди й результатами. Команда успішна, професійна і надзвичайно працьовита. І компанія додає кілька процентів щороку. Кожний здобутий відсоток ринку для мене є доказом правильності обраної стратегії.

– А як глобальний BASF реагує на впровадження Зеленого ладу в Євросоюзі, обмеження застосування пестицидів і діючих речовин?

– Перші кроки цієї програми почалися ще 2019-го. Ми активно відстежуємо цей процес, і BASF перебуває у сталому діалогу з політиками ЄС і політиками в окремих країнах. У кожній великій в аграрному сенсі країні ЄС, як і в Україні, було започатковано вивчення впливу впровадження Green Deal із запланованими на початку обмеженнями застосування препаратів, як це впливатиме на кількість продукції, собівартість продукції та в підсумку – на доходи аграріїв. BASF ділиться цими дослідженнями з політиками, щоб мати картину значення для ринку, для всієї Європи. Так вдалося істотно змінити підхід до Зеленого ладу. Відтак сформований порядок денний, за якого активні хімічні субстанції розвивалися з найбезпечнішим токсикологічним профілем для людей і тварин. Це, власне, те, що ми впроваджуємо з Ревісол®. Загалом намагаємося, щоб фермер в Україні, після вступу до ЄС, та й в інших країнах ЄС не прокинувся вранці та не мав чим захистити посіви. Тому BASF, як компанія R&D, розвиває продукти, здатні відповідати стандартам Зеленого ладу і, де можливо, досягати порозуміння з політиками через прямий діалог.

– Чи вірите ви взагалі в можливість запровадження Зеленого ладу, в проєкт створення малого європейського екологічного раю у світі, де є Бразилія, Аргентина, США, де немає обмежень і є ГМО?

– Я вірю в силу вільного ринку. Так, ЄС будує зелений острів, і якщо світ не приєднається, сенсу в ньому буде небагато. Поглянемо на ринок техніки – там багато років поспіль відбувається підвищення норм обмеження викидів СО2. І ми бачимо інтенсивний розвиток гібридних й електричних автомобілів. Моя думка така: навіть якщо деякі країни не підпишуть цю угоду про зменшення застосування певних діючих речовин, невпинно підвищувані вимоги до якості готової продукції приведуть до поширення органічного виробництва, розповсюд­ження поєднання біологічних і хімічних засобів захисту рослин. Гадаю, не має бути здійснене сліпе скерування лише в біологічний захист, хоча, зрозуміло, мусять бути заборонені діючі речовини, які мають токсикологічний вплив на людину або тварин. Я оптиміст, я маю надію, що Північна і Південна Америки розвиватимуться під впливом нових технологій, за яких можна ефективно продукувати й зерно, й здоров’я. Для мене автомобілі є переконливим прикладом – увесь ринок раптово перебудувався в стандарти, де машини є найбезпечніші для середовища і людей.

Приємно знати, що Цезарі Урбан в Україні перебуває постійно, він із командою, та під обстрілами й під кліматичними негараздами, але – в Україні. З нами наближує перемогу, з нами йде шляхом євроінтеграції.

І він оптиміст. Як і всі ми.