Просо полтавської селекції – еталон якості та вигоди для аграріїв

Просо має славетну історію. Воно становило основу раціону солдат переможної армії Олександра Македонського та когорт римських легіонерів. Просо має велике майбутнє. Тому що у світі перемагає раціональне ставлення до повсякденної їжі, яку ми споживаємо. А в проса стільки корисних якостей, що збалансований раціон харчування сучасної людини без нього складно уявити.

Микола Дубенець, селекціонер, кандидат сільськогосподарських наук, директор Селекційно-виробничого центру «Яровіт»

Просяний ренесанс

Є прислів’я «Красне поле пшоном, а розмова – розумом». І якщо говорити про значення проса, то воно на сьогодні є дуже важливою та знаковою культурою.

Це одне з очевидних аграрних надбань України. Адже просо зростає в степах-полях Причорномор’я, і через чорноморські порти йде основ­на торгівля ним. Також просо в досить значному обсягу вирощують в Росії, Казахстані, деякі незначні площі під цією культурою знаходяться в країнах Євросоюзу. Однак основним конкурентом на просяному ринку для нас виступає Канада.

Що стосується основного ринку збуту, то це, зрозуміло, країни ЄС. І цікавість до цієї культури значно зростає, оскільки тренд здорового харчування набуває все більшого поширення. Наприклад, однією з його складових є відмова від хімічних консервантів – а з проса вироб­ляють чудові натуральні замінники. Загалом, просо належить до надзвичайно корисних для людського здоров’я культур, воно незамінне при дієтичному харчуванні. Щодо низки життєво важливих мікроелементів, то пшоняна каша містить їх у рази більше, ніж пшенична, кукурудзяна чи гречана.

Як сніданок «пшонка» – просто ідеал: містить комплекс мікроелементів та вітамінів, енергомістка, легко перетравлюється й засвоюється організмом, сприяє виведенню шлаків і токсинів.

Куліш для легіонерів та космонавтів

То ж не дивно, що інтерес до проса весь час зростає. А Україна має велику історію вирощування цієї культури. Ще з часів Трипільської цивілізації тут її плекали та любили, адже кліматичні умови саме для проса на українських теренах склалися якнайкращі. Можна сказати, що Panicum miliaceum, тобто просо звичайне, є культовим продуктом для загальноєвропейської цивілізації.

Варто лише згадати, що саме пшоно становило основу дієти переважної більшості населення Римської імперії. Ще дві тисячі років тому Луцій Колумелла в трактаті «Про сільське господарство» запевняв, що пшоняну кашу з молоком «не слід зневажати навіть за часів повного достатку». А римським легіонерам, котрі завоювали добру частину ойкумени, провіант видавали пшоном. Історики стверджують, що кращі солдати давнього Риму з нього варили пульс, або пульментум, – і це був перший куліш. Зазвичай, легіонери у поході не особ­ливо жирували, в якості інгредієнтів для пульсу обмежуючись овочами чи сиром. А от наші козаки вивели куліш на новий, неперевершений рівень, не пожалівши у казан кинути доброго сала.

Сучасність просить проса

Просо – це не лише славетні традиції, не лише призабутий смак дитинства, а й висока сучасність. Недарма ж бо високотехнологічна «пшонка» типу попкорн включена навіть у раціон космонавтів. Так що просо – це напрочуд сучасна культура. Зараз у переробній промисловості на неї створюється додатковий попит, вона все ширше використовується в дієтичному й дитячому харчуванні. Вживання страв із пшона стає звичною складовою здорового способу харчування та життя. Відзначу також, що частина проса полтавської селекції перероб­ляється на крупу, а частина поставляється на зовнішні ринки у вигляді зернівки високої очистки в природній оболонці-плівці. Його там використовують як сировину в різних галузях – від харчової промисловості до медицини й косметології.

Вершина селекційних розробок

Селекцією проса на наших теренах займалися кілька великих селекційних центрів. І сама селекція цієї культури з’явилася не на пустому місці. Полтавські селекціонери продовжили потужні розробки провідного НДІ зернобобових та круп’яних культур (м. Орел). Його керівником був на той час видатний вчений Микола Миколайович Чекалін, який координував усі програми по круп’яних культурах СРСР і пере­йшов до Полтавського селекційного центру 1992 року. І полтавське просо стало вершиною масштабних селекційних розробок. Тут повністю реалізували ідею високотехнологічної, з коротким періодом вегетації, придатної для прямого збирання просяної культури. А високі споживчі характеристики вивели полтавське просо в лідери вподобань.

Володимир Тищенко, селекціонер, доктор сільськогосподарських наук, професор

Науково-селекційні аспекти. Загальна характеристика сортів

Завдяки використанню оригінальних методів індексної селекції та математичного моделювання полтавським вченим вдалося отримати ряд сортів з унікальними властивостями, притаманними лише полтавській селекції – це Полтавське золотисте, Золушка та Біла альтанка.

 Ультраранньостиглі – мають короткий вегетаційний період. За достатньої кількості тепла вегетаційний період становить лише 45–60 днів.

 Адаптовані до складних кліматичних умов, найбільш посухостійкі, здатні максимально ефективно використовувати вологу та короткочасні опади для формування високого врожаю.

 Придатні для отримання другого врожаю на рік після озимого ячменю, озимої пшениці, однорічних трав, як післяжнивна та по­укісна культура.

 Придатні до прямого комбайнування, досягають урожайності 5,5–8,7 т/га.

 Характеризуються низькою плівчастістю, високим виходом крупи під час переробки насіння та легкістю при обрушенні зерна.

 Пшоно з них крупнозернисте, сонячно-жовтого забарвлення і за хімічним складом має цілющі властивості: покращує зір, нормалізує кров’яний тиск, виводить з організму антибіотики, підвищує розумову працездатність, концентрацію уваги, виводить зайві жирові клітини та важкі метали з організму людини.

 Після збирання урожаю ви отримаєте високоякісне та поживне сіно як додаткову продукцію.

Створені полтавськими вченими оригінальні сорти ультраранньостиг­лого проса стали улюбленими та набули значного поширення серед виробників.

Просом по посусі

Ця культура, без перебільшень, сьогодні є надзвичайно актуальною. Глобальні зміни клімату призвели до того, що посушливі умови навіть у «райських куточках» для землеробства регіонів України стають не екстремальним явищем, а нормою. Це змушує багатьох аграріїв серйозно задумуватися: «Що ж я буду вирощувати?». Оскільки для багатьох традиційних у сучасній сівозміні культур складаються все більш і більш несприятливі умови.

Тут варто подумати про просо. Про полтавське просо. Адже саме сорти нашої селекції створювалися з максимально коротким вегетаційним періодом. Їх можна використовувати як страхову культуру, на тих площах, де не склалося з основною культурою. Їх можна використовувати в якості пожнивної культури – й велика частина українських агровиробників це успішно практикує в різних регіонах. І обов’язково просо варто розглядати як основну культуру.

Насіннєвий еталон якості

Оскільки в проса низька норма висіву насіння на гектар – залежно від кліматичної зони становить 35–50 кг – надзвичайно актуальним є питання якості посівного матеріалу. Полтавське насіння проса вже давно стало еталоном неперевершеної якості.

Просо, як сорго чи кукурудза, належить до культур, для яких високо­якісний посівний матеріал має особ­ливе значення. Зокрема, наші селекціонери знають, як убезпечитися від характерної для просяних культур спонтанної гібридизації, щоб отримати належну чистоту сорту. Віддача, відгук гарного чистого сортового насіння дуже помітні у виробничих посівах. Виробник посіяв якісне – й отримав значну прибавку до врожайності. А якісні характеристики зерна задовільнять найвибагливіший смак.

Виробникам вигідне полтавське

Торік просо виявилося найрентабельнішою культурою взагалі. Стабільно високу рентабельність забезпечує відносно недороге насіння, короткий вегетаційний період, низькі затрати на живлення та захист – а попит та ціни на культуру високі. На якісне просо завжди є стабільний внутрішній попит та експортний запит. Партнери Селекційно-­виробничого центру «Яровіт» пропонують за високу якість насіння полтавської селекції кращу ціну, зазвичай вона прозора і стала для споживача.

А фермерам вигідно вирощувати саме його. Чому? Тому, що такі реальні переваги наших сортів проса, як висока урожайність, короткий період вегетації, придатність до прямого комбайнування говорять самі за себе.

Просо має потенцію

Просо – це маленький родич кукурудзи й культура з надзвичайно високим потенціалом урожайності. Для кращих українських аграріїв отримати 6–8 тонн проса – не дивина.

Так, кореляція між довжиною вегетаційного періоду та рівнем продуктивності існує. Проте це в теорії. На практиці ж переваги ранніх сортів стають усе очевиднішими. Менше ризиків під час короткого вегетаційного періоду потрапити в несприятливі погодні умови дощів, вітрів тощо. І дати високий урожай на полі.

З продуктивних та ультраранніх

Тут полтавська селекція має унікальні досягнення, зокрема щодо термінів дозрівання. Найбільш раннім є Полтавське золотисте – його вегетаційний період становить лише 55–65 днів. Дещо більший період зростання у сортів Золушка та Біла Альтанка. Проте все це ультраранньостиглі сорти. Якщо порівнювати наші сорти з сортами інших селекційних центрів, можна говорити, що різниця в періоді вегетації буде близько місяця.

Це дуже важливо. Адже ви можете раніше зібрати, дорожче продати за умов дефіциту пропозиції. Також можна використати наші сорти як пожнивну культуру, адже вони встигають дозріти, будучи висіяними після зібраних пшениці чи ячменю.

Врожай до вас у слушний час

Також дуже вдалим є місце полтавського проса в сезонній сівозміні. Зазвичай, воно збирається у серпні. В цей час зернові вже зібрані, соняшник, кукурудза чи соя ще не достигли. Господарства мають вільну техніку та ресурси, щоби спокійно провести збиральну компанію. А от більш пізньостиглі сорти проса попадають у гарячу пору збирання вищезгаданих культур.

І ще один дуже важливий для переробників – особливо для тих, які працюють з фермерами центральних та північних регіонів момент: річ у тім, що в серпні немає такої загрози катастрофічної втрати якості зерна через дощі. Якщо просо підмокне, то пиши пропало: добра з того зерна не буде. Значно падає вихід підмоклого зерна та ціна на нього. Для агровиробника дуже важливо та вигідно вирощувати саме ті сорти, які можна спокійно зібрати до осінньої смуги дощів. І відповідно, отримати високу ціну за якісне зерно.

Практичність і технологічність. Міжнародне визнання

Ще раз наголошу на високій технологічності наших сортів, практичних перевагах їх вирощування. Цьому сприяють три основні параметри. По-перше, це відносно невисока висота рослини. По-друге, дуже міцне прикріплення насінини у волоті, що виключає його осипання при жнивуванні. Характерний для деяких високотехнологічних гібридів кукурудзи ефект Stay Green властивий і сортам полтавського проса. Вони залишаються в зеленому стані навіть при повному дозріванні зерна, що впливає на якість прикріплення насіння та волоті. Також це продовжує процеси фотосинтезу і, відповідно, сприяє додатковому підвищенню продуктивності рослини.

Головне, це надзвичайно швидке скидання вологи. Як показали дослідження Швейцарського інституту «Агроскоп», відділу дослідження рослин та рослинницької продукції, зокрема, Юрга Хільтбруннера, доктора філософії, наукового співробітника центру сортовипробування кукурудзи та нішевих культур, вологість нашого зерна при збиранні була на 15% нижче, ніж у сортів усіх інших селекційних установ.

Багато сортів просто неможливо зібрати напряму, тому що вони не скидають вологу. Для цього процесу доводиться їх спочатку валкувати, щоби вони повністю дозріли. А це втрата часу, ресурсів, кількості та якості самого врожаю. Натомість сучасні комбайни легко й гарно вимолочують наше просо, максимально якісно зберігають урожай.

Переробникам потрібне полтавське

Ми тісно співпрацюємо з низкою переробних підприємств в Україні. Серед них я хочу відзначити ТОВ «Агрофірму «Поле». Ця компанія виробляє крупи як для українського, так і для європейського ринку з його найжорсткішими вимогами щодо якості. Для них як для переробного підприємства – дуже важливим є вихід якісної товарної продукції. І ми вже кілька років реалізуємо спільну програму співпраці між селекціонерами, виробниками та переробниками. Вона, зокрема, дає змогу повністю відстежити шлях від насіння до вирощеного товарного зерна та виробленої з нього крупи тощо. Кожен з учасників працює на свою та спільну користь, забезпечуючи підвищення якості виробництва та його рентабельності.

Так, Іван Миколайович Томенко, директор ТОВ «Агрофірми «Поле», говорить, що завдяки якісному посівному матеріалу полтавської селекції, вони отримують якісне зерно для подальшої переробки – якісне пшоно в більшій кількості на виході. Що дає змогу платити виробникам вищу від середньоринкової ціну. Тож у фермера менше питань зі збутом вирощеної продукції по гарантовано гарній ціні. Загалом усі учасники партнерських відносин отримують синергічний ефект від такої співпраці та додаткову вигоду.

Не беріть ніяке

Нам – як виробникам високоякісного насіння – дуже сумно, коли дзвонять фермери і скаржаться. Мовляв, я там-то і там брав начебто полтавське насіння – а воно ніяке. Справді, воно ніяке, а не наше. На жаль, кількість насіння невідомого походження, яке розповсюджують, використовуючи наш бренд, значно зросла. На сорти, що стали справжнім еталоном якості, завжди є високий попит – і недобросовісні учасники ринку цим користуються на шкоду споживачам і виробникам. Таке насіння реалізується або без будь-яких насіннєвих документів, або з підробленими.

На ринку велика маса товарного проса невідомого походження, яке видають за високоякісний посівний матеріал. Тому, купуючи будь-яку партію насіння, обов’язково запитуйте про наявність у продавця власних насіннєвих документів на нього. Жодні копії документів і тому подіб­ні речі тут не можуть бути підтвердженням. Тим більше не може бути аргументом дещо нижча ціна. Бо, зекономивши кілька сотень гривен на посівному матеріалі на гектар, ви по факту втратите десятки тисяч. Адже з ніякого насіння марно чекати якісного врожаю.

Тому скажу просту та зрозумілу річ: сійте якісне насіння. І наші полтавські сорти вам завжди віддячать! 

Контакти:
+380675390785,

info@grain.in.ua

www.grain.in.ua/

www.facebook.com/yarovitpoltava

www.viber.com/poltavskaselektsia

www.t.me/PoltavskaSelektsia_bot