РАЦІОНАЛЬНИЙ ВИБІР ЗАСОБІВ ЗАХИСТУ РОСЛИН – ОСНОВА ВИСОКОЇ ВРОЖАЙНОСТІ ОЗИМОЇ ПШЕНИЦІ І СПОСІБ ЗАПОБІГАННЯ НАБУТТЮ РЕЗИСТЕНТНОСТІ. Сучасні інтенсивні технології вирощування озимої пшениці забезпечують урожайність зерна на рівні 70-80 ц/га і вище. Базовими елементами високоврожайних технологій є використання науково обґрунтованих норм добрив та раціональний вибір засобів захисту рослин. (Опубликовано в №2.2010г.)

Протруєння насіння – економічно вигідний, екологічно найчистіший спосіб використання пестицидів. Протруєння забезпечує знезараження від патогенів, які наявні в насінні, на його поверхні, в ґрунті, на рослинних рештках, захищає сходи від ураження хворобами.
Обробка насіння протруйником у наших дослідженнях захищала від хвороб в осінні та ранньовесняні фази росту, забезпечувала менше ураження рослин на пізніших фазах. Приріст урожайності від протруєння становив 7,8-12,3 ц/га. Дещо нижчу врожайність одержали за обробки насіння протруйником Дивіденд Стар – 82,3 ц/га (табл. 1). Найвищий приріст урожайності (12,3 ц/га) порівняно до контролю отримали на варіанті з протруйником КІНТО® ДУО. Порівняно до інших препаратів приріст від застосування КІНТО® ДУО знаходиться в межах 2,7-4,5 ц/га.

Захист від бур’янів

При використанні засобів захисту рослин у всіх рекомендаціях відзначається небезпека набуття стійкості (резистентності) шкідливих організмів до пестицидів при застосуванні однієї і тієї ж діючої речовини .
«Обмеження сівозміни до однієї або двох культур та інтенсивне використання гербіцидів з ідентичним або подібним механізмами дії сприяє розвитку резистентності у бур’янів. Ці резистентні бур’яни досягнуть значного поширення і їх надалі неможливо буде контролювати. Ефект резистентності повинен бути врахований завчасно, має забезпечуватись ротація діючих речовин з різним механізмом дії і недопущення їх застосування двічі підряд».–Цит. за ж. «Агрономіка – БайєрКропСайєнс». – 2009. – № 3. – С. 10; С. 13.
В Україні зареєстровано багато гербіцидів для озимої пшениці, але впродовж багатьох років широко використовується відносно невелика кількість препаратів з подібним механізмом дії. У багатьох господарствах фахівці вирішують, чим замінити звичні гербіциди, що вносяться уже впродовж 3-5 і більше років, на інші саме з метою запобігання набуттю резистентності.
Повноцінний вибір високоефективних гербіцидів з різними діючими речовинами є у компанії БАСФ. Так, високоселективний гербіцид БАЗАГРАН® (д.р. – бентазон) з широким спектром дії використовується на значних площах, є незамінним на полях з підсівом конюшини або люцерни.
Гербіцид БАЗАГРАН® М (д.р. – бентазон + МЦПА) має високу біологічну ефективність проти дводольних бур’янів на посівах зернових культур у фазах від 3-5 листків до закінчення кущіння. У селективного системного гербіциду ДІАНАТ® діючою речовиною є відома дикамба. Цей препарат, до речі економ-класу, забезпечує повну загибель злісних бур’янів, включаючи осоти, падалицю ріпаку і соняшнику та ін. Завдяки високому синергетичному ефекту Діанат є еталоном економічної та біологічної ефективності при використанні в бакових сумішах із сульфонілсечовинами. Гербіцид нового покоління СЕРТО® ПЛЮС (д.р. – дикамба + тритосульфурон) це вже готова суміш Діанату з сульфонілсечовинами. Причому тритосульфурон є абсолютно новою діючою речовиною, яка не входить до складу інших гербіцидів, що дуже важливо в контексті заходів протидії набуттю бур’я нами резистентності. Цей гербіцид знищує практично всі багаторічні та однорічні бур’яни (більше 200 видів!!!), що присутні на посівах озимої пшениці. Широко використовується СЕРТО® ПЛЮС у Білорусі. У Польщі під торговою назвою Mocarz цей гербіцид є одним із найбільш поширених на зернових культурах. Зважаючи на економічність препарату, СЕРТО® ПЛЮС у 2010 р. буде не менш популярним в Україні, ніж у сусідніх країнах.

Рис. 1. Ефективність гербіциду СЕРТО® ПЛЮС проти основних бур’янів на посівах озимої пшениці (за даними Львівського національного аграрного університету)

Відносно новим елементом у технології вирощування озимої пшениці є осіннє внесення гербіцидів. Дуже важливо знищити конкурента (бур’яни) на початку вегетації, особливо це стосується падалиці ріпаку. Восени і навесні впродовж щонайменше двох місяців створюються оптимальні умови для росту рослин озимої пшениці. Адже навесні гербіциди вносять в кінці квітня-травні. Осіннє внесення гербіцидів зменшує відчуження NРК бур’янами, значно підвищує ефективність мінеральних добрив. На забур’янених посівах поживні речовини і, особливо, азот з першого підживлення в основному використовується конкурентами. Виходить, що перше підживлення навесні – це підживлення бур’янів!!! Восени найкраще використати ґрунтовий гербіцид МАРАФОН™ (дві д.р. – пендиметалін + ізопротурон). Ці дві діючі речовини у гербіцидах для озимої пшениці використовуються лише фірмою БАСФ, тому включення їх у систему захисту запобігатиме формуванню у бурянів резистентності. Приріст урожайності від осіннього ґрунтового внесення може досягати 5-10 ц/га. Перевага гербіциду МАРАФОН™ полягає в тому, що він, крім широкого спектру дводольних бур’янів, знищує також однорічні злакові бур’яни. Немає необхідності вносити навесні протизлакові гербіциди, наприклад, Пуму Супер чи Аксіал, гектарна вартість яких є дуже високою (~25$). Грунтові гербіциди для осіннього внесення на озимій пшениці має лише фірма БАСФ.

Захист від вилягання

Внаслідок вилягання посівів порушується нормальний ріст і розвиток рослин, зменшуються розміри фотосинтезуючої поверхні, сповільнюється засвоєння елементів живлення та води, що спричинює значні втрати врожаю. При вирощуванні озимої пшениці за інтенсивною технологією застосування морфорегуляторів (ретардантів) є обов’язковим для регулювання архітектоніки рослини та захисту від вилягання. Морфорегулятори Хлормекват -хлорид (д.р. – хлормекват-хлорид) та ТЕРПАЛ™ (д.р. –хлормекват-хлорид + етефон) застосовують у різні строки для вкорочення нижніх і верхніх міжвузлів. Почергове внесення цих препаратів дає змогу контролювати довжину всіх міжвузлів і товщину стінок соломини.
У наших дослідженнях хлормекват-хлорид забезпечував значне зростання врожайності: у сорту Циганка – на 9,6 ц/га, у сорту Поліська 90 – на 6,2 ц/га, у сорту Миронівська 65 – на 5,5 ц/га (табл. 2).

Захист від хвороб

Проблема набуття резистентності особливо стосується хвороб рослин. Слово «резистентність» походить від resistento (лат.) – протистояти, опиратися. Резистентність – біологічна властивість патогенів протистояти дії фунгіциду .
Резистентність виявляється в тому, що під впливом фунгіцидів з однотипним механізмом дії пригнічуються нормальні, чутливі до препарату форми популяцій збудників хвороб, а виживають тільки стійкі штами, які здатні детоксикувати пестицид унаслідок зміни шляхів біохімічного обміну. За регулярного використання однієї і тієї ж діючої речовини зменшується конкуренція з боку чутливих штамів, а резистентні (стійкі) форми набувають поширення і стають домінуючою частиною популя ції. Ефективність дії фунгіциду різко зменшується .

При множинній резистентності виникає стійкість до двох або кількох діючих речовинфунгіцидів, зумовлена різними генетичними факторами (Фітофармакологія/За ред. М. Д. Євтушенка, Ф.М. Марютіна. – Київ: Вища освіта, 2004. – 432 с.)
Резистетність фітопатогенів до фунгіцидів стає значною проблемою у технології вирощування озимої пшениці, що особливо проявилось у 2009 році.
Виникненню стійкості до фунгіцидів сприяє :
• застосування їх на значних площах;
• збільшення кратності обробок;
• неодноразове використання однієї і тієї ж діючої речовини;
• використання для декількох обробок діючих речовин однієї хімічної групи;
• масове застосування фунгіцидів з однаковою діючою речовиною на різних культурах у сівозміні впродовж декількох років.
Отже, потрібно розробляти схеми застосування фунгіцидів впродовж одного вегетаційного періоду з різними діючими речовинами та механізмом дії для боротьби з грибними хворобами рослин.

У 2009 р. в багатьох регіонах посіви озимої пшениці були масово уражені хворобами і це стало основною причиною зниження врожайності. Малоефективними виявилися схеми одноі дворазового внесення, навіть триразове внесення фунгіцидів не забезпечило очікуваного рівня врожайності. Причини недостатньої ефективності фунгіцидів різні: порушення строків їх внесення, нераціональний підбір, використання генериків для здешевлення технологій та ін. Поряд з цим цілком очевидною є проблема тривалого і масового використання препаратів з однаковою діючою речовиною, особливо на основі тебуконазолу.

Цілком зрозуміле бажання фірм-виробників продавати лише свої препарати, для чого і розробляються схеми кількаразового застосування власних фунгіцидів.
Аналіз показує, що, часто використовуючи продукти навіть під різними назвами, можна щоразу обробляти посіви однією і тією ж діючою речовиною! З табл. 3 чітко видно проблему тебуконазолу .

Особливу небезпеку щодо набуття стійкості патогенів становить використання однакових діючих речовин у протруйнику та фунгіцидах внаслідок значного збільшення тривалості їх контакту з патогенами. Проаналі зуйте уважно табл. 3 за вмістом діючих речовин, концентрацією, належністю діючих речовин до хімічних груп – і прийдете до висновку, що препарати найбільше відрізняються чим?… правильно – торговими назвами. Чи доцільно впродовж вегетації викорис товувати чотири(!!!) рази тебуконазол?
Гострота цієї проблеми підсилюється тим, що тебуконазол в останні 3 роки був основним фунгіцидом на ріпаку. При чергуванні культур пшениця – ріпак і ріпак – пшениця діюча речовина тебуконазол по декілька років підряд не виходить з поля. Аналіз «Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні» за 2008 р. показує, що тебуконазол входить до складу 16 фунгіцидів, 23 протруйників.
Як видно, тебуконазольних препаратів в Україні дуже багато, їх кількість лавиноподібно зростає і, можливо, це ще не весь перелік. Їх масове використання – це прямий шлях до набуття резистентності. А тепер, шановний читачу, вибудуй схему внесення фунгіцидів на своїх полях. Чи не виходить так, що назви препаратів різні, а посіви оброблені однією і тією ж діючою речовиною?

До речі, подібна ситуація є й з іншими діючими речовинами, але проблема з тебуконазолом підійшла до критичної межі.
У нашому досліді з вивчення ефективності фунгіцидів дворазове обприскування посівів озимої пшениці сорту Смуглянка забезпечило значне зростання врожайності зерна. Фунгіциди вперше на всіх варіантах вносили у фазі стеблування (ЕС 33-39). Вдруге посіви обробляли на початку колосіння (ЕС 51-55), а на варіанті з внесенням фунгіциду АБАКУС® дещо пізніше – у фазі колосіння (ЕС 59), оскільки захисна дія АБАКУСУ була тривалішою. Урожайність на контролі без застосування фунгіцидів становила 40,1 ц/га (табл. 4).

На другому варіанті з внесенням карбендазиму та пропіконазолу врожайність зросла до 68,2 ц/га, що на 28,1 ц/га вище, ніж на варіанті без фунгіцидів. Ще вищою (75 ц/га) була врожайність на третьому варіанті з внесенням ципроконазолу та тебуконазолу. На четвертому варіанті з внесенням фунгіцидів АБАКУС® та РЕКС® ДУО врожайність найбільша – 82,9 ц/га, порівняно до контролю вона підвищилась на 42,8 ц/га. Рівень приросту врожайності від фунгіцидів свідчить, що без фунгіцидного захисту вирощувати озиму пшеницю економічно недоцільно .
Значним був також приріст зерна порівняно до інших варіантів фунгіцидної обробки: на 14,7 ц/ га більше, ніж на другому варіанті (карбендазим + пропіконазол); на 6,8 ц/га більше, ніж на третьому варіанті (ципроконазол + тебуконазол).
Фунгіциди позитивно вплинули на показники якості зерна. Вміст сирої клейковини збільшився з 19,1% на контролі до 29,5% на варіанті з внесенням АБАКУС® і РЕКС® ДУО, або на 10,4%. Вміст білка на цих варіантах зріс на 2,9% (табл. 4). Значне підвищення врожайності та якості зерна при обприскуванні рослин озимої пшениці фунгіцидами АБАКУС® та РЕКС® ДУО однозначно свідчить про їх перевагу над іншими препаратами. Особливо ефективною та тривалою дією характеризується АБАКУС®, одна з діючих речовин якого належить до класу стробілуринів нового покоління .

АБАКУС® оптимізує асиміляцію вуглекислого газу в рослині, збільшує щільність хлорофілу в листі та інтенсифікує процес фотосинтезу. Надає рослині здатність нагромаджувати в листі більше азотистих сполук та вуглеводів і набагато швидше передавати їх колоссю. Сприяє кращому засвоєнню азоту з ґрунту та добрив, забезпечуючи підвищення коефіцієнта їх використання. Уповільнює процес утворення етилену (гормону старіння), внаслідок чого рослина стає стійкішою до стресу, залишається довше зеленою та життєдіяльною.
Препарат контролює широкий спектр хвороб, має трансламінарне та системне поширення в рослині, захисну профілактичну та лікувальну дію, тривалий період дії – до 4-5 тижнів .
Фірма БАСФ має повний набір власних фунгіцидів для застосування на всіх фазах росту, починаючи з високоефективного протруйника КІНТО® ДУО. Фунгіцид ФЛЕКСІТІ® містить абсолютно нову діючу речовину метрафенон, яка має неперевершений захист від борошнистої роси та ламкості стебел, володіє газоподібним ефектом. Ефективний препарат для контролю резистентності, відсутня перехресна резистентність по відношенню до існуючих препаратів.
Переваги фунгіцидуАБАКУС® подано вище. РЕКС® ДУО – стабільний, високоефективний, перевірений часом, найпопулярніший фунгіцид в Україні на озимій пшениці. Не викликає резистентності.
КАРАМБА™ в Україні асоціюється з ріпаком, забезпечуючи високу ефективність на цій культурі при осінньому та весняному внесенні. Аналіз європейського досвіду показує, що в Німеччині КАРАМБА™ віднесена до небагатьох фунгіцидів, що ефективно захищають від ураження озимої пшениці фузаріозом (Getreide Magazin, 2007). За даними Інституту захисту рослин НАН Білорусі, фунгіцид КАРАМБА™ необхідний для захисту колоса від фузаріозу та септоріозу. Вносять КАРАМБУ у фазі цвітіння озимої пшениці. Проб лема фузаріозу в правобережній Україні в 2009 р. була значною. Тому фірмі БАСФ варто зареєструвати фунгіцид КАРАМБА™ на пшениці і в Україні.
Схему застосування фунгіцидів фірми БАСФ легко скласти так, щоб одна і та ж діюча речовина не застосовувалась більше одного разу за сезон (табл. 5).

Захист від шкідників

Посіви озимої пшениці в різні періоди росту можуть пошкоджувати злакові мухи, попелиці, трипс, п’явиця, клоп шкідлива черепашка та ін. Крім зниження врожайності, пошкодження шкідниками значно погіршує якість зерна. Вносять інсектициди при перевищенні економічного порогу шкідливості.
Інсекто-акарицид БІ-58™ НОВИЙ (д.р. – диметоат) має тривалу системно-контактну дію, високоефективний проти комплексу шкідників на озимій пшениці у всіх фазах росту.
Високоефективний інсектицид ФАСТАК® (д. р. – альфациперметрин) з групи синтетичних піретроїдів, характеризується контактно-кишковою дією та низькими дозами застосування.
Використання цих двох інсектицидів, що належать до різних хімічних груп, дозволяє повністю захистити посіви від шкідників.
Аналіз показує, що фірма БАСФ має весь набір пестицидів для озимої пшениці, які забезпечують високу ефективність, дозволяють одержувати стабільно високі врожаї. Завдяки широкому спектру діючих речовин з різним механізмом дії, що використовуються в протруйниках, гербіцидах, ретардантах, фунгіцидах, інсектицидах, є можливість застосовувати протирезистентні схеми.
Таблиця 5. Схема застосування фунгіцидів БАСФ для високопродуктивних посівів (80-100 ц/га)

В. В. Лихочвор,
доктор сільськогосподарських наук, професор,
завідувач кафедри технологій у рослинництві Львівського національного аграрного університету