Чому ж гречка так позначається на нашій психіці? Ось, наприклад, кускусу немає – і ніхто не панікує; булгур і кіноа пропали – соціальні мережі мовчать, бурого рису в продажу всього три сорти – й нічого, тиша; а гречки на полицях немає або навіть є, але небагато – всесвітня паніка!

Під час ажіотажного попиту й нагнітання обстановки населення масово почало скуповувати гречку. У період пандемії більшість сімей створили собі річні запаси цієї крупи. Відповідно до даних Державної служби статистики, зафіксовано підвищення цін на всі соціально чутливі види продуктів переробки зерна, зокрема найбільше зросли ціни від початку цього року на гречану крупу. Крупа подорожчала майже на 30%. 1 кг гречки подорожчав до 40 грн. Ажіотажний попит на гречану крупу через поширення коронавірусу призвів до її зникнення в деяких роздрібних торговельних мережах Києва в половині березня поточного року.

Минулого 2019/20 маркетингового року Україна зібрала рекордно низький урожай гречки – 85 тис. т, що майже на 40% менше, ніж поперед­нього сезону. Головною причиною зниження стало скорочення посівних площ майже вдвічі (рис. 1).

Гречка поступалася за рентабельністю основним експортноорієнтованим культурам, таким як пшениця, кукурудза. Головними виробниками є переробні підприємства, а також бджолярі, які вирощують гречку для підтримки власного бджільництва. На сьогодні гречку дешевше імпортувати, ніж займатися її вирощуванням.

Продуктові запаси гречки (на підприємствах, що займаються зберіганням і переробкою) поступово скорочуються. Станом на 1 березня поточного року вони становили 15 тис. т, що на 12% менше, ніж місяць тому, та на 21% менше, ніж на аналогічну дату минулого року.

Щороку українці з’їдають близько 155–180 тис. т гречки. Крупа входить до традиційного складу продуктового кошика. Попит на гречку пояснюють культом здорового харчування. Однак останнім часом пропозиція на крупу на ринку падає.

Виробництво гречки 2019/20 маркетингового року істотно скоротилося. Одна з причин – низька рентабельність. Крім того, причиною скорочення посівних площ стала девальвація національної валюти. Попри це, на глобальному ринку Україна входить до трійки світових виробників гречки, поступаючись лише РФ і Китаю.

Зростальний попит і скорочення запасів буцімто мотивують українських сільськогосподарських товаровиробників збільшувати площі під гречкою – згідно з планом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, посіви гречки виростуть до 130 тис. га. За середньої багаторічної врожайності обсяг зібраного врожаю може сягнути 150–160 тис. т.

Уже кілька років поспіль імпорт гречаної крупи в Україні більш як удвічі перевищує експорт.

Гречки в першому кварталі 2020 р. Україна імпортувала на 115 млн грн ($4,6 млн), а це у 6,5 раза більше, ніж за аналогічний період минулого року. До того ж експорт гречки істотно зменшився, з чого можна зробити висновок, що її вистачить на всіх.

У першому місяці літа 2020 р. переважна більшість продовольчих товарів, які мають високу соціальну значущість, подорожчали. Водночас спостерігався широкий діапазон темпів росту цін.

За даними статистики, з переліку, що містить 23 види соціально важливих продуктів харчування, у червні поточного року споживчі ціни:

• зросли – на 15 позицій;

• знизилися – на 8 позицій (рис. 2).

У червні тривало підвищення цін на окремі хлібопродукти. Зокрема, зросли в ціні крупи гречані – на 0,6% (на 22 коп. на 1 кг). Водночас ціна з початку року підвищилася на 33,1%, або на 9,19 грн/кг, а за рік показник підвищився на 123%, або на 20,38 грн/кг гречки (таблиця).

Відзначу, що ціни жодної рослинницької продукції впродовж року в Україні не стали меншими. Лідером здорожчання є гречка, ціни на яку зросли майже на 158%. На сьогодні ціна пропозиції становить 16 250 грн/т (пересічно по Україні).

З огляду на це 18 травня набула чинності постанова Кабінету міністрів про державне регулювання цін на товари, які мають істотну соціальну значущість, і товари протиепідемічного призначення. Держрегулювання здійснюватиметься до закінчення карантину завдяки декларуванню зміни роздрібних цін у разі їх збільшення. Продавці мають декларувати підняття роздрібної ціни на понад 5%. Подорожчання на 5–10% може бути застосоване не раніш як через три дні після декларування; подорожчання на 10–15% – через 14 днів; подорожчання більш як на 15% – не раніш як через 30 днів. До переліку соціально значущих товарів уряд вніс саме гречку.

До речі, нинішнього 2020/21 маркетингового року уряд України має намір закуповувати гречку в Державне агентство резерву України. Проте новий міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Ігор Петрашко ще не озвучив механізм закупівлі, щоб уникнути зловживань, як це було в минулі періоди.

Маю надію, що вакханалія з цінами на гречку цьогоріч не повернеться та заголовки статей на кшталт «Гречка буде по 100 гривень» ми не побачимо. Також сподіваюся, що уряд закупить гречку в Державне агентство резерву України за ринковими цінами, й старий заїжд­жений жарт про те, що зерно в засіках батьківщини з’їли миші (а щороку з Держрезерву кудись пропадають 200–300 тис. т зернових культур) навесні 2021 р. не дістане нового дихання.

Між іншим, гречка є напрочуд чутливим для внутрішнього ринку продуктом, динаміка цін на яку визначається переважно тенденціями здорового харчування та психологічним чинником українців. Для українців гречка є одним зі стратегічних продуктів, які закуповуються про запас. За найменшої загрози кризи попит на гречку стає ажіотажним.

Отже, гречані кризи зводяться до ринкового циклу. Він починається з неврожаю, який нема чим компенсувати через вузькість ринку та ажіотажне зростання попиту з-за інформації про дефіцит. Саме це й відбувалося навесні поточного року.