Ніщо не продає нову техніку краще, як проблеми зі старою

Ганноверська виставка AGRITECHNICA давно стала спогадом про щось культове, велике, яскраве і… майже напівзабуте, бо востаннє вона відбулася навіть не до великої війни, а ще до ковіду – 2019 р. Повертаючись 2023-го, подія неминуче мала побити всі рекорди відвідуваності. Що вона успішно й зробила.

Проте найцікавішим на ній було цього разу не залізяччя – з ним якраз усе не так райдужно, як хотілося б. Прикметнішими стали тенденції, реакції впливових гравців на виклики.

Чи новий трактор врятує від євробюрократа?

Хоча для багатьох українських аграріїв Ганновер ще донедавна був чи не головною тусовкою всесвіту, варто мати на увазі, що це все ж, по суті, не настільки світова виставка, як ми звикли думати, скільки німецька та європейська. Понад 60 % відві­дувачів із неймовірних 470 тис. – німці. Так, 2023 р. у рамках виставки довелося навіть робити Міжнародний день польських і французьких фермерів, щоб залучити більше відвідувачів із цих країн. Для аграріїв цих країн 14 листопада зробили днем безплатного входу на виставку. В результаті переважна більшість (84 % відвідувачів) приїхала на подію з країн ЄС.

Загалом сюди привезли 2600 експонентів із 53 країн світу, але про виклики тут твердили здебільшого європейські. Й, до речі, війну в Україні та її вплив на сільське господарство хоча й згадували, але не так уже й часто. Організатори головною темою призначили вплив погоди й клімату.

Лотар Ховелманн, генеральний директор DLG (Німецьке сільськогосподарське товариство), фактичний організатор події, повсякчас наголошував: планета переживає найспекотніший період за всю історію спостережень, із безпрецедентними температурами поверхні моря та екстремальними погодними явищами. В серпні 2023 р. глобальна температура була приблизно на 1,5°C вищою, ніж у доіндустріальну епоху. Останні дев’ять літніх місяців були найтеплішими за всю історію спостережень. Заходи з адаптації до змін клімату, такі як зрошення, призведуть до дальшого збільшення виробничих витрат у довготерміновій перспективі.

В Європі передлітня посуха створила чималі проблеми для рослинництва. В половині червня 2023 р. західне Середзем­но­мор’я пережило посуху, яка була ще суворішою, ніж 2022-го. Загалом посуха 2022-го і 2023 рр. майже в усій Європі була гіршою, ніж 2021-го, за винятком північної Скандинавії.

В принципі, висновки Лотара Ховелманна можуть здатися банальними, але вони доволі глибокі: нам конче потрібно оптимізувати управління водними ресурсами та, відповідно, ухвалити нові стратегії обробітку ґрунту; нам потрібні нові методи вирощування сільгоспкультур; нам слід скоригувати сівозміни; потрібні чималі інвестиції в адаптацію до змін клімату.

Це зрозумілий, прозорий маркетинговий заклик: варто купувати нову техніку, саме вона врятує нас від того, що ми наробили за допомогою старої!

А ще нова техніка врятує від клятих бюрократів. Бо саме європейський Зелений курс обмежує вибір доступних сільськогосподарських технологій і зменшує прибутковість.

Доволі цікавими виявилися оцінки перспектив ринку, наведені DLG. Споживання пшениці перевищує виробництво. Зниження виробництва в ЄС, Канаді й Китаї лише почасти компенсується зростанням виробництва в Казахстані. Це означає, що запаси зерна у важливих експортерів скорочуються. По закінченні терміну дії Чорноморської зернової ініціативи український експорт залишається незмінним і становить лише 10,5 млн т. Світові запаси зернових усе ще доволі низькі порівняно з попередніми роками. Отже, наразі немає жодних ознак зниження цін. Це трохи розходиться з оцінками, наприклад, Rabobank, який чекає падіння цін на продовольство 2024 р.

У серпні 2023 р. Німецьке сільськогосподарське товариство опитало понад 2,3 тис. європейських фермерів щодо їх інвестиційних намірів. Сільськогосподарські підприємства здебільшого оцінили свою операційну ситуацію як економічно добру, тоді як майбутнє бізнес-сере­довища вони вважають менш сприятливим. Понад 90 % планують інвестувати в нові технології впродовж наступних двох років. Вони адаптують свої стратегії ведення сільського господарства до більших витрат на виробничі ресурси.

Майже половина респондентів заявила, що планує інвестувати в новий трактор упродовж двох років. Щодо сільгосптехніки, зокрема начіпного обладнання, то респонденти насамперед зацікавлені в таких технологіях як точне землеробство та автоматизація.

Понад дві третини респондентів уже розширили сівозміну й ще близько 20 % планують це зробити. Більш як половина вже застосовує заходи з економії дизельного пального, а ще 40 % мають намір це зробити. Внесення добрив з урахуванням специфіки ділянки вже практикується в 38 % опитаних господарств, а ще 40 % планують такі заходи. Управління водними ресурсами вже є повсякденною проблемою для третини респондентів, тоді як 40 % потребуватимуть заходів у майбутньому.

Все це, звісно, відкриває неймовірні перспективи для виробників техніки. Проте чи готові вони надати машини, що справді знімають означені проблеми?

Дефіцит візіонерів

Про те, яке обладнання розпушує глибше, вносить точніше, споживає менше та коштує куди дорожче, наші експерти пишуть в інших матеріалах із виставки. Від обприскувачів до безпілотників, від тракторів до автономного обладнання, від зернозбиральних комбайнів до цифрових систем допомоги – AGRITECHNICA традиційно пропонує повний спектр сільськогосподарської техніки.

Однак згадаймо проблему, яку часто обходять і недооцінюють, – сумісність обладнання. Як засвідчили ті самі опитування у ФРН, навіть німецькі фермери не надають належної ваги цьому чиннику. Однак напрочуд високо тему інтероперабельності оцінюють представники консалтингових, дослідницьких і промислових компаній. Чому це важливо? Навіть нині чимало інноваційних рішень, за які фермер уже заплатив, працюють лише почасти. Все ще існують проблеми з агрегацією та опрацюванням даних. З усім тим, «великі дані» та штучний інтелект розглядаються як майбутні інновації для сільського господарства.

А що робити із зоопарком техніки в господарстві? Як не стати заручником одного виробника? На жаль, на ці запитання AGRITECHNICA-2023 все ще не дає простої відповіді.

Здавалося, що виставка змінилася за духом і підходом. Практики-фермери більше цікавилися проб­лемами, які приніс із собою Регламент ЄС щодо сталого використання засобів захисту рослин, аніж концептуальними водневими двигунами на тракторах.

Доволі дискусійно виглядає шлях роботизації сезонної праці. Деякі керівники бізнесів жалілися, що нині в Європі складно знайти сезонника навіть на 50 € / год, тому експлуатація роботів – це мрія. Велике питання: чи не призведе цей шлях до дальшої маргіналізації певного прошарку мігрантів, зокрема й українського поход­ження…

Ще одна контраверсійна думка від виробників техніки: ніщо так не стримало «залізний» прогрес, як подовжений дозвіл використовувати гліфосат. Це призвело зокрема до недофінансування компаній, котрі розробляли точкове обприскування саме бур’янів, а не культури.

Електричні трактори, як і десятиліття тому, все ще виглядають лише концептом: обмеження на місткість акумуляторів і потужність не даватимуть їм змоги ще дуже довго виїхати за межі невеликих ферм. І це в кращому разі.

Вельми цікавою для України могла б стати тема метанових двигунів, але й вона все ще в секції екзотики. Недооцінений і потенційно «золотий» напрям – HVO, гідроочищена рослинна олія. Більшість виробників обговорювала можливості використання HVO в своїх двигунах, але без державного регулювання це все лише розмови.

Здається, що на AGRITECHNICA стало куди більше цинічного прагматизму та поменшало візіонерів. Однак це зовсім не означає, що на легендарній виставці вже не знайти предмет для щирого захоплення. Ні, тут досі інколи показують дива, або бодай презентації потенційних див. Наприклад, наш фаворит – проєкт liteandfog, концепція туманопоніки. І це не ще одна красива на картинках, але напівмертва в бізнесі модель вертикальних ферм. Це стратегічна пропозиція переходу до «молекулярного рослинництва», нової галузі, де інсулін вирощують у салаті або мРНК-вакцину – в рослинах тютюну. Тож продовжуємо продовжувати мріяти, бо ніщо так не шкодить агро, як погляд, прикутий лише до землі.