У 2023/24 маркетинговому році прогнозується скорочення експорту зерна. Причина – зовнішні перепони та зниження інтересу аграріїв, заявив експерт логістики, член Комітету з логістики Європейської бізнес-асоціації (ЄБА) Юрій Щуклін.

“Маса аграрних експортних вантажів з України в 2023/24 МР скоротиться вдвічі порівняно з попередніми роками”, – вважає експерт.

На його думку, сільгоспвиробників спонукає обмежити експорт зернових у наступному сезоні низка факторів:

фактична зупинка “зернового коридору”;

європейське ембарго на українську агропродукцію;

адаптація агровиробників до економічних шоків першого року війни;

“Виробники більше не продаватимуть у нуль чи мінус. Аграрії, які торік нахопилися збитків, вийшли з випробувань сильнішими та мудрішими. Вони переосмислили цілі, завдання та стратегії бізнесу, і не допустять другого збиткового року поспіль”, – підкреслив спікер.

Експерт вказав, що у 2022 році українські аграрії вивозили зерно на експорт за будь-яку ціну, їх підпирали наступний урожай, борги, виплата зарплат, порятунок бізнесу та колективів. Насьогодні тиску цих обставин немає, крім боргів, які частково списують за форс-мажором. Виробник наразі може дозволити собі не хотіти продавати врожай.

“Ніхто не їхатиме до Констанци втридорога, щоб продати за копійки. Виробник збереже врожай і може цілий рік чекати на хорошу ціну, і саме це визначатиме і трейд, і логістику”, – підкреслив Щуклін.

Він констатує, що цього року аграрії переглянули сівозміну на користь нішевих культур, з іншими логістикою та часовими рамками експорту. Тобто, виникає менше ажіотажного попиту на перевезення зернових вантажів після завершення збиральної кампанії, що відбувалося регулярно у минулі роки та сприяло подорожчанню логістики.

“Маса всього експортного вантажу буде вдвічі меншою, ніж ми зазвичай вивозили. Тому не буде такого тиску маси на обмежену логістику, як у минулі роки. Підвищений попит на перевезення виникав, оскільки у липні-серпні аграрії терміново вивозили пшеницю, щоб звільнити склади під кукурудзу, половину якої потім прагнули терміново вивезти до грудня”, – заявив експерт.

Він нагадав таку ситуацію: кукурудза із врожайністю до 120 ц/га активно перевозилася залізницею, адже утворювала основну масу вантажу. Втім саме по цій позиції через витрати на логістику виробництво кукурудзи вийшло за межі рентабельності. Додалися і проблеми зі збутом кукурудзи цьогоріч.

“Її хочуть купити, але ти не можеш ні за які гроші доїхати до покупців: закрито зерновий коридор, закрито Європу. Найгірше, чого досягли причетні до цього: наші виробники втратили фінансовий сенс у вирощуванні деяких культур. Хто у здоровому глузді вироблятиме те, що неможливо реалізувати? Тому аграрії вдалися до сівозмін, здебільшого відмовилися від кукурудзи та пішли у бік соняшнику, ріпаку, нішевих культур, які можна реалізувати з доданою вартістю”, – вказує експерт.

На думку аналітика, внаслідок логістичних проблем у 2022-2023 роках українські експортери навіть можуть втратити аграрні ринки.

“Непрацюючий зерновий коридор та закриті сухопутні кордони – це даність, з якою виробників змусили примиритися. Наші ринки, наприклад, Китай, Іспанія, країни Балтії, куди ми не доїхали з нашою продукцією, дуже швидко зайняли інші: бразильські чи польські фермери. Вони отримали результат від ембарго: їхній ринок став більшим, вони спокійні, бо мають збут”, – констатує спікер.

На його думку, доведеться заново завойовувати ринки і можливо, працювати із меншою маржою.

“Просто чекати кращих часів — високих цін, розблокування коридору, скасування ембарго, перемоги, відкриття портів чи всього разом — це не стратегія. Необхідно створити умови, щоб наші виробники могли потрапляти на ринки, а не у логістичні пастки. А це саме функція держави, і найнятого ним Кабміну. Чи б’ється він, за цю нашу перемогу?”, – підсумував Щуклін.

 

 

Пропонуємо:

Експорт до Польщі: де-юре працює, де-факто – не дуже

Генсек ООН підкреслив важливість продовження зернової угоди

Румунія має намір звернутися до ЄС: продовжити обмеження на український агроімпорт