Через російські атаки на портову інфраструктуру Україна втратила близько третини потужностей для експорту зерна ключовими чорноморськими портами. Про це інформує Reuters із посиланням на інформацію Всеукраїнської аграрної ради.

В тексті йдеться, що одеські порти в середньому обробляли близько 6 млн тонн вантажів на місяць. Систематичні удари балістичними ракетами знизили цей показник до 4 млн тонн на місяць.

Як зазначають в асоціації, за поточної інтенсивності атак без ремонту інфраструктура буде значно пошкоджена. Це станеться впродовж лічених місяців. Джерела в галузі повідомили Reuters, що логістичні проблеми вже відчуваються на ринку.

“Порти не зупинилися, але у трейдерів проблеми із закупівлями, продажами, відвантаженнями, накопиченням вантажів, цінами та фрахтом”, — зазначив виданню високопоставлений представник галузі.

За даними ринкових джерел, 4 із 13 великих зернових терміналів портів призупинили закупівлі зерна. Аналітик консалтингової компанії Barva Invest Богдан Костецький підтверджує втрату третини потужностей для зберігання зерна.

“Втрата близько 2,5 млн тонн щомісячної потужності накопичення у глибоководних портах створила вузьке місце для зерна, через що деякі обсяги не можуть досягти експортних пунктів призначення”, — зазначив він.

Що у ворога

За підсумками сільськогосподарського сезону 2025/26 обсяги постачання російських зернових та зернобобових на зовнішні ринки перевищили 61 млн тонн. Має місце зростання відносно попереднього періоду на 11%, інформує російське транспортне відомство. Країна-агресор експортувала 47 млн ​​тонн пшениці. ЄС за попередніми оцінками, відвантажив на зовнішні ринки 31,5 млн тонн. Російська частка у глобальній структурі торгівлі пшеницею становила 21%. Хто купляв зернову продукцію країни-агресора: Єгипет, Туреччина та Іран. До Турецької Республіки збільшили обсяги постачання в 2,4 рази. Відвантаження пшениці зросло з 3,4 млн тонн у сезоні 2024/25 до 7,5 млн тонн, кукурудзи – з 551 тис. тонн до 1,3 млн тонн. Обсяг експорту ячменю збільшився у вісім разів, сягнувши 876 тис. тонн. ТОП-5 найбільших покупців у росіян: Китай та Саудівська Аравія, ринки країн Африки та Азіатського регіону. У сезоні 2025/26 експорт російського зерна до Судану збільшився вдвічі та сягнув 2,2 млн тонн. Обсяг постачань до Кенії зріс на 40% та склав 1,8 млн тонн. Окрім цього, росіяни у сезоні 2025/26 значно наростили обсяги експорту зернобобових. На зовнішні ринки відправили 3 млн тонн продукції. Хто купляв: Китай, Туреччина, Пакистан, Індія та Бангладеш.

Окрім цього, за січень – травень 2026 року (без урахування даних країн ЄАЕС за травень) Росія відправила на зовнішні ринки понад 12 тис. тонн пластівців із зернових на близько $31 млн. Минулоріч за аналогічний період минулого року постачання за кордон перевищили 10 тис. тонн на $23,5 млн. Обсяг експорту збільшився на 17% у натуральному вираженні та на 31% — у вартісному.