5 березня після початку повномасштабного вторгнення росії в Україну під обмеження на вивезення за кордон стратегічно важливих культур потрапило жито. Згодом уряд зняв експортні обмеження з пшениці, кукурудзи, інших аграрних культур. Однак жито 5 місяців було з нульовою квотою на експорт. 26 липня уряд зняв заборону, яка для цієї культури рівноцінна зникненню з ринку. А також за низхідною впливає на виробників насіння: якщо немає попиту на товарну продукцію, виробник немотивований сіяти знову, а немає запиту на насіння, то припиняється його вирощування й виробництво.

Розблокуванням експорту жита опікувалася Насіннєва асоціація України (НАУ). Щоб розв’язати проблему, керівництво асоціації звернулося до Міністерства аграрної політики та продовольства та Міністерства економіки України. Після цього виробники жита мали зустріч із першим заступником Мінагропродполітики Тарасом Висоцьким. Далі Мінекономіки спільно з іншими урядовцями на нараді ухвалили рішення про розблокування експорту для всієї групи товарів 1002.

Пояснюємо, чому це важливо та які наслідки для нішевої культури могло би мати зволікання зі встановленням квот.

Річ у тім, що жита в Україні виробляється куди більше, ніж споживається. За останні кілька років, за даними Держстату, за рік переробляли близько 54–57 тис. т жита, тоді як на експорт ішло 180–190 тис. т. Враховуючи перехідні залишки з минулого року, під кінець збирання врожаю цьогоріч в Україні буде 300 тис. т продукції, яку держава не зможе спожити. Навіть якщо сформувати стратегічний запас на 2 роки в 120 тис. т, залишиться ще 180 тис. т. Відтак запиту на товар не буде ще 2–3 роки. Враховуючи ці обсяги перевиробництва, виробники в попередні роки повсякчас шукали нові ринки збуту.

«Alfa Smart Agro минулого сезону зуміла експортувати найбільший обсяг жита, близько 170 тис. т. Знайшли ринки збуту в Іспанії, Польщі, Туреччині. Для них – це вигідна культура, бо вони не конкурують з іншими популярними: кукурудзою, пшеницею, ячменем. Якщо ця нішева культура зникне, то вже держава вводитиме дотації на вирощування жита. Або ж воно просто зникне, як свого часу це сталося з тритикале», – пояснює Євгеній Станько, директор департаменту зернових культур «КВС-УКРАЇНА».

Ситуація ускладнюється тим, що зона для вирощування жита – піщані ґрунти Полісся, а це й Волинська, й Рівненська, й деокуповані області – Житомирська, Київська, Чернігівська, Сумська. Так, із 62,7 тис. га жита, висіяного 2022-го, 58,4% полів розміщені на деокупованих територіях.

«Інші культури (пшениця, кукурудза чи соняшник) там не ростуть, вони «згоряють» або ж дають на 20–30% менші врожаї, ніж у сусідніх регіонах. Тож для агровиробників нічим замінити жито цієї осінньої посівної або наступного, 2023 р. І якби експорт не розблокували, цю культуру просто не вирощували би більше або аграрії взагалі би припинили ведення бізнесу через брак обігових коштів та ще й після окупації», – наголошує Сюзана Григоренко, виконавча директорка НАУ.

Тому розблокування експорту – важливий сигнал і мотивація для агровиробників продовжувати роботу. Це дасть кошти аграріям підготуватися до посівної та принесе гроші до українського бюджету. А виробники й постачальники насіннєвого жита дістануть нові замовлення та можливість для торгівлі. Адже насіння жита цьогоріч було висіяно на 700 га в Хмельницькій і Вінницькій області лише компанією «КВС-УКРАЇНА». Це – гібриди й для зерна, й для силосу, й для годівлі тварин. Тобто, як бачимо, якби заборона продовжила діяти, постраждали та зазнали би збитків інші пов’язані сектори. Тому НАУ вітає можливість експорту жита й вбачає в цьому перспективи для розвитку цієї нішевої культури.

 

 

Пропонуємо:

Україна не обмежить агроекспорт – Мінагро

Скасовано заборону на експорт жита та міндобрив

У липні ліцензування експорту пшениці може бути скасовано

Аграрні асоціації просять уряд удосконалити процедуру бронювання працівників