Профессор на картофельном поле. Анатолий Быкин, ООО «Биотех»

А сегодня предлагаем познакомиться с доктором сельскохозяйственных наук, профессором, заведующим кафедрой агрохимии и качества продукции растениеводства НУБиП (г. Киев), который давно разорвал паутину научной безынициативности и успешно управляет реальным бизнесом на земле. Управляет качественно, показательно для студентов, коллег-преподавателей и, что немаловажно, для самих аграриев, причем не только украинских. Тема аграрного ученого и реальной практики нас […]

Три десятка страховых компаний для агробизнеса

В 2007 году страхование рисков сельхозпродукции охватило площадь 2,4 млн га. Это 9,1% от общей посевной площади сельхозкультур под урожай текущего года   – Наиболее критическими для Украины стали 2003 и 2007 годы, когда из-за непогоды сельскохозяйственные предприятия получили огромные убытки. К сожалению, пока очень незначительное количество производителей сельхозпродукции использует страхование для минимизации убытков. Тем […]

Как обуздать амброзию

Уровень присутствия амброзии полыннолистной (Ambrosia artemisiifolia) быстро возрастает в сельскохозяйственных угодьях Украины.Это объясняется многими причинами: снижением общего уровня культуры земледелия, повсеместным нарушением севооборотов, уменьшением применения гербицидов и т.д. Происхождение амброзии Поскольку амброзия сегодня относится к основным проблемным сорнякам на половине пахотных угодий Украины, мы попытались оценить ее биологические особенности, чтобы определить наиболее эффективную стратегию и […]

Севооборот и покровные культуры в системе No-till

Процесс деградации почвы, наблюдаемый на многих сельскохозяйственных площадях, приобретает угрожающий размах и выходит из-под контроля. Конфликт между земледелием и животноводством, системами землевладения, трудозатратами, земледельческими методами и рынком заставляет многие страны обратиться к поиску устойчивых сберегающих систем земледелия Автор: Адемир Калегари Автор – участник конференции по No-till в Майском. Редакция благодорит компанию Агро-Союз за содействие публикации […]

Как «законсервировать» дождевую воду?

  Рациональное использование осадков в устойчивой богарной агроэкосистеме поможет защитить почву от эрозии Авторы: Гарри Петерсон, Двейн ВестфолМинистерство почвоведения и полеводства, университет штата Колорадо, США Богарное земледелие на Великих равнинах Северной Америки прежде зависело от производства пшеницы в агроэкосистеме пшеница-пар. Исторически эта система использовала механические методы борьбы с сорняком в течение парового периода, что по […]

Рис в Україні

Рис — це зернова культура, яка є основним продуктом харчування для значної частини населення світу. В Україні рис має важливе значення для аграрного сектору, особливо в південних регіонах країни, де кліматичні умови сприятливі для його вирощування.

Історія вирощування рису в Україні

Вирощування рису в Україні має давню історію, яка бере початок ще в радянські часи. Основними регіонами вирощування були Крим, Херсонська та Одеська області. Після анексії Криму у 2014 році основне виробництво перемістилося до Одеської та Херсонської областей, де кліматичні умови та наявність зрошувальних систем дозволяють успішно вирощувати цю культуру.

Сучасний стан виробництва рису

У 2022 році через повномасштабну війну виробництво рису в Україні скоротилося в 16 разів — до 3,1 тис. тонн, порівняно з 49,5 тис. тонн у 2021 році. Експорт рису також зменшився в 8 разів — до 1,3 тис. тонн. Водночас імпорт рису зріс на 6% — до 86,9 тис. тонн, що частково компенсувало дефіцит на внутрішньому ринку. :contentReference[oaicite:0]{index=0}

Посівні площі та врожайність

Посівні площі під рис в Україні значно скоротилися через військові дії та руйнування зрошувальних систем. У 2019 році середня врожайність рису становила 6,1 т/га, а в 2020 році — 5,5-5,8 т/га. :contentReference[oaicite:1]{index=1}

Технології вирощування рису

Вирощування рису в Україні потребує наявності зрошувальних систем, оскільки ця культура є вологолюбною. Основними джерелами води для зрошення є річки Дунай та Дніпро. Застосовуються адаптовані сорти рису та методи посіву, які враховують коротший вегетаційний період. :contentReference[oaicite:2]{index=2}

Сорти рису, придатні для вирощування в Україні

До Державного реєстру сортів рослин, придатних для поширення в Україні, внесено 11 вітчизняних сортів рису, зокрема шість ранньостиглих (Агат, Престиж, Серпневий, Преміум, Корсар та Лазурит) і п’ять середньостиглих (Віконт, Онтаріо, Маршал, Консул та Україна-96). Усі сорти мають потенціал продуктивності понад 10,0 т/га та високі споживчі якості зерна. :contentReference[oaicite:3]{index=3}

Імпорт та експорт рису

У 2022 році Україна імпортувала 87,6 тис. тонн рису, що на 5% більше, ніж у попередньому році. Основними країнами-постачальниками були Китай, Індія та Пакистан. У 2023 році очікується імпорт на рівні 73 тис. тонн, що на 17% менше показника 2022 року. Скорочення імпорту зумовлене зростанням світових цін на рис та низькою платоспроможністю українців. :contentReference[oaicite:4]{index=4}

Проблеми та виклики у вирощуванні рису

Основними проблемами у вирощуванні рису в Україні є:

  • Руйнування зрошувальних систем через військові дії.
  • Скорочення посівних площ у зв’язку з окупацією частини територій.
  • Зростання вартості імпортного насіння та добрив.
  • Нестабільність кліматичних умов.

Перспективи розвитку рисівництва в Україні

Незважаючи на поточні труднощі, рисівництво в Україні має потенціал для відновлення та розвитку. За наявності інвестицій у відновлення та модернізацію зрошувальних систем, а також підтримки з боку держави, можливо збільшити посівні площі та врожайність рису. Важливим є також впровадження сучасних технологій вирощування та використання високопродуктивних сортів.

Висновки

Рис в Україні є важливою сільськогосподарською культурою, особливо для південних регіонів країни. Незважаючи на тимчасові труднощі, пов’язані з війною та економічними викликами, рисівництво має перспективи для відновлення та розвитку. Застосування сучасних технологій, підтримка держави та інвестиції у зрошувальні системи сприятимуть підвищенню врожайності та забезпеченню продовольчої безпеки країни.