Севооборот – запрограммированное чередование культур в течение определенного периода времени на одном и том же участке или поле. Это ключевой метод контроля засоренности на овощных культурах. Длительное время севооборот считался основной практикой для получения здоровых культур и хороших урожаев. С началом использования большего количества агрохимикатов интерес к нему снизился. В настоящее время, тем не менее, интерес […]
Если бы не кромешная глупость и близорукость чиновников, которых мы вроде бы наняли на работу, можно было бы сказать, что жить становится все интереснее и интереснее. Отличные цены в этом году на зерно, на молоко. Ожидаются очень хорошие цены на мясо. Ну как же, как можно государству не участвовать в прибылях! А кто возражает? Участвуйте […]
Существует технология, позволяющая всего за семь дней выращивать зеленую кормовую массу (с полным циклом – от посева семян до получения молодых побегов) в закрытом помещении без грунта. Звучит неправдоподобно, но именно эта технология может оказаться настоящим спасением для британских фермеров. В последние годы погода и ее влияние на производство кормовых растений стали для специалистов сельского хозяйства, […]
Извечная украинская беда: произвести можем, а сохранить – увы. Однако – постепенно осваиваем науку – производить по европейским стандартам. Движемся и в направлении – хранить по-хозяйски Юрий Носенко К значительным потерям урожая картофеля приводит несоблюдение технологии его хранения. В настоящее время картофель хранят во временных и постоянных хранилищах. Временные создаются на сезон (бурты, траншеи, […]
Прежде чем приступить к анализу экономики ведения фермерского хозяйства по технологии No-till (NT), мы должны ответить на вопрос, почему она так широко применяется в Латинской Америке (Из опыта, накопленного в Латинской Америке) Автор: Рольф Дерпш, консультант по сельскому хозяйству, Парагвай В 1987 году в Бразилии, Аргентине, Парагвае и Уругвае эта технология применялась лишь на 670 […]
Рис — це зернова культура, яка є основним продуктом харчування для значної частини населення світу. В Україні рис має важливе значення для аграрного сектору, особливо в південних регіонах країни, де кліматичні умови сприятливі для його вирощування.
Вирощування рису в Україні має давню історію, яка бере початок ще в радянські часи. Основними регіонами вирощування були Крим, Херсонська та Одеська області. Після анексії Криму у 2014 році основне виробництво перемістилося до Одеської та Херсонської областей, де кліматичні умови та наявність зрошувальних систем дозволяють успішно вирощувати цю культуру.
У 2022 році через повномасштабну війну виробництво рису в Україні скоротилося в 16 разів — до 3,1 тис. тонн, порівняно з 49,5 тис. тонн у 2021 році. Експорт рису також зменшився в 8 разів — до 1,3 тис. тонн. Водночас імпорт рису зріс на 6% — до 86,9 тис. тонн, що частково компенсувало дефіцит на внутрішньому ринку. :contentReference[oaicite:0]{index=0}
Посівні площі під рис в Україні значно скоротилися через військові дії та руйнування зрошувальних систем. У 2019 році середня врожайність рису становила 6,1 т/га, а в 2020 році — 5,5-5,8 т/га. :contentReference[oaicite:1]{index=1}
Вирощування рису в Україні потребує наявності зрошувальних систем, оскільки ця культура є вологолюбною. Основними джерелами води для зрошення є річки Дунай та Дніпро. Застосовуються адаптовані сорти рису та методи посіву, які враховують коротший вегетаційний період. :contentReference[oaicite:2]{index=2}
До Державного реєстру сортів рослин, придатних для поширення в Україні, внесено 11 вітчизняних сортів рису, зокрема шість ранньостиглих (Агат, Престиж, Серпневий, Преміум, Корсар та Лазурит) і п’ять середньостиглих (Віконт, Онтаріо, Маршал, Консул та Україна-96). Усі сорти мають потенціал продуктивності понад 10,0 т/га та високі споживчі якості зерна. :contentReference[oaicite:3]{index=3}
У 2022 році Україна імпортувала 87,6 тис. тонн рису, що на 5% більше, ніж у попередньому році. Основними країнами-постачальниками були Китай, Індія та Пакистан. У 2023 році очікується імпорт на рівні 73 тис. тонн, що на 17% менше показника 2022 року. Скорочення імпорту зумовлене зростанням світових цін на рис та низькою платоспроможністю українців. :contentReference[oaicite:4]{index=4}
Основними проблемами у вирощуванні рису в Україні є:
Незважаючи на поточні труднощі, рисівництво в Україні має потенціал для відновлення та розвитку. За наявності інвестицій у відновлення та модернізацію зрошувальних систем, а також підтримки з боку держави, можливо збільшити посівні площі та врожайність рису. Важливим є також впровадження сучасних технологій вирощування та використання високопродуктивних сортів.
Рис в Україні є важливою сільськогосподарською культурою, особливо для південних регіонів країни. Незважаючи на тимчасові труднощі, пов’язані з війною та економічними викликами, рисівництво має перспективи для відновлення та розвитку. Застосування сучасних технологій, підтримка держави та інвестиції у зрошувальні системи сприятимуть підвищенню врожайності та забезпеченню продовольчої безпеки країни.