Як ринок агрострахування відреагує на зміни в законодавстві?

ЩО МИ ТУТ МАЄМО

  • На законодавчому агростраховому полі 2021-го відбулися зміни
  • Передбачено збільшення граничного обсягу компенсації страхового платежу, тобто тієї державної підтримки, яку може одержати сільгоспвиробник, до 60%
  • Важливою новизною ухваленого закону є те, що страхові компанії будуть доволі активно долучені до процесу розробки страхових продуктів

У липні року, що минає, було ухвалено Закон №1601-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення правового регулювання страхування сільськогосподарської продукції з державною підтримкою», а 2022-го можна відзначити 10-річчя набуття агрострахуванням певної ваги в Україні, адже саме 2012 р. був визначальним для розвитку ринку агрострахування в нашій країні. Тоді було ухвалено окремий спеціальний закон, що регулював відносини між суб’єктами цього ринку. На якому роздоріжжі нині перебуває страхування аграрних ризиків, яким шляхом воно піде та як подолати дефіцит довіри в аграріїв до цього виду страхування – ці непрості запитання були в центрі уваги круглого столу «Аграрне страхування: поточний стан і перспективи в Україні».

Експерт з агрострахування Наталія Герасименко, кандидат економічних наук, доцент кафедри глобальної економіки Національного університету біоресурсів і природокористування, розповіла про нові агрострахові реалії: «У чому особливості нового законодавства, себто закону, який було ухвалено 2021 р.? Останні зміни до того були 2012-го, коли в нас виокремилося агрострахування. Тепер скасовується аграрний страховий пул, водночас доповнюються повноваження НБУ як регулятора ринку фінансових послуг, зокрема й із погляду регулювання діяльності страхових компаній на ринку агрострахування. Так само доповнюються і повноваження МінАПП на цьому ринку.

Передбачено збільшення граничного обсягу компенсації страхового платежу, тобто тієї державної підтримки, яку може одержати сільгоспвиробник, до 60 %. Передбачено й укладання певного меморандуму зі страховими компаніями, котрі реалізовуватимуть страхові продукти для агросектору, за якими сільгоспвиробники зможуть дістати державну підтримку. Себто будуть авторизовані страховики, котрі мають відповідати нормам і вимогам НБУ.

Очікували, що 2021 р. мало бути затвердження Постанови щодо надання державних коштів для озимої пшениці на період перезимівлі. Проте, на жаль, року, що минає, цього не встигли зробити, але напрацювання зберігатимуться та реалізовуватимуться наступного року поряд із тим, що паралельно розроблятимуться інші стандартні страхові продукти для реалізації програм страхування з державною підтримкою. Будуть затверджені максимальні страхові тарифи, вони диверсифіковані за областями. Встановлюється максимальний розмір франшизи – 20 %.

Дальші напрями розвитку агрострахування: розробка та затвердження нових стандартних страхових продуктів, напрочуд важливе здійснення заходів із популяризації агрострахування серед агровиробників, розробка продуктів страхування тварин­ництва, розробка та впровад­ження індексних страхових продуктів, підтримка спроможності страхових компаній у розробці страхових продуктів. Назагал, як на мене, важливою новизною ухваленого закону є те, що страхові компанії будуть доволі активно долучені до процесу розробки страхових продуктів.

Законом передбачено, що будуть стандартні страхові продукти, які затверджуються на рівні держави, але водночас страхові компанії так само можуть подати на затвердження свої певні страхові продукти, котрі можуть бути, наприклад, для нішевих культур або для дрібних і середніх виробників. Це можуть бути різні сегменти, які даватимуть змогу спростити цей ринок і процедури затвердження та погодження всіх потрібних актів. Відтак надаються ширші можливості для реалізації потенціалу страхових компаній у розробці різноманітних страхових продуктів для різних своїх клієнтів».

Директор з аграрного страхування СК «Країна» Олександр Загородній наголошує, що зарано обговорювати переваги чи вади ухваленого закону: «Певно, проблема всього нашого законодавства в тому, що без ухвалення низки підзаконних актів не можна запустити жодну про­цедуру. Бачите, на зиму ми вже не встигли. У мене є побоювання, що можемо не встигнути й на весну. Не маємо навіть визначеного підходу: які культури страхуватимуться. На останній нараді лунала думка, що насамперед слід залучити до страхування цукрові буряки, яблука та АЧС.

Ми чудово розуміємо, що грошей не вистачатиме, тож варто буде визначитися з першочерговими об’єктами, котрі підлягатимуть субсидованому страхуванню, й надалі розробляти ці продукти. Вважаю, що слід робити страховий захист із держпідтримкою насамперед щодо тих культур, завдяки яким аграрії виживають і на яких зароб­ляють основні кошти. Не думаю, що АЧС нині – найгос­т­ріша проблема. Наші агровиробники живуть не завдяки тваринництву, а завдяки рослин­ництву. Це насамперед пшениця, кукурудза тощо. Якщо не вродять яблука, то аграрії якось це переживуть, а ось загибель пшениці – серйозний удар».

Дефіцит довіри агровиробників до сільськогосподарського страхування, на жаль, нікуди не подівся. Здебільшого він зумовлений попереднім негативним досвідом. Натомість погодні негаразди, що дедалі частіше атакують українські лани, все ж таки змушують принаймні виявляти зацікавлення в страхових продуктах.

Цікаво буде подивитися, як 2022 р. реагуватиме ринок агрострахування на ухвалення згаданого закону. Щоправда, є один нюанс, на якому наголосив Олександр Загородній: нормативна база під нього ще на стадії розробки. Менше з тим, рано чи пізно крига скресне, а, як на мене, передумови для хай і невеличкого, та зростання відповідного ринку є. 

Історія розвитку агрострахування в Україні

1993 р. Запровадження окремого регулювання фінансових ринків.

1996 р. Запровадження приватного страхування (згідно із Законом «Про страхування»).

2001 р. Задекларована можливість субсидування страхування.

2002 р. Запровадження обов’язкового мультиризикового (комплексного) страхування.

2005 – 2008 рр. Імплементація програми здешевлення страхових платежів.

2009 – 2015 рр. Розробка стандартних страхових продуктів.

2012 р. Ухвалення спеціального Закону «Про особливості страхування сільськогосподарської продукції з державною підтримкою». Ліцензування страхових компаній. Створення аграрного страхового пулу. Програма сертифікації аварійних комісарів.

Зі ст. 7 Закону №1601-ІХ

До сільськогосподарських страхових ризиків при страхуванні сільськогосподарських культур і багаторічних насаджень належать:

1) сильні морози, заморозки, вимерзання, льодяна кірка;

2) сильний вітер (у тому числі ураганний вітер, шквал, смерч), пилова буря, град, удар блискавки та пожежі, спричинені блискавкою;

3) сильні дощі і зливи, тривалі дощі, повінь (паводок);

4) сильна спека, засуха (посуха), суховій, комплекс посушливих умов;

5) випрівання, вимокання, випирання, випадіння;

6) сель, лавина, земельний зсув;

7) землетрус;

8) епіфітотія, осередок масового розмноження шкідливого організму, спалах масового розмноження шкідника рослин, вторинні хвороби рослин;

9) крадіжки та протиправні дії третіх осіб;

10) відхилення параметра (значень) індексу (індексів), визначеного страховиком і страхувальником у договорі страхування;

11) інші події, передбачені договором страхування.