Зрошення в Україні одержує друге дихання завдяки об’єднанням водокористувачів, котрі почали діяти на підставі Закону «Про організації водокористувачів та стимулювання гідротехнічної меліорації земель». Кожна з 43 ОВК, заснованих в останні роки в Україні, дуже подібна за метою, правилами і водночас не схожа за місцевою специфікою, проблемами, які доводиться розв’язувати. 
На мережу земельних ділянок, які мали зрошуватися, була виготовлена технічна документація, їй присвоєно кадастровий номер, держава в особі Агенції з розвитку меліорації передала ОВК насосні станції, канали, задвижки, труби, точки водозабору. Коли ОВК одержала на цю мережу право власності, її було зареєстровано в Реєстрі речових прав. Звісно, цьому передувало створення статутного фонду, керівних органів організації. І тепер члени правління самостійно керують зрошувальними системами, справедливо та обґрунтовано формують тариф, що в момент заснування становив 8,25 грн. Звісно, він був би меншим, якби кількість членів була більшою, тому правління працює над залученням нових водокористувачів. Проте сторонні підприємства, які не входять до організації, також можуть одержувати воду за таким самим тарифом. Однак якщо водні ресурси обмежені, то переважні права на їхне постачання мають члени ОВК. Спочатку одержують воду засновники, а потім – усі інші.
На прикладі цієї ОВК усі водокористувачі можуть переконатися в перевагах приватної форми організації меліоративних систем. Організація водокористувачів – це гнучкість, оперативність в ухваленні рішень і значно вищий рівень відповідальності. Ще один плюс полягає в тому, що таке формування може розраховувати на державні програми підтримки та гранти міжнародних фундацій. Наприклад, можна скористатися 25 % компенсацією вартості обладнання та техніки, крім цього держава підтримує кожен зрошуваний гектар під краплею сумою у 26 500 грн, на цю програму в держбюджеті виділено цього року понад 200 млн грн. «Вода. Життя» стала учасником проєкту співфінансування оновлення зрошувального обладнання, в якому частка USAID АГРО становила 18,3 млн, а ОВК – 8 млн грн. Угоду про це було підписано 2023 року під час Другого меліоративного форуму в місті Ізмаїл.
«Реформа гідротехнічної меліорації дала можливість аграріям змінити стару неповоротку систему. Ми об’єднуємося в ОВК, ми діємо, щоб захистити наші господарства від посухи, щоб дати більше врожаїв країні. З підтримкою, яку ми відчуваємо від USAID АГРО, ми здатні на великі звершення», – сказала голова ОВК «Вода. Життя» Михайлина Капаруліна на Другому меліоративному форумі.
– Питання тарифоутворення є складним, шлях води до наших полів досить довгий: має дійти спочатку від Дунаю до озера Катлабух, потім до наших насосних станцій і штучно створених басейнів, а вже звідти – насосами на посіви, тобто проходить як мінімум через три перекачування, – розповідає ініціаторка меліоративної реформи, голова депутатської групи «Аграрії Одещини» в Одеській обласній раді Алла Стоянова. – Плюс на його розмір лягають також інвестиції в обладнання. Тому ми вимушені вишукувати високомаржинальні культури, які могли б окупити ці витрати та ще й одержати прибуток. Відкриттям цього сезону стали рис, бавовник і кукурудза на попкорн, які вирощують на крапельному зрошенні. Проте цей експеримент не замкнутий лише в нашому господарстві, ми зацікавлені в його поширенні, щоб разом розвивати економіку регіону. Рис на краплі – моя особиста ідея, яку підтримали ще два господарства: одне в центрі, а друге на півночі області. Така географія вирощування потрібна для того, щоб експеримент був правильним, так ми з’ясуємо, як ця культура буде поводитися на зрошенні в різних кліматичних умовах. До проєкту «Бавовник», ініціатором котрого є Мінагропродполітики, залучено дев’ять підприємств, розташованих у центрі, на півдні та півночі. В ньому також беруть участь науковці Одеського селекційно-генетичного інституту, які заклали кілька цікавих експериментів з цією культурою і на «краплі», й на богарі. Проєкт дуже перспективний, позаяк бавовник є стратегічною культурою, що використовується в оборонній промисловості. І ми впевнені, якщо експеримент матиме успіх, то держава обов’язково запровадить програму стимулювання для того, аби наші аграрні підприємства були зацікавлені вирощувати бавовник на промислових площах. Однак підкреслюю: якби ми керувалися лише бажанням одержати прибутки, то не бралися б за цю клопітну справу, але для нас дуже важливо бути в загальному руслі суспільства, котре працює на перемогу.
– То цього року ми можемо одержати перший урожай бавовнику в Україні?
– Ми на це дуже сподіваємося. Етапи дозрівання бавовнику символізують нескінченний цикл життя і праці, в котрому природа і людина об’єднуються, щоб створити щось прекрасне і важливе. Кожен етап – це маленький крок на шляху до великого результату, який підтверджує, що віра, праця і любов до своєї справи здатні принести виняткові плоди. Сьогодні наші посіви бавовнику перебувають у стадії коробочок. Це мить, коли формується білосніжне волокно, котре стане основою для нових можливостей як для сільського господарства, так і для обороноздатності країни. Ми дуже хвилюємося за те, щоб вони розкрилися в наших кліматичних умовах.
Це буде дуже важлива та сенсаційна новина і для всього АПК, і для України, і для компаній, які готуються постачати під цю культуру техніку й ресурси. Якщо з’ясується, що експеримент удалий, можна розгортати промислове виробництво. Перший урожай збиратиметься вручну, і це не є проблемою, бо площі маємо поки що невеликі. Однак я вже провела переговори з компанією «Джон Дір», котра виявила готовність забезпечити нас спеціальною високопродуктивною технікою для збирання. Правильно буде говорити про відновлення вирощування цієї культури, оскільки перші спроби щодо цього слід віднести до 1930-х років минулого століття. Експерименти проводилися на Херсонщині на невеликих ділянках, але через Другу світову війну результати цих досліджень були забуті.
– Рис – це теж дуже цікава тема…
– Наше господарство тут не є першовідкривачем, в Україні існує і традиція, і технології вирощування цієї культури. Наші кілійські аграрії, з якими ми дуже дружимо, вирощували рис на площі 8000 га, навіть планували її розширювати, але потім був період тривалого занепаду цієї справи. Однак зараз, коли світові ціни на цей продукт вирівнялися і стали вигідними, галузь у нашій області почала відроджуватися. Будучи директором Департаменту аграрної політики, продовольства та земельних відносин Одеської ОД(В)А, я ініціювала декілька нарад рисовиків і показала їм економічні перспективи повернення до цієї культури в кілійські та вілковські чеки. Спільно ухвалили рішення відроджувати й розвивати цей напрям. Наше господарство вирощує рис на крапельному зрошенні. Шукали українські сорти, але, на жаль, база їхнього виробництва була практично знищена під час окупації Херсонщини. Однак працівники Інституту кліматично орієнтованого сільського господарства НААНУ зуміли вивезти буквально по жменці насіння українських сортів рису та інших культур. Чекаємо, поки вони будуть розмножені, ми зацікавлені в цьому, бо віримо, що українські сорти покажуть себе якнайкраще в наших кліматичних умовах. А поки що висіяли сорти італійської селекції Камео і Камео покращений, сортоотримувачами яких є турецькі компанії. Наша робота з рисом також значною мірою є експериментом, бо до нас цю культуру на краплі в Україні ще ніхто не вирощував. Поки що ми задоволені тим, як розвиваються посіви, тому розраховуємо на успіх.
– Якщо я приєднався до ОВК і хочу обладнати площі системою зрошення, то всі питання маю вирішувати через ОВК чи треба звертатися в ще якісь інстанції?
– Абсолютно всі питання – до ОВК, вони вирішуються правлінням на підставі статуту. Коли заходить новий учасник, він має написати заяву, і згідно із Законом «Про організації водокористувачів та стимулювання гідротехнічної меліорації земель» йому не мають права відмовити в її розгляді. Проте є умови вступу, аграрій повинен сплатити членські внески, які залежать від площ господарства. Кожен із семи наших членів має свою долю в статутному капіталі, але коли входить новий учасник, робиться перерозподіл розміру часток. Новий водокористувач стає повноправним членом ОВК, набуває право голосу і впливає на всі питання на рівних правах. Нас об’єднує не лише вода, а й спільне бачення, можливість обмінюватися досвідом, допомагати один одному. Ми виступили ініціаторами створення громадської спілки «Асоціація об’єднання водокористувачів», яку презентували на ІІІ Меліоративному форумі в Черкасах. Тепер коли створення ОВК в Україні набуло позитивної динаміки, діяльність цієї спілки стає дуже важливою для обміну і поширення досвіду, а також відстоювання наших інтересів у різних органах влади. Це можливість відчути себе силою.
2026-06-10
