За підсумками року ринок добрив України просів приблизно на 40-55%, з 4,75 млн. тонн до 2-2,9 млн. тонн, досяг найнижчої точки на початку літа та почав швидко відновлюватись, написав директор з корпоративних комунікацій Group DF Олег Арестархов для “Інтерфакс-Україна”.

Експерт зазначає, що у 2022 році і попит на добрива і виторг скоротилися, через зростання відпускних цін на добрива, дороге блакитне паливо, скорочення посівних площ на 14-16% через військові дії та мінування земель, через прямі збитки, пов’язані з руйнуванням складів, вивезенням окупантами зерна та крадіжкою ними сільгосптехніки, а також експортні обмеження продажу.

Представник Group DF, найбільшого виробника азотних добрив в Україні, підкреслює, що ринок споживання аміачної селітри скоротився з 1,8 млн. тонн до 600 тис. — 1 млн. тонн, втім добриво всеодно в країні найбільше затребуване. Арестархов прогнозує, що по комплексним добривам через значний дефіцит фосфору та калію буде дуже велике зниження обсягів споживання, майже вдвічі. Впливають блокування постачання добрив з Білорусі та закриття морських поставок.

Експерт прогнозує значне зниження споживання сульфату амонію до 210-250 тис. тонн з 490 тис. тонн минулого року, КАС (карбамід-аміачна селітра) – до 400-600 тис. тонн з 1,3 млн тонн, карбаміду – до 330-410 тис. тонн із 1,12 млн, NPK, NP, DAP — до 620-660 тис. тонн. Арестархов уточнює, що важливий новий глобальний тренд — суттєве падіння цін на карбамід у другій половині року, це знижує привабливість аміачної селітри, концентрація азоту якої менша. Представник Group DF вказав, що є інформація, начебто у порту Констанца (Румунія) на сьогодні накопичилося близько 120 тис. тонн карбаміду з усього світу. Це створює фактично новий європейський хаб, де трейдери купують карбамід за найприйнятнішою ціною без прив’язки до конкретного виробника. Втім Україну цей тренд поки не торкнувся: українці мають явні логістичні переваги та досить прийнятні внутрішні ціни на газ, виробництво карбаміду збереглося, добриво пропонують українським споживачам за конкурентною ціною.

Арестархов звернув увагу на зміну структури споживання міндобрив: у 2023 році олійні культури та соя можуть почати поступово витісняти зернові через не найкращу рентабельність останніх, тоді як визначальним фактором для структури посівів є ціни на зерно та олію на світових ринках. Як вказує представник Group DF, два заводи холдингу Ostchem, що входить до групи — «Черкаський Азот» і «Рівнеазот», продовжили роботу в умовах війни, а Одеський припортовий завод і «Дніпразот» тимчасово вийшли з гри. Виробництво було сконцентровано на випуску аміачної селітри, КАС, ІАС (вапняно-аміачної селітри), складних добрив.

За даними Арестархова, найбільш успішним експортним продуктом стала ІАС, що виробляється на “Рівнеазоті”: за 11 місяців її експортували 170,6 тис. тонн, а основними покупцями стали європейські аграрії/трейдери з Румунії, Угорщини, Словаччини, Польщі та Молдови.

Карбаміду вдалося експортувати 64,8 тис. тонн, КАС — 29,6 тис. тонн, аміачної селітри та аміаку — лише 11 тис. тонн та 2,3 тис. тонн відповідно. Причини різкого скорочення експорту, як зазначив експерт, — пріоритет на постачання українським фермерам та логістичні та адміністративні обмеження експорту. Українські виробники добрив отримали логістичну перевагу перед імпортерами добрив, оскільки фізично ближчі до клієнтів, додав він.

“2023 рік, м’яко кажучи, був дуже невтішним для імпортерів: півроку імпорту міндобрив в Україну практично не було, а зараз кількість коридорів імпортних добрив по всьому спектру продукції суттєво скоротилася і не відновилася. Серед імпортних добрив, які все ж таки поступово ввозяться, — аміачна селітра , КАС, карбамід. Але війна й надалі блокуватиме більшу частину імпорту”, — зазначає Арестархов.

Він констатує значний відкладений попит на добрива та великий потенціал зростання у січні-лютому 2023 року. Тут може відіграти свою роль держдопомога у пільговому кредитуванні.

“Фактично осіння кампанія-2022 пройшла на старих запасах, що залишалися на складах ще з весни. Тільки наприкінці осені — на початку зими ринок розігрівся — почалося активне скуповування добрив та формування необхідних запасів на весну 2023 року”, — написав він.

Та підкреслив, що попит підігріло зниження ціни вітчизняними виробниками, насамперед на аміачну селітру та КАС, в очікуванні суттєвого збільшення продажів.

 

 

Пропонуємо:

Канада зацікавилась у продажі добрив в Україну

Накладено арешт на добрива з Росії та Білорусі

Стало відомо, скільки добрив вироблено на заводах OSTCHEM

Наша країна відновлює зовнішні постачання аміачної селітри

На внутрішньому ринку України змушені знижувати ціни на аміачну селітру

Мінекономіки України через МЗС ініціюватиме ембарго на добрива російського виробництва

Сольський звернув увагу на вплив високих цін на добрива та сівозміну в наступному сезоні