Зазвичай якщо ми чуємо про тропічну рослинну їжу, на думку приходять банани, кокоси, папайя та інші фрукти. Так, у жаркому кліматі дійсно краще ростуть фрукти з ягодами, а овочів там не так і багато. А ті, що є, можуть знаходитись посередині між овочевим та фруктовим світами. Втім, ми приготували для вас підбірку тропічних овочів, які найближчі до нашого традиційного бачення. Або травлення, вирішуйте самі.

Чайот
Це мексиканский огірок,
давня культурна рослина. Її знали ще ацтеки та майя, культивується у різних країнах із тропічним і субтропічним кліматом.
М’якуш плоду білий, соковитий, солодкуватий. Чайот їдять у салатах, сирим, або піддають всім видам кулінарної обробки.

Ямс
Ямс вирощують в Африці, Азії, Латинській Америці, Океанії (переважно в тропіках та субтропіках).
У ньому багато вітаміну C, клітковини, вітаміну B6, калію та марганцю. Ямс містить багато крохмалю.
Бульби ямсу, на відміну від інших коренеклубненосних тропічних культур, витримують тривале зберігання навіть за високих температур, проте у свіжому вигляді не використовуються. Бульби ямсу розрізають на дрібні частини, підсушують і розмелюють у борошно, яке використовують для приготування коржів та соусних добавок до різних страв.

Дайкон
Дайкон – це різновид редису, який прийшов до нас із Китаю та Японії.
У цьому коренеплоді дуже багато клітковини та вітаміну С, але цікавий він тим, що містить особливий фермент, який допомагає перетравленню крохмалистої їжі. Це робить дайкон чудовим інгредієнтом для салатів.
А ще японський редис добре впливає на нервову систему та допомагає сконцентруватися, зберегти здоров’я зубів, волосся та кісток (у ньому багато кальцію), налагодити роботу ШКТ, очистити нирки та печінку. Корисний тим, хто хворий на цукровий діабет.

Панданус
Панданус (або пандан) – це плід деревоподібної рослини Пандан, що росте головним чином у тропічних районах Старого Світу. Найменування походить від малайської місцевої назви цієї рослини. Його можна зустріти на морських узбережжях, у вологих тропічних лісах, на берегах річок.
Великі плоди зовні схожі на ананас, мають круглу форму. Вони містять у собі велику кількість насіння. Залежно від місця зростання плоди можуть бути жовтого, червоного, блакитного або пурпурового кольору. Відрізняється панданус своєю легкістю.
До складу пандануса входить велика кількість аскорбінової кислоти, яка сприяє зміцненню імунітету та допомагає організму протистояти дії вірусів та інфекцій. Клітковина плода допомагає покращити діяльність кишечника та запобігає виникненню запорів. Корисний вагітним. Покращує діяльність серцево-судинної системи. При регулярному вживанні панданус діє як прекрасне заспокійливе, допомагає зміцнити нервову систему, позбутися безсоння і стресу.

Пак-чой
Бок-чой, також пак-чой або китайська черешкова капуста – сорт китайської капусти. У пак-чої не буває кочанів, натомість у нього навколо центральної нирки формується гладке, темно-зелене листя на товстих стеблах. Бок-чой популярний у південному Китаї та країнах Південно-Східної Азії.
Капуста пак-чой нормалізує згортання крові і позитивно впливає на оновлення клітин шкіри. Крім цього пак-чой необхідна для зору, оскільки вітаміни, що входять до неї, формують фермент, який потрібен для правильного переломлення світла в оці.


Люффа
Люффа, або Луффа, або Люфа – рід трав’янистих ліан сімейства Гарбузові. Ареал роду – тропічні та субтропічні регіони Азії та Африки. Загальна кількість видів – понад п’ятдесят.
Ця трав’яниста ліана має запашні великі квіти та плоди з незвичайними властивостями. У садовій культурі вирощують лише 2 види: циліндрична (Luffa cylindrica), яку вирощують для отримання натуральної мочалки, її плоди мають жорсткі волокна у стадії стиглості; гостроребриста (Luffa acutangula), збирають молоді плоди, розміром з огірок, використовують для тушкування та супів.
У листі та квітках люффи – маса каротину. Квітки вмочують у кляр і обсмажують, виходить корисний та делікатесний гарнір. Можна зацукрувати квіти для прикрашання тортів. У насінні багато корисної та цінної олії. Мочалку можна використовувати як звичайну банну.

Момордика
Момордика – рід рослин сімейства Гарбузові, що включає близько 40 видів однорічних або багаторічних ліан, що ростуть в тропічних або субтропічних областях Азії, Африки та Австралії. Широко використовуються як культурні рослини два види: Момордика харанція та Момордика кохінхінська.
Назв у неї багато: індійський або жовтий огірок, огірок-крокодил, скажена диня, індійський гранат, бальзамічна груша і т.д.
Вважається, що поживні та цілющі всі частини рослини – коріння, листя, насіння, квіти та плоди.
Вітамін Е, що міститься в рослині, захищає організм людини від передчасного старіння, вітамін F дає бадьорість і силу, фолієва кислота живить кістковий мозок, захищає від пухлин. Момордика знищує бактерії та віруси, лікує гіпертонію, геморой, виразку шлунка, діабет і навіть лейкемію. Підвищує імунітет, знеболює. Швидко виводить зайвий жир, прискорює обмін речовин, робить фігуру стрункою. Знижує рівень холестерину у крові, очищає судини.

Батат
Батат — вид бульбоплодних рослин. Відомий також під назвами «кумара» та «солодка картопля». Цінна харчова та кормова культура. Назва «батат» запозичена з мови таїно. Крім бульб, в їжу використовується також молоде листя і пагони – їх їдять як зелень. Походить з тропічних регіонів Америки.
Батат перевершує картоплю за вмістом клітковини, заліза та кальцію. Зрілі бульби солодкої картоплі містять багато крохмалю (до 30%), глюкозу, мінеральні солі, вітаміни та провітаміни. Особливо багаті каротином та вітамінами сорти з жовтою, помаранчевою та червоною м’якоттю.

Маш
Маш, або боби мунг, або люй-дау, квасоля азіатська, квасоля золотиста – однорічна трав’яниста рослина, зернобобова культура, яка походить з Індії. Насіння маленьке, зелене, овальної форми.
У бобів мунг низький глікемічний індекс, що допомагає підтримці нормального рівня цукру, запобігаючи його швидкому зростанню після вживання їжі. Сприяє зниженню рівня холестерину, а також має антисептичні та сечогінні властивості, за що його цінували з давніх часів.

Трихозант
Трихозант – рід трав’янистих ліан сімейства Гарбузові, що ростуть у тропічному та субтропічному кліматі. Стебла, вусики та листя багатьох видів вживаються в їжу місцевим населенням як зелені овочі.
Рослина здатна виступати в якості діуретика, має в’яжучі, протизапальні, антисептичні та жарознижувальні властивості. Кореневі бульби і насіння трихозанту змієподібного мають протидіабетичний потенціал. Екстракт насіння рослини надає істотний захист від пошкодження шлунка, індукованого етанолом або індометацином. Він збільшує захисний шар слизу, знижує кислотність шлункового соку та антигістамінну активність.
Свіжі сирі плоди корисні при діареї, розладах шлунково-кишкової системи, вони очищають кровоносну систему, стимулюють кровотворення та допомагають підтримувати імунітет. Свіжий сік з листя рослини – блювотний і глистогінний засіб.
Пропонуємо:
ТОП-5: Белая экзотика-2 (ФОТО)
УПОА прогнозує здешевшення овочів
