Інститут світових ресурсів провів дослідження, за результатом яких виявилося, що Україна посідає друге місце у світовому рейтингу країн з найбільшим ризиком втрати вологи та виникнення посухи. Така перспектива прогнозується вже у найближчі 20 років, повідомляє Українська аграрна конфедерація.

УАК висловлює занепокоєння поточною ситуацією та пророкує для нас негативний еко-кліматичний сценарій у разі, якщо керівні органи нашої Держави вчасно не приймуть необхідні міри.

“Щоб економіка та населення України не постраждали та були впевнені у майбутньому, перш за все необхідно проаналізувати, чи має можливості наша країна бережно й ефективно використовувати ті ресурси, які є в наявності? Як відомо, їх всього три: морські джерела, поверхневі та підземні води. Отже, ми маємо унікальні можливості – два моря, які омивають нас з півдня, понад 60 тисяч річок і струмків, які пронизують нашу країну, понад 1000 водосховищ, а також потужні підземні джерела, які можуть суттєво забезпечувати наші потреби. Тоді виникає запитання, в чому ж ризик, та чому весь світ так занепокоєний, що Україна може постраждати від посухи?

Насамперед це пов’язано із забрудненням стічними водами, також негативно впливає на водопостачання неконтрольований належним чином площинний змив та розорення прибережних смуг. Водночас негативний вплив має на водозбереження нітратне забруднення, а також те, що ми не займаємося належним чином поглибленням і очищенням підземних річок та водосховищ. Усе це, безумовно, збільшує втрати води щороку. Наразі, порівнюючи показники водомісткості в Україні та країн ЄС, Україна за збором прісної води на душу населення має найгірший показник. Доступні запаси прісної води в середній за водністю рік складають 1,09 тис. м3/душу населення, що відносить Україну до водонезабезпечених країн. Потенційні ресурси річкових вод становлять 209,8 км3. Без стоку Дунаю ця цифра становить 52,4 км3.

За останні роки використання води теж зменшується. Якщо брати загальну кількість споживання, то поверхневі води задовольняють майже 90% потреб у використанні води, і лише 10%, за статистичними даними, це підземні води. При цьому ми практично ще не використовуємо морські води, які шляхом опріснення могли б бути придатні для використання” — прокоментував ситуацію президент УАК Леонід Козаченко.

Українська аграрна конфедерація підтримує нового очільника Міністерства аграрної політики Романа Лещенка у напрямі пріоритету — збільшення площ сільськогосподарських угідь під поливом. Козаченко вказав також, що важливо зосередитись на збільшенні кількості водокористування, особливо на тлі, що Україна на сьогодні є одним із найбільших світових агровиробників. 30 років тому під зрошенням перебувало понад 2 млн. га землі, що давало можливість ефективно та інтенсивно використовувати угіддя на півдні, і зокрема в Херсонській, Миколаївській областях та в Криму. Зараз маємо величезні втрати через брак вологи, загальна площа під поливом зменшилась у 5 разів.

“Найголовніша проблема у тому, що діючих систем зрошення сьогодні приблизно 400 тис. га, що дуже мало і, на жаль, площа зрошувальних земель не збільшується, а подекуди навпаки. Тому ці питання важливо розглядати як перспективний аспект на шляху до вирішення проблеми, адже якщо ми не будемо відроджувати систему зрошення, то в найближчі роки Херсонська і Миколаївська область перетворяться на пустелю”, — цитата пана Козаченко.

Президент УАК наголосив, що забруднення стічними водами річок та водойм, нітратне забруднення, розорення прибережних зон є серйозними питаннями.

“Тільки в Дніпро скидається величезна кількість води, яка забруднює та робить не придатною річкову воду для подальшого використання. Ми щороку бачимо, як найбільша річка України покривається водоростями, змінює свій колір, що є досить шкідливим як для здоров’я людей, так і для всього живого загалом”, — пояснює Козаченко.

Вихід — працювати над відновленням системи водокористування, виконувати Угоди з ЄС, Угоду про Асоціацію та Водну Рамкову Директиву № 2000/60/ЄС. Ці важливі документи передбачають систему контролю та водокористування. Також необхідно дотримуватися належним чином існуючого законодавства. Насамперед йдеться про постанову Кабінету Міністрів №758, яка була прийнята у 2018 році, наказ Міністерства Довкілля, підписаний у 2020 році, Програму діагностичного та операційного моніторингу масивів поверхневих вод.

Це має виконувати Держводагенство, яке перебуває у стані невизначеності, що гальмує вирішення низки питань. Втім, під контроль такого держоргану важливо взяти погоджену рішенням Уряду «Стратегію зрошення та дренажу в Україні до 2030 року», а також план заходів з реалізації даної Стратегії, де передбачені всі необхідні засоби для того, аби зупинити негативний процес та забезпечити належне використання водних ресурсів.

“Безумовно дана Стратегія потребує подальшого вдосконалення і при цьому мені імпонує позиція Президента Володимира Зеленського, який заявив про своє бажання звернутись до Уряду США з проханням надання нам професійної допомоги, адже США є провідною країною у світі по збереженню, контролю та імплементації сучасних методів водокористування та використання новітніх систем зрошення сільськогосподарських угідь, іригаційних систем.

Україна разом із США є одним з найбільших постачальників продовольства на всі континенти, і для того, щоб примножити те, що вже досягнуто, нам  потрібно використовувати сучасні системи водокористування, які насамперед підвищують ефективність сільськогосподарського виробництва, а також інші потреби цивілізованого водокористування.  Тому такий досвід був би корисним не лише нам, адже проблема дефіциту продовольства і загроза посухи має загальносвітові масштаби”, — резюмував Леонід Козаченко.

 

 

Пропонуємо:

Аграрии подсчитали, сколько потеряли из-за засухи

В Україні є проблема посухи, що стосується і Європи

Де триває сильна посуха: головний агрометеоролог повідомляє

Найбільші репарації за шкоду довкіллю: розробляється механізм

В умовах посухи стрип-тілл та глибоке розпушування демонструють найкращий результат