Цьогоріч якість пшениці гірша, ніж у 2022 році. Пшениці на експорт, вищих класів, істотно менше, до того ж і всередині країни вона потрібна переробникам, інформує Elevatorist.com.

Про це спілкувались на форумі «Харчова індустрія 2023» у Вінниці.

«Десь внесли добрива, десь не внесли, але по цифрах з року в рік видно, що наші фермери перестають вирощувати борошномельне, продовольче зерно. Тенденція така», – констатує менеджер з технічних та претензійних питань компанії «SGS Україна» Олег Оніщенко.

Пшениці першого класу в цьому році немає: йдеться у результатах аналізу зразків, які є в розпорядженні «SGS Україна». Пшениця другого класу – це тільки 4% від загального врожаю, або близько 800 тис. тон. Потреба ж України у продовольчій пшениці дорівнює 3,5 млн. тонн.

Олег Онищенко зазначає, що наразі потрібно вирішити, чи буде борошномельна пшениця виключно для внутрішніх цілей, чи доведеться імпортувати.

Заступниця директора з якості та безпечності продукції ТОВ «Столичний млин» Надія Бачал теж відрапортувала про результати дослідження 348 зразків пшениці в Чернівській, Сумській, частково Полтавській, Київській та Житомирській областях. І тільки 27 зразків з цих регіонів містили пшеницю 2-го класу, 71 зразок був 3-го класу.

«SGS Україна» щорічно робить карту якості зерна, зразки беруть по регіонах, пропорційно виробництву. У 2023 році планували взяти 424 зразки, а на конференції було представлено аналіз близько 40% зразків.

Надія Бачал підкреслила, що з огляду на якість пшениці цей рік для борошномелів може виявитися складним.

Пригадала, коли Україна імпортувала борошномельну пшеницю в 2003/2004 маркетинговому сезоні, коли власні посіви вимерзли.

«На весну ми залишилися без пшениці другого класу і без можливості виробництва борошна стандартної якості. Вирішили завозити зерно з Казахстану. Хлібопекарі не особливо відчули, але борошномели тоді настраждалися», — нагадує Бачал.

Тоді імпортна пшениця була з домішками вівса чорного кольору, який важко відділяти, — його було до 2%. По вмісту клейковини пшениця теж була не найкращої якості.

Підприємства терміново почали облаштовувати спеціальним очисним обладнанням, але чорна домішка в зерні лишалася. Крім того, ця пшениця була не найкращої якості по вмісту клейковини, і мала занизьку вологість.

«Ми не могли зробити стандартне борошно. Якщо зі звичайним зерном загальний вихід продукції був 75% борошна (вищого сорту 45%), то на казахстанському загальний вихід опустили 71-72%, — а це ж наша собівартість борошна, — вищого сорту було до 30%», — заявила Бачал.

І резюмувала, що такої ситуації потрібно уникнути.

 

 

Пропонуємо:

Альтернативне м’ясо з амаранту? В Британії працюють над цим

Спеціально для фермерів: Ukravit створив крем від сонячних опіків

Замало води: жарке літо змусило іспанських фермерів серйозно понервувати