Сушим и храним сою в холодную и влажную погоду, избегаем растрескивания при высокотемпературной сушке (Опубликовано в № 08.2011 г.) Оптимальная влажность Предназначенная для хранения насыпь соевых бобов с уровнем влажности 11% имеет те же характеристики хранения, что и насыпь пшеницы или кукурузы с уровнем влажности 13%. Поэтому для расчета допустимого срока хранения сои может применяться […]
Если на некоторые Дни поля аграрии едут, чтобы увидеть новые гибриды, новые СЗР, новую технику, то в АТК едут, чтобы увидеть высокий класс агробизнеса, где все доведено до хай-энда, начиная от менеджмента, технологий и заканчивая хранением, реализацией. В Краснополе близ Любара АТК демонстрировали свои свежие наработки по картофелю и сое.(Опубликовано в № 10.2011 г.)Хотя в […]
Основной фактор риска при получении своевременных всходов – это отсутствие влаги в пахотном слое почвы, что особенно актуально для зоны Степи – основного региона производства пшеницы в Украине. В условиях богарного земледелия основными технологическими факторами, влияющими на запасы влаги в почве к моменту сева, являются предшественники и система обработки почвы. На Эрастовской опытной станции (Днепропетровская обл.) […]
Столичная компания «Родонит» провела для агрокомпаний страны конференцию на тему «Организация эффективного сельскохозяйственного производства». Цель конференции, со слов руководителя компании Надежды Шаровской, – обмен опытом агропроизводителей Украины. (Опубликовано в №1.2010г.) В работе конференции приняли участие представители компаний «Укррос», «Кернел», «Лакигрейн», «Агропродинвест», ДП «Ильич – Агродонбасс», «Аграрные технологии», «Черниговская молочная компания» и др. Компания «Родонит» на […]
Работу «Влияние дополнительного ультрафиолетового излучения в условиях глобального потепления на растения гороха посевного (Pisum sativum субсидировал Шведский научно-исследовательский совет лесоводства и сельского хозяйства. Почему сегодня эта тема актуальна? Ответ прост. С каждым годом количество ультрафиолетовой радиации, достигающей поверхности Земли, увеличивается в связи с утоньшением озонового слоя атмосферы. Напомним также, что ультрафиолетовое излучение в высоких дозах […]
Рис — це зернова культура, яка є основним продуктом харчування для значної частини населення світу. В Україні рис має важливе значення для аграрного сектору, особливо в південних регіонах країни, де кліматичні умови сприятливі для його вирощування.
Вирощування рису в Україні має давню історію, яка бере початок ще в радянські часи. Основними регіонами вирощування були Крим, Херсонська та Одеська області. Після анексії Криму у 2014 році основне виробництво перемістилося до Одеської та Херсонської областей, де кліматичні умови та наявність зрошувальних систем дозволяють успішно вирощувати цю культуру.
У 2022 році через повномасштабну війну виробництво рису в Україні скоротилося в 16 разів — до 3,1 тис. тонн, порівняно з 49,5 тис. тонн у 2021 році. Експорт рису також зменшився в 8 разів — до 1,3 тис. тонн. Водночас імпорт рису зріс на 6% — до 86,9 тис. тонн, що частково компенсувало дефіцит на внутрішньому ринку. :contentReference[oaicite:0]{index=0}
Посівні площі під рис в Україні значно скоротилися через військові дії та руйнування зрошувальних систем. У 2019 році середня врожайність рису становила 6,1 т/га, а в 2020 році — 5,5-5,8 т/га. :contentReference[oaicite:1]{index=1}
Вирощування рису в Україні потребує наявності зрошувальних систем, оскільки ця культура є вологолюбною. Основними джерелами води для зрошення є річки Дунай та Дніпро. Застосовуються адаптовані сорти рису та методи посіву, які враховують коротший вегетаційний період. :contentReference[oaicite:2]{index=2}
До Державного реєстру сортів рослин, придатних для поширення в Україні, внесено 11 вітчизняних сортів рису, зокрема шість ранньостиглих (Агат, Престиж, Серпневий, Преміум, Корсар та Лазурит) і п’ять середньостиглих (Віконт, Онтаріо, Маршал, Консул та Україна-96). Усі сорти мають потенціал продуктивності понад 10,0 т/га та високі споживчі якості зерна. :contentReference[oaicite:3]{index=3}
У 2022 році Україна імпортувала 87,6 тис. тонн рису, що на 5% більше, ніж у попередньому році. Основними країнами-постачальниками були Китай, Індія та Пакистан. У 2023 році очікується імпорт на рівні 73 тис. тонн, що на 17% менше показника 2022 року. Скорочення імпорту зумовлене зростанням світових цін на рис та низькою платоспроможністю українців. :contentReference[oaicite:4]{index=4}
Основними проблемами у вирощуванні рису в Україні є:
Незважаючи на поточні труднощі, рисівництво в Україні має потенціал для відновлення та розвитку. За наявності інвестицій у відновлення та модернізацію зрошувальних систем, а також підтримки з боку держави, можливо збільшити посівні площі та врожайність рису. Важливим є також впровадження сучасних технологій вирощування та використання високопродуктивних сортів.
Рис в Україні є важливою сільськогосподарською культурою, особливо для південних регіонів країни. Незважаючи на тимчасові труднощі, пов’язані з війною та економічними викликами, рисівництво має перспективи для відновлення та розвитку. Застосування сучасних технологій, підтримка держави та інвестиції у зрошувальні системи сприятимуть підвищенню врожайності та забезпеченню продовольчої безпеки країни.