Ниже приведен обзор разработок за последние почти полвека, начиная с конца 1960-х. Здесь описываются причины попыток внедрить эту почвозащитную технологию, а также определяются препятствия на пути распространения No-till по всей Европе. В обзоре использованы обновленные данные по распространению почвозащитного земледелия и No-till в странах-членах Европейской Федерации Почвозащитного земледелия (ЕФПЗ). (Опубликовано в № 06.2010 г.) Иногда складывается […]
На «Агро-2010» Министерство аграрной политики обнародовало концепцию Программы развития сельского хозяйства нашей страны. Цель Программы – качественно реформировать ключевые системообразующие отрасли сельского хозяйства через поэтапное технологическое и техническое переоснащение, постепенное достижение аграрным бизнесом экономической независимости от государственных дотаций и субсидий (Опубликовано в № 07.2010 г.) Презентация министром агрополитики Украины Николаем Присяжнюком и директором Корпорации «Агро-Союз» Владимиром […]
По агротехническим требованиям дробление семенного зерна не должно превышать 1%. На практике же в большинстве случаев оно составляет от 2 до 10%. При этом с ростом процента дробления увеличивается и количество семян с микротравмами, которые представляют большую опасность для семеноводства, так как их практически нельзя отделить на очистных и сортировочных машинах. Большое влияние на травмирование […]
Интересна судьба пригородных сел, которые естественным образом становятся рекреационными зонами, коттеджными городками, отдаленными спальными микрорайонами города. А ведь у них есть местная власть, история, у некоторых – агроспециализация, культурные традиции. Можно ли их сохранить, или же наши села обречены на урбанизацию и обезличивание, эти родники украинской самобытности? Как и в любом вопросе, касающемся устройства страны, здесь […]
Не секрет, что более-менее серьезные отечественные кукурузоводы ориентируются больше на импортные гибриды. И дело не только в том, что украинские гибриды с трудом выдерживают конкуренцию. Часто ситуацию моделирует более активное продвижение иностранными компаниями своих гибридов. В нынешнем сезоне мы не могли не обратить внимание на гибриды днепропетровской селекции. При аномально жарком лете отечественные гибриды оказались […]
Рис в Україні
Рис — це зернова культура, яка є основним продуктом харчування для значної частини населення світу. В Україні рис має важливе значення для аграрного сектору, особливо в південних регіонах країни, де кліматичні умови сприятливі для його вирощування.
Історія вирощування рису в Україні
Вирощування рису в Україні має давню історію, яка бере початок ще в радянські часи. Основними регіонами вирощування були Крим, Херсонська та Одеська області. Після анексії Криму у 2014 році основне виробництво перемістилося до Одеської та Херсонської областей, де кліматичні умови та наявність зрошувальних систем дозволяють успішно вирощувати цю культуру.
Сучасний стан виробництва рису
У 2022 році через повномасштабну війну виробництво рису в Україні скоротилося в 16 разів — до 3,1 тис. тонн, порівняно з 49,5 тис. тонн у 2021 році. Експорт рису також зменшився в 8 разів — до 1,3 тис. тонн. Водночас імпорт рису зріс на 6% — до 86,9 тис. тонн, що частково компенсувало дефіцит на внутрішньому ринку. :contentReference[oaicite:0]{index=0}
Посівні площі та врожайність
Посівні площі під рис в Україні значно скоротилися через військові дії та руйнування зрошувальних систем. У 2019 році середня врожайність рису становила 6,1 т/га, а в 2020 році — 5,5-5,8 т/га. :contentReference[oaicite:1]{index=1}
Технології вирощування рису
Вирощування рису в Україні потребує наявності зрошувальних систем, оскільки ця культура є вологолюбною. Основними джерелами води для зрошення є річки Дунай та Дніпро. Застосовуються адаптовані сорти рису та методи посіву, які враховують коротший вегетаційний період. :contentReference[oaicite:2]{index=2}
Сорти рису, придатні для вирощування в Україні
До Державного реєстру сортів рослин, придатних для поширення в Україні, внесено 11 вітчизняних сортів рису, зокрема шість ранньостиглих (Агат, Престиж, Серпневий, Преміум, Корсар та Лазурит) і п’ять середньостиглих (Віконт, Онтаріо, Маршал, Консул та Україна-96). Усі сорти мають потенціал продуктивності понад 10,0 т/га та високі споживчі якості зерна. :contentReference[oaicite:3]{index=3}
Імпорт та експорт рису
У 2022 році Україна імпортувала 87,6 тис. тонн рису, що на 5% більше, ніж у попередньому році. Основними країнами-постачальниками були Китай, Індія та Пакистан. У 2023 році очікується імпорт на рівні 73 тис. тонн, що на 17% менше показника 2022 року. Скорочення імпорту зумовлене зростанням світових цін на рис та низькою платоспроможністю українців. :contentReference[oaicite:4]{index=4}
Проблеми та виклики у вирощуванні рису
Основними проблемами у вирощуванні рису в Україні є:
- Руйнування зрошувальних систем через військові дії.
- Скорочення посівних площ у зв’язку з окупацією частини територій.
- Зростання вартості імпортного насіння та добрив.
- Нестабільність кліматичних умов.
Перспективи розвитку рисівництва в Україні
Незважаючи на поточні труднощі, рисівництво в Україні має потенціал для відновлення та розвитку. За наявності інвестицій у відновлення та модернізацію зрошувальних систем, а також підтримки з боку держави, можливо збільшити посівні площі та врожайність рису. Важливим є також впровадження сучасних технологій вирощування та використання високопродуктивних сортів.
Висновки
Рис в Україні є важливою сільськогосподарською культурою, особливо для південних регіонів країни. Незважаючи на тимчасові труднощі, пов’язані з війною та економічними викликами, рисівництво має перспективи для відновлення та розвитку. Застосування сучасних технологій, підтримка держави та інвестиції у зрошувальні системи сприятимуть підвищенню врожайності та забезпеченню продовольчої безпеки країни.