Обо всём, что нужно знать выбирая зерносушилки

Какая зерносушилка технологичнее и экономичнее – шахтная, модульная?.. Или есть другие варианты? Выбор зерносушилки определяется прежде всего ее производительностью, стоимостью, экономным расходом топлива, безопасностью в работе, надежностью автоматического контроля влажности зерна на выходе, автоматическим управлением температурой зерна и горячего воздуха. Кроме того, немаловажна легкость очистки сушилки, особенно при сушке разных партий семенного зерна. Важную роль при […]

Теплогенератор-утилизатор. Высушить 100 тонн сои за 40 гривен?

ЛЕГКО! Установки предварительного сжигания черниговской компании «НВТ-технология» обеспечивают дешевой теплоэнергией фермерские хозяйства и перерабатывающие предприятия, попутно утилизируя отходы производства. Впервые с этим интересным устройством мы познакомились на фермерском хозяйстве в Решетиловском районе, которое специализируется на выращивании и переработке подсолнечника. (Опубликовано в №1.2010г.) Установку только-только смонтировали, но предварительными результатами ее работы (теплоотдача, удобство эксплуатации и обслуживания) […]

Р. Бассет — об Украине и опрыскивателях Nitro Miller

«Интерагро» – одна из главных площадок общения агропромышлеников. Моё внимание привлек рослый, немолодой, седобородый (ну прямо морской волк или Хемингуэй) англоязычный специалист. Им оказался директор по экспортным продажам компании Miller. Я попытался завязать с ним разговор. Вот что из этого вышло. (Опубликовано в №2.2010г.) Образцы техники сверкали краской, менеджеры без устали отвечали на вопросы толп […]

Яровая пшеница. Адаптивность к стрессам

Для специалистов очевидно, что сравнение уро­жайности озимой и яровой пшеницы некорректно, поскольку пшеница озимая, во-первых, имеет вдвое дольше активный вегетационный период (примерно 200 дней, тогда как яровая около 100 дней), а пото­му биологически более продуктивна, во-вторых, более обеспечена в агротехнологическом отношении, в част­ности лучшими предшественниками и удобрениями. (Опубликовано в № 04.2010 г.) Нынешняя зима, несмотря […]

Контроль сорняков в mini-till и no-till. Особенности и эффективность гербицидов

Технология выращивания устойчивых к гербицидам сельскохозяйственных куль­тур является мощным оружием в контроле сорняков в ресурсосберегающих системах земледелия. Однако есть проблема – пада­лица устойчивых к гербицидам культурных растений также будет устойчива к этим гер­бицидам. Поэтому для ее уничтожения дол­жен быть разработан особый план. Таким образом, использование устойчивых к гер­бицидам сельскохозяйственных культур и соответствующих им гербицидов должно […]

Рис в Україні

Рис — це зернова культура, яка є основним продуктом харчування для значної частини населення світу. В Україні рис має важливе значення для аграрного сектору, особливо в південних регіонах країни, де кліматичні умови сприятливі для його вирощування.

Історія вирощування рису в Україні

Вирощування рису в Україні має давню історію, яка бере початок ще в радянські часи. Основними регіонами вирощування були Крим, Херсонська та Одеська області. Після анексії Криму у 2014 році основне виробництво перемістилося до Одеської та Херсонської областей, де кліматичні умови та наявність зрошувальних систем дозволяють успішно вирощувати цю культуру.

Сучасний стан виробництва рису

У 2022 році через повномасштабну війну виробництво рису в Україні скоротилося в 16 разів — до 3,1 тис. тонн, порівняно з 49,5 тис. тонн у 2021 році. Експорт рису також зменшився в 8 разів — до 1,3 тис. тонн. Водночас імпорт рису зріс на 6% — до 86,9 тис. тонн, що частково компенсувало дефіцит на внутрішньому ринку. :contentReference[oaicite:0]{index=0}

Посівні площі та врожайність

Посівні площі під рис в Україні значно скоротилися через військові дії та руйнування зрошувальних систем. У 2019 році середня врожайність рису становила 6,1 т/га, а в 2020 році — 5,5-5,8 т/га. :contentReference[oaicite:1]{index=1}

Технології вирощування рису

Вирощування рису в Україні потребує наявності зрошувальних систем, оскільки ця культура є вологолюбною. Основними джерелами води для зрошення є річки Дунай та Дніпро. Застосовуються адаптовані сорти рису та методи посіву, які враховують коротший вегетаційний період. :contentReference[oaicite:2]{index=2}

Сорти рису, придатні для вирощування в Україні

До Державного реєстру сортів рослин, придатних для поширення в Україні, внесено 11 вітчизняних сортів рису, зокрема шість ранньостиглих (Агат, Престиж, Серпневий, Преміум, Корсар та Лазурит) і п’ять середньостиглих (Віконт, Онтаріо, Маршал, Консул та Україна-96). Усі сорти мають потенціал продуктивності понад 10,0 т/га та високі споживчі якості зерна. :contentReference[oaicite:3]{index=3}

Імпорт та експорт рису

У 2022 році Україна імпортувала 87,6 тис. тонн рису, що на 5% більше, ніж у попередньому році. Основними країнами-постачальниками були Китай, Індія та Пакистан. У 2023 році очікується імпорт на рівні 73 тис. тонн, що на 17% менше показника 2022 року. Скорочення імпорту зумовлене зростанням світових цін на рис та низькою платоспроможністю українців. :contentReference[oaicite:4]{index=4}

Проблеми та виклики у вирощуванні рису

Основними проблемами у вирощуванні рису в Україні є:

  • Руйнування зрошувальних систем через військові дії.
  • Скорочення посівних площ у зв’язку з окупацією частини територій.
  • Зростання вартості імпортного насіння та добрив.
  • Нестабільність кліматичних умов.

Перспективи розвитку рисівництва в Україні

Незважаючи на поточні труднощі, рисівництво в Україні має потенціал для відновлення та розвитку. За наявності інвестицій у відновлення та модернізацію зрошувальних систем, а також підтримки з боку держави, можливо збільшити посівні площі та врожайність рису. Важливим є також впровадження сучасних технологій вирощування та використання високопродуктивних сортів.

Висновки

Рис в Україні є важливою сільськогосподарською культурою, особливо для південних регіонів країни. Незважаючи на тимчасові труднощі, пов’язані з війною та економічними викликами, рисівництво має перспективи для відновлення та розвитку. Застосування сучасних технологій, підтримка держави та інвестиції у зрошувальні системи сприятимуть підвищенню врожайності та забезпеченню продовольчої безпеки країни.